про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду
19 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/8661/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо невключення до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
зобов'язання здійснити перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 81 день, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Одночасно з поданням відзиву на позовну заяву представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтоване тим, що позивач пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог. Так, у позові ОСОБА_1 заявляються вимоги щодо проведення перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 81 день, про невиплату якої він повинен був знати з дати виключення із списків в/ч НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 25.11.2024 №333, в якому відображалися кількість днів та суми грошової компенсації за невикористані дні відпусток, однак за вирішенням трудового спору позивач звернувся лише 05.08.2025 шляхом подання позовної заяви до суду через підсистему «Електронний суд». На думку представника відповідача, в частині позовних вимог щодо проведення перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 81 день позов подано з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України.
Позивач заперечення щодо поданого клопотання не висловив.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Отже, розгляд клопотання про залишення позову без розгляду за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Верховним Судом у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 викладена наступна правова позиція щодо застосування строків звернення до суду:
Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») (пп. 65.1 - 65.2 п. 65 постанови).
Отже, з 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати при звільненні, обмежений трьома місяцями з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Оскільки позивача звільнено з військової служби 25.11.2024, тому до спірних правовідносин слід застосовувати частини першу та другу статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-ІХ, який набрав чинності з 19.07.2022): тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Водночас Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 зауважив, що слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Отже, аналіз встановлених обставин у справі з врахуванням правових висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах, дає можливість суду дійти висновків про те, що строк звернення до суду пов'язаний безпосередньо із отриманням письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Як вбачається з матеріалів справи, в/ч НОМЕР_1 надала відповідь на запит представника позивача Отрох А.В. від 16.07.2025 листом від 22.07.2025, тобто фактично про обрахування компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 81 день позивач дізнався після отримання такої відповіді.
Оскільки позивач про порушення своїх прав дізнався з листа відповідача від 22.07.2025 за №1371, а тому звертаючись із даною позовною заявою до суду через систему «Електронний суд» 05.08.2025 не пропустив тримісячний строк звернення до суду.
Доводи представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, а клопотання про залишення позовної заяви без розгляду - безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 122, 123, 166, 248 КАС України, суд
В задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій