Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 листопада 2025 року Справа№200/7480/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01 квітня 2025 року № 046350016448 про відмову в призначенні мені ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши: до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за приписами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період його роботи з 04.02.2003 року по 26.03.2003 року (1 місяць 23 дні) підземним учнем гірника з повним робочим днем на підземній роботі; з 29.09.2008 року по 16.12.2008 року (3 місяці 6 днів) учеником гроз подземный с полным робочим днем на подземной работе; з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року (1 місяць), з 01.03.2017 року по 31.08.2017 року (6 місяців), з 01.07.2019 року по 31.07.2019 року (1 місяць) горнорабочим очисного забоя V подземным с полным рабочим днем на подземной работе; з 01.03.2025 року по 25.03.2025 року (25 днів) гірником очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті; до пільгового стажу періоди роботи за провідними професіями (за кодом спецстажу ЗП3014А2) з 01.10.2004 року по 31.07.2005 року; з 26.09.2005 року по 14.11.2005; з 11.03.2006 року по 20.06.2008 року; з 29.09.2008 року по 01.07.2022 року; з 04.08.2022 року по 25.03.2025 року на підземних роботах з повним робочим днем в шахті, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 20 січня 1992 року № 8 (за формулою: 1 рік такої роботи додатково надає 3 місяці пільгового стажу); до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» додаткових 4 роки 9 місяців за час роботи за провідними професіями відповідно роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20 січня 1992 року № 8; 3) призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 25.03.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.04.2025 року № 046350016448, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого пунктом 3 статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач вважає таке рішення Пенсійного фонду протиправним, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
13 жовтня 2025 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в якому зазначив, що відмовляючи в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виходило з наступних обставин: вік позивача становить 41 рік.
Пільговий стаж позивача згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 становить 24 роки 03 місяці 20 днів.
Страховий стаж позивача становить 39 років 04 місяці 10 днів (з урахуванням пільгового стажу).
Відповідно до пункту 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Пільговий стаж позивача становить: робота за списком № 1: 00 років 03 місяці 04 дні; робота, як працівника провідних професій: 18 років 08 місяців 11 днів; навчання за фахом: 00 років 00 місяців 08 днів.
В разі застосування взаємозаліку пільговий стаж заявника на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 становить 24 роки 03 місяці 20 днів.
До пільгового стажу зараховано періоди роботи згідно наданих пільгових довідок та відомостей по спеціальному стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб.
За результатами розгляду документів, до загального страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1999 року по 27.06.2002 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 27.03.2003 року, оскільки відсутня дата видачі диплома.
Враховуючи зазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 .
25 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058.
Зазначена заява була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, згідно п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.04.2025 року № 046350016448, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії.
Відмовляючи в призначенні пенсії за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виходило з наступних обставин:
Вік позивача 41 рік.
Пільговий стаж заявника згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 становить : 24 роки 03 місяці 20 днів
Страховий стаж заявника становить: 39 років 04 місяці 10 днів (з урахуванням пільгового стажу)
Пільговий стаж заявника становить:
- робота за списком № 1: 00 років 03 місяці 04 дні;
- робота, як працівника провідних професій: 18 років 08 місяців 11 днів;
- навчання за фахом: 00 років 00 місяців 08 днів.
До пільгового стажу зараховано періоди роботи згідно наданих пільгових довідок та відомостей по спеціальному стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб.
Результати розгляду документів: до загального страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1999 року по 27.06.2002 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 27.03.2003 року, оскільки відсутня дата видачі диплома.
У спірному рішенні також зазначено, що в разі застосування взаємозаліку пільговий стаж заявника на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 становить 24 роки 03 місяці 20 днів.
Враховуючи зазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.
Позивачу повідомлено, що право на пенсію заявник набуде з 09.03.2034 року або при набутті необхідного пільгового стажу.
Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 за формою РС-право станом на 25.03.2025 року (день звернення позивача з заявою про призначення пенсії) до пільгового стажу позивача не зараховані наступні періоди роботи з 04.02.2003 року по 26.03.2003 року ( 1 місяць 23 дні ), з 29.09.2008 року по 16.12.2008 року (3 місяці 6 днів), з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року (1 місяць), з 01.03.2017 року по 31.08.2017 року (6 місяців), з 01.07.2019 року по 31.07.2019 року (1 місяць), з 01.03.2025 року по 25.03.2025 року (25 днів).
Суд зазначає, що у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 046350016448 від 01 квітня 2025 року відсутні будь які обґрунтування причин не зарахування до пільгового стажу позивача зазначених періодів його роботи.
Отже, вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.04.2025 року № 046350016448 протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі по тексту Закон № 1058-ІV).
Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , він в період з з 04.02.2003 року по 26.03.2003 року працював підземним учнем гірника, з повним робочим днем на підземній роботі на шахті «Торецька» в/о «Дзержинськвугілля» (записи №№ 2,3);з 29.09.2008 року по 16.12.2008 року учнем гроз підземним з повним робочим днем на підземній роботі на шахті ім. Ф.Е. Дзержинського ДП «Дзержинськвугілля» (записи №№ 12,13); з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, з 01.03.2017 року по 31.08.2017 року, з 01.07.2019 року по 31.07.2019 року позивач працював на посаді гірника очисного забою, про що відсутні записи у трудовій книжці позивача, проте підтверджені іншими документами, що Пенсійним фондом не заперечується; з 01.03.2025 року по 25.03.2025 року позивач працював гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті (запис у трудовій книжці № 5).
Згідно із частиною третьої статті 114 Закону № 1058-ІV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За приписами частин 5, 6 статті 114 Закону № 1058-ІV: у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах; контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Частиною третьою статті 114 Закону № 1058-ІV передбачено умови призначення пенсії: працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком, затвердженим Постановою № 202, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років; працівникам провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Отже, для отримання позивачем права на пенсію незалежно від віку необхідно мати стаж роботи повний робочий день в металургії не менше 25 років на посаді, яка визначена списком робіт і професій, затвердженим Постановою № 202, або мати стаж роботи провідної професії не менше 20 років.
Відповідно до пункту п'ятого Постанови № 1931-XII (у первісній редакції) надано Міністерству соціального забезпечення України право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Суд зазначає, що спірні періоди роботи, які відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача підтверджені записами трудової книжки та додатково підтверджені інформацією, яка міститься в «Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5)» спеціальний стаж позивача за періоди роботи з 2003-2004 роки облікований за кодом ЗПЗ013А1, з 2004-2025 роки облікований за кодом ЗПЗ014А2, тобто у вказаний період часу позивач був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних роботах.
Наказом Мінфіну від 14.04.2015 року № 435 (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 814 від 28.12.2020 року) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
Згідно зазначеного довідника код підстави ЗПЗ013А1 це працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Також, згідно зазначеного довідника код підстави ЗПЗ014А1 це працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Крім того, згідно зазначеного довідника код підстави ЗП3014А2 це працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за Списком робіт і професій затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Отже, спеціальний трудовий стаж набутий на вугільних підприємствах з повним робочим днем на підземних роботах, додатково підтверджується даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та записами у трудовій книжці в сукупності, та робота, яку позивач виконував у всі періоди його працевлаштування надає позивачу право на зарахування цих періодів відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, суд зазначає, що під час здійснення розрахунку пільгового стажу відповідачем не враховані положення роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, а саме не застосовано кратність за кожний повний рік робіт на провідних професіях - гірником очисного вибою та вибійника на відбійних молотках за 1 рік роботи 3 місяці.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Згідно з п. 5 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Відповідно до п. 6 зазначеної Постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону № 1788-XII».
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 року прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення, у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу включає Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На даний час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 року є чинною.
Також 02.10.2018 року Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтверджує доцільність застосування Роз'яснення № 8.
Отже, на час моєї трудової діяльності і на цей час діє як Роз'яснення № 8, так і Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 року.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, за 9 місяців.
Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2024 року по справі № 200/1009/24 дійшов висновку, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
Враховуючи той факт, що станом на час звернення ОСОБА_1 з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах мій стаж роботи на підземних роботах становив більше 10 років, тому відповідач повинен був застосовувати Роз'ясненням № 8 та розраховувати його пільговий стаж, набутий на посадах провідних професій, за формулою: 1 рік такої роботи додатково надає 3 місяці пільгового стажу.
Саме такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.04.2025 року у справі № 200/6443/23.
З огляду на вказане, періоди роботи ОСОБА_1 на провідних професіях як гірник очисного вибою та вибійник на відбійних молотках ( код спец стажу ЗПЗ014А2 ) з 01.10.2004 року по 31.07.2005 року; з 26.09.2005 року по 14.11.2005 року; з 11.03.2006 року по 20.06.2008 року; з 29.09.2008 року по 01.07.2022 року; з 04.08.2022 року по 25.03.2025 року підпадають під Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 та підлягають зарахуванню 1 повий рік на провідних професіях за 1 рік робіт 3 місяці.
Висновки щодо застосування Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 викладені Верховним Судом у постановах від 04.06.2019 року у справі № 333/3704/16-а, від 18.11.2024 року у справі № 200/1009/24, від 09.04.2025 року у справі № 200/6443/23.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01 квітня 2025 року № 046350016448 про відмову в призначенні мені ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
В той же, час суд зазначає, що позовна вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 25.03.2025 року не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Науковий висновок Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;
- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;
- при реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог;
- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Водночас, з врахуванням позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 18.07.2018 року у справі № 826/3520/15, зважаючи на природу та підстави даного спору та враховуючи Науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією, суд вважає за доцільне зазначити, що орган влади, використовуючи дискреційні повноваження, зобов'язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення, в основі якого мають бути закладені конкретно визначені публічні інтереси. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом.
Отже, для належного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 25 березня 2025 року.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії, є такими що підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн (квитанція про сплату № 8344-8361-2436-8230 від 08.10.2025 року)
Отже, враховуючи вищевикладене, та співмірність заявлених та задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 645,98 грн.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) від 01 квітня 2025 року № 046350016448 про відмову в призначенні мені ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 25.03.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши: до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за приписами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період його роботи з 04.02.2003 року по 26.03.2003 року підземним учнем гірника з повним робочим днем на підземній роботі; з 29.09.2008 року по 16.12.2008 року учнем гроз підземним з повним робочим днем на підземній роботі; з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, з 01.03.2017 року по 31.08.2017 року, з 01.07.2019 року по 31.07.2019 року гірничим очисного забою V розряду підземного з повним робочим днем на підземній роботі; з 01.03.2025 року по 25.03.2025 року гірником очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті; до пільгового стажу періоди роботи за провідними професіями (за кодом спецстажу ЗП3014А2) з 01.10.2004 року по 31.07.2005 року; з 26.09.2005 року по 14.11.2005; з 11.03.2006 року по 20.06.2008 року; з 29.09.2008 року по 01.07.2022 року; з 04.08.2022 року по 25.03.2025 року на підземних роботах з повним робочим днем в шахті, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 20 січня 1992 року № 8 (за формулою: 1 рік такої роботи додатково надає 3 місяці пільгового стажу); до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» додаткових 4 роки 9 місяців за час роботи за провідними професіями відповідно роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20 січня 1992 року № 8
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 149099344) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 645 (шістсот сорок п'ять) грн 98 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко