29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"11" листопада 2025 р. Справа № 924/408/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., за участю секретаря судового засідання Андрєєва В. І., розглянувши матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Пархомця Віталія Вікторовича
до: 1. Хмельницької міської ради
2. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області
3. спеціалізованого комунального підприємства "Хмельницька міська ритуальна служба"
про скасування рішень в частині, скасування державної реєстрації земельних ділянок, зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
позивача: Пархомець В.В., Остапчук О.О. - згідно з ордером від 09.04.2024;
відповідача - Хмельницької міської ради: Демчук Л. Г.
відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області: Коруняк Л. В.
відповідача - СКП "Хмельницька міська ритуальна служба": Талалай А.С. - згідно з ордером від 08.06.2023.
Рішення ухвалюється 11.11.2025, оскільки в судовому засіданні 23.10.2025, 05.11.2025 оголошувалась перерва.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: фізична особа-підприємець Пархомець Віталій Вікторович звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Хмельницької міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, спеціалізованого комунального підприємства "Хмельницька міська ритуальна служба", в якому просить:
1. Скасувати графу з порядковим номером 1 списку юридичних осіб, яким надається дозвіл на поділ земельних ділянок Додатку до рішення Хмельницької міської ради від 02.06.2023 №81 в частині погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052;
2. Скасувати графу 4 Додатку №7 до рішення Хмельницької міської ради від 28.07.2023 №57 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Чорновола, 125, з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:24:001:0116, 6810100000:24:001:0115, 6810100000:24:001:0114, 6810100000:24:001:0113;
3. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:24:001:0116, 6810100000:24:001:0115, 6810100000:24:001:0114, 6810100000:24:001:0113, припинивши право комунальної власності Хмельницької міської ради та право постійного користування спеціалізованого комунального підприємства "Хмельницька міська ритуальна служба" на вказані земельні ділянки;
4. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області закрити Поземельні книги, які були відкриті зі здійсненням державної реєстрації новоутворених земельних ділянок кадастрові номери 6810100000:24:001:0116, 6810100000:24:001:0115, 6810100000:24:001:0114, 6810100000:24:001:0113 та поновити в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки кадастровий 6810100000:24:001:0052.
Ухвалою суду від 07.05.2024 відкрито провадження у справі №924/408/24 для її розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.05.2024, яке відкладено на 04.06.2024, 12.06.2024, 20.06.2024, 27.06.2024.
Ухвалою суду від 27.06.2025, занесеною до протоколу судового засідання, з врахуванням положень ст.ст. 14, 42, 46 ГПК України, прийнято заяву позивача про зміну предмету позову (від 27.06.2024), в якій просить:
1. Скасувати рішення Хмельницької міської ради від 02.06.2023 № 81 в частині погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 (графа з порядковим номером 1 списку юридичних осіб, яким надається дозвіл на поділ земельних ділянок Додатку до рішення).
2. Скасувати рішення Хмельницької міської ради від 28.07.2023 № 57 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Чорновола, 125, з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:24:001:0116, 6810100000:24:001:0115, 6810100000:24:001:0114, 6810100000:24:001:0113 (графа 4 Додатку № 7 до рішення).
3. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:24:001:0116, 6810100000:24:001:0115, 6810100000:24:001:0114, 6810100000:24:001:0113, припинивши право комунальної власності Хмельницької міської ради та право постійного користування спеціалізованого комунального підприємства "Хмельницька міська ритуальна служба" на вказані земельні ділянки.
4. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області закрити Поземельні книги, які були відкриті зі здійсненням державної реєстрації новоутворених земельних ділянок кадастрові номери 6810100000:24:001:0116, 6810100000:24:001:0115, 6810100000:24:001:0114, 6810100000:24:001:0113 та поновити в Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 4100 м.кв. в межах, координатах та конфігурації, якій присвоювався кадастровий номер 6810100000:24:001:0052 до перенесення в архів Державного земельного кадастру.
Також у засіданні 27.06.2024 судом, враховуючи клопотання позивача, положення ст. 177 ГПК України, постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання на 03.07.2024, у якому в подальшому було оголошено перерву на 08.07.2024.
Ухвалою суду від 08.07.2024 у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерту поставлено питання: 1. Земельна ділянка якої площі необхідна для забезпечення умов експлуатації (обслуговування) нежитлової будівлі цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв. м, що належить на праві власності фізичній особі-підприємцю Пархомцю Віталію Вікторовичу, з дотриманням встановлених будівельних, протипожежних і санітарних норм? Яку конфігурацію та межі на місцевості повинна мати земельна ділянка для забезпечення умов експлуатації (обслуговування) нежитлової будівлі цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв. м, що належить на праві власності фізичній особі-підприємцю Пархомцю Віталію Вікторовичу, з дотриманням встановлених будівельних, протипожежних і санітарних норм? Конфігурацію, нумерацію точок зламу, проміри, площу та розміри меж вказаної земельної ділянки відобразити схематично з відображенням повного чи часткового накладання на земельні ділянки за кадастровими номерами, які утворилися (були сформовані) в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0035. Вирішити інші питання, які виникнуть в процесі проведення експертизи.
Провадження у справі №924/408/24 зупинено на час проведення судової експертизи, матеріали справи №924/408/24 направлено до Хмельницького відділення КНДІСЕ.
Ухвалою суду від 13.12.2024 у зв'язку із клопотанням завідувача Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (від 03.12.2024) про погодження більш розумного строку проведення експертизи, тобто понад 90 календарних днів, у зв'язку зі значною поточною завантаженістю фахівців з виконання судових оціночно-земельних, земельно-технічних експертиз, експертиз з питань землеустрою та клопотання експерта про надання у його розпорядження додаткових матеріалів для повного та обґрунтованого висновку було поновлено провадження у справі №924/408/24 та зокрема, задоволено клопотання завідувача Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження строку проведення експертизи; задоволено клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, ухвалено справу №924/408/24 надіслати Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз після надходження витребовуваних документів; зупинено провадження у справі №924/408/24 на час проведення судової експертизи.
На адресу суду 16.09.2025 від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №924/408/24 та висновок експерта від 16.09.2025 №666/24-26 з додатками.
Ухвалою суду від 26.09.2025 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання на 07.10.2025, яке було відкладено на 15.10.2025.
Ухвалою суду від 15.10.2025 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 23.10.2025, у якому в подальшому оголошувалась перерва на 05.11.2025, 11.11.2025.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що з 2014 року згідно договору купівлі - продажу є власником нежитлової будівлі - цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв. м по вул. Чорновола, 125 у м. Хмельницькому, яка була розташована на земельній ділянці площею 1,84 га з кадастровим номером 6810100000:24:001:0035, яка згідно рішення Хмельницької міської ради №55 від 20.07.2016 була поділена на дві земельні ділянки - з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 площею 4100 кв. м та з кадастровим номером 6810100000:24:001:0051 площею 14300 кв. м. При цьому зазначає, що позивач неодноразово звертався до Хмельницької міської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 площею 4100 кв. м, однак відповідного рішення прийнято не було. Натомість рішенням Хмельницької міської ради від 02.06.2023 №29 надано дозвіл спеціалізованому комунальному підприємству "Хмельницька міська ритуальна служба" (користувач ділянки згідно з Державним актом на право постійного користування землею) на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 на чотири земельних ділянки, рішенням Хмельницької міської ради від 28.07.2023 №57 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо такого поділу. Вважає, що таким чином, Хмельницька міська рада, не розглянувши заяв позивача про передачу земельної ділянки, на якій розміщено об'єкт нерухомого майна в оренду, здійснила її поділ, чим порушила права позивача на користування земельною ділянкою у розмірі необхідному для обслуговування належному йому нерухомого майна.
Правовою підставою позовних вимог зазначає, зокрема положення ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 21, 317, 319, 377 ЦК України, ст. ст. 120, 152 Земельного кодексу України, ст. 56 Закону України "Про землеустрій", ст. ст. 16, 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр".
Хмельницька міська рада у відзиві на позов (від 17.05.2024) вважає позовні вимоги необґрунтованими. Зокрема, стверджує, що спірні рішення прийняті повноважним органом з дотриманням вимог чинного законодавства. Зауважила, що позивач не є землекористувачем земельної ділянки по вул. Чорновола, 125, а тому відсутні правові підстави для погодження позивачем технічної документації щодо поділу земельної ділянки. Стверджує, що набувши право власності на нежитлову будівлю цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745 кв.м, відповідно до вимог статей 120, 124, частин першої та другої статті 134 Земельного кодексу України позивач може набути не на конкурентних засадах право користування лише тією площею земельної ділянки, яка знаходиться під нерухомим майном та необхідна для його обслуговування і експлуатації. Також звертає увагу на те, що на момент придбання нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 площею 4100 кв.м як об'єкту цивільних правовідносин не існувало, так як вона була сформована на підставі рішення міської ради від 20.07.2016 №55. Пояснює, що поділ земельної ділянки з кадастровим номером 68101000000:24:001:0035 площею 1,84 га був необхідним у зв'язку з тим, що крім нерухомого майна, яке належить позивачу, на земельній ділянці ще розташовано нерухоме майно, яке в подальшому було відчужене Хмельницькою міською територіальною громадою. При цьому нерухоме майно позивача знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:24:001:0115 площею 1458 кв.м, яка є достатньою для обслуговування і експлуатації нерухомого майна. Звертає увагу на відсутність доказів того, що земельна ділянка під будівлею позивача є недостатньою для обслуговування нерухомого майна, доказів порушення чинного законодавства при прийнятті спірних рішень, що призвело до порушення прав позивача.
Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у відзиві на позовну заяву (від 20.05.2024) зазначило, що не здійснювало діяльності, спрямованої на порушення законних прав та свобод позивача, у зв'язку з чим заперечує проти позовних вимог в частині визначення Управління співвідповідачем, оскільки державний кадастровий реєстратор, вчиняючи дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 та реєстрації спірних земельних ділянок, діяв відповідно до вимог земельного законодавства. Вважає, що відсутні будь-які правові підстави вважати реєстрацію спірних земельних ділянок незаконною. Враховуюче те, що реєстратору були надані для поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 на спірні земельні ділянки всі відповідні документи згідно зі ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" і постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки не було. Зауважило, що державний кадастровий реєстратор перевіряє лише наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, передбачає перевірку повноти проекту землеустрою згідно зі ст. 50 Закону України "Про землеустрій". Звертає увагу на те, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі є похідною від основної позовної вимоги, яка стосується виключно повноважень Хмельницької міської ради. З приводу позовної вимоги поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку площею 4100 кв.м зазначило, що законодавством не передбачено поновлення земельної ділянки саме з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052, оскільки такого об'єкту цивільних прав як земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 на час розгляду справи не існує, тому неможливо витребувати неіснуючий об'єкт цивільних прав. У свою чергу, межі, координати, конфігурація та площа земельної ділянки, яка, на думку позивача, незаконно вибула з його користування міститься в документації із землеустрою, на підставі якої формувалася земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052. Тому необхідно поновляти в Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 4100 кв.м в межах, координатах та конфігурації, якій присвоювався кадастровий номер 6810100000:24:001:0052, до перенесення в архів Державного земельного кадастру.
СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" у відзиві на позовну заяву (від 21.05.2024), заперечуючи проти позовних вимог, зауважило, що на момент придбання позивачем нежитлової будівлі загальною площею 745,2 кв.м по вул. Чорновола, 125, земельної ділянки з кадастровим №68101000000:24:001:0052 як об'єкту цивільних правовідносин не існувало. Станом на сьогодні об'єкт нерухомого майна позивача повністю розташований на земельній ділянці з кадастровим №6810100000:24:001:0115 загальною площею 1458 кв.м, яка є достатньою для обслуговування і експлуатації нерухомого майна площею 745,2 кв.м. Вважає, що відповідно до норм Земельного кодексу України позивач дійсно має право на отримання в користування поза конкурентною процедурою, з дотриманням принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, лише земельну ділянку, необхідну для обслуговування об'єктів нерухомого майна, які перебувають у його власності. При цьому звертає увагу, що земельна ділянка з кадастровим №68101000000:24:001:0052 площею 4100 кв.м очевидно не призначалась виключно для обслуговування об'єкту нерухомості позивача. Також зазначає про відсутність доказів, які б підтверджували недостатність для обслуговування майна позивача однієї із земельних ділянок, утворених у результаті поділу, та порушення відповідачами законодавства та прав позивача; про те, що позовна вимога про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими №6810100000:24:001:0116, №6810100000:24:001:0115, №6810100000:24:001:0114, №6810100000:24:001:0113, припинивши право комунальної власності Хмельницької міської ради та право постійного користування спеціалізованого комунального підприємства "Хмельницька міська ритуальна служба" на вказані земельні ділянки, є похідною від основної позовної вимоги, яка стосується виключно повноважень Хмельницької міської ради. Вважає, що позовна вимога про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області закрити поземельні книги, які були відкриті зі здійсненням реєстрації новоутворених ділянок кадастрові №6810100000:24:001:0116, №6810100000:24:001:0115, №6810100000:24:001:0114, №6810100000:24:001:0113, та поновити в Державному земельному кадастрі реєстрацію ділянки кадастровий № 6810100000:24:001:0052, окрім того, що є похідною від позовних вимог про скасування рішень Хмельницької міської ради в частині, не підлягає задоволенню також з тих підстав, що чинним законодавством України взагалі не передбачено можливості поновлення земельної ділянки саме з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052, оскільки такого об'єкту цивільних прав на час розгляду судової справи не існує.
У додаткових поясненнях від 27.06.2024 позивач зазначив, що ознайомившись із технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок СКП "Хмельницька міська ритуальна служба", а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 125, стало відомо про зміну конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052.
Відповідач - СКП “Хмельницька міська ритуальна служба» у додаткових поясненнях від 02.07.2024, враховуючи подання позивачем заяви про зміну предмета позову, зауважив, що набувши право власності на об'єкт нерухомого майна ще 30.05.2014, позивач вперше звернувся до Хмельницької міської ради із заявою про надання в оренду спірної ділянки лише 27.11.2020, тобто через шість років; повторно звернувся лише 08.05.2023, тобто через три роки після першого звернення. Вважає, що наведене свідчить про суперечливу та недобросовісну поведінку позивача, яка не була спрямована на реальне (фактичне) отримання земельної ділянки в оренду, оскільки позивач навіть не вживав жодних дій з оскарження протиправної бездіяльності Хмельницької міської ради. Звертає увагу, що об'єкт нерухомого майна позивача повністю розташований на земельній ділянці з кадастровим №6810100000:24:001:0115, загальною площею 1458 кв. м, котра є більш, ніж достатньою для обслуговування і експлуатації нерухомого майна площею 745,2 кв. м. Повторно зауважив, що за змістом норм Земельного кодексу України позивач дійсно має право на отримання в користування поза конкурентною процедурою, з дотриманням принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, лише земельну ділянку необхідну для обслуговування об'єктів нерухомого майна, які перебувають у його власності. Однак ним не надано доказів того, що земельна ділянка, яка є під об'єктом нерухомого майна, є недостатньою для обслуговування цього нерухомого майна, як і доказів порушення відповідачами норм законодавства України при прийнятті спірних рішень.
Акцентує увагу, що позивачем не доведено порушення його прав на отримання у користування земельної ділянки, необхідної для обслуговування належного йому нерухомого майна, ухвалюючи спірні рішення Хмельницька міська рада діяла в межах своєї компетенції, здійснюючи правомочності власника щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності.
Позивач у письмових поясненнях (від 15.10.2025) щодо висновку експерта від 16.09.2025 №666/24-26 звернув увагу, зокрема на те, що враховуючи положення ДБН Б.2.2-12:2019 (п. 7, п. 15) експерт встановив, що площа 0,1458 га земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0115, для здійснення функціонування будівлі цеху (ведення господарської діяльності), визначена без урахування: площ, які займуть проходи/проїзди до та від будівлі цеху; необхідності в подальшому виконання капітального ремонту; технологічної послідовності та функціональної поєднаності досліджувальної будівлі з іншими будівлями на території підприємства.
Відповідач - СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" у письмових поясненнях (від 14.10.2025) з приводу висновку експерта зазначив, зокрема, що судовий експерт у своєму висновку не зміг визначити, земельна ділянка якої конкретно площі необхідна для забезпечення умов експлуатації (обслуговування) нежитлової будівлі цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв.м, що належить на праві власності фізичній особі-підприємцю Пархомцю Віталію Вікторовичу та знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 125, з дотриманням встановлених будівельних, протипожежних і санітарних норм, а лише зазначив, що така процедура може виконуватися в рамках проекту землеустрою. Також експерт не зміг визначити, яку конфігурацію та межі на місцевості повинна мати відповідна земельна ділянка, а лише зазначив конфігурацію та межі земельної ділянки на місцевості, яку фактично експлуатує фізична особа-підприємець Пархомець Віталій Вікторович. Звертає увагу суду, що об'єкт нерухомого майна позивача повністю розташований на земельній ділянці з кадастровим № 6810100000:24:001:0115, загальною площею 1458 кв.м, котра є більш, ніж достатньою для обслуговування і експлуатації нерухомого майна площею 745,2 кв.м.
Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги (з урахуванням зміни предмету) повністю підтримав.
Представники відповідачів у судовому засіданні проти позовних вимог заперечили з підстав, зазначених у відзивах, поясненнях, звернувши увагу на недоведеності порушених прав позивача.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
30.05.2014 між територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, від імені якої діє управління комунального майна Хмельницької міської ради, як продавцем та фізичною особою-підприємцем Пархомцем Віталієм Вікторовичем, як покупцем укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю нежитлову будівлю цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 125, а покупець - сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, прийняти вказаний об'єкт та здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкт.
Об'єкт включений до переліку об'єктів міської комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, затвердженого рішенням тридцять шостої сесії Хмельницької міської ради від 05.03.2014 №36.
Характеристика об'єкта наводиться в технічному паспорті, який видано Хмельницьким бюро технічної інвентаризації.
Нежитлова будівля цеху по виготовленню предметів ритуальної належності розташована на земельній ділянці площею 1,84 га, кадастровий номер 6810100000:24:001:0035, за адресою: Хмельницька область, місто Хмельницький, вул. Чорновола, 125. Продавець користується земельною ділянкою, згідно Державного акту на право постійного (користування землею І-ХМ №001754 №322, виданого Хмельницькою міською радою народних депутатів 21.03.1996.
Згідно з п. п. 1.2, 3.2 вищезазначеного договору право власності на об'єкт переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбаний об'єкт, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації. Передача об'єкта продавцем і прийняття об'єкта покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.
При цьому за умовами п. 5.2 вказаного договору покупець зобов'язаний, зокрема самостійно вирішувати питання землекористування відповідно до чинного законодавства.
Договір купівлі-продажу від 30.05.2014 посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., зареєстровано в реєстрі за №3912.
На виконання зазначеного договору продавець передав, а покупець прийняв приватизовану шляхом викупу нежитлову будівлю цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 125, про що сторонами договору складено акт від 03.06.2014 прийому-передачі нежитлової будівлі цеху.
05.06.2014 за позивачем зареєстровано право приватної власності на придбаний цех по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола В.М., 125, про що видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.06.2014.
Рішенням Хмельницької міської ради від 20.07.2016 №55, зокрема погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Чорновола, 125 площею 18400 кв.м (кадастровий номер 6810100000:24:001:0035), яка перебуває в постійному користуванні спеціалізованого комунального підприємства "Хмельницька міська ритуальна служба", на ділянку №1 площею 4100 кв.м (кадастровий 6810100000:24:001:0052), ділянку №2 площею 14300 кв.м (кадастровий номер 6810100000:24:001:0051), категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Код класифікації видів цільового призначення земель - 03.12 - для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування (п. 6 рішення).
Позивач звернувся до Хмельницької міської ради із клопотанням від 27.11.2020 про надання в оренду земельної ділянки площею 4100 кв.м, кадастровий 6810100000:24:001:0052, що розташована за адресою: вул. Чорновола, 125, для обслуговування цеху по виготовленню предметів ритуальної належності (клопотання містить відмітку про його отримання 30.11.2020).
У відповідь управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради повідомило, що звернення позивача про надання в оренду земельної ділянки розглянуто і управлінням підготовлений відповідний проект рішення, який після всіх необхідних погоджень буде розглянутий на черговій сесії міської ради (лист від 31.10.2020).
08.05.2023 позивач повторно звернувся до Хмельницької міської ради із клопотанням про надання в оренду земельної ділянки площею 4100 кв.м, кадастровий 6810100000:24:001:0052, по вул. Чорновола, 125.
Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради листом від 18.05.2023 повідомило позивачу, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначена позивачем земельна ділянка перебуває в постійному користуванні спеціалізованого комунального підприємства "Хмельницька міська ритуальна служба" на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія та номер І-ХМ 001754 від 27.03.1996. На даний час, на підставі поданих СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" клопотання та відповідних матеріалів, управлінням підготовлено проект рішення сесії міської ради, який буде розглянутий на найближчій сесії міської ради. Повернутися до розгляду питання щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки для обслуговування цеху по виготовленню предметів ритуальної належності буде можливо після формування в результаті поділу нових земельним ділянок, припинення СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" права постійного користування новоутвореною земельною ділянкою, на якій розміщений належний позивачу на праві приватної власності об'єкт нерухомості.
Рішенням Хмельницької міської ради від 02.06.2023 №81 надано дозвіл, зокрема СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" на поділ земельної ділянки площею 4100 кв.м кадастровий 6810100000:24:001:0052 за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 125 на ділянки: №1 - 1549 кв.м, №2 - 1458 кв.м, №3 - 937 кв.м, №4 - 156 кв.м (п. 1 додатку до рішення).
Рішенням Хмельницької міської ради від 28.07.2023 №57 затверджено юридичним особам технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок згідно з додатком 7 (п. 17 рішення). Зокрема у п. 4 додатку 7 до рішення визначено юридичну особу - СКП "Хмельницька міська ритуальна служба", земельну ділянку до поділу - кадастровий 6810100000:24:001:0052 площею 4100 кв.м за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 125, а також місце розташування та кадастрові номери земельних ділянок після поділу, а саме: 6810100000:24:001:0116 площею 1549 кв.м, 6810100000:24:001:0115 - 1458 кв.м, 6810100000:24:001:0114 - 937 кв.м, 6810100000:24:001:0113 - 156 кв.м за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 125; код класифікації видів цільового призначення земель - 03.12 - для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування.
У матеріали справи надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 05.04.2024, 15.04.2024, 17.05.2024:
- щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0035 площею 1,84 га за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 125, право власності на яку 15.05.2013 зареєстровано за Хмельницькою міською радою, а право постійного користування - 22.01.2016 за СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія та номер І-ХМ 001754 від 27.03.1996; 11.10.2018 зареєстровано погашення речових прав на підставі поділу об'єкта нерухомого майна;
- щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 площею 0,41 га за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 125, що якої 21.08.2023 зареєстровано закриття об'єкта нерухомого майна та погашення речових прав (права власності Хмельницької міської ради та права постійного користування СКП "Хмельницька міська ритуальна служба") на підставі поділу об'єкта нерухомого майна за рішенням органу місцевого самоврядування від 28.07.2023 №57;
- щодо земельних ділянок з кадастровим номером 6810100000:24:001:0116 площею 0,1549 га, з кадастровим номером 6810100000:24:001:0115 площею 0,1458 га, з кадастровим номером 6810100000:24:001:0114 площею 0,0937 га, з кадастровим номером 6810100000:24:001:0113 площею 0,0156 га за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 125, на які 18.08.2023 та 21.08.2023 зареєстровано право власності Хмельницької міської ради та 11.10.2023 - право постійного користування СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія та номер І-ХМ 001754 від 27.03.1996.
Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 28.05.2024 надано позивачу копію документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:24:001:0116, 6810100000:24:001:0115, 6810100000:24:001:0114, 6810100000:24:001:0113, копію Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:24:001:0115. При цьому повідомлено, що в місцевому фонді документації із землеустрою у відділі №1 управління надання адміністративних послуг відсутня документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0035 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:24:001:0051 та 6810100000:24:001:0052, на зберігання по акту приймання-передачі або в електронній формі до системи документообігу Держгеокадастру виконавцем-розробником не передавалась, тому надати копії немає можливості. Також зауважено, що з огляду на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану" документація із землеустрою та Поземельна книга надані без координат поворотних точок земельних ділянок.
Копію технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 позивачем долучено до матеріалів справи (у тому числі, нотаріально посвідчену заяву СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" від 22.06.2023 про надання згоди на поділ земельної ділянки, кадастрові плани земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 та земельних ділянок, утворених в результаті її поділу, акти встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)).
Також долучено копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 в натурі (на місцевості).
Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 19.06.2024 позивачу надано копії поземельних книг на земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:24:001:0116, 6810100000:24:001:0115, 6810100000:24:001:0114, 6810100000:24:001:0113, 6810100000:24:001:0104, 6810100000:24:001:0102, 6810100000:24:001:0117, 6810100000:24:001:0118 (з огляду на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану" - без координат поворотних точок земельних ділянок). Зазначено, що у зв'язку з тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:24:001:0051, 6810100000:24:001:0052, 6810100000:24:001:0103 перенесені до архівного шару НКС, надати поземельні книги неможливо. Також повідомлено, що згідно з даними Державного земельного кадастру внесено зміни в координати поворотних точок меж земельних ділянок з кадастровими номерами: 6810100000:24:001:0052 - 23.02.2023, 6810100000:24:001:0116 - 05.07.2023, 6810100000:24:001:0102 - 23.02.2023, 6810100000:24:001:0103 - 23.02.2023.
Позивачем у матеріали справи надано копії отриманих від Головного управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області поземельних книг земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:24:001:0116, 6810100000:24:001:0115, 6810100000:24:001:0114, 6810100000:24:001:0113, 6810100000:24:001:0104, 6810100000:24:001:0102, 6810100000:24:001:0117, 6810100000:24:001:0118.
Також надано робочий проект реконструкції приміщення ангару під цех по виготовленню предметів ритуальної належності по вул. Чорновола, 125 у м. Хмельницькому, виготовлений ПП "Васко проект" у 2012 році на замовлення Хмельницької міської ритуальної служби на підставі, зокрема рішення міськвиконкому Хмельницької міської ради від 13.09.2012 №777, державного акта на право постійного користування землею №І-ХМ №001754 (п. 1.1 розділу 2.1). У проекті містяться техніко-економічні показники і показники по генплану та благоустрою (площа ділянки - 1,84 га, площа забудови - 775,43 кв.м, загальна і корисна площі - 745,2 кв.м, площа земельної ділянки під будівлею - 775,43 кв.м) (п. 1.4 розділу 2.1, п. 2.2 розділу 2, п. 5.8 розділу 5), а також копії рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13.09.2012 №777 про надання дозволу СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" на проведення реконструкції приміщення ангару площею 745,2 кв.м під цех по виготовленню предметів ритуальної належності по вул. Чорновола, 125 на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні; Державного акта на право постійного користування землею від 27.03.1996 №І-ХМ №001754, виданого Хмельницькому міському комбінату комунальних підприємств про надання у постійне користування 1,84 га землі під виробничу базу по вул. Індустріальній, 125.
Хмельницькою міською радою у матеріали справи надано копії договорів купівлі-продажу майна, розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола В.М., 125, а саме:- від 15.07.2021, укладеного між Управлінням житлової політики і майна Хмельницької міської ради як продавцем та ТОВ "Трейд Д-груп" щодо продажу об'єкт малої приватизації - будівлі площею 141,5 кв.м, який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,9736 га, кадастровий номер 6810100000:24:001:0103; - від 15.07.2021, укладеного між Управлінням житлової політики і майна Хмельницької міської ради як продавцем та ТОВ "Тріобуд" щодо продажу об'єкта малої приватизації - прохідної площею 20,2 кв.м, розташований на земельній ділянці загальною площею 0,399 га, кадастровий номер 6810100000:24:001:0102;- від 07.02.2024, укладеного між Управлінням житлової політики і майна Хмельницької міської ради як продавцем та фізичною особою-підприємцем Сторожук А.А. щодо продажу об'єкта малої приватизації - гаража площею 64,7 кв.м, що розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0960 га, кадастровий номер 6810100000:24:001:0118;- від 05.03.2024, укладеного між Управлінням житлової політики і майна Хмельницької міської ради як продавцем та ТОВ "Трейд Д-груп" щодо продажу об'єкта малої приватизації - нежитлової будівлі загальною площею 172,4 кв.м та виробничого приміщення №2 загальною площею 198,7 кв.м, що розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,0960 га, кадастровий номер 6810100000:24:001:0118; інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 17.05.2024 згідно якої на виробниче приміщення №2 загальною площею 198,7 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна 2841006268040) 05.03.2024 зареєстровано право власності ТОВ "Трейд Д-груп" (на підставі договору купівлі-продажу від 05.03.2024 №2000), на нежитлову будівлю загальною площею 172,4 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна 2840860168040) зареєстровано право власності ТОВ "Трейд Д-груп" (на підставі договору купівлі-продажу від 05.03.2024 №2001), на гараж загальною площею 64,7 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна 2840847068040) зареєстровано право власності Сторожук А.А. (на підставі договору купівлі-продажу від 27.02.2024 №1783), на нежитлову будівлю загальною площею 141,5 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна 2309654768101) зареєстровано право власності ТОВ "Трейд Д-груп" (на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.2021 №1293), на прохідну загальною площею 20,2 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна 2302641368101) зареєстровано право власності ТОВ "Трейд Д-груп" (на підставі договору купівлі-продажу від 04.05.2023 №2626); на цех по виготовленню предметів ритуальної належності зареєстровано право власності Пархомця В.В. (на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.2014 №3912).
У висновку земельно-технічної експертизи від 16.09.2025 №666/24-26, проведеної Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у справі №924/408/24, щодо першого питання, поставленого на дослідження експерта, останній зазначив, що для визначення площі земельної ділянки, яка необхідна для забезпечення умов експлуатації (обслуговування) нежитлової будівлі цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв.м, що належить на праві власності фізичній особі-підприємцю Пархомцю Віталію Вікторовичу та знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 125, з дотриманням встановлених будівельних, протипожежних і санітарних норм, для конкретного цеху, що планується до обслуговування, ця процедура буде виконуватися в рамках проекту землеустрою, який має відповідати всім нормам. При цьому в дослідній частині висновку зазначено, зокрема, що враховуючи вимоги встановлених будівельних, протипожежних і санітарних норм, площа 0,1458 га земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0115 для здійснення функціонування будівлі цеху (ведення господарської діяльності) визначена без урахування: площ, які займуть проходи/проїзди до та від будівлі цеху; необхідності в подальшому виконання капітального ремонту; технологічної послідовності та функціональної поєднаності досліджуваної будівлі з іншими будівлями на території підприємства.
З приводу другого питання, поставленого на дослідження експерту, зазначено, що конфігурація, нумерація точок зламу, проміри площі та розміри меж земельної ділянки для забезпечення умов експлуатації (обслуговування) нежитлової будівлі цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв.м, що належить на праві власності фізичній особі-підприємцю Пархомцю Віталію Вікторовичу та знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 125, з дотриманням вимог земельного законодавства, встановлених будівельних, протипожежних і санітарних норм, буде визначена розробленою документацією із землеустрою. Фактична конфігурація ділянки станом на 19.05.2025, нумерація точок зламу, проміри, площа та розміри меж вказаної земельної ділянки, з урахуванням встановлених будівельних, протипожежних і санітарних норм, відображено схематично в Додатку №4 до висновку експерта. У дослідній частині висновку зазначено, що в ході проведення 19.05.2025 обстеження у м. Хмельницькому по вул. Чорновола, 125, ФОП Пархомець В.В. вказав фактичне використання земельної ділянки, на якій розташований цех по виготовленню предметів ритуальної належності, допоміжні споруди, площадка для складування готової продукції, майданчик для сировини, установка водовідведення, кран-балка для подачі сировини. Аналізуючи Додаток №4 до висновку, експертом встановлено, що при розробці документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:24:001:0116, 6810100000:24:001:0115, 6810100000:24:001:0114, 6810100000:24:001:0113, 6810100000:24:001:0104, 6810100000:24:001:0102, 6810100000:24:001:0117, 6810100000:24:001:0118 не враховано доступ (проїзди, під'їзди, проходи) із земель загального користування (вулиці Чорновола) до нежитлової будівлі цеху по виготовленню предметів ритуальної належності в м. Хмельницькому по вул. Чорновола, 125, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:24:001:0115, та інших будівель і споруд, які викорисовує Пархомець В.В. станом на 19.05.2025, отже, власнику цієї нежитлової будівлі цеху загальною площею 745,2 кв.м, ОСОБА_1 , для господарської діяльності необхідно здійснювати проїзд до земель загального користування (вулиці Чорновола) через земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:24:001:0117, 6810100000:24:001:0116, інші проїзди відсутні. Також не враховано, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0115 загальною площею 0,1458 га зайнята неукріпленим укосом орієнтовною площею 0,0309 га, що не дає можливості використовуватись в господарських цілях для здійснення функціонування будівлі цеху. Експерт зазначив, що у Додатку №4 до висновку ним відображено межі земельної ділянки та орієнтовну площу 0,4100 га, яка фактично використовується станом на 19.05.2025 для забезпечення умов експлуатації (обслуговування) нежитлової будівлі цеху, зазначена конфігурація та площа ділянки дає змогу дотримуватись вимог будівельних норм, протипожежних і санітарних норм.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Результат аналізу наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 278/1191/18.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
У частині 2 статті 16 ЦК України визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що так буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Вирішуючи спір, суд повинен дати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент його звернення до суду. При цьому право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 18.10.2022 у справі № 912/4031/20, від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21.
Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 Земельного кодексу України).
Частинами 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законом України визнаються незаконними в судовому порядку.
Зі змісту наведених норм слідує, що у разі звернення з вимогами про скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу особи, яка звернулась за їх захистом.
Відповідно до частин другої, п'ятої статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Передумовами та матеріальними підставами для захисту права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо). Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, від 12.06.2018 у справі № 916/2948/15, від 04.09.2018 у справах № 915/1279/17, № 915/1284/17, від 20.11.2018 у справі № 921/7/18, від 15.06.2023 у справі №924/295/22, від 12.09.2023 у справі №914/198/23.
Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, установленому законом (ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України).
Позивач звернувся до суду із позовом (враховуючи заяву про зміну предмету позовних вимог) про скасування рішень Хмельницької міської ради від 02.06.2023 №81 в частині погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 та від 28.07.2023 №57 - в частині затвердження цієї технічної документації, про скасування державної реєстрації утворених в результаті поділу земельних ділянок, припинивши право комунальної власності Хмельницької міської ради та право постійного користування СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" на вказані земельні ділянки, а також про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області закрити Поземельні книги, які були відкриті зі здійсненням державної реєстрації новоутворених земельних ділянок, та поновити в Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею, в межах, координатах та конфігурації, якій присвоювався кадастровий номер 6810100000:24:001:0052.
Як зазначає позивач, після придбання ним будівлі цеху по виготовленню предметів ритуальної належності по вул. Чорновола, 125 у м. Хмельницькому у 2014 році та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0035, на якій станом на момент придбання був розміщений вказаний цех, на земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:24:001:0052 та 6810100000:24:001:0051 у 2016 році, позивач звертався до Хмельницької міської ради з клопотаннями від 27.11.2020 та 08.05.2023 про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 площею 4100 кв.м для обслуговування його нерухомого майна.
Зазначені клопотання позивача Хмельницька міська рада не розглянула по суті, натомість повідомила, що повернутися до розгляду питання щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки буде можливо після формування в результаті поділу нових земельних ділянок, припинення СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" права постійного користування новоутвореною земельною ділянкою, на якій розміщений належний позивачу об'єкт нерухомості (лист управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 18.05.2023).
Здійснений у подальшому рішеннями Хмельницької міської ради від 02.06.2023 №81 та від 28.07.2023 №57 поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 площею 4100 кв.м на чотири земельні ділянки позивач вважає таким, що порушує його право користування земельною ділянкою у розмірі, необхідному для обслуговування його нерухомого майна, стверджуючи, що утворена в результаті поділу земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:24:001:0115 площею 1458 кв.м є для цього недостатньою.
Судом враховується, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 ЦК України (в редакціях, чинних на момент набуття позивачем права власності на будівлю цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв.м по вул. Чорновола, 125, у м. Хмельницькому) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). Враховуючи цей принцип, земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.
Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована (відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №921/158/18, Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №910/5210/20).
Як убачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:24:001:0035 площею 1,84 га, на якій розташовувався придбаний позивачем об'єкт нерухомого майна площею 745 кв.м, належала на праві комунальної власності Хмельницькій міській раді (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; договір купівлі-продажу від 30.05.2014).
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 зазначеного Кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Порядок надання земельних ділянок у власність чи користування, наведений у ст. 123 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до Хмельницької міської ради з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду), передбачає, що рішення органів про надання земельних ділянок приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки зі зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) (абз. 2 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України).
При цьому згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.
Абзацами 5, 6 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України врегульовано, що надання в користування земельної ділянки, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання в користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Таке положення законодавства спрямоване на забезпечення принципу цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований (слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована), закріплений у положеннях ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України.
Водночас воно є виправданим і логічним та створює передумови одночасно як для усунення випадків покладення на власників таких об'єктів надмірного тягаря, пов'язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання положень законодавства щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах та/або їх отримання з метою використання, що відрізняється від цільового використання об'єктів нерухомості, та/або у розмірі, який необґрунтовано значно перевищує площу таких об'єктів. Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 30.03.2021 у справі №922/1323/20 та від 01.04.2021 у справі №910/10500/19.
Отже, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство передбачало можливість передачі у користування земельної ділянки у разі розташування на ній об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, а щодо інших земельних ділянок право користування підлягало продажу окремими лотами на конкурентних засадах.
Стверджуючи, що для обслуговування належної позивачу будівлі цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв.м йому необхідна земельна ділянка площею, в межах, координатах та конфігурації, якій присвоювався кадастровий номер 6810100000:24:001:0052 до її поділу, позивач ініціював проведення у справі судової експертизи, на вирішення якої були поставлені питання про те, земельна ділянка якої площі необхідна для забезпечення умов експлуатації (обслуговування) нежитлової будівлі цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв.м та яку конфігурацію та межі на місцевості повинна мати така земельна ділянка (з дотриманням встановлених будівельних, протипожежних і санітарних норм)?
Згідно з висновком земельно-технічної експертизи від 16.09.2025 №666/24-26, проведеної Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, визначення площі земельної ділянки, яка необхідна для забезпечення умов експлуатації (обслуговування) нежитлової будівлі цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв.м, що належить на праві власності фізичній особі-підприємцю Пархомцю Віталію Вікторовичу та знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 125, з дотриманням встановлених будівельних, протипожежних і санітарних норм, для конкретного цеху, що планується до обслуговування, а також конфігурація, нумерація точок зламу, проміри площі та розміри меж земельної ділянки будуть визначатися документацією із землеустрою.
У дослідній частині висновку експерт, зокрема зазначив, що в ході проведення 19.05.2025 обстеження у м. Хмельницькому по вул. Чорновола, 125, ФОП Пархомець В.В. вказав фактичне використання земельної ділянки, на якій розташований цех по виготовленню предметів ритуальної належності, допоміжні споруди, площадка для складування готової продукції, майданчик для сировини, установка водовідведення, кран-балка для подачі сировини. При цьому площа 0,1458 га земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0115 для здійснення функціонування будівлі цеху (ведення господарської діяльності) визначена без урахування: площ, які займуть проходи/проїзди до та від будівлі цеху; необхідності в подальшому виконання капітального ремонту; технологічної послідовності та функціональної поєднаності досліджуваної будівлі з іншими будівлями на території підприємства; частина земельної зайнята неукріпленим укосом орієнтовною площею 0,0309 га.
У Додатку №4 до висновку експертом відображено межі, конфігурацію земельної ділянки та орієнтовну площу 0,4100 га, яка фактично використовується станом на 19.05.2025 для забезпечення умов експлуатації (обслуговування) нежитлової будівлі цеху.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 104 ГПК України унормовано, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, поруч з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17, від 15.06.2021 у справі № 916/2479/17 та від 16.07.2024 у справі № 910/7328/23.
