про закриття провадження у справі
Справа № 500/5664/25
20 листопада 2025 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чепенюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Фаранюк О.Л.,
представника позивача Козак Н.В.,
представника відповідача Шевчук Н.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Лановецького районного споживчого товариства до Лановецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
Лановецьке районне споживче товариство (далі - Лановецьке РСТ, Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Лановецької міської ради, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Лановецької міської ради №4293 від 24.09.2025 “Про припинення права постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 6123810100:02:004:1352».
Позов обґрунтований тим, що рішенням Лановецької міської ради від 24.09.2025 №4293 “Про припинення права постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 6123810100:02:004:1352» припинено Лановецькому РСТ право постійного користування земельною ділянкою комунальної власності площею 1,5700 га за кадастровим номером 6123810100:02:004:1352 у зв'язку з набуттям іншими особами права власності на будівлі, які розташовані на цій земельній ділянці.
Позивач вважає це рішення органу місцевого самоврядування протиправним та зазначає, що після надходження на адресу Лановецького РСТ 10.09.2025 листа про те, що Лановецька міська рада ініціює припинення права постійного користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою вул.Грушевського, 16 м.Ланівці, площею 1,57 га, за кадастровим номером 61238101006:02:04:1352, з розглядом питання на засіданні постійної комісії міської ради через набуття іншими особами права власності на будівлі, які розташовані на цій земельній ділянці (як це передбачено пунктом “е» частини першої статті 141 Земельного кодексу України), Товариство з метою спростування цих відомостей 19.09.2025 надало лист Лановецькій міській раді, про те, що воно є власником нерухомого майна, у тому числі будівлі контори ринку, м'ясо-молочного павільйону та іншого майна та споруд та землекористувачем на правах постійного користування за адресою вул.Грушевського, 16 м.Ланівці. Ще зазначило, що державну реєстрацію майна і землі проведено в Державному реєстрі речових прав, про що надало підтверджуючі документи (витяги з Державних реєстрів) на 4 аркушах.
Оскаржуване рішення Лановецької міської ради містить посилання на протокол №65 засідання постійної комісії Лановецької міської ради з питань містобудування, архітектури, агропромислового комплексу, земельних відносин та охорони природи від 22.09.2025, якою при винесенні рішення спотворено правдиві відомості і зазначено неправдиві. Зокрема, абзац третій пункту 1. «Слухали» містить відомості: “Представник зазначив, що рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області визнано право власності за Лановецьким районним споживчим товариством на приміщення магазину по вул.Грушевського, 16-А в м.Ланівці. Наталія Шевчук зазначила, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про те, що товариство є власником магазину і зазначила, що в реєстрі є відомості про інших власників». При цьому не зауважено, що інформація щодо судового рішення містить адресу АДРЕСА_1 , що не відповідає місцезнаходженню земельної ділянки за кадастровим номером 61238101006:02:04:1352 за адресою вул.Грушевського, 16 м.Ланівці, щодо адреси (місцезнаходження майна) зазначених осіб гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 - такої у протоколі не зазначено. Наявність іншої адреси майна стосується і гр. ОСОБА_3 , зокрема адресу якого вказано по
АДРЕСА_2 , яке є належним землекористувачем земельної ділянки за кадастровим номером 61238101006:02:04:1352, що за адресою АДРЕСА_1 , порушені. Право належного землекористування підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав, як і право власності на будівлі, що знаходяться на цій земельній ділянці.
Ухвалою суду від 10.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, а у запереченні на відповідь на відзив Лановецька міська рада просила закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), бо спір носить приватноправовий характер.
У підготовчому судовому засіданні 21.11.2025 поставлено на обговорення питання про належність даного спору до юрисдикції адміністративного суду та клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
У судовому засіданні представник позивача заперечила проти задоволення цього клопотання, вважає, що спір належить розглядати адміністративним судом.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала заявлене клопотання про закриття провадження у справі та просила його задовольнити.
Заслухавши міркування учасників справи з приводу питання юрисдикційності спору, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що у користуванні Лановецького РСТ перебувала земельна ділянка комунальної власності площею 1,5700 га за кадастровим номером 6123810100:02:004:1352, що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, виданим 17.02.1998 Лановецькою селищною радою. Ці відомості 20.06.2025 внесені до Державного реєстру речових прав про реєстрацію іншого речового права. Цільове використання землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Оскаржуваним рішенням Лановецької міської ради від 24.09.2025 №4293 “Про припинення права постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 6123810100:02:004:1352» відповідно до статей 12, 93, пункту “е» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» та враховуючи пропозиції постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури, агропромислового комплексу, земельних відносин та охорони природи, вирішено:
1. Припинити Лановецькому районному споживчому товариству право постійного користування земельною ділянкою комунальної власності площею 1,5700 га за кадастровим номером 6123810100:02:004:1352 у зв'язку із набуттям іншими особами права власності на будівлі, які розташовані на цій земельній ділянці.
2. Лановецькій міській раді здійснити державну реєстрацію припинення права постійного користування земельною ділянкою, визначеною пунктом 1 цього рішення, відповідно до вимог чинного законодавства України.
За змістом протоколу засідання постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури, агропромислового комплексу, земельних відносин та охорони природи №65 від 22.09.2025 при розгляді питання припинення Товариству права постійного користування земельною ділянкою був заслуханий голова правління Лановецького РСТ Шпак З.І., який повідомив, що рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області визнано право власності за Лановецьким районним споживчим товариством на приміщення магазину по вул. Грушевського, 16-А в м. Ланівці (далі - магазин). Представник Лановецької міської ради Наталія Шевчук (спеціаліст юридичного відділу) зазначила, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про те, що Товариство є власником магазину. Станом на дату засідання у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про те, що власниками магазину є гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 по 1/2 частці в кожного. Інформувала, що на земельній ділянці за кадастровим номером 6123810100:02:004:1352 розташована будівля магазину (адреса: АДРЕСА_1 ), яка перебуває у приватній власності гр. ОСОБА_3 , що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Представник Лановецької міської ради Олег Домчук (спеціаліст відділу земельних відносин) довів до відома, що земельна ділянка, яка перебуває у Товариства в постійному користуванні межує із земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок, що перебуває у приватній власності фізичної особи, заїзд до якого можливий лише через земельну ділянку, яка перебуває у Товариства у постійному користуванні. Зазначив, що необхідно врахувати цей факт та забезпечити власникам безперешкодний доступ до вказаного житлового будинку.
З матеріалів справи вбачається, що на земельній ділянці площею 1,5700 га за кадастровим номером 6123810100:02:004:1352 знаходяться належні Лановецькому РСТ будівля туалету, будівля м'ясо-молочного магазину, будівля контори ринку (адреса: вул. Грушевського, 16), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності зареєстроване 18.09.2025 на підставі договору дарування.
Окрім того, на цій земельній ділянці знаходиться: приміщення магазину (адреса: вул. Грушевського, 16 а, м. Ланівці), що перебуває у приватній власності громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі- продажу ВКК № 159866 від 08.04.2008, зареєстрованого в реєстрі за № 693 (право власності на яке не визнає позивач та вважає, що Лановецьке РСТ є власником приміщення магазину згідно з судовим рішенням); будівля магазину (адреса: АДРЕСА_1 ), що перебуває у приватній власності ОСОБА_3 відповідно до Свідоцтва про право власності від 24.07.2012, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Лановецької міської ради від 27.06.2012 № 137; будівля підвалу, що належить ОСОБА_4 згідно з свідоцтвом про право особистої власності, виданим виконавчим комітетом Лановецької селищної ради народних депутатів 25.12.1998 на підставі рішення виконкому Лановецької селищної ради народних депутатів від 17.12.1998 № 142.
Позивач вважає, що так як Лановецьке РСТ є власником нерухомого майна, у тому числі будівлі контори ринку, м'ясо-молочного павільйону та іншого майна та споруд, то за ним має зберігатися вже зареєстроване раніше право постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 6123810100:02:004:1352, яка використовується ним з 1995 року і на яку виданий відповідний Державний акт на право постійного користування, а у відповідача відсутні підстави припиняти Лановецькому РСТ право постійного користування цією земельною ділянкою.
Вирішуючи питання чи належить вирішення цього спору адміністративному суду, суд враховує таке.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать, зокрема, спори фізичних або юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Тобто, адміністративні суди розглядають публічно-правові спори - такі, що виникають, зокрема, у зв'язку зі здійсненням владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності органів публічної влади. Якщо в результаті їх здійснення приймається рішення, на підставі якого особа набуває (втрачає) речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин, і його треба розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Для з'ясування питання юрисдикційності спору, обов'язковим є з'ясування, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує рішення Лановецької міської ради №4293 від 24.09.2025, яким припинено Лановецькому РСТ право постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 6123810100:02:004:1352, у зв'язку з тим, що на цій ділянці є нерухоме майно, право власності на яке належить іншим особами. При цьому право власності на будівлі, що знаходяться на зазначеній ділянка, має й позивач і право належного землекористування підтверджене Державним актом на право постійного користування.
У даному випадку позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на відновлення порушеного права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належне йому на праві власності нерухоме майно і яка була передана йому у постійне користування на законних підставах з згідно з Державним актом на право постійного користування від 17.02.1998.
Незалежно від того змісту позовних вимог, які заявлені позивачем у своїй позовній заяві, звернення позивача до суду в цьому випадку (а саме суть, характер спору) фактично спрямоване на захист майнових прав та інтересів позивача в частині відновлення порушеного речового права - права постійного користування землею.
У постанові від 05.11.2019 у справі №906/392/18, в якій предметом спору було визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування, яким припинено право постійного користування земельною ділянкою, і яке, на думку позивача, порушувало його право як землекористувача, набуте на підставі державного акта, припиняючи це право всупереч положенням чинного законодавства, Велика Палата Верховного Суду зазначила:
« 7.14. Отже, цей спір зумовлений порушенням прав юридичної особи на нерухоме майно - земельну ділянку правовим актом індивідуальної дії відповідача, і позов спрямований на відновлення права особи на це майно у спосіб, визначений позивачем.
7.15. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин у цій справі та дійшли обґрунтованого висновку щодо розгляду спору в порядку господарського судочинства, а тому доводи касаційної скарги в частині того, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, є безпідставними».
Таких висновків дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.06.2022 у справі № 640/9431/19, від 06.12.2023 у справі №500/291/20, від 22.02.2024 у справі № 640/23856/21, предметом яких був спір сторін щодо законності припинення позивачу права користування спірною земельною ділянкою.
У постанові від 02.10.2019 у справі № 308/7411/17, в якій предметом спору було рішення органу місцевого самоврядування, яким порушено речове право позивача - право користування земельною ділянкою, через те, що частину площі земельних ділянок, що перебувала у постійному користуванні позивача, переведено до земель запасу міста, Велика Палата Верховного Суду зазначила:
« 40. … право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують речове право (право користування земельною ділянкою). …
46. … Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги Концерну про визнання незаконним і скасування рішення Міськради про надання позивачу дозволу на підготовку проекту відведення земельних ділянок під будівлями та спорудами для їх обслуговування не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом позову в цьому випадку є не оскарження процедури прийняття спірного рішення суб'єктом владних повноважень, а забезпечення можливості набуття речового права на земельну ділянку в розмірі площі землекористування, яка була закріплена державним актом на право постійного користування землею, тобто захист майнових прав та інтересів позивача.
47. Таким чином, правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією спірного рішення, підпадають під визначення приватноправових і з урахуванням суб'єктного складу сторін мають вирішуватися судами за правилами ГПК України».
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Звернення до суду має на меті захист та відновлення порушених прав. З огляду на обставини справи, метою позову Лановецького РСТ є не доведення та формальна констатація порушення процедури прийняття спірного рішення, а реальний захист - скасування незаконного, на думку позивача, правового акту та відновлення права постійного користування земельною ділянкою. Позовні вимоги Лановецького РСТ спрямовані на захист майнових прав - права постійного користування (що є предметом позову).
Таким чином, спір, предметом якого є захист речових прав, зокрема права постійного користування земельною ділянкою, має на меті захист майнових прав та інтересів особи, а отже, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, незалежно від підстав такого позову.
Згідно з підпунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці. Зважаючи на суб'єктний склад та приватноправовий характер спірних відносин у цій справі, вона має вирішуватись у порядку господарського судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача слід задовольнити, провадження в адміністративній справі за позовом Лановецького районного споживчого товариства до Лановецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Лановецької міської ради №4293 від 24.09.2025 “Про припинення права постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 6123810100:02:004:1352», необхідно закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України з одночасним роз'ясненням, що розгляд цієї справи має здійснюватися в порядку господарського судочинства.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 239 КАС України).
Керуючись статтями 183, 238, 239, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Лановецької міської ради про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі за позовом Лановецького районного споживчого товариства до Лановецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення закрити.
Роз'яснити, що розгляд цієї справи має здійснюватися в порядку господарського судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 20 листопада 2025 року.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.