про залишення позовної заяви без руху
. 18 листопада 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/15508/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "фірма "УТВ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Полтаві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (код ЄДРПОУ 44057192) від 25.12.2023 № 10237337/13964461 в ЄРПН;
зобов'язати ДПС (код ЄДРПОУ 44057192) зареєструвати ПН ТОВ "Фірма УТВ" від 18.10.2023 № 14 в ЄРПН датою її направлення для реєстрації;
зобов'язати ДПС (код ЄДРПОУ 44057192) подати до суду звіт про виконання судвого рішення у місячний строк із дати набрання цим рішенням законної сили.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
У ході з'ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом даного адміністративного позову є визнання протиправними та скасування рішень контролюючого органу від 25.12.2023 № 10237337/13964461 та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, позовна заява містить 1 позовну вимогу немайнового характеру та похідну від неї.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, а підпунктом 1 пункту 3 частини другої цієї статті, - що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028 гривень.
Як слідує з матеріалів позову, позивач заявляє одну вимогу немайнового характеру та похідну від неї, яка має бути оплачені судовим збором у розмірі 3028,00 грн.
Разом із тим, до матеріалів позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.
Таким чином позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Положеннями пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позові в якості відповідача визначено Головне управління ДПС у Полтавській області, однак, вимоги прохальної частини позову звернені до Головного управління ДПС у м. Полтаві.
Крім того суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних правовідносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Таким чином, позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Як слідує з позовних вимог, позивач просить зобов'язати ДПС (код ЄДРПОУ 44057192) зареєструвати ПН ТОВ "Фірма УТВ" від 18.10.2023 № 14 в ЄРПН датою її направлення для реєстрації
Водночас, позивачем не обґрунтовано в позові, на підставі яких норм законодавства ДПС (код ЄДРПОУ 44057192) може зареєструвати податкову накладну.
Крім того, суд зауважує, що найменування відповідача в позовних вимогах не відповідає найменуванню податкового органу з кодом ЄДРПОУ 44057192.
Суд наголошує, що позивач зобов'язаний чітко та правильно формулювати позовні вимоги для ефективного розгляду справи та повного захисту порушених прав.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною четвертою цієї статті якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, загальний строк звернення до суду з адміністративним позовом становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а у випадку використання позивачем досудового порядку вирішення спору такий строк становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги, або шість місяців з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою у випадку, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом.
При цьому КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18, спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Тож строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків застосовувалася процедура адміністративного оскарження такого рішення, становить три місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31 серпня 2022 року у справі №826/9369/18.
З огляду на долучення до позовної заяви рішень за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних очевидно, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження спірних рішень.
Таким чином, позивачем не надано до суду доказів, які підтверджують дотримання ним строку звернення до суду з цим позовом.
Оскаржуване рішення отримане позивачем - 25 грудня 2023 року, рішення за результатами розгляду скарги отримане позивачем 11 січня 2024 року, про що зазначив позивач в позовній заяві, проте позовна заява подана до суду 13 листопада 2025 року, тобто поза межами встановленого кодексом строку.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позову позивачем не додано ані заяви про поновлення строку звернення з доказами поважності причин пропуску такого строку, ані доказів на підтвердження дотримання строку звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 169 вказаного Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Також відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску або доказів на підтвердження дотримання позивачем такого строку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "фірма "УТВ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Для усунення визначених в цій ухвалі недоліків позивачу надати десятиденний строк, який розпочинає перебіг з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недолік необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- документа про сплату судового збору у сумі 3028,00 грн (за реквізитами: отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA078999980313191206084016719; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд); або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;
- позовної заяви, оформленої відповідно до статтей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску або доказів на підтвердження дотримання позивачем такого строку;
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліку позовної заяви, вона буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя А.О. Чеснокова