Здійснюючи оцінку висновку земельно-технічної експертизи від 16.09.2025 №666/24-26, суд бере до уваги, що у висновку не міститься чіткої відповіді на питання про площу, конфігурацію та межі на місцевості земельної ділянки, необхідної для забезпечення умов експлуатації (обслуговування) належної позивачу нежитлової будівлі цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв.м. Експертом визначено орієнтовну площу та параметри земельної ділянки, яку фактично використовує позивач станом на 19.05.2025, що не є тотожним користуванню земельною ділянкою, власне, необхідною для обслуговування його нерухомого майна.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до відомостей, відображених у Додатку №4 до висновку, межі, координати та конфігурація земельної ділянки, яка фактично використовується позивачем згідно з висновком, не співпадають з межами, координатами та конфігурацією земельної ділянки, якій присвоювався кадастровий номер 6810100000:24:001:0052 до її поділу та яку позивач бажає відновити. Зокрема, межі земельної ділянки, яка фактично використовується позивачем, частково накладаються на одну із новоутворених в результаті поділу земельних ділянок - з кадастровим номером 6810100000:24:001:0114, а також частково накладаються на земельні ділянки, які взагалі не входили до складу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052, а саме: на земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:24:001:0117, 6810100000:24:001:0118, 6810100000:24:001:0102. Також експерт зазначив, що частина земельної ділянки 6810100000:24:001:0115 зайнята неукріпленим укосом орієнтовною площею 0,0309 га, що не дає можливості використовувати цю частину для функціонування будівлі цеху.
З огляду на наведене, земельна ділянка, необхідна для обслуговування майна позивача, не є ідентичною за межами, координатами та конфігурацією земельній ділянці, якій присвоювався кадастровий номер 6810100000:24:001:0052, до її поділу.
Суд погоджується із тим, що для безперешкодного та повноцінного використання об'єкту нерухомого майна позивач з дотриманням принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель або споруд має гарантоване право отримати від власника земельної ділянки відповідне речове право на земельну ділянку у розмірі, необхідному для експлуатації та обслуговування належному йому об'єкту нерухомого майна.
Разом з тим, розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщеного на ній майна, не є безмежним, оскільки у будь-якому випадку обумовлюється наявною у власника необхідністю використовувати майно за цільовим призначенням. Крім того, оскільки законодавство передбачало можливість передачі у користування земельної ділянки у разі розташування на ній об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, а щодо інших земельних ділянок право користування підлягало продажу окремими лотами на конкурентних засадах, отримання в оренду земельної ділянки у розмірах, що значно перевищують площу належного позивачу об'єкта нерухомості майна, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 Земельного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19).
Однак, враховуючи вищенаведені обставини, позивачем не доведено, що для обслуговування будівлі цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв.м необхідна земельна ділянка саме площею, в межах, координатах та конфігурації земельної ділянки, якій присвоювався кадастровий номер 6810100000:24:001:0052 до її поділу та перенесення в архів Державного земельного кадастру, з метою відновлення якої подано позов у цій справі.
Окрім того, з приводу визначення площі, конфігурації, нумерації точок зламу, промірів площі та розмірів меж земельної ділянки, яка необхідна для забезпечення умов експлуатації (обслуговування) належної позивачу будівлі цеху, експерт зазначив, що вони будуть визначатися документацією із землеустрою.
У контексті наведеного судом враховуються уже згадані вище положення ст. 123 Земельного кодексу України, а також висновки, сформульовані у п. 28.3 постанови Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №910/12366/18, згідно з якими ключову роль у питанні раціонального (чи нераціонального) використання земельної ділянки відіграє саме проект землеустрою, за яким таку ділянку було відведено у користування, позаяк саме у ньому враховуються усі особливості формування ділянки. Так, в силу специфіки місцевості, виду господарської діяльності, логістичних параметрів та багатьох інших чинників, площа (та, зокрема, і "геометричні розміри") земельної ділянки може перевищувати площу нерухомості, яка на такій ділянці знаходиться.
Проте відповідна документація у матеріалах справи відсутня.
Будь-яких інших доказів у підтвердження того, що позивачу для обслуговування належного йому нерухомого майна необхідна земельна ділянка саме такою площею, в межах, координатах та конфігурації, як у земельної ділянки, якій присвоювався кадастровий номер 6810100000:24:001:0052, позивачем не надано.
З приводу посилань позивача на робочий проект реконструкції приміщення ангару під цех по виготовленню предметів ритуальної належності (2012 року) суд зазначає, що останній не є належним доказом щодо визначення розміру земельної ділянки необхідної для обслуговування будівлі цеху.
Крім того слушним є доводи відповідачів 1 та 3, що на момент придбання позивачем в територіальної громади міста Хмельницького в 2014 році нежитлової будівлі цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745 кв.м., земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 площею 4100 кв.м. як об'єкту цивільних правовідносин не існувало, оскільки остання була сформована на підставі рішення міської ради №55 від 20.07.2016 та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав 11.10.2018.
Водночас судом звертається увага, що нерухоме майно позивача площею 745 кв.м. знаходиться на земельній ділянці 6810100000:24:001:0115 площею 1458 кв.м.
Згідно зі ст. ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Зважаючи на наведене, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин того, що для обслуговування належної йому будівлі цеху по виготовленню предметів ритуальної належності загальною площею 745,2 кв.м необхідна земельна ділянка площею, в межах, координатах та конфігурації земельної ділянки, якій присвоювався кадастровий номер 6810100000:24:001:0052 до її перенесення в архів Державного земельного кадастру, відсутні підстави стверджувати й про те, що поділ цієї земельної ділянки рішеннями Хмельницької міської ради від 02.06.2023 № 81 та від 28.07.2023 № 5 в оскаржуваних частинах порушує право позивача на отримання такої земельної ділянки в користування.
Щодо посилань позивача на те, що Хмельницька міська рада здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052, не розглянувши подані позивачем клопотання про надання цієї земельної ділянки в оренду, суд звертає увагу на положення ч. 16 ст. 123 Земельного кодексу України, згідно з якими відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. Докази оскарження позивачем бездіяльності Хмельницької міської ради щодо розгляду клопотань позивача про надання земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 в оренду у матеріали справи не подані.
Із урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивачем не доведено порушення його прав на отримання у користування земельної ділянки, необхідної для обслуговування належного йому на праві власності об'єкту нерухомості, а ухвалюючи спірні рішення Хмельницька міська рада, діяла від імені власника територіальної громади міста, в межах своєї компетенції, визначеної відповідно до статті 140 Конституції України, статей 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 12, 116, 124 ЗК України, здійснюючи правомочності власника щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності.
Таким чином, беручи до уваги зазначені обставини справи та положення законодавства, недоведення позивачем порушення його прав оспореними рішеннями, як і недоведення порушення цими рішеннями вимог законодавства, суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування рішення Хмельницької міської ради від 02.06.2023 № 81 в частині погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 (графа з порядковим номером 1 списку юридичних осіб, яким надається дозвіл на поділ земельних ділянок Додатку до рішення) та рішення Хмельницької міської ради від 28.07.2023 № 57 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Чорновола, 125, з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:24:001:0116, 6810100000:24:001:0115, 6810100000:24:001:0114, 6810100000:24:001:0113 (графа 4 Додатку № 7 до рішення).
З приводу позовних вимог про скасування державної реєстрації земельних ділянок, утворених в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052, припинивши право комунальної власності Хмельницької міської ради та право постійного користування СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" на вказані земельні ділянки, а також про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області закрити Поземельні книги, які були відкриті зі здійсненням державної реєстрації новоутворених земельних ділянок, та поновити в Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею, в межах, координатах та конфігурації, якій присвоювався кадастровий номер 6810100000:24:001:0052, суд враховує таке.
Згідно з ч. 13 статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, серед іншого, в разі поділу або об'єднання земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
За змістом частини 1 статті 24, частини 4 статті 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до ч. 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про Державний земельний кадастр" у разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.
Відповідно до пункту 135 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок), внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги. У разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку (в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою), на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга була відкрита та закрита, або відомостей про земельну ділянку, що набули статусу архівних відповідно до пункту 138 цього Порядку, такі відомості вносяться до Поземельної книги відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку на підставі відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку із статусом архівних. При цьому присвоєння кадастрових номерів земельних ділянок здійснюється відповідно до пункту 29 цього Порядку.
Пунктом 57 Порядку № 1051 визначено, що Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку. Пунктом 60 Порядку № 1051 визначено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення).
З аналізу вищенаведених положень законодавства слідує, що внаслідок поділу земельних ділянок останні припиняють існування як об'єкти цивільних прав, їхня державна реєстрація та кадастрові номери скасовуються, Поземельні книги закриваються, відомості про такі ділянки набувають статусу архівних. Положень про відновлення цих земельних ділянок (з тим же кадастровим номером) законодавство не містить.
Враховуючи зазначене, земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:24:001:0052 в результаті її поділу припинила своє існування як об'єкт цивільних прав та відновленню з попереднім кадастровим номером не підлягає.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 29.08.2024 у справі №924/996/23, якщо земельна ділянка утворена внаслідок ланцюга поділів та/або об'єднань інших земельних ділянок, то скасування державної реєстрації існуючої на момент подання позову земельної ділянки не тягне відновлення державної реєстрації земельних ділянок, які існували до такого ланцюга поділів та/або об'єднань інших земельних ділянок. Натомість створення земельної ділянки в певних межах (зокрема тих, які існували раніше) можливе лише шляхом здійснення поділу чи об'єднання існуючих земельних ділянок відповідно до статті 27 Закону України "Про державний земельний кадастр".
Відповідно, скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації новоутворених земельних ділянок (з припиненням зареєстрованих на них прав), закриття Поземельних книг, які були відкриті зі здійсненням державної реєстрації новоутворених земельних ділянок, не призведене до отримання позивачем у користування земельної ділянки бажаного розміру, оскільки, виходячи із вищезгаданої позиції Верховного Суду, створення земельної ділянки в певних межах (в цьому випадку - тих, які необхідні для обслуговування нерухомого майна позивача) можливе лише шляхом здійснення поділу/об'єднання існуючих земельних ділянок відповідно до статті 27 Закону України "Про Державний земельний кадастр".
У свою чергу, підстави для поновлення в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 4100 м.кв. в межах, координатах та конфігурації, якій присвоювався кадастровий номер 6810100000:24:001:0052 до перенесення в архів Державного земельного кадастру, відсутні, оскільки, як зазначено судом вище, позивачем не доведено, що саме така ділянка необхідна для обслуговування та експлуатації його нерухомого майна.
З огляду на наведене та зважаючи на похідний характер позовних вимог про скасування державної реєстрації новоутворених земельних ділянок (з припиненням зареєстрованих на них прав), закриття їх Поземельних книг та поновлення земельної ділянки площею, в межах, координатах та конфігурації, що існували до перенесення в архів Державного земельного кадастру, суд також доходить висновку про відмову у задоволенні таких вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, враховуючи у сукупності вищезазначені обставини та законодавчі положення, суд доходить висновку про недоведення позивачем наявності порушень його права на земельну ділянку, на захист якого подано позов. Відповідно, позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Судом зважається на те, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (витрати зі сплати судового збору, витрати пов'язані з проведення експертизи) з огляду на відмову у задоволенні позову покладаються на позивача.
Крім того, статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідачем - спеціалізованим комунальним підприємством "Хмельницька міська ритуальна служба" у відзиві на позов (від 21.05.2024) повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу складає 20000,00 грн та докази щодо понесення судових витрат будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом 5-и днів після ухвалення рішення суду.
Спеціалізованим комунальним підприємством "Хмельницька міська ритуальна служба" подано заяву від 08.07.2025 про підтвердження витрат на правничу допомогу, в якій, посилаючись на положення ч. ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України просить стягнути з позивача на свою користь судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20460 грн.
Судом враховується, що відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Водночас, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, у підтвердження витрат на професійну правничу допомогу спеціалізованим комунальним підприємством "Хмельницька міська ритуальна служба" надано копію укладеного між відповідачем як клієнтом та адвокатським бюро "Андрія Талалая "А.Т.Лекс" договору про надання правової допомоги №10/2022 від 07.07.2022 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати комплексну юридичну (правову допомогу) клієнту з усіх питань, які потребують спеціальних правових знань при вирішенні майнових та немайнових спорів шляхом представництва інтересів клієнта в усіх судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та/або іншого судочинства, в тому числі розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також в інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності перед фізичними (в тому числі фізичними особами-підприємцями) та юридичними особами.
Положеннями п. 2.4 Договору передбачено, що адвокатське бюро зобов'язується надати клієнту всю необхідну без виключень (обмежень) правову допомогу, зокрема: представляти (бути представником) та захищати (бути захисником) права і законні інтереси клієнта в усіх без виключень державних органах влади, органах місцевого самоврядування, судах всіх інстанцій, правоохоронних органах, органах досудового розслідування, органах внутрішніх справ, національній поліції та її структурних підрозділах, Службі безпеки України та її структурних підрозділах, прокуратури та її структурних підрозділах, в усіх місцевих та апеляційних судах, Верховному Суді, ДПС України та її структурних підрозділах (в тому числі слідчих управліннях (відділах) фінансових розслідувань), НАБУ, закладах охорони здоров'я, органів та установ виконання покарань, іншими юридичними особами незалежно від форм власності, фізичними особами (п.п2.4.1); проведення ґрунтовного аналізу та вивчення матеріалів наданих клієнтом, вивчення судової та правозастосовної практики, щодо обсягу надання правової допомоги; збір інформації з відкритих баз даних, необхідної для захисту прав та інтересів клієнта; розробка правової позиції, ефективної лінії захисту, стратегії, тактики і процесуальної поведінки у конкретному кримінальному або пов'язаному з ним провадженнях; збір та подача доказів необхідних для захисту прав та інтересів клієнта; консультування з питань захисту прав та інтересів клієнта у судовому порядку; надання правової інформації, усних та письмових консультацій, висновків, довідок і роз'яснень з правових питань, що виникають під час виконання даного договору (на вимогу клієнта); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, необхідних для захисту прав та інтересів клієнта ( п.п.2.4.2); ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; збільшити або зменшити розмір позовних вимог; подати зустрічний позов; змінити предмет або підстави позов ( п.п.2.4.4)
У п. 4.1. Договору про надання правової допомоги сторони досягли згоди, що оплата послуг (робіт) за цим договором буде здійснюватися таким чином: отримання винагороди Адвокатським бюро відбувається у формі гонорару, розмір якого визначається додатком 1 - Вартість послуг АБ "Андрія Талалая "А.Т.Лекс" на основі погодинної ставки з попереднім авансуванням, розмір якого погоджується сторонами. Гонорар може оплачуватися як разовим платежем, так і частково за окремі етапи надання послуг (п. 4.1.1.); по мірі виконання окремих завдань клієнта та досягнення визначених ним позитивних результатів клієнт може виплачувати адвокатському бюро додаткових гонорар, розмір якого погоджується сторонами цього договору за домовленістю, шляхом укладення додаткової винагороди (п. 4.1.2.).
Відповідно до п. 4.2. договору про надання правової допомоги при визначенні розміру гонорару враховується: обсяг, характер і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; характер і тривалість професійних відносин адвокатського бюро з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична, практична підготовка, кваліфікація та професійні навички залучених до представництва інтересів клієнта юристів адвокатського бюро та репутація адвокатського бюро загалом.
Згідно з п. 4.8. договору про надання правової допомоги оплата гонорару клієнтом здійснюється на підставі рахунку (рахунків), виданого адвокатським бюро на ім'я клієнта та/або визначених клієнтом фізичних та/або юридичних осіб. Оплата гонорару клієнтом здійснюється на банківський рахунок адвокатського бюро або готівкою протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання клієнтом рахунку. У випадку оплати гонорару готівкою, адвокатське бюро зобов'язане видати клієнту квитанцію до прибуткового касового ордеру завірену підписом керівника та печаткою адвокатського бюро.
У додатку №1 до договору про надання правової допомоги сторони узгодили вартість послуг адвокатського бюро "Андрія Талалая "А.Т.ЛЕКС".
Відповідно до п. 2. додатку 1 до договору про надання правової допомоги при розрахунку розміру гонорару по конкретній справі застосовується погодинна ставка оплати послуг адвоката АБ "Андрія Талалая "А.Т.Лекс" з розрахунку 75% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день підписання договору про надання правової допомоги за 1 (одну) годину роботи.
Відповідно до додатку 1 до договору про надання правової допомоги №10/2022 від 07.07.2022 визначена "Вартість послуг адвокатського бюро "Андрія Талалая "А.Т.Лекс", зокрема: 1.Усна консультація з вивченням документів та оцінка перспектив захисту - орієнтовні затрати часу 1,5-3,0; ставка гонорару за 1 год 2790-5580 грн; 2. Консультація з вивченням документів та оцінкою перспектив захисту з підготовкою правового висновку - орієнтовні затрати часу 1,5-4,0; ставка гонорару за 1 год 2790-7440 грн; 3. Вивчення та аналіз судової практики національних судів, правових позицій Верховного Суду у справах з тотожним предметом спору, а також практики Європейського суду з прав людини - орієнтовні затрати часу 2,0-5,0; ставка гонорару за 1 год 3720-9300 грн; 4. Складання позовної заяви (апеляційної/касаційної скарги): немайнового характеру - орієнтовні затрати часу 2,0-10,0; ставка гонорару за 1 год 3720-18600 грн; майнового характеру - орієнтовні затрати часу 3,0-15,0; ставка гонорару за 1 год 5580-27900 грн; у спорах, що виникають з договорів - орієнтовні затрати часу 2,0-10,0; ставка гонорару за 1 год 3720-18600 грн;у спорах про право інтелектуальної власності - орієнтовні затрати часу 3,0-10,0; ставка гонорару за 1 год 5580-18600 грн; у спорах, що виникають з корпоративних правовідносин - орієнтовні затрати часу 2,0-10,0; ставка гонорару за 1 год 3720-18600 грн; у справах наказного провадження - орієнтовні затрати часу 1,0-5,0; ставка гонорару за 1 год 1860-9300 грн; примітка - у справах особливої складності, ставка гонорару визначається за фактичними витратами часу; 5. Підготовка адвокатського запиту - орієнтовні затрати часу 0,5-3,0; ставка гонорару за 1 год 930-5580 грн; 6. Складання заяв по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення) - орієнтовні затрати часу 1,0-10,0; ставка гонорару за 1 год 1860-18600 грн (примітка - у справах особливої складності, ставка гонорару визначається за фактичними витратами часу); 7. Складання інших процесуальних документів, клопотань, заяв тощо - орієнтовні затрати часу 0,5-4,0; ставка гонорару за 1 год 930-7440 грн; 8. Підготовка та участь у судовому засіданні (суд 1-ї інст.) - орієнтовні затрати часу 2,0-15,0; ставка гонорару за 1 год 3720-27900 грн (примітка - у справах особливої складності, ставка гонорару визначається за фактичними витратами часу).
Оплата гонорару клієнтом здійснюється на підставі рахунку (рахунків), виданих адвокатським бюро на ім'я клієнта та/або визначених клієнтом фізичних та/або юридичних осіб на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі наданих послуг (п.4 додатку 1 до договору про надання правової допомоги №10/2022 від 07.07.2022).
Додатковою угодою від 20.06.2024 до договору про надання правової допомоги №10/2022 від 07.07.2022 сторони, зокрема, виклали п. 5.1. договору про надання правової допомоги у новій редакції такого змісту: "5.1. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2025 року".
Сторонами складено та підписано акт №04-10/2022 прийому передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №10/2022 від 07.07.2022, відповідно до якого виконавець - адвокатське бюро "Андрія Талалая "А.Т.ЛЕКС" виконав, а Клієнт - спеціалізоване комунальне підприємство "Хмельницька міська ритуальна служба" прийняв виконання таких юридичних послуг: підготовка та подання адвокатським бюро "Андрія Талалая "А.Т.ЛЕКС" в інтересах Спеціалізованого комунального підприємства "Хмельницька міська ритуальна служба" відзиву на позовну заяву у справі № 924/408/24, фактично затрачено 6 год, розмір гонорару за надані послуги - 11160,00 грн; підготовка до участі та участь у судових засіданнях (суд 1-ї інст.) 22.05.2024, 04.06.2024, 12.06.2024, 20.06.2024 фактично затрачено 5 год, розмір гонорару за надані послуги - 9300,00 грн, всього на загальну суму 20460,00 грн.
Адвокатським бюро виставлено рахунок-фактуру №04-10/2022 від 20.06.2024 на оплату адвокатського гонорару за актом прийому-передачі наданих послуг № 04-10/2022 від 20.06.2024 та договору про надання правової допомоги № 10/2022 від 07.07.2022 року у сумі 20460,00 грн.
Крім того, матеріали справи містять копію платіжної інструкції № 3657 від 04.07.2024, відповідно до якої СКП "Хмельницька міська ритуальна служба" перерахувала на рахунок адвокатського бюро "Андрія Талалая "А.Т.ЛЕКС" 20460,00 грн.
Судом враховується, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 щодо оцінки інформації в акті приймання правничої допомоги зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Надання адвокатом Талалаєм А.С. правничої допомоги відповідачеві під час розгляду справи №924/480/24 у Господарському судді Хмельницької області також підтверджується ордером серії ВХ №1047415 від 08.06.2024, заяви у справі, заперечення, додаткові пояснення підписані адвокатом Талалаєм А.С., адвокат Талалай А.С. надавав до матеріалів справи докази, брав участь у судових засіданнях як представник відповідача.
Таким чином, відповідач 3, згідно з вимогами ст. 74 ГПК України, довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/408/24 у Господарському суді Хмельницької області.
Водночас, згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21.
Отже, Верховний Суд у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов'язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.
Однак, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 ГПК України, так і у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна та інші проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
Верховний Суд у постанові від 30.08.2023 у справі №911/3586/21 зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Разом з тим, суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, враховуючи, зокрема ціну позову, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Так, здійснюючи оцінку витрат відповідача на професійну правничу допомогу, судом зважається, що згідно з договором про надання правової допомоги № 10/2022 від 07.07.2022, додатком 1 до договору про надання правової допомоги № 10/2022 від 07.07.2022, актом № 04-10/2022 прийому - передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 10/2022 від 07.07.2022 від 20.06.2024, рахунком-фактурою № 04-10/2022 від 20.06.2024, адвокатським бюро "Андрія Талалая "А.Т.ЛЕКС" Спеціалізованому комунальному підприємству "Хмельницька міська ритуальна служба" була надана правова допомога у цій справі на суму 20460,00 грн.
Суд звертає увагу, що зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов'язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (такий висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
З аналізу акту № 04-10/2022 прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 10/2022 від 07.07.2022 вбачається, що адвокатом було надано послуги, що стосувались підготовки до участі та участь у судових засіданнях 22.05.2024, 04.06.2024, 12.06.2024, 20.06.2024 на загальну суму 9300,00 грн та щодо підготовки та подання відзиву на позовну заяву у справі № 924/408/24 на суму 1160,00 грн.
Судом зважається на те, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц).
Разом з тим, щодо витрат на правничу допомогу у вигляді підготовки та подання відзиву на позовну заяву у справі № 924/408/24 в сумі 11160,00 грн на що витрачено адвокатом 6,0 год, суд вважає, що заявлена адвокатам кількість витраченого часу на підготовку відзиву є неспівмірною із складністю виконаної адвокатом роботи, зміст та обсяг відзиву не свідчать про дослідження й аналіз великого об'єму інформації, а обсяг часу, затрачений на його складання є завищеним.
За таких обставин суд, враховуючи необхідність та розумність розміру витрат на професійну допомогу, співмірність, пропорційність, зазначає про наявність підстав для обмеження витрат в даному випадку до 8000,00 грн, що відповідатиме характеру і складності роботи, виконаної адвокатом під час підготовки відзиву на позовну заяву.
Отже, з огляду на вищенаведене у сукупності, обставини справи, надавши оцінку наявним у справі доказам, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність, необхідність та розумність розміру витрат на професійну правову допомогу для даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг, значення справи для сторін у спірних правовідносинах, які існують між ними, керуючись принципами співмірності, розумної необхідності, справедливості, пропорційності суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правову допомогу у цій справі до 17300,00 грн.
В решті вимог відповідача 3 слід відмовити як таких, що не відповідають зазначеним вище принципам та критеріям.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 74, 86, 126, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
у позові відмовити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Пархомця Віталія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь спеціалізованого комунального підприємства "Хмельницька міська ритуальна служба" (вул. Князя Святослава Хороброго, буд. 5-А, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29008; ЄДРПОУ 05524653) 17300,00 грн (сімнадцять тисяч триста гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 20.11.2025.
Суддя В.В. Виноградова