19 листопада 2025 рокусправа № 380/16937/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, м.Слов'янськ, Площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.05.2025 №133950017676 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу за Списком №2 період роботи з 01.01.2024 по 09.05.2025 на відокремленому підрозділі шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля» врахувавши заробітну плату за вказаний період.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 28.03.2025 (за днем досягнення пенсійного віку) пенсію за віком на пільгових умовах у порядку пункту «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII із застосуванням показника вікового цензу у 50 років.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, покликається на те, що оскаржуваним рішенням органом Пенсійного фонду України відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Рішення обгрунтовано тим, що за період з 01.01.2024 до 09.05.2025 Відокремлений підрозділ «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля» не сплатила страхових внесків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а відтак означений період роботи заявниці не зараховується зокрема, до стажу роботи за Списком №2. Позивачка переконана, що вона, досягнувши 50-річного віку має право на пенсію на пільгових умовах, бо працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 23.098.2021 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.
Заперечення на позовну заяву відповідач виклав у письмовому відзиві. Зазначає, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. При розгляді заяви позивачки про призначення пенсії період її роботи з 01.01.2024 до 09.05.2025 у ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» не зараховано до страхового стажу та до стажу роботи з повним робочим днем на підземних роботах за Списком №2, оскільки за вказаний період відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля». Зазначене означає відсутність відповідного стархового стажу. Отже, право на пенсію на пільгових умовах за списком №2 позивачка набуде лише після досягнення 56 років, а саме 28.03.2031. Просить у позові відмовити.
Суд встановив таке.
Позивачка, ОСОБА_1 , 21.05.2025 звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з пунктом другим частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Ця заява розглянута ГУ ПФ України в Донецькій області за принципом екстериторіальності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області «Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах» №133950017676 від 29.05.2025 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пільгової пенсії, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування період роботи позивачки з 01.01.2024 по 09.05.2025 згідно з довідкою від 09.05.2025 № 23к/193, наданої ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля».
Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправним, звернулася з позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі також Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Згідно з ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 83 вказаного закону встановлено, що пенсії за загальним правилом призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.
Так, згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років для чоловіків, і за наявності страхового стажу на дату досягнення зазначеного віку, зокрема, у період з 1 квітня 2019 по 31 березня 2020 - не менше 27 років 6 місяців, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим ч.1 ст.26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
За приписами ст.1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із абз.1 ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із ч. 2 ст.20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 ст. 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами 4 - 6, 9-10 ст. 20 Закону № 1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 ст. 4 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне правові наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку, відповідно, нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
При вирішенні цієї справи суд, в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2018 (справа № 242/4793/16-а) та від 11.07.2019 (справа № 242/1484/17), відповідно до яких відхилені доводи відповідача, що певний період не може бути зарахований через несплату підприємством страхових внесків, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює.
Як видно з матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо відмови відповідача у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи позивачки з 01.01.2024 до 09.05.2025 у зв'язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків.
Суд встановив, що позивачка в період з 18.02.2015 до 02.08.2016 та з 03.08.2016 до 09.05.2025 виконувала гірничі роботи на поверхні шахти як гірник з виборки породи, зайнятий на виробничій дільниці, що передбачено списком №2 розділом 1 підрозділом 1, пункту 1.1а згідно з постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003., що підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 09.05.2025 №23к/193.
Як видно з Реєстру застрахованих осіб Держаного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , то за спірний період позивачці нараховувалася та вплачувалася заробітна плата, однак без зарахування страхового стажу за період з 01.01.2024 до 09.05.2025.
Разом з тим, довідкою ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» від 02.07.2025 від №4/1-15/758 підтверджено, що заробітна плата ОСОБА_1 нарахована і виплаечна у певному розмірі за період з 01.01.2024 до 09.05.2025 одночасно з повною оплатою ЄСВ за цей період, але кошти, які згідно з платіжними дорученнями призначалися на сплату ЄСВ поточного періоду, фіскальтний орган скеровував на погашення податкового боргу.
Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
Крім того, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма ОК-5) відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію, оскільки ця особа не може нести відповідальність замість роботодавця.
З огляду на наведене, суд зазначає, що несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законі права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Отже, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску), орган Пенсійного фонду України протиправно не зарахував період роботи до відповідного стажу, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області «Про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 133950006360 від 03.02.2021 протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, враховуючи те, що судом встановлено протиправне незарахування відповідачем періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2024 до 09.05.2025 до відповідного стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд дійшов висновку про необхіднність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати позивачці до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №2 період роботи з 01.01.2024 до 09.05.2025 на відокремленому підрозділі шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля».
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області призначити пільгову пенсію за віком згідно з статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням вказаного періоду спеціального (пільгового) страхового стажу з 28.03.2025, суд зазначає, що призначення пенсії входить до виключних повноважень відповідача, а тому така вимога задоволенню не підлягає.
Водночас, суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що у цьому разі ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання ГУ ПФ України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу з 01.01.2024 до 09.05.2025, який дає право на призначення пенсії, на відокремленому підрозділі шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля».
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, м.Слов'янськ, Площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.05.2025 №133950017676 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №2 період роботи з 01.01.2024 до 31.12.2020 на Відокремленому підрозділі «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу з 01.01.2024 до 09.05.2025, який дає право на призначення пенсії, на відокремленому підрозділі шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля».
У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, м.Слов'янськ, Площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два)грн 40коп.судового збіру.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 19.11.2025.
Суддя Лунь З.І.