Справа № 420/17891/24
12 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді - Бутенка А.В.,
за участю секретаря - Сініцина А.С.,
представника позивача - Янковської І.В.,
представника відповідача - Демчик Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод КВЗ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Стислий зміст позовних вимог.
У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод КВЗ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 квітня 2024 року № 15187/15-32-07-01-19, від 15 квітня 2024 року № 15190/15-32-07-01-19, від 15 квітня 2024 року № 15195/15-32-07-01-19.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Виноробний завод КВЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 по 30.09.2023, в ході якої виявлено низку порушень податкового законодавства. Так, у зв'язку з відсутністю первинної документації перевіркою встановлена неможливість підтвердити реальність здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "Ларс Компані" взуття. На підставі акту перевірки податковим органом прийнято спірні податкові повідомлення рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток (11021000) в розмірі 2170708 грн; збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 878098 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 219525 грн; зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2023 р. в розмірі 522152 грн. Однак позивач не погоджується із висновками перевірки та прийнятими за її результатами податковими повідомленнями-рішенням, оскільки відповідачем не враховано повідомлення Товариства про втрату документів, про що було повідомлено ГУ ДПС в Одеській області відповідним листом. Надалі позивачем прийнято наказ від 05.12.2023 № 12-к «Про встановлення переліку втрачених документів», яким затверджено комісію для встановлення документів та яку зобов'язано встановити перелік документів, які втрачено. 12.12.2023 комісією ТОВ «Виноробний завод КВЗ» було встановлено перелік втрачених документів, про що було проінформовано ГУ ДПС в Одеській області. В подальшому позивачем було відновлено втрачені документи, у зв'язку із чим їх копії надані до суду. Поряд із тим, податкові зобов'язання сформовані на підставі виписаних та зареєстрованих в ЄРПН накладних ТОВ «Ларс Компані». Так, за приписами ПКУ, податкові накладні з ЄРПН є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Про реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Ларс Компані» та законність віднесення відповідних сум до податкового кредиту свідчать належним чином зареєстровані податкові накладні, видаткові накладні та відповідний договір поставки від 25.02.2022, які було відновлено Товариством.
14.08.2025 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 198.2, 198,3, 198.6 ст. 198 ПК України у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками придбання товарно-матеріальних цінностей (взуття) в ТОВ «Ларс Компані» з огляду на не підтвердження реального характеру здійснених операцій первинними документами. Відповідно до ЄРПН у лютому 2022 року ТОВ «ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД КВЗ» придбано у ТОВ "Ларс Компані» «Взуття робоче спеціалізоване». На підставі п.п. 20.1.2, п. 20.1, ст. 20, п. 85.4, п. 85.8, ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI із змінами та доповненнями ТОВ «ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД КВЗ» надано запити від 07.03.2024 та 14.03.2024 з метою отримання оригіналів та/або належним чином завірених копій первинних документів фінансово-господарської діяльності, а саме: - первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів (договори, угоди, контракти, додатки до них, накладні, акти виконаних робіт, специфікації, видаткові накладні, довіреності, товаро - транспортні накладні, виписки банків, касові ордери, рахунки, чеки, квитанції, інше), щодо взаємовідносин з контрагентом постачальником ТОВ "Ларс Компані", код за ЄДРПОУ 43097606. Однак, ТОВ «ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД КВЗ» станом на 19.03.2024 року документи щодо взаємовідносин з контрагентом постачальником ТОВ "Ларс Компані" не надало, у зв'язку з цим складено акт про не надання документів від 19.03.2024. Позивачем було проінформовано Головне управління ДПС в Одеській області листом від 07.12.2023 про те, що документи бухгалтерського обліку і фінансової звітності було викрадено з авто директора ТОВ «ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД КВЗ». Поруч з цим в матеріалах справи міститься повідомлення Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області №60.6-СВ118/648 від 05.12.2023, з яких вбачається, що весь масив первинної документації з 2019 по 2023 був викрадених в міському транспорті. Крім того, під час перевірки ТОВ «Виноробний завод КВЗ» не надало жодних листів, які могли б підтвердити намагання підприємства відновити первинну документацію з ТОВ "Ларс Компані" чи будь яких пояснень щодо неспроможності такого відновлення після спливу встановлених 90 днів.
Заяви чи клопотання від сторін.
29.08.2025 року від представника ТОВ «Виноробний завод КВЗ» надійшли додаткові пояснення по справ, в яких, зокрема, представник просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 15187/15-32-07-01-19 № 15190/15-32-07-01-19, № 15195/15-32-07-01-19 від 15.04.2024 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1260225,00 грн.
23.09.2025 року від представника ТОВ «Виноробний завод КВЗ» надійшли додаткові пояснення по справ, в яких представник позивача просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 15187/15-32-07-01-19 № 15190/15-32-07-01-19, № 15195/15-32-07-01-19 від 15.04.2024 повністю.
12.11.2025 року від представника ТОВ «Виноробний завод КВЗ» надійшли додаткові пояснення по справі.
12.11.2025 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових письмових доказів.
Процесуальні дії вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року (суддя Завальнюк І.В.) прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 року, адміністративний позов задоволено частково.
Постановою Верховного Суду від 02.07.2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 квітня 2024 року № 15190/15-32-07-01-19, від 15 квітня 2024 року № 15195/15-32-07-01-19, від 15 квітня 2024 року № 15187/15-32-07-01-19 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1260225,00 грн.
Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року залишено без змін.
28.07.2025 року справа №420/17891/24 за результатами автоматизованого розподілу була передана для розгляду судді Одеського окружного адміністративного суду Бутенку А.В.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 року справу №420/17891/24 прийнято до провадження та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 02.09.2025 року о 12:00 год.
02.09.2025 року протокольною ухвалою суду відкладено розгляд справи та призначено наступне судове засідання на 23.09.2025 року о 12 год. 00 хв.
23.09.2025 року протокольною ухвалою суду продовжено термін підготовчого провадження на 30 днів та призначено наступне судове засідання на 14.10.2025 року о 12 год. 00 хв.
14.10.2025 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2025 року о 12 год. 00 хв.
04.11.2025 року протокольною ухвалою суду оголошено перерву та призначено наступне судове засідання на 12.11.2025 року о 12 год. 00 хв.
12.11.2025 року у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод КВЗ» (далі- ТОВ «Виноробний завод КВЗ»), код ЄДРПОУ 30827073, зареєстроване як юридична особа 29.05.2001 року, основним видом діяльності є 11.02 Виробництво виноградних вин.
На підставі направлень від 05.03.2024 № 4003/15-32-07-01, від 05.03.2024 № 4004/15-32-07-01, від 08.12.2023 № 20353/15-32-07-01, від 08.12.2023 № 20351/15-32- 07-01, від 08.12.2023 № 20360/15-32-07-01, від 08.12.2023 № 20357/15-32-07-01-12, від 08.12.2023 № 20365/15-32-07-01-12, від 08.12.2023 № 20363/15-32-07-01-12, виданих ГУ ДПС в Одеській області, згідно з пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 ПКУ, відповідно до плану - графіку проведення перевірок, на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 29.11.2023 №9964-п проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД КВЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 по 30.09.2023, за результатами якої складено акт від 26.03.2024 №11133/15-32- 07-01.
Перевіркою встановлено наступні порушення податкового законодавства:
- п. 44.2, ст. 44, п. п. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевіряється на загальну суму 2170708 грн., у тому числі за 1 квартал 2021 року на суму 183681 грн., за півріччя 2021 року на суму 415424 грн., за 9 місяців 2021 року на суму 690273 грн., за рік 2021 на суму 910483 грн., 1 квартал 2022 року на суму 1260225 грн., за півріччя 2022 року на суму 1260225 грн., за 9 місяців 2022 року на суму 1260225 грн., за рік 2021 на суму 1260225 грн;
- п. 44.1 ст. 44, 198.2, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 878098 грн. в тому числі за лютий 2022 року у сумі 821931 грн., за червень 2022 року 35848 грн., за червень 2023 року 20319 грн. та встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 522152 грн;
- пп.14.1.13, пп.14.1.47 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44 пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, абз. «е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.4, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, абз. «а» п.176.2 ст.176 розділу IV ПКУ, внаслідок чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14596,81 грн, а саме за грудень 2020 року на 4150,44 грн, грудень 2021 року на 4497,41 грн, грудень 2022 року на 5948,96 гривень;
- пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень, пп.14.1.13, пп.14.1.47 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44 пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, абз. «е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.4, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, абз. «а» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового Кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 997,05 грн, а саме за грудень 2020 року на 283,50 грн, грудень 2021 року на 307,20 грн, грудень 2022 року на 406,35 гривень;
- ст.51, п.176.2 ст.176 з урахуванням ст.521 та п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» із змінами та доповненнями, внаслідок несвоєчасного надання податкового розрахунку за 1 кв. 2021 року та 1 кв. 2022 року; відображення з помилками у відомостях за 1 та 4 кв. 2021 року; не вірного відображення перерахованого податку на доходи фізичних осіб у 4 кв. 2019 року та 2 кв. 2020 року.
На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 15.04.2024:
№ 15187/15-32-07-01-19, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток (11021000) в розмірі 2170708 грн;
№ 15190/15-32-07-01-19, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 878098 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 219525 грн;
№ 15195/15-32-07-01-19, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2023 р. в розмірі 522152 грн.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше: 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу; 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту; 1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту; 1095 днів - для документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.
Пунктом 44.5 статті 44 ПК України передбачено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
За приписами пункту 6.10 глави 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.
Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.
Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.
Відповідно до пункту 44.6. статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Згідно з пунктом 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючою органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення зі результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Цьому обов'язку кореспондує право посадових осіб контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85 ПК України).
Пунктом 86.7 статті 86 ПК України встановлено, що У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Терміни реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування встановлено пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З метою отримання податкової накладної / розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну / розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна / розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За правилами абзаців першого-другого пункту 198.3 пункту 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК України).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За змістом частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Правилу цієї норми Закону № 996-ХIV кореспондує зміст пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.
Висновки суду.
З аналізу наведених вище положень ПК України вбачається, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки дійсно є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку.
Так, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що обов'язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи і надавати їх при перевірці. Ненадання таких документів нормами п.44.6 ст.44 ПК України прирівнюється до їх відсутності.
Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.
Тобто, у разі ненадання платником податків документів для проведення податкової перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та визнати ці суми непідтвердженими документально.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку п.86.7 ст.86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд у постановах від 06.08.2019р. у справі №160/8441/18, від 29.05.2020р. у справі №826/27811/15.
Суд зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду від 02.07.2025 року, спірним питання у цій справі є саме господарські відносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларс Компані».
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 04.12.2023 року було вкрадено матеріальні цінності та документи бухгалтерського обліку і фінансової звітності ТОВ «Виноробний завод КВЗ» за період з жовтня 2019 року по жовтень 2023 року (документи фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «Виноробний завод КВЗ» з жовтня 2023 р.; договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей підприємства ТОВ «Виноробний завод КВЗ» за період з жовтня 2019 р. по жовтень 2023 р.; ТТН на перевозку вантажу підприємства ТОВ «Виноробний завод КВЗ» за період часу з жовтня 2019 р. по жовтень 2023 р.; видаткові та прибуткові накладні з жовтня 2019 р. по жовтень 2023 р.; відомості про виплату заробітної плати за період з жовтня 2019 р. по жовтень 2023 р.).
З аналізу Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 вбачається, що у разі втрати, пошкодження чи дострокового знищення первинних документів платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку у порядку, встановленому ПК України для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. При цьому, керівник господарюючого суб'єкта письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів, а також розслідування причин їх зникнення або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.
Відповідні результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, а його копія в 10-денний строк надсилається територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи.
Платник податків, у свою чергу, зобов'язаний відновити документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Судом встановлено, що 05.12.2023 року директор ТОВ «Виноробний завод КВЗ» звернувся до Головного управління національної поліції в Одеській області із відповідним повідомлення про крадіжку.
Листом від 05.12.2023 року №60.6-СВ118/248 відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області повідомило, що відомості про кримінальне правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України внесено слідчим СВ ВнП № 1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Бабак Д.В. до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2023 року за № і 2023163520000648.
07.12.2023 року за вих.№ 07/12-3 директор ТОВ «Виноробний завод КВЗ» направив на адресу Головного управління ДПС в Одеській області лист, яким повідомив про те, що були викрадені документи бухгалтерського обліку і фінансової звітності ТОВ «Виноробний завод КВЗ» за період з жовтня 2019 року по жовтень 2023 року. Також надав копію повідомлення Головного управління національної поліції в Одеській області № 60.6- СВІ18/648 від 05.12.2023 року.
Наказом директора ТОВ «Виноробний завод КВЗ» від 05 грудня 2023 року № 4/12 «Про встановлення переліку втрачених документів» призначено відповідну комісію для встановлення переліку втрачених документів та їх відновлення.
12.12.2023 року директором ТОВ «Виноробний завод КВЗ» затверджено Акт №1, відповідно до якого комісією ТОВ «Виноробний завод КВЗ» у складі Мінченкової Л. А., Кухар А.А., ОСОБА_1 встановлено перелік викрадених документів бухгалтерського обліку і фінансової звітності ТОВ «Виноробний завод КВЗ».
Копію Акту №1 від 12.12.2023 року направлено до Головного управління ДПС в Одеській області.
Таким чином, ТОВ «Виноробний завод КВЗ» було вжито заходів, спрямованих на виконання Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.
Щодо не залучення позивачем до складу комісії представника правоохоронного органу, суд зазначає, що вказана норма є правом, а не обов'язком платника податку. Це означає, що платник податків може самостійно ухвалювати рішення про доцільність такого залучення, враховуючи конкретну ситуацію та обставини справи.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позивач виконав свій обов'язок щодо своєчасного призначення комісії для встановлення переліку втрачених документів та їх відновлення, результати якої оформлено відповідним Актом та направлення такого акту на адресу Головного управління ДПС в Одеській області.
Суд звертає увагу, що обставинами, які унеможливили відновлення позивачем втрачених документів, зокрема щодо господарських відносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларс Компані», в передбачений законодавством 90-денний строк, є значний обсяг первинної документації, яку потрібно було відновити, що передбачало значний проміжок часу як для позивача так і для його контрагентів.
Однак, суд також звертає увагу, що в період проведення перевірки у контролюючого органу були наявні копії первинної документації по господарським операціям між ТОВ «Виноробний завод КВЗ» та ТОВ «Ларс Компані», які були надані позивачем 20.12.2022 року на запит Головного управління ДПС в Одеській області від 15.11.2022 року № 9513/КПР/15-32-07-02-06.
Як встановлено судом, 25.02.2022 року між ТОВ «Ларс Компані» (Постачальник) та ТОВ «Виноробний завод КВЗ» (Покупець) укладений договір поставки №ЛК-25/02, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставити товар (взуття), згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти Товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними у специфікації.
За договором поставки №ЛК-25/02 від 25.02.2022 року, товар поставляється у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні (п.3.1). Обсяги і асортимент чергової поставки можуть змінюватися шляхом внесення змін чи доповнень до замовлення в порядку, передбаченому п.3.2 (п. 3.3). Поставка товару до місця передачі здійснюється за домовленістю сторін (п. 3.4).
Відповідно до п.6.3 Договору поставки №ЛК-25/02 від 25.02.2022 року, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику вартість товару впродовж 360 днів з моменту поставки товару.
Відповідно до специфікації № 01 від 25.02.2022 року, ТОВ «Виноробний завод КВЗ» здійснило оформлення товару (кросівки чоловічі) на загальну суму з урахуванням ПДВ 8 401 500,96 грн.
Додатковою угодою №1 від 28.02.2022 року сторони внесли зміни до договору поставки №ЛК-25/02 від 25.02.2022 року, додавши п. 3.9, відповідно до якого покупець має право зберігати на складі постачальника придбаний у останнього товар упродовж додатково обумовленого між сторонами терміну. Приймання-передача товару на зберігання чи повернення зі зберігання товару оформлюється відповідними актами приймання-передачі товару.
На виконання умов договору поставки №ЛК-25/02 від 25.02.2022 року, сторонами оформлено та підписано Акт здачі-приймання товару (кросівки чоловічі) на загальну суму з урахуванням ПДВ 8 401 500,96 грн.
28.02.2022 року ТОВ «Ларс Компані» виписано видаткові накладні № ЛК-0000011 на загальну суму з урахуванням ПДВ 666 846,72 грн.; № ЛК-0000012 на загальну суму з урахуванням ПДВ 4 191 667,20 грн.; № ЛК-0000013 на загальну суму з урахуванням ПДВ 2 285 670,00 грн.; № ЛК-0000010 на загальну суму з урахуванням ПДВ 1 257 317,04 грн.
28.02.2022 року ТОВ «Ларс Компані» оформлено на направлено на реєстрацію до ЄРПН наступні податкові накладні:
№ 6 на загальну суму з урахуванням ПДВ 1 257 317,04 грн.
№ 7 на загальну суму з урахуванням ПДВ 666 846,72 грн.
№ 8 на загальну суму з урахуванням ПДВ 4 191 667,20 грн.
№ 9 на загальну суму з урахуванням ПДВ 2 285 670,00 грн.
Вказані податкові накладні були прийняті комісією Головного управління ДПС в Одеській області та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, вищевказані документи повністю підтверджують та розкривають зміст господарських операцій, на виконання яких складено податкові накладні між ТОВ «Ларс Компані» та ТОВ «Виноробний завод КВЗ».
Крім того, суд зазначає, що вказаний перелік документів, який був поданий ТОВ «Ларс Компані» до Головного управління ДПС в Одеській області для реєстрації ПН, був визнаний достатнім для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, результатом чого є реєстрація вищезазначених ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд додатково зазначає, що 15.11.2022 року Головне управління ДПС в Одеській області направило лист на адресу ТОВ «Виноробний завод КВЗ» щодо надання документального підтвердження реальності господарських операцій з придбання взуття за період з 01.02.2022 року 28.02.2022 року з метою дослідження джерела походження робіт (послуг) по ланцюгу постачання.
20.12.2022 року ТОВ «Виноробний завод КВЗ» було надано, зокрема, договір поставки №ЛК-25/02 від 25.02.2022 року та видаткові накладні від 28.02.2022 року.
Суд зазначає, що ані у відзиві на уточнений адміністративний позов, ані під час судового розгляду справи, представник відповідача не зазначив про наявність у первинних бухгалтерських документах, що надані позивачем, недоліків, які б спростували факти здійснення господарської діяльності із контрагентом, не надано доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Тоді як, суд встановив, що надані первинні документи, які складалися для підтвердження факту виконання господарських операцій за укладеним договором та для їх документування, за своїм змістом засвідчують факти здійснення відповідних операцій. При цьому, первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Первинні документи оформлені у відповідності до приписів чинного законодавства.
Суд зазначає, що в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Ларс Компані».
Щодо фактичного альтернативного руху активу та кінцевого економічного ефекту у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активу, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідних операцій, незалежно від зафіксованих у документах намірів їх учасників, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в акті перевірки від 26.03.2024 року №11133/15-32- 07-01 заначено про порушення ТОВ «Виноробний завод КВЗ» п.44.2, ст. 44, п. п. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134 ПК України внаслідок чого було завищено значення 2050 Собівартість реалізованої продукції на суму 12059490 грн, у тому числі за 1 квартал 2021 року на суму 1020450 грн, за півріччя 2021 року на суму 2307910 грн, за 9 місяців 2021 року на суму 3834850 грн, за рік 2021 на суму 5058239 грн, 1 квартал 2022 року на суму 7001251 грн, за півріччя 2022 року на суму 7001251 грн, за 9 місяців 2022 року на суму 7001251 грн, за рік 2021 на суму 7001251 грн, що призвело до заниження значення 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» на загальну суму 12059490 грн, у тому числі за 1 квартал 2021 року на суму 1020450 грн, за півріччя 2021 року на суму 2307910 грн, за 9 місяців 2021 року на суму 3834850 грн, за рік на суму 5058239 гри, 1 квартал 2022 року на суму 7001251 гри, за півріччя 2022 року на суму 7001251 грн, за 9 місяців 2022 року на суму 7001251 грн, за рік 2021 на суму 7001251 грн.
Також перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.10.2019 до 30.09.2023 роки встановлено його завищення на суму 1 400 250 грн в тому числі за лютий 2022 року на суму 1 400 250 грн.
Суд зазначає, що 28.02.2022 року ТОВ «Ларс Компані», на виконання умов договору поставки №ЛК-25/02 від 25.02.2022 року, було поставлено ТОВ «Виноробний завод КВЗ» відповідне взуття на суму 8 401 500,96 грн, з яких ПДВ склало 1 400 250,16 грн, про що свідчать підписані обома сторонами видаткові накладні та зареєстровані податкові накладні.
Таким чином, у ТОВ «Виноробний завод КВЗ» з 28.02.2022 року у відповідності до положень ПК України виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту.
Про вказану операцію, з наданням копій підтверджуючих документів було повідомлено ГУ ДПС в Одеській області листом від 20.12.2022 року №20/12-1.
Собівартість реалізованої продукції - це сума постійних і змінних витрат на виробництво, а також реалізацію одиниці продукції. Вони включають в себе заробітну плату співробітника, вартість матеріалів, з яких виготовляється продукція, витрати на транспортування, оренда приміщення і т.д.
Так, 28.02.2022 року ТОВ «Виноробний завод КВЗ» оприбутковано отриманий від ТОВ «Ларс Компані» товар на рахунку 201 «Сировина й матеріали». Сума поставки не була включена до витрат періоду, так як подальшої реалізації цього товару не відбулось, а тому ТОВ «Виноробний завод КВЗ» не було завищено значення 2050 «Собівартість реалізованої продукції» за 2022 рік на суму 7001251 грн, та не був занижений рядок 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за даний період на суму 7 001 251 грн.
Суд зазначає, що придбане, на виконання умов договору поставки №ЛК-25/02 від 25.02.2022 року, ТОВ «Виноробний завод КВЗ» взуття було імпортовано ТОВ «Ларс Компані» з Китаю, виробник SHANGHAI HUAIYU INDUSTRIAL CO., LTD, що підтверджується митними деклараціями № UA500080/2022/001479, № UA500080/2022/001481, № UA500080/2022/001068, № UA500080/2022/001070 та відповідними інвойсами № TF/LK-3, № TF/LK-2, № TF/LK-05 та № TF/LK-04.
Таким чином, судом встановлено ланцюг постачання-придбання товару контрагентом позивача ТОВ «Ларс Компані».
Крім того, суд звертає увагу, що 15.01.2025 року №15-01/25-2 ТОВ «Виноробний завод КВЗ» звернулося до ТОВ «Ларс Компані» із повідомлення щодо відсутності купівельного попиту на взуття, у зв'язку з чим ТОВ «Виноробний завод КВЗ» змушений повернути товар, поставлений ТОВ «Ларс Компані» згідно з договором поставки №ЛК-25/02 від 25.02.2022 року.
Листом ТОВ «Ларс Компані» повідомило, що не заперечує щодо повернення зазначеного товару та проведення взаєморозрахунків щодо цього правочину.
22.08.2025 року ТОВ «Виноробний завод КВЗ» оформлено та погоджено сторонами Повернення постачальнику товару, згідно з Договором поставки № ЛК 25/02 від 25.02.2022 року, на загальну суму з урахуванням ПДВ 1 257 317,04 грн.; Повернення постачальнику товару, згідно з Договором поставки № ЛК 25/02 від 25.02.2022 року, на загальну суму з урахуванням ПДВ 666 846,72 грн.; Повернення постачальнику товару, згідно з Договором поставки № ЛК 25/02 від 25.02.2022 року, на загальну суму з урахуванням ПДВ 4 191 667,20 грн.; Повернення постачальнику товару, згідно з Договором поставки № ЛК 25/02 від 25.02.2022 року, на загальну суму з урахуванням ПДВ 2 285 670,00 грн.
Всього на загальну суму з урахуванням ПДВ - 8 401 500,96 грн.
Також, 22.08.2025 року ТОВ «Виноробний завод КВЗ» оформлено на направлено на реєстрацію до ЄРПН наступні податкові накладні:
№ 17 на загальну суму з урахуванням ПДВ 1 257 317,04 грн.;
№ 18 на загальну суму з урахуванням ПДВ 666 846,72 грн.;
№ 19 на загальну суму з урахуванням ПДВ 4 191 667,20 грн.;
№ 20 на загальну суму з урахуванням ПДВ 2 285 670,00 грн.
Відповідно до Квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.09.2025 року, документ прийнято, податкові накладні від 22.08.2025 року № 17, №18, № 19, №20 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, 22.08.2025 року ТОВ «Виноробний завод КВЗ» повернуло ТОВ «Ларс Компані» товар, який був поставлений ТОВ «Виноробний завод КВЗ» на підставі договору поставки № ЛК 25/02 від 25.02.2022 року, що підтверджується зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними на загальну суму 8 401 500,96 грн, з урахуванням ПДВ, яке склало 1 400 250,16 грн.
Вказана інформація не заперечувалася представником Головного управління ДПС в Одеській області в судовому засіданні.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до фінансової звітності ТОВ «Виноробний завод КВЗ» та податкових декларацій за 2022 рік не підтверджено зміни вартості активів позивача, отже фактичного приросту активів за результатами реалізації прибраного товару не відбулося. Доказів того, що позивач здійснив оплату за придбаний ним у ТОВ «Ларс Компані» товар матеріали справи не містять як і не містять доказів того, що одним із учасників договірних відносин були отримані необґрунтовані активи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року по справі № 160/3364/19, сформувала загальні підходи, які повинні застосовуватися судами при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав у платника податку для отримання певної податкової вигоди (формування витрат, що визначаються при визначенні об'єкта оподаткування, податкового кредиту тощо) за результатами здійснення певних господарських операцій.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вказане, оскільки придбаний у лютому 2022 року товар був повернутий без реалізації продавцю ТОВ «Ларс Компані», висновки податкового органу викладені в акті перевірки стосовно непідтвердженості господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ларс Компані» та завищення податкового кредиту на суму 1 400 250 грн. втратили свою актуальність, оскільки не відбулося кінцевого економічного ефекту у вигляді економічного приросту (зміни вартості) активу, тому відсутня необхідність персоналізації учасників господарської операції, встановлення альтернативного руху активу у порівнянні із задекларованим.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що прийняті ГУ ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення від 15.04.2024 року № 15190/15-32-07-01-19, № 15195/15-32-07-01-19 та № 15187/15-32-07-01-19 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1260225 грн. є протиправними, а тому підлягають скасуванню.
Оскільки позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 15187/15-32-07-01-19 № 15190/15-32-07-01-19, № 15195/15-32-07-01-19 від 15.04.2024 повністю, позов належить задовольнити частково.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод КВЗ» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 30280 грн.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод КВЗ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 15.04.2024 року № 15190/15-32-07-01-19.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 15.04.2024 року № 15195/15-32-07-01-19.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 15.04.2024 року № 15187/15-32-07-01-19 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1260225 грн.
5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод КВЗ» (код ЄДРПОУ 30827073) судовий збір в розмірі 30280 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят грн).
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 20.11.2025 року.
Суддя А.В. Бутенко