Справа № 420/33903/25
20 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною відмову Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо закінчення виконавчого провадження № 78703441 зі стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору;
- зобов'язати Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) закінчити виконавче провадження № 78703441 зі стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.
ІI. Позиція позивача, заперечення відповідача.
На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що у Приморському ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало в провадженні виконавче провадження № 58436230 з примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2013 у справі №522/18839/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ БАНК» коштів у розмірі 1 688 747,31 грн., в межах якого постановою державного виконавця від 15.07.2025 р. даний виконавчий лист був повернутий стягувачу за його заявою та одночасно постановою від 15.07.2025 р. стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір в сумі 166727,90 грн. Оскільки в подальшому даний виконавчий лист був пред'явлений стягувачем до примусового виконання приватному виконавцю, який постановою від 24.07.2025 відкрив виконавче провадження № 790110298 та виніс постанову про стягнення основної винагороди приватного виконавця солідарно у сумі 9 738,86 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день здійснення платежу та 45 434,94 грн., то за позицією позивача виконавче провадження № 790110298, відкрите державним виконавцем про стягнення виконавчого збору в сумі 166727,90 грн. підлягає закінченню, оскільки з ОСОБА_1 за примусове виконання виконавчого листа Приморського районного суду м.Одеси від 11.12.2013 у справі №522/18839/13-ц одночасно стягується державним виконавцем - виконавчий збір та приватним виконавцем - основна винагорода приватного виконавця. З огляду на вказане вважає, що оскаржувана відмова відповідача у закінченні виконавчого провадження призводить до покладання на ОСОБА_1 подвійної відповідальності за примусове виконання виконавчого листа, за яким він є боржником - зі сплати одночасно виконавчого збору та винагороди приватному виконавцю.
23.10.2025 року судом зареєстровано від відповідача відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, оскільки Головний державний виконавець Приморського ВДВС Шевченко М.Т. діяла чітко згідно вимог передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» щодо виведення в окреме провадження стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження № 78703441 та відмови у закритті виконавчого провадження № 78703441, так як Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено такої підстави для закриття виконавчого провадження як «у зв'язку з відкриттям приватним виконавцем виконавчого провадження з того ж самого виконавчого листа та стягнення основної винагороди».
17.10.20205 р. відповідачем на виконання ухвали суду від 13.10.2025 р. надано копії матеріалів виконавчого провадження № 78703441.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 13.10.2025 р. відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 28.10.2025 р. о 15:00 год. Цією ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'яти днів з моменту отримання даної ухвали надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 78703441, у межах якого оскаржується відмова.
Судове засідання призначене на вказану дату, не відбулося у зв'язку із неявкою сторін, про що складено довідку, про нездійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ухвалою суду від 18.11.2025 року вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
22.02.2019 року в межах виконавчого провадження ВП № 58436230 державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2013 у справі №522/18839/13-ц про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ БАНК» коштів у розмірі 1 688 747,31 грн. Цією ж постановою передбачено стягнення з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 168 874.73 гривня (UAH).
02.07.2025 р. до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшла Заява ПАТ «МТБ БАНК» від 02.07.2025 про повернення виконавчого документу стягувачу.
15.07.2025 керуючись п.1 ч. 1 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено постанову ВП № 58436230 про повернення виконавчого документа. При цьому, за вказаною Постановою вбачається, що виконавчий збір не сплачено. Витрати виконавчого провадження не сплачені. Згідно до ч.3 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" та ч.1 Розділу VI "Інструкції з організації примусового виконання рішень" виконавчий збір та витрати виконавчого провадження підлягають виведенню в окреме провадження. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 168 8139.24 гривня (UAH); сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 2 146.83 гривня (UAH).
15.07.2025 року керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено постанову ВП № 58436230 про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 166727,90 гривня (UAH), яка вмотивована тим, що постановою від 22.02.2019 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документу, а саме виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2013 у справі №522/18839/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ БАНК» коштів у розмірі 1 688 747,31 грн. Виконавчий збір сплачено не сплачено. Витрати виконавчого провадження не сплачені. Згідно до ч.3 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" та ч.1 Розділу VI "Інструкції з організації примусового виконання рішень"- виконавчий збір та витрати виконавчого провадження підлягають виведенню в окреме провадження
24.07.2025 року в межах виконавчого провадження ВП № 78703441 головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження з примусового виконання Постанови Приморського ВДВС у м. Одеса ПМУМЮ (м. Одеса) № ВП 58436230 від 15.07.2025 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 166727,90 грн.
06.08.2025 ПАТ «МТБ БАНК» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича (далі - приватний виконавець) з заявою з примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2013 у справі № 522/18839/13-ц.
04.09.2025 приватним виконавцем постановою ВП № 79010298 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2013 у справі № 522/18839/13-ц, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «МАРФІН БАНК» заборгованість за кредитнимдоговором№00039R15 від 05.08.2008р. у розмірі 1 688 747,31 грн., а саме щодо боржника ОСОБА_1 . Даною постановою також передбачено, стягнути солідарно з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 9 738,86 долари США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день здійснення платежу та 45 434,94 гривень.
04.09.2025 приватним виконавцем винесено постанову № 79010298 про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди в сумі у розмірі 9 738,86 долари США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день здійснення платежу та 45 434,94 гривень.
09.09.2025 року адвокат позивача звернулась до відповідача з заявою про закінчення виконавчого провадження № 78703441 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у зв'язку з відкриттям приватним виконавцем виконавчого провадження ВП № 790110298 з виконання того самого ж виконавчого листа та стягнення основної винагороди.
23.09.2025 року відповідач листом №148388 на вказану заяву представника позивача повідомив, що згідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень під час примусового виконання BП №78703441 державним виконавцем Відділу не було винесено постанови про передачу виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю. Підстави для закриття виконавчого провадження викладені в ч. 1. ст.39 Закону України « Про виконавче провадження». З огляду на вищевказане, повертає заяву про закінчення виконавчого провадження N 78703441без розгляду.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо не закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII в редакції станом на 24.02.2023(дата прийняття постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди), яким передбачено, зокрема
- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ( стаття 1 Закону № 1404-VIII);
- примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».( стаття 5 Закону № 1404-VIII);
- заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. ( стаття 10 Закону № 1404-VIII)
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. ( частина перша статті 26 Закону №1404-VIII)
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. ( частина 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII);
- державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). ( абзац 1 частини 4 статті 27 Закону № 1404-VIII);
- виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. (частини перша та друга статті 27 Закону №1404-VIII)
- під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає. ( частина восьма статті 27 Закону №1404-VIII)
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 02.06.2016 №1403-VIII “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон №1403-VIII), статтею 31 якого передбачена винагорода приватного виконавця, зокрема
- за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. (частини перша-третя статті 31 Закону №1403-VIII)
- основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). (частини четвертаої та п'ята статті 31 Закону №1403-VIII)
- основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста статті 31 Закону №1403-VIII).
- приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). ( абзац 1 частини сьомої статті 31 Закону №1403-VIII)
- основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору (частина третя статті 45 Закону №1404-VIII).
VI. Оцінка суду.
Системний аналіз наведених норм надає підстави для висновку, що обов'язок державного виконавця виносити постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
Водночас якщо примусове виконання рішення здійснює приватний виконавець, то згідно статті 31 Закону № 1403-VIII за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
Як встановлено судом, спірним питанням у дані справі є подвійне стягнення плати державному і приватному виконавцям за виконання одного й того ж виконавчого документа у випадку, коли в органі державної виконавчої служби та приватного виконавця перебувають на виконанні постанови про стягнення з боржника одних і тих же сум у рахунок погашення виконавчого збору та основної винагороди.
Вирішуючи зазначену проблему правового застосування в подібних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 21.07.2022 у справі №320/6215/19 зазначив, що Закон №1404-VIII містить прогалину у правовому регулюванні процедури стягнення з боржників виконавчого збору і основної винагороди за виконання одного й того ж виконавчого документа.
Водночас виконавче законодавство містить норму (частина восьма статті 27 Закону №1404-VIII), у якій обумовлений випадок, коли виконавчий збір не стягується або припиняється стягуватися у зв'язку з участю приватного виконавця у процедурі виконання того ж самого виконавчого документа. На відміну від решти положень виконавчого законодавства, тільки ця норма Закону №1404-VIII регулює подібні суспільні правовідносини.
Указана норма містить правило стосовно неможливості подальшого стягнення виконавчого збору, якщо надалі виконавчий документ буде виконувати не державний, а приватний виконавець, а також спрямована на те, щоб не допустити одночасного стягнення з боржника виконавчого збору і основної винагороди. Ця норма покликана уникнути подвійної плати боржником зазначених коштів. Тож її застосування дозволяє розв'язати спір стосовно справедливості подвійного стягнення плати державному і приватному виконавцям за виконання одного й того ж виконавчого документа.
З огляду на вказане, Верховний Суд вважав, що для розв'язання означеної проблеми та з метою ефективного захисту прав й інтересів осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, до подібних правовідносин слід застосувати за аналогією закону частину восьму статті 27 Закону №1404-VIII.
Застосовуючи положення частини восьмої статті 27 Закону №1404-VIII до спірних правовідносин Верховний Суд зробив висновок, що в разі коли державний виконавець повернув виконавчий лист за заявою стягувача і розпочав стягнення виконавчого збору, а після цього стягувач пред'явив цей лист до виконання приватному виконавцю, який у свою чергу відкрив виконавче провадження й виніс постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутих сум, то надалі виконавчий збір не стягується. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент відкриття приватним виконавцем провадження з виконання того ж самого виконавчого документа стягнута частина виконавчого збору не повертається.
