19 листопада 2025 рокуСправа №160/34856/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 160/34856/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
31 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 25 липня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особі, мають дружину з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.07.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення у порядку та у строки, визначені законодавством України, і з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, а саме:
-визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 25 липня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особі, мають дружину з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання.
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.07.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення у порядку та у строки, визначені законодавством України, і з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
- стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 968,96 грн.
Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі в частині розподілу понесених витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ч. 2-5 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
В позовній заяві представник позивача зазначив, що попередній розрахунок судових витрат складає 12000,00 грн.
В той же час, до позовної заяви представник позивача не надав будь-яких доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Докази на підтвердження понесених витрат подані представник позивача лише разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, зокрема договір про надання правової допомоги від 06.11.2025 року, копію договору № 1867, квитанція про оплату адвокатських послуг.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною восьмою статті 262 КАС України передбачено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи викладене, оскільки дана справа розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судових дебатів, то позивач повинен був подати докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат, або ж заяву про те, що докази розміру судових витрат будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення - до закінчення розгляду справи, виходячи з приписів частини третьої статті 143 КАС України.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року по справі № 340/2449/19.
Водночас, з огляду на приписи ч.3 ст. 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 160/21030/21, а також від 12.08.2020 у справі № 340/2449/19.
Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 07 липня 2023 року у справі № 340/2823/21 зазначила, що підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Також в зазначеній справі об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зауважила, що коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суд про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим з об'єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) пов'язується можливість як потім подати протягом п'яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 520/4930/24.
З матеріалів справи видно, що рішення у справі № 160/34856/24 винесено 29 вересня 2025 року.
Копія рішення суду від 29 вересня 2025 року була направлена та доставлена представнику позивача в його електронний кабінет 29.09.2025 о 19:50 року.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Проте заяву про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, представник позивача подала лише 06.11.2025 року (дата формування заяви в системі «Електронний суд»).
Тобто докази на підтвердження понесених витрат подані представником позивача більше ніж через місяць після вирішення справи по суті.
При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачу звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду позивачем не надано та в заяві не зазначено.
За таких підстав, суд зробив висновок, що в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 420/39271/24, слід відмовити.
Керуючись ст. 132, 134, 139, 143, 243, 246, 252, 255 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/34856/24.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя С.В. Ніколайчук