про залишення позовної заяви без руху
19 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/13667/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф. А., вивчивши позовну заяву подану адвокатом Носковим Олександром Миколайовичем в інтересах ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Адвокатом Носковим Олександром Миколайовичем в інтересах ОСОБА_1 подано до суду адміністративний позов до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №57- 036-13106/23 від 01 листопада 2023 року про відмову ОСОБА_1 у не виплаті коштів в розмірі 191 794,20 грн, що були не виплачені згідно вкладу 13 лютого 2014 року;
2) стягнути солідарно з публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб солідарно в користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 191 794,20 грн, що були не виплачені згідно вкладу 13 лютого 2014 року.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Представником позивача подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано таким.
Позивач 01.11.2023 дізнався про своє порушене право щодо відмови Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у виплаті коштів в розмірі 191 794,20 грн, що були не виплачені згідно вкладу 13 лютого 2014 року.
Для захисту свого порушеного права ОСОБА_1 через свого представника звертався до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04.01.2024 в справі № 761/47424/23 було відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів. Ухвала мотивована тим, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами. Враховуючи викладене, оскільки спір у цій справі виник щодо права фізичної особи на відшкодування вкладом за рахунок коштів Фонду, тобто є публічно-правовим спором, такий спір має розглядатися правилами адміністративного судочинства.
Дана ухвала не направлялася засобами поштової кореспонденції позивачу, а тому він не мав можливості з нею ознайомитися та вчинити необхідні дії, що стосуються його порушеного права.
Про дану ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва позивач дізнався через Єдиний державний реєстр судових рішень.
З метою отримання безоплатної вторинної правничої допомоги позивач звернувся до Центру з надання безоплатної правничої допомоги. Західним регіональним центром з надання безоплатної вторинної правничої допомоги видано доручення від 01.09.2025 №017/02.2/7943 адвокатові Носкову О.М. для здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі про оскарження дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невидачі банківського вкладу.
Після чого, адвокатом було підготовлено заяву та відправлено засобами поштової кореспонденції на адресу Шевченківського районного суду міста Києва про видачу належним чином завіреної копії ухвали. Однак на зазначену заяву не було отримано жодних відповідей, через що адвокатом Носковим О.М. зазначена заява подавалася повторно декілька разів проте належним чином завіреної копії ухвали не було отримано, а тому строк звернення до суду пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.
Вирішуючи питання поновлення строку звернення до суду із даним позовом судом взято до уваги таке.
За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначає представник позивача в позовній заяві та клопотанні про поновлення строку звернення, позивач дізнався про порушення його права з боку відповідачів 01.11.2023 з листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за № 57-036-13106/23 від 01.11.2023, яким позивачу по суті було відмовлено у виплаті його банківського вкладу.
До адміністративного суду позивач через адвоката звернувся лише 13.11.2025, тобто більше ніж через два роки з моменту, коли дізнався про порушення своїх прав.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку представник позивача вказує на те, що позивач звернувся із позовом про оскарження відмови Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в порядку цивільного судочинства. Однак ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04.01.2024 в справі № 761/47424/23 було відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів.
Представник позивача вказує, що ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04.01.2024 позивач не отримував, у зв'язку із чим звернувся до Центру з надання безоплатної правничої допомоги, яким 01.09.2025 видано доручення адвокатові Носкову О.М. для здійснення представництва інтересів позивача у справі про оскарження дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невидачі банківського вкладу.
Процесуальний строк - це встановлений законом або призначений судом (суддею) проміжок часу чи момент у часі, протягом якого чи до якого судовий орган (суддя) або інші учасники судового процесу мають право або зобов'язані вчинити певну процесуальну дію або сукупність таких дій.
Поновленням процесуального строку є відновлення судовим органом (суддею) права на вчинення процесуальної дії, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.
Суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Поновлення процесуального строку означає, що суд надає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення особа пропустила.
Можливість поновлення процесуального строку пов'язується з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.
Заявник повинен у заяві обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами подання доказів, встановленими процесуальним законом.
Надаючи оцінку наведеним представником позивача причинам пропуску строку звернення із даним адміністративним позовом, а саме: непроінформованість позивача про хід судового розгляду його позовної заяви в Шевченківському районному суді міста Києва, суд вказує на таке.
Як встановлено судом, позивач звернувся до адвоката за правовою допомогою у вересні 2025 року, а до адміністративного суду позивач через адвоката звернувся лише 13.11.2025, тобто більше ніж через два роки з моменту, коли дізнався про порушення своїх прав (01.11.2023).
З матеріалів справи неможливо встановити коли саме позивач звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів. Однак, зважаючи на те, що відмовлено у відкритті провадження ухвалою від 04.01.2024, то ймовірно таке звернення відбулось у грудні 2023 року.
Отже, позивачем після звернення до Шевченківського районного суду міста Києва було допущено триваючу пасивну поведінку, що проявилась у відсутності активних дій протягом розумного строку щодо отримання інформації про результати розгляду його позовної заяви.
При цьому представником позивача не наведено жодних фактичних обставин, що об'єктивно обумовили таку пасивну поведінку позивача починаючи з січня 2024 року по серпень 2025 року. Тоді як активні дії направлені на отримання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва почали вчинятись адвокатом після звернення позивача за безоплатною правовою допомогою у вересні 2025 року.
Водночас, виходячи із змісту правовідносин, що виникають після звернення особи до суду за захистом порушеного права, слід вказати на таке.
Позивач із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою, а в даному випадку відсутність інтересу з боку позивача протягом майже двох років до питання чи було відкрито провадження за його позовом, свідчить про недобросовісну поведінку позивача та порушення основоположних засад судового процесу.
Зважаючи на наведене суд дійшов висновку про неповажність наведених представником позивача причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, представником позивача заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 працевлаштований, але лише отримує незначну заробітну плату, яка є його єдиним доходом. Також, не перебуває на обліку в департаменті соціальної політики, як одержувач соціальних та державних допомог, будь-які допомоги не призначались та не виплачувалися. Тому Позивач не в змозі сплатити судовий збір у зв'язку із його матеріальним становищем.
За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3 028 гривень.
Як слідує із тексту позовної заяви, позивачем заявлено пов'язані позовні вимоги немайнового характеру. Відтак, за подання даного позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Водночас, адміністративний позов подано через систему «Електронний суд».
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті у даній справі складає 968, 96 грн (1 211,20*0,8).
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як передбачено частиною першою статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, приписами вказаної статті встановлений виключний перелік умов, за яким позивачу може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати. Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести обставини неможливості сплати судового збору. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Водночас, суд зазначає, що Законом №3674-VI чітко визначено, як одну з умов відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для звільнення від такої сплати позивач має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
На підтвердження обґрунтованості заявленого клопотання до матеріалів позовної заяви представником позивача долучено довідку про доходи, яка містить відомості про отримання позивачем за період з лютого по липень 2025 року доходу в розмірі 24 321,02 грн
Однак надані представником позивача докази не є належним підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, оскільки 5 відсотків від 24 321,02 грн складає 1 216,05 грн, а отже розмір судового збору (968, 96 грн), що належить до сплати за даним позовом, складає менше ніж 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Отже, у суду відсутні належні правові підстави для звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин, враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору до задоволення не підлягає.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
· заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин його пропуску;
· документу про сплату судового збору в розмірі 968, 96 грн.
Перерахування судового збору необхідно здійснювати за платіжними реквізитами Волинського окружного адміністративного суду, зазначеними на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку на звернення до суду.
Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу.
Копію ухвали надіслати особам, які подали позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя Ф. А. Волдінер