20 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/22940/25
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства юстиції України , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 18.08.2025 №1860/к Міністерства юстиції України "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з Державної кримінально - виконавчої служби України;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 21.08.2025 №1896/к Міністерства юстиції України "Про виконання дисциплінарного стягнення" щодо звільнення його з 22.08.2025 із Державної установи "Бердичівський виправний центр(№108)" відповідно до частини п'ятої статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";
- поновити його на посаді начальника державної установи "Бердичівський виправний центр (№108)" з 04.09.2025;
- стягнути з Міністерства юстиції України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.09.2025 по день винесення судового рішення суду.
04 листопада 2025 року відмовідачем подано до суду клопотання щодо розгляду даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження. Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач зазначив, що за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також з урахуванням того, що спірні правовідносини потребують додаткового з'ясування і дослідження, дана справа не може бути віднесена до категорії незначних справи. Розглянувши вищезазначене клопотання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з приписами ч. 2 ст.12 КАС України та ст. 257 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. При чому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
З позовної заяви вбачається, що вона не відносить до справ, які розглядаються виключно у порядку загального позовного провадження.
Відповідно до норм частини 1 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 2 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 ст. 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи. З огляду на зазначене, клопотання про розгляд даної адміністративної справи в порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Суд також роз'яснює відповідачу, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не позбавляє його права подати до суду відзив на позовну заяву з доказами в обґрунтування своєї правової позиції чи додаткові пояснення щодо суті спору.
Керуючись статтями 12, 242, 243, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання щодо розгляду даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Е.Черняхович