Також Верховний Суд наголосив, що належним та ефективним способом захисту, який здатний відновити й захистити права боржника в такому випадку, є закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору.
Правовою основою для закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору в подібному випадку слід розглядати як загальні підстави, перелік яких наведений у частині першій статті 39 Закону №1404-VIII, так і частину восьму статті 27 цього Закону, яка у таких обставинах має характер спеціальної підстави для закінчення виконавчого провадження.
Зважаючи на вжиті у частині восьмій статті 27 Закону №1404-VIII часові маркери для її застосування, то застосування аналогії закону до правовідносин дозволяє виснувати, що право на захист виникає з дня відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження з виконання того самого документа, який раніше був на виконанні у державного виконавця.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.04.2023 у справі № 160/695/22, від 19 серпня 2025 року у справі № 380/22356/23.
Повертаючись до обставин справи, судом встановлено, що в межах виконавчого провадження ВП № 58436230 з примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2013 у справі №522/18839/13-ц про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ БАНК» коштів у розмірі 1 688 747,31 грн. Цією ж постановою передбачено стягнення з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 168 874.73 гривня (UAH) Головним державним виконавцем Приморського ВДВС Шевченко М.Т. 15.07.2025 р. були прийняті постанови про повернення стягувачу вказаного виконавчого документа та про стягнення з боржника - ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 166727,90 грн.
Крім того, 24.07.2025 р. головним державним виконавцем Приморського ВДВС Шевченко М.Т. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 78703441 з примусового виконання постанови № ВП 58436230 від 15.07.2025 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 166727,90 грн., у зв'язку з його не стягненням.
В подальшому, внаслідок повторного пред'явлення стягувачем ПАТ «МТБ БАНК» виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2013 у справі №522/18839/13-ц до примусового виконання, 04.09.2025 року постановою приватного виконавця Колечко Д.М. відкрито виконавче провадження № 790110298 та в межах даного виконавчого провадження винесено постанову від 04.09.2025 про стягнення з боржника ОСОБА_2 основної винагороди приватного виконавця у сумі 9 738,86 долари США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день здійснення платежу та 45 434,94 гривень.
Тобто, в межах даної справи має місце стягнення основної винагороди приватного виконавця при тому, що державний виконавець вже виніс постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні за тим самим виконавчим документом.
Оскільки державний виконавець належним чином не перевірив факти, викладені в заяві від 09.09.2025 року про закінчення виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не у спосіб, визначений Законом № 1404-VIII, допустивши тим самим протиправну бездіяльність.
Суд зазначає, що протиправна бездіяльність - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Отже, з'ясувавши спірність правовідносин, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду по суті заяви адвоката Неруш Анни Юріївни, діючої від імені ОСОБА_1 , від 09.09.2025 р. щодо закінчення виконавчого провадження № 78703441 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та зобов'язати відповідача розглянути заяву адвоката Неруш Анни Юріївни, діючої від імені ОСОБА_1 , від 09.09.2025 р. щодо закінчення виконавчого провадження № 78703441 з примусового виконання постанови Приморського ВДВС у м. Одеса ПМУМЮ (м. Одеса) № ВП 58436230 від 15.07.2025 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 166727,90 грн., з урахуванням висновків суду.
З огляду на вкачаний висновок суду, позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову відповідача щодо закінчення виконавчого провадження № 78703441 зі стягнення з позивача виконавчого збору не підлягають задоволенню, оскільки листом від 23.09.2025 р. відповідач повернув заяву адвоката позивача від 09.09.2025 р. з означеного спірного питання без розгляду, а не відмовив по суті її розгляду.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки в межах розгляду даної справи судом не встановлено, а позивачем не надано доказів на підтвердження порушення прав в межах заявлених вимог, тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат.
Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. (ч.8 ст.139 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн. згідно платіжного документа від 06.10.2025 р.
Оскільки спір виник внаслідок бездіяльності відповідача, визнаних за результатом розгляду даної справи протиправною, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Пастера, буд. 58, м. Одеса, 65001, код ЄДРПОУ: 41404999) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не розгляду по суті заяви адвоката Неруш Анни Юріївни, діючої від імені ОСОБА_1 , від 09.09.2025 р. щодо закінчення виконавчого провадження № 78703441 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.
Зобов'язати Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) розглянути заяву адвоката Неруш Анни Юріївни, діючої від імені ОСОБА_1 , від 09.09.2025 р. щодо закінчення виконавчого провадження № 78703441 з примусового виконання постанови Приморського ВДВС у м. Одеса ПМУМЮ (м. Одеса) № ВП 58436230 від 15.07.2025 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 166727,90 грн., з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна