адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
06.11.2025 Справа № 917/119/24(917/375/24)
Суддя Господарського суд Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 917/119/24(917/375/24)
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ", вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ендейвер", вул. Київська, 2Е, с. Супрунівка, Полтавський район, Полтавська область, 38714; код ЄДРПОУ 37306380
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938) - арбітражний керуючий Гусар Іван Олексійович (вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 40, оф. 1005, м. Київ, 03035; РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №143 від 15.04.2013)
про стягнення грошових коштів
За участю представників:
від позивача - Остапенко Олександр Петрович (в залі суду) - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1396 від 21.03.2014
від відповідача - Піддубний Дмитро Ігорович (в залі суду) - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1462 від 25.03.2015
В судовому засіданні суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомив, що повний текст рішення суду буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (далі - ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. №402/24 від 05.03.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ендейвер" (далі -ТОВ "Ендейвер", відповідач) про стягнення 5 245 459,74грн заборгованості за Договором №86-СО найму (оренди) обладнання від 27.07.2023.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 даний позов був переданий на розгляд судді Мацко О.С.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.03.2024 (суддя Мацко О.С.) позовну заяву прийнято судом та відкрито провадження у справі № 917/375/24, постановлено розгляд справи здійснюватив порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 09.04.2024.
20.03.2024 від відповідача надійшов відзив на позов (вх. №3830), в якому відповідач позовні вимоги заперечує за мотивами, наведеними у відзиві. Зокрема зазначає, що заборгованість за Актами приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 1 від 31.08.2023, № 2 від 30.09.2023 та № 3 від 31.10.2023 за Договором №86-СО найму (оренди) обладнання від 27.07.2023 частково була погашена шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог за заявою позивача № 09/390 від 21.11.2023. Після проведеного зарахуванням зустрічних вимог сума, яка підлягає сплаті ТОВ "Ендейвер" на користь ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" Договором №86-СО найму (оренди) обладнання від 27.07.2023, становить 433 603,88грн за Актом № 3 від 31.10.2023.
21.03.2024 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. №3914 від 21.03.2024), в якій він просить суд стягнути з ТОВ "Ендейвер" 1 580 352,92 грн основної суми заборгованості за Договором №86-СО найму (оренди) обладнання від 27.07.2023, 362 217,39грн пені, 42 400,96грн інфляційних втрат, 33 399,09грн 3% річних. Заява прийнята судом до розгляду; вирішити питання про стягнення з ТОВ "Ендейвер" на користь ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи; провернути ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" переплачену суму судового збору.
09.04.2024 протокольною ухвалою судом постановлено закрити підготовче провадження у справі № 917/375/24 та призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 07.05.2024.
19.04.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. №5465), відповідно до яких відповідач визнає позовні вимоги частково, в сумі 9 869,80грн. Зазначає, що після відкриття провадження у даній справі відповідач заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 257 від 08.04.2024 здійснив зарахування залишку заборгованості за Аком № 3 від 31.10.2023 на суму 433 603,88грн. Позивач 10.04.2024 отримав вказану заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 257 від 08.04.2024, про що повідомив листом № 01/98 від 11.04.2024. Таким чином, як зазначає відповідач, основне зобов"язання за Договором № 86-СО найму (оренди) обладнання від 27.07.2023 за Актами №№1-3 припинено у повному обсязі.
Щодо стягнення суми передоплати згідно п. 4.2.Договору № 86-СО та здійснених на цю суму нарахувань відповідач зазначає, що вказаним пунктом Договору сторони узгодили, що сума передоплати вважається платою за останні 30 днів оренди. Відповідно до підписаних сторонами актів приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт) останні 30 календарних днів оренди припадають на період 02-31 жовтня 2023 року. Заборгованість за цей період погашена заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 257 від 08.04.2024.
На переконання відповідача, позивач у своїй заяві двічі заявив вимогу щодо оплати одного і того самого зобов"язання відповідача, яке ним було виконано шляхом зарахування зустрічних однорідних. Враховуючи те, що відповідач здійснив остаточний розрахунок за період, за який передбачена передплата, вимоги позивача в цій частині відповідач вважає безпідставними.
Щодо нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції відповідач зазначає, що позивач визнав факт припинення зобов"язання за актами 1-2 у заяві про зменшення розміру однорідних вимог. Таке зарахування зустрічних однорідних вимог мало бути здійснено до звернення позивача до суду, основне зобов"язання в силу ст. 601 ЦК припинене шляхом зарахування, тому у позивача відсутнє право на стягнення пені, 3% та індексу інфляції. Відтак відповідач визнає суму нарахувань інфляційних витрат у розмірі 6 096,94грн та 3 % річних у розмірі 3 771,86грн, що виникли у зв"язку із частковим невиконанням зобов"язання зі сплати основного зобов"язання по Акту № 3 від 31.10.2023.
Також відповідач у додаткових поясненнях у справі (вх. № 5461 від 19.04.2024) просить суд зменшити розмір пені до 1,00грн.
06.05.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. №6284), в яких відповідач, зокрема, зазначає, що позивачем на підтвердження позовних вимог не надано доказів направлення рахунків на оплату за Договором № 86-СО.
У судовому засіданні 07.05.2024 суд постановив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 30.05.2024.
13.05.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 6646 від 14.05.2024), які за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог ( а.с. 71-109 т.1). У зазначеній заяві позивач просить суд стягнути з ТОВ "Ендейвер" 1 146 479,04грн передоплати за Договором № 86-СО найму (оренди) обладнання від 27.07.2023, 375 438,75грн пені, 56 274,19грн інфляційних втрат та 40 483,40 грн 3% річних; вирішити питання про стягнення з відповідача на користь відповідача судового збору та витрат, пов"язаних з розгляди справи; повернути позивачу переплачену суму судового збору.
Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 6646 від 14.05.2024) прийнята судом до розгляду. Отже, позовні вимоги розглядаються судом в редакції заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог за № 6646 від 14.05.2024 про стягнення з відповідача 1 146 479,04грн передоплати за Договором № 86-СО найму (оренди) обладнання від 27.07.2023, 375 438,75грн пені, 56 274,19грн інфляційних втрат та 40 483,40 грн 3% річних ( а.с. 71-109 т.1).
30.05.2024 судове засідання не відбулося у зв"язку з перебуванням судді Мацко О.С. у відпустці, ухвалою суду від 19.06.2024 розгляд справи перепризначено на 09.07.2024.
08.06.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. № 8119 від 10.06.2024). У вказаних додаткових пояснення відповідачем заявлено клопотання про поновлення встановленого судом строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи наданих відповідачем доказів, зокрема, рішень Господарського суду Полтавської області від 17.05.2024 у справі № 917/62/24, від 15.04.2024 у справі № 917/78/24, постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі 917/78/24. Зазначене клопотання задоволено судом.
12.06.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. № 8313), в яких позивач, зокрема, зазначає, що обставини встановленні у рішенні Господарського суду Полтавської області від 15.04.2024 у справі № 917/78/24, не є приюдиційними і не можуть бути прийняті судом до уваги при розгляді даної справи. Також позивач вказує на відсутність підстав для відмови судом у стягненні пені. Разом з цим, позивачем заявлено до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів, як такого, що пропущених з поважних причин та долучення до матеріалів справи доказів. Зазначене клопотання задоволено судом.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.07.2024 матеріали справи №917/375/24 за позовом ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" до ТОВ "Ендейвер" про стягнення 5 245 459,74грн заборгованості за Договором №86-СО від 27.07.2023 передано до Господарського суду Полтавської області для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938).
Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2024 справу № 917/375/24 передано на розгляд судді Господарського суду Полтавської області Ореховській О.О., справі присвоєно номер 917/119/24(917/375/24).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.07.2024 суддя Ореховська О.О. прийняла справу № 917/119/24(917/375/24) до свого провадження в межах справи №917/119/24 про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ". Також зазначеною ухвалою суду справу постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 03.09.2024, встановлено строки подання сторонами заяв по суті справи.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 (в редакції ухвали про виправлення описки від 17.10.2024) продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - розпорядника майна ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938) - арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (далі - Гусар І.О.), зобов'язано позивача протягом 3-х днів з дня отримання даної ухвали направити на адресу залученої третьої особи копію позовної заяви з додатками, докази такого направлення надати суду; встановлено третій особі строк для подання пояснення щодо позову у відповідності з вимогами статей 168, 179 Господарського процесуального кодексу України - протягом 15 днів з дня отримання копії позовної заяви, відкладено підготовче засідання на 17.10.2024.
10.09.2024 позивач надав докази направлення третій особі копії позовної заяви з додатками (вх. № 11935).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.10.2024 підготовче засідання відкладено на 03.12.2024.
Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.12.2024 закрито підготовче провадження у справі № 917/119/24(917/375/24), справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 28.01.2025.
У судовому засіданні 28.01.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 20.03.2025.
14.03.2025 від відповідача надійшла заява про визнання позову (вх. № 3438) , в якій відповідач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 27 487,44грн, 3% річних у розмірі 14 783,40грн та 1,00грн пені, в іншій частині позовних вимог просить відмовити.
20.03.2025 від розпорядника майна ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" Гусара І.О. надійшла заява про припинення повноважень представника (вх. № 3809).
У судовому засіданні 20.03.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 08.05.2025.
У судовому засіданні 08.05.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 01.07.2025.
У судовому засіданні 01.07.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 05.08.2025.
05.08.2025 судове засідання не відбулося у зв"язку відпусткою судді Ореховської О.О. , у зв'язку з чим ухвалою суду від 10.09.2025 визначено нові дату та час проведення судового засідання по справі - 28.10.2025.
В судовому засіданні 28.10.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладення ухвалення та проголошення судового рішення, визначено дату та час проголошення рішення суду - 06.11.2025 о 10.20год. Постановлено проведення судового засідання здійснювати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача - Лозовського В.М.
Учасники у справі повідомлені про дату та час проголошення судового рішення під розписку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги (з урахуванням заяв зменшення розміру позовних вимог) підтримує, на їх задоволенні наполягає.
Представник відповідача в судовому засіданні визначає позовні вимоги частково в сумі 27 487,44грн інфляційних втрат, 14 783,40грн 3% річних, а розмір нарахованої позивачем пені просить зменшити до 1,00грн.
Представник позивача щодо задоволення клопотання відповідача про зменешення пені заперечує.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
27.07.2023 між ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (орендодавець) та ТОВ "Ендейвер" (орендар) укладено Договір № 86-СО найму (оренди) обладнання (далі - Договір, № 86-СО, а.с. 13-19 т. 1).
Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, таке:
( п. 1.1 Договору) орендодавець зобов'язується передати орендареві у користування на певний строк (термін), визначений даним Договором, комплект обладнання житлового містечка бурової установки ("об'єкт оренди" або "обладнання"), наведений у Додатку № 1 до даного Договору, що є невід'ємною частиною Договору.
(1.3.) Вартість Об'єкта оренди виражається в національній валюті України та обов"язково визначається у Додатку № 1.
( п. 1.4 Договору) Місце та строки передачі в/з оренди: орендодавець зобов'язаний передати обладнання в оренду (мобілізувати) на території бурового майданчика свердловини №71 Мачухівського газоконденсатного родовища та одержати Обладнання з оренди (демобілізувати) на території бурового майданчика свердловини в межах Полтавської області не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання орендодавцем відповідного повідомлення орендаря. Повідомлення про надання обладнання в оренду надсилаються електронною поштою на адреси Сторін та/або технічних представників Сторін, зазначених у цьому Договорі. Усі додаткові транспортні витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням, крім тих, що зазначені в Додатку №1, несе орендар за свій рахунок. Орендар вправі за власний рахунок переміщати об'єкт оренди на інші місця для власних господарських потреб - в такому разі повернення об'єкта оренди здійснюється з місця, додатково письмово повідомленого орендодавцю орендарем не менш ніж за 10 (десять) днів до належної дати повернення орендованого майна з оренди.
(п. 3.1. Договору) Перебіг строку оренди розпочинається з моменту фактичного прийняття і оренду об'єкта оренди згідно з відповідним актом, підписаний обома сторонами та орієнтовно складає 180 календарних днів з дати мобілізації.
(п. 4.1. Договору) Розмір орендної плати визначається згідно з розцінками, наведеними у Додатку № 1 до даного Договору.
Відповідно до р. 2 Додатку № 1 "ставки та тарифи" добова ставка оренди складає 38 224,97 грн з ПДВ.
(п. 4.2 Договору) Оренда сплачує передоплату в розмірі вартості 30 діб обладнання протягом 5 (п'яти) днів з дати підписання Договору. Орендна плата виплачується орендарем щомісячно в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 (п"ятнадцяти ) календарних днів після підписання Акту приймання - передачі наданих послуг за відповідний місяць та отримання оригіналу рахунку орендодавця на оплату, складеного на його підставі. Сума передоплати вважається оплатою за останні 30 днів оренди.
( п. 4.3 Договору) У 5 (п'ятиденний) строк після завершення відповідного звітного розрахункового періоду орендодавець надає орендарю рахунок за надані послуги протягом такого періоду та акт приймання - передачі наданих послуг, підписаний орендодавцем. Орендар протягом 10 (десяти) робочих днів з дати надання орендодавцем акту приймання - передачі наданих послуг підписує даний акт або надає вмотивовану відмову в його підписанні. У випадку, якщо протягом 10 (десяти) днів з дати отримання орендарем акту приймання - передачі наданих послуг, орендар не підписав його та не надав вмотивованої відмови від підписання, такий акт вважається прийнятим орендарем та підписаним і підлягає оплаті у встановлений Договором строк.
(п. 5.1 Договору) Передача майна в оренду/з оренди здійснюється відповідними фахівцями сторін за актом приймання - передачі.
(п. 5.2. Договору) Об'єкт оренди вважається переданим орендодавцем та прийнятим орендарем з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання - передачі обладнання.
( п. 9.1.2 Договору) у випадку прострочення зі сплатою орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі 1 % від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення. У випадку прострочення сплати платежів більше 35 (тридцять п'ять) календарних днів, орендодавець може розірвати Договір в односторонньому порядку, направивши Орендарю відповідне повідомлення не пізніше дати розірвання Договору.
(п. 13.1.) Договір оренди обладнання набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення їх печатками і діє до 28.02.2024, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх обов"язків за цим Договором. Термін дії Договору може бути неодноразово продовжений на термін до 6 (шести) місяців шляхом укладання Додаткової угоди.
13.12.2023 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору № 86-СО найму (оренди) обладнання від 27.07.2023, якою визначити термін дії цього Договору до 13.12.2023 (а.с. 148 т. 1).
Відповідно до Акту № 1 приймання-передачі майна в оренду від 05.08.2023, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв майно, яке є об'єктом оренди за Договором (а.с. 6 т. 1).
Відтак, як зазначає позивач, з урахуванням приписів п. 3.1. Договору перебіг строку оренди розпочався з 05.08.2023.
На виконання умов Договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги на суму 3 363 797,19грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Актів приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) за Договором найму (оренда) № 86-СО від 27.07.2023, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін, а саме:
- Акт № 1 від 31.08.2023 на суму 1 032 074,14 грн (за період з 05.08.2023 по 31.08.2023) - а.с. 22 т. 1,
- Акт № 2 від 30.09.2023на суму 1 146 749,04грн (за період з 01.09.2023 по 30.09.2023) - а.с. 8 т. 1,
- Акт № 3 від 31.10.2023 на суму 1 184 974,01рн (за період з 01.10.2023 по 31.10.2023) - а.с. 7 т. 1,
У встановлені Договором строки відповідач не оплатив вартість наданих послуг за вищевказаними Актами.
Також позивач зазначає, що в порушення умов п. 4.2. Договору відповідач не здійснив передоплату в розмірі вартості 30 діб оренди обладнання протягом 5 (п"яти) днів з дати підписання Договору (тобто до 01.08.2023), що становить 1 146 749,04грн ( 38 224,97грн х 30 діб).
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 86-СО найму (оренди) обладнання від 27.07.2023 в сумі 3 363 797,19грн орендної плати за Актами приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) №№ 1, 2, 3 та 1 146 749,04грн передоплати. Крім цього, позивач, з посиланням на п. 9.1.2. Договору та приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати , у тому числі:
за Актом № 1 від 31.08.2023 на суму 1 032 074,14грн за період з 16.09.2023 по 29.02.2024, що складає : пеня - 155 887,92 грн, інфляційні втрати - 24 988,38грн, 3% річних - 14 152,37 грн;
за Актом № 2 від 30.09.2023 на суму 1 146 749,04 грн за період з 17.10.2023 по 29.02.2024, що складає: пеня - 134 250,76грн, інфляційні втрати - 18 443,33грн, 3% річних - 12 803,00грн;
за Актом № 3 від 31.10.2023 на суму 1 184 974,01грн, що складає: пеня - 104 962,14грн, інфляційні втрати - 13 067,89грн, 3% річних - 10 307,92грн;
по передоплаті на суму 1 146 749,04грн, що становить: пеня - 208 971,52грн (з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України), інфляційні втрати - 17 112,02грн, 3% річних - 19 966,26грн.
Після відкриття провадження у справі позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №3914 від 21.03.2024, а.с. 39-43 т. 1), в якій він просить стягнути з ТОВ "Ендейвер" 1 580 352,92 грн основної суми заборгованості за Договором №86-СО найму (оренди) обладнання від 27.07.2023, 362 217,39грн - пені, 42 400,96грн - інфляційних втрат, 33 399,09грн - 3% річних. Заява прийнята судом до розгляду.
В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначає таке.
Відповідно до п. 4.2 Договору № 86-СО, орендна плата виплачується орендарем щомісячно в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 (п"ятнадцяти ) календарних днів після підписання акту приймання - передачі наданих послуг за відповідний місяць.
31.08.2023 між сторонами підписано Акт приймання - передачі послуг (виконаних робіт) № 1 на загальну суму 1 032 074,14 грн.
Відповідно до п. 4.2 Договору № 86-СО оплата по Акту № 1 від 31.08.2023 мала бути проведена до 15.09.2023.
Погашення заборгованості по Акту № 1 від 31.08.2023 відбулося 22.11.2023 у сумі 1 032 074,14грн шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог за заявою позивача № 09/390 від 21.11.2023.
Враховуючи порушення відповідачем умов Договору в частині строку оплати наданих послуг (виконаних робіт) за Актом № 1 від 31.08.2023 позивач, із посиланням на п. 9.1.2 Договору № 86-СО та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 69 898,29грн пені, 5 683,48грн 3% річних та 13 458,25грн інфляційних втрат (період нарахування 16.09.2023 по 21.11.2023).
30.09.2023 між сторонами підписано Акт приймання - передачі послуг (виконаних робіт) № 2 на загальну суму 1 146 749,04 грн.
Відповідно до п. 4.2 Договору № 86-СО оплата по Акту № 2 від 30.09.2023 мала бути проведена до 16.10.2023.
Погашення заборгованості по Акту № 2 від 30.09.2023 відбулося 22.11.2023 в сумі 1 146 749,04грн шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог за заявою позивача № 09/390 від 21.11.2023.
Враховуючи порушення відповідачем умов Договору в частині строку оплати наданих послуг (виконаних робіт) за Актом № 2 від 30.09.2023 позивач, із посиланням на п. 9.1.2 Договору № 86-СО та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та заявив до стягнення з відповідача 38 706,70грн пені, 3 393,12грн 3% річних та 5 733,75грн інфляційних втрат (період нарахування 17.10.2023 по 21.11.2023).
31.10.2023 між сторонами підписано Акт приймання - передачі послуг (виконаних робіт) № 3 на загальну суму 1 184 974,01грн.
Відповідно до п. 4.2 Договору № 85-СО оплата по Акту № 3 від 31.10.2023 мала бути проведена до 15.11.2023.
Погашення заборгованості по Акту № 3 від 31.10.2023 відбулося 22.11.2023 частково в сумі 751 370,13грн шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог за заявою позивача № 09/390 від 21.11.2023.
Залишок заборгованості за Актом № 3 від 31.10.2023 становить 433 603,88грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи порушення відповідачем умов Договору в частині строку оплати наданих послуг (виконаних робіт) за Актом № 3 від 31.10.2023 позивач, із посиланням на п. 9.1.2 Договору № 86-СО та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та заявив до стягнення з відповідача 6 233,29грн пені та 584,37грн 3% річних (період нарахування 16.11.2023 по 21.11.2023).
Відповідно до п. 4.2. Договору № 86-СО орендар сплачує передоплату в розмірі вартості 30 діб оренди протягом 5 (п"яти) днів з дати підписання Договору.
Отже, передоплату в розмірі вартості 30 діб оренди обладнання у сумі 1 179 900,00грн (38 224,97грнх30 діб) відповідач мав сплатити до 01.08.2023.
В порушення умов Договору відповідач не здійснив передоплату, у зв"язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 1 146 749,04грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи порушення відповідачем умов Договору в частині строку проведення передоплати позивач, із посиланням на п. 9.1.2 Договору № 86-СО та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та заявив до стягнення з відповідача 208 971,52грн пені, 19 966,26грн 3% річних та 17 112,02грн інфляційних втрат (період нарахування з 02.08.2023 по 29.02.2024).
Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог була прийнята судом.
В подальшому від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. № 6646 від 14.05.2024, а.с. 71-109 т.), які, як встановлено судом, за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог.
Дослідивши зміст вказаної заяви суд встановив, що позивач, порівняно з попередньою заявою про зменшення розміру позовних вимог, вніс зміни до своїх позовних вимог, зокрема, в частині розміру заборгованості за Актом приймання - передачі послуг (виконаних робіт) № 3 від 31.10.2023 та передоплати згідно п. 4.2. Договору № 86-СО.
Вказав, що 08.04.2024 проведено погашення решти заборгованості по Акту № 3 від 31.10.2023 в сумі 433 603,88грн шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог за заявою № 04/08-257.
Відтак заборгованість за Актом № 3 від 31.10.2023 погашена у повному обсязі.
Враховуючи порушення відповідачем умов Договору в частині строку оплати наданих послуг (виконаних робіт) за Актом № 3 від 31.10.2023 позивач, із посиланням на п. 9.1.2 Договору № 85-СО та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача по цьому Акту:
на суму 1 184 974,01грн: 6 233,29грн пені та 584,37грн 3% річних (період нарахування 16.11.2023 по 21.11.2023).
та на суму 433 603,88грн: 51 628,95 пені, 5 122,43грн 3% річних та 8 295,44грн інфляційних втрат (період нарахування 16.11.2023 по 07.04.2024).
Крім цього, у заяві про зменшення розмірі позовних вимог за вх. № 6646 від 14.05.2024 позивач, порівняно з попередньою заявою про зменшення розміру позовних вимог, вніс зміни до своїх позовних вимог в частині періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем умов Договору в частині строку проведення передоплати, збільшивши період нарахувань до 30.04.2024. У зв"язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 25 700,00грн 3 % річних та 28 786,75грн інфляційних втрат за період з 02.08.2023 по 30.04.2024.
Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 6646 від 14.05.2024) прийнята судом. Отже, розгляд справи здійснюється в межах зменшених позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості:
за Актом № 1 від 31.08.2023 на суму 1 032 074,14грн: 69 898,29грн пені, 13 458,25грн інфляційних втрат, 5 683,48грн 3% річних (період нарахування з 16.09.2023 по 21.11.2023),
за Актом № 2 від 30.09.2023 на суму 1 146 749,04грн: 38 706,70грн пені, 5 733,75грн інфляційних втрат, 3 393,12грн 3% річних (період нарахування з 17.10.2023 по 21.11.2023).
за Актом № 3 від 31.10.2023 на суму 1 184 974,01грн: 57 862,24грн пені, 8 295,44грн інфляційних втрат, 5 706,80грн 3% річних (загальний період нарахування з 16.11.2023 по 07.04.2023).
за передоплатою згідно п. 4.2. Договору № 86-СО: 1 146 749,04грн заборгованості з передоплати, 208 971,52грн пені, 28 786,75грн інфляційних втрат, 25 700,00 грн 3% річних (період нарахування з 02.08.2023 по 30.04.2024).
Відтак, предметом позову є стягнення 1 146 749,04грн заборгованості з передоплати за Договором № 86-СО найму (оренди) обладнання від 27.07.2023; 375 438,75грн пені, 56 274,19грн інфляційних втрат та 40 483,40грн 3% річних.
Відповідач в заяві про визнання позову (вх. № 3488 від 14.03.2024, а.с. 165-174 т. 2) позовні вимоги визнає частково і зазначає, що відповідачем припинено основне зобов'язання за Договором № 86-СО найму (оренди) обладнання від 27.07.2023 за Актами №№ 1-3 у повному обсязі. Разом із цим, відповідач:
(1) позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних за Актами приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт) №№ 1-3 визнає у повному обсязі.
Загальна сума позовних вимог, яка визнається відповідачем, становить:
інфляційні втрати - 27 484,44грн.
3% річних - 14 783,40грн.
(2) позовні вимоги в частині нарахування пені за Актами приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт) №№ 1-3 відповідач заперечує у повному обсязі.
Водночас відповідач просить суд зменшити позовні вимоги в частині нарахування пені за Актами №№ 1-3 до 1,00грн.
(3) позовні вимоги в частині стягнення передоплати та здійснених на неї нарахувань вважає необґрунтованими та зазначає, що відповідно до п. 4.2. Договору №86-СО орендар сплачує передоплату в розмірі вартості 30 діб оренди Обладнання протягом 5 (п'яти) днів з дати підписання Договору. Орендна плата виплачується Орендарем щомісячно в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг за відповідний місяць та отримання оригіналу рахунку Орендодавця на оплату, складеного на його підставі. Сума передоплати вважається платою за останні 30 днів оренди.
Відповідно до підписаних сторонами актів приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт) останні 30 днів оренди припадають на період 02-31 жовтня 2023 року. Заборгованість за цей період погашена заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.04.2024 року за №257.
Відповідач зауважує що у справі відсутні докази оренди за договором №85-СО обладнання після 31 жовтня 2023 року.
Також звертає увагу на те, що факт відсутності оренди у період після 31.10.2023 підтверджено судовими рішеннями Господарського суду Полтавської області та Східного апеляційного господарського суду у справах № 917/78/24 та № 917/62/24. Зазначає, що Господарським судом Полтавської області та Східним апеляційним господарським судом у справах №917/78/24 та № 917/62/24 перевірено обставини на які посилаються сторони щодо виконання Договору №8-СО у листопаді та грудні 2023 року та встановлено, що акти виконаних робіт сторонами підписано не було, а саме обладнання в оренду не здавалося по причині вилучення в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022170000000098.
Відтак, приймаючи до уваги підписані між сторонами акти приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт) останні 30 днів оренди припадають на період 02-31 жовтня 2023 року. Заборгованість за цей період погашена згідно заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.04.2024 № 257.
Таким чином, як вказує відповідач, позивач у своїй позовній заяві двічі ставить вимогу щодо оплати одного і того самого зобов'язання відповідача, яке ним було уже виконане шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Окрім того, позивач двічі просить стягнути пеню, індекс інфляції та 3% річних за прострочення одного і того самого зобов'язання.
Враховуючи, що відповідач здійснив остаточний розрахунок за період, за який передбачена передоплата, а основне зобов'язання припинене, відтак, на думку відповідача, такі вимоги позивача щодо стягнення суми передоплати, пені, індексу інфляції та 3% річних є безпідставними.
Вирішуючи спір суд виходив із наступного.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)(чинний на час виникнення спірних правовідносин) , в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписом ч. 1 сі. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір надання послуг.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту приймання-передачі майна в оренду від 05.08.2023, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв майно, яке є об'єктом оренди за Договором № 86-СО найму (оренди) обладнання від 27.07.2023 (а.с. 6 т. 1).
В п. 4.2 Договору сторони погодили, що орендна плата виплачується орендарем щомісячно в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 (п"ятнадцяти) календарних днів після підписання Акту приймання передачі наданих послуг за відповідний місяць та отримання оригіналу рахунку Орендодавця на оплату складеного на його підставі.
Суд встановив, що 31.08.2023 між сторонами підписано Акт приймання - передачі послуг (виконаних робіт) № 1 на загальну суму 1 032 074,14 грн (за період з 05.08.2023 по 31.08.2023) ( а.с. 22 т. 1). Зазначений Акт підписаний відповідачем без претензій або зауважень.
З урахуванням приписів до п. 4.2 Договору № 86-СО сплата орендної плати по Акту № 1 від 31.08.2023 мала бути проведена до 15.09.2023.
Погашення заборгованості по Акту № 1 від 31.08.2023 відбувалося 22.11.2023 в сумі 1 032 074,14грн шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог згідно заяви позивача № 09/390 від 21.11.2023 (а.с. 35 т. 1).
Суд встановив, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вищезазначеним Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України сплату орендної плати по Акту № 1 від 31.08.2023 в сумі 1 032 074,14грн здійснив 22.11.2023, тобто з порушенням строку, визначеного п. 4.2 Договору. Відтак вказане зобов'язання в сумі 1 032 074,14грн є простроченим.
Вказана обставина відповідачем не спростована.
30.09.2023 між сторонами підписано Акт приймання - передачі послуг (виконаних робіт) № 2 на загальну суму 1 146 749,04грн (за період з 01.09.2023 по 30.09.2023)(а.с. 8 т. 1). Зазначений Акт підписаний відповідачем без претензій або зауважень.
З урахуванням приписів до п. 4.2 Договору № 86-СО сплата орендної плати по Акту № 2 від 30.09.2023 мала бути проведена до 16.10.2023.
Погашення заборгованості по Акту № 2 від 30.09.2023 відбувалося 22.11.2023 в сумі 1 146 749,04грн шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог згідно заяви позивача № 09/390 від 21.11.2023 (а.с. 35 т. 1).
Суд встановив, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вищезазначеним Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України сплату орендної плати по Акту № 2 від 30.09.2023 в сумі 1 146 749,04грн здійснив 22.11.2023, тобто з порушенням строку, визначеного п. 4.2 Договору. Відтак вказане зобов'язання в сумі 1 146 749,04грн є простроченим.
Вказана обставина відповідачем не спростована.
31.10.2023 між сторонами підписано Акт приймання - передачі послуг (виконаних робіт) № 3 на загальну суму 1 184 974,01грн (за період з 01.10.2023 по 31.10.2023) (а.с. 7 т. 1). Зазначений Акт підписаний відповідачем без претензій або зауважень.
З урахуванням приписів до п. 4.2 Договору № 86-СО сплата орендної плати по Акту № 3 від 31.10.2023 мала бути проведена до 15.11.2023.
Погашення заборгованості по Акту № 3 від 31.10.2023 відбувалося частково 22.11.2023 в сумі 751 370,13грн шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог згідно заяви позивача № 09/390 від 21.11.2023 (а.с. 35 т. 1) та 08.04.2024 в сумі 433 603,88грн шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог згідно заяви відповідача № 04/08-257 від 08.04.2024 (а.с. 54-56 т. 2).
Суд встановив, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вищезазначеним Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України сплату орендної плати по Акту № 3 від 31.10.2023 в сумі 1 184 974,01грн здійснив поетапно 22.11.2023 та 08.04.2024, тобто з порушенням строку, визначеного п. 4.2 Договору. Відтак вказане зобов'язання в сумі 1 184 974,01грн є простроченим.
Вказана обставина відповідачем не спростована.
Щодо посилання відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів направлення позивачем відповідачу рахунків на оплату наданих послуг, складених на підставі Актів №№21-3, суд зазначає таке.
Хоча в договорі й зазначено, що орендна плата виплачується орендарем щомісячно в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 (п"ятнадцяти ) календарних днів після підписання Акту приймання - передачі наданих послуг за відповідний місяць та отримання оригіналу рахунку орендодавця на оплату, складеного на його підставі, однак за змістом ст. 903 ЦК України та пункту 4.2. Договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов'язання.
Суд зауважує, що за своєю правовою природою рахунок на оплату наданих послуг не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 614 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити надані послуги.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною 1 ст. 216 ГК України (чинний на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.
В п. 9.1.2 Договору сторони погодили, що у випадку прострочення зі сплатою орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі 1 % від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення.
Враховуючи строки оплати, визначені п. 4.2. Договору, а також суми і дати оплат, здійснених відповідачем за Актами № № 1-3, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1 % від суми боргу за кожен день прострочення в загальному розмірі 166 467,23, у тому числі:
за Актом № 1 від 31.08.2023 за загальний період прострочення з 16.08.2023 по 21.11.2023 на суму 69 898,29грн,
за Актом № 2 від 30.09.2023 за загальний період прострочення з 17.10.2023 по 21.11.2023 на суму 38 706,70грн,
за Актом № 3 від 31.10.2023 за загальний період прострочення з 16.11.2023 по 07.04.2023 на суму 57 862,24грн.
Судом перевірено розрахунок пені та встановлено його правильність.
Відповідач позовні вимоги в частині стягнення пені заперечує, при цьому підстав невизнання пені відповідач не навів.
Водночас відповідач просить суд зменшити позовні вимоги в частині нарахування пені за Актами №№1-3 до 1,00грн посилаючись на те, що:
- відповідачем припинено основне зобов'язання за Договором № 86-СО найму (оренди) обладнання;
- зобов"язання за Актами №№1-3 припинялось самим позивачем, враховуючи суми заборгованості перед ТОВ "Ендейвер" ;
- позивач умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків;
- ТОВ "Ендейвер" визнало суму 3% річних та індексу інфляції за Актом № 3 на суму 433 603,88грн у повному обсязі;
- ТОВ "Ендейвер" не вчиняє жодних дій, які направлені на уникнення відповідальності по Договору.
З цього приводу суд зазначає наступне:
Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 16.10.2019 у справі № 910/1828/19.
Враховуючи всі обставини справи у сукупності, повне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, незначний період прострочення виконання зобов'язань, та враховуючи те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем умов Договору, суд вважає за доцільне скористатись наданим йому правом згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір пені, нарахованої позивачем за Актами №№1-3, на 90%, тобто до 16 646,72грн, цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.
При визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення пені, суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені за Актами №№ 1-3 судом задовольняються частково в сумі 16 646,72грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд відмовляє.
Враховуючи порушення відповідачем умов Договору в частині строку оплати наданих послуг (виконаних робіт) за Актами №№1-3 позивач на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати, а саме:
за Актом № 1 від 31.08.2023 на суму 1 032 074,14грн: 5 683,48грн 3% річних та 13 458,25грн інфляційних втрат (період нарахування 16.08.2023 по 21.11.2023).
за Актом № 2 від 30.09.2023 на суму 1 146 749,04грн: 3 393,12грн 3% річних та 5 733,75грн інфляційних втрат (період нарахування 17.10.2023 по 21.11.2023).
за Актом № 3 від 31.10.2023 на суму 1 184 974,01грн: 5 706,80грн 3% річних та 8 295,44грн інфляційних втрат (загальний період нарахування 16.11.2023 по 07.04.2023).
Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат за Актами №№1-3 у повному обсязі.
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено їх правильність та відповідність вимогам чинного законодавства. Позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Предметом позову в межах даної справи є також вимога позивач про стягнення з відповідача суми передоплати за п. 4.2. Договору №86-СО в розмірі 1 146 749,04грн. Крім цього, за прострочення строку сплати передоплати в сумі 1 146 749,04грн позивач, на підставі п. 9.1.2 Договору та ст. 625 ЦК України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача за період з 02.08.2023 по 30.04.2024 пеню в сумі 208 971,52грн , інфляційні втрати - 28 786,75грн та 3% річних - 25 700,00 грн.
Суд встановив, що в п. 4.2. Договору №85-СО сторони узгодили, що орендар сплачує передоплату в розмірі вартості 30 діб обладнання протягом 5 (п'яти) днів з дати підписання Договору. Орендна плата виплачується орендарем щомісячно в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 (п"ятнадцяти ) календарних днів після підписання акту приймання передачі наданих послуг за відповідний місяць та отримання оригіналу рахунку орендодавця на оплату, складеного на його підставі. Сума передоплати вважається оплатою за останні 30 днів оренди.
Відповідно до підписаних сторонами Актів приймання передачі наданих послуг (виконаних робіт) останні 30 днів оренди припадають на період 02-31 жовтня 2023 року.
Докази оренди обладнання за Договором №86-СО після 31.10.2023 за листопад та грудень 2024 року в матеріалах справи відсутні.
З приводу зазначеного заслуговує на увагу також той факт, що в провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа № 917/78/24 за позовом ТОВ "Ендейвер" до відповідача ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" про стягнення заборгованості за загальним договором №300 ВN від 07.09.2017 у розмірі 2 285 509,37 грн.
За результатами розгляду даної справи Господарським судом Полтавської області постановлено рішення від 13.04.2020, яким позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" на користь ТОВ "Ендейвер" 499 581,42 грн пені, 164 388,36 грн 3% річних, 921 379,76 грн компенсації валютної різниці та 23 780,24 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 125-130 т. 1).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 рішення Господарського суду Полтавської області від 15.04.2024 у справі № 917/78/24 залишено без змін (а.с. 131-138 т. 1)
За змістом судового рішення у справі № 917/78/24 в межах даної справи судом було встановлено, що між сторонами також було укладено договори оренди обладнання за №57-СО від 29 червня 2023 року; №62-СО від 01 липня 2023 року; №71-СО від 01 липня 2023 року;№ 72-СО від 01 липня 2023 року; №73-СО від 01 липня 2023 року; №85-СО від 03 липня 2023 року; №86-СО від 27 липня 2023 року та №87-СО від 27 липня 2023 року. Обладнання за цими договорами, яке належить ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", здавалось в суборенду іншим контрагентам.
Умовами вищезазначених договорів сторонами було передбачено строк оплати за надані послуги оренди обладнання, при цьому, судом встановлено, що акти приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт) за листопад та грудень 2023 року за договорами оренди обладнання за №57-СО від 29 червня 2023 року; №62-СО від 01 липня 2023 року; №71-СО від 01 липня 2023 року; №85-СО від 03 липня 2023 року; №86-СО від 27 липня 2023 року позивачем не були підписані, натомість ТОВ "Ендейвер" було надано обґрунтовані зауваження до даних актів, що підтверджується листами вих. №12/18 800 від 18.12.2023 та вих. № 12/26-821 від 26.12.2023.
Суд констатував, що строки оплати за надані послуги відповідно до вищезазначених договорів оренди в листопаді та грудні 2023 року не настали.
До того ж суд звернув увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14.12.2023 (справа №552/4830/23, провадження №1-кс/552/2300/23) в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022170000000098 від 15.03.2022 року було накладено арешт на майно ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (т. 1 а. с. 180 185). Відповідно до мотивувальної частини вказаної ухвали 01 листопада 2023 року зазначене майно (що перебувало в оренді за вищезазначеними договорами оренди обладнання) було вилучене співробітниками Бюро економічної безпеки у Полтавській області.
При цьому, в листі за вих. №12/26-821 від 26.12.2023 ТОВ "Ендейвер" акцентувало увагу ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" відносно накладення арешту на майно ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" та на тому, що орендар з 01.11.2023 не міг користуватися даним майном, що унеможливлює підписання актів приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договорами найму та є підставою для звільнення від орендної плати.
Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, в ході розгляду справи № 917/78/24 судами встановлено, що акти виконаних робіт в листопаді та грудні 2023 року, зокрема, за Договором оренди обладнання за №86-СО від 27.07.2023 сторонами підписано не було, а саме обладнання в оренду не здавалося по причині вилучення в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022170000000098.
Враховуючи викладене та відповідно до підписаних сторонами Актів приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт), які наявні в матеріалах справи, визначені у п. 4.2 Договору №86-СО останні 30 днів оренди обладнання припадають на період 02-31 жовтня 2023 року (Акт приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 3 від 31.10.2021).
Заборгованість за цей період в сумі 751 370,13грн погашена шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог згідно заяви позивача № 09/390 від 21.11.2023 (а.с. 35 т. 1) та та 08.04.2024 у сумі 433 603,88грн шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог згідно заяви відповідача № 04/08-257 від 08.04.2024 (а.с. 54-56 т. 2).
Зазначена обставина позивачем не заперечується.
Відтак підстави для стягнення суми передоплати в розмірі 1 146 749,04грн, яка, за умовами п. 4.2 Договору №86-СО, підлягає зарахуванню в рахунок оплати за останні 30 днів оренди (02-31 жовтня 2023 року ), відсутні у зв"язку з проведенням відповідачем розрахунку за вказаний період у повному обсязі.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.
Вимога позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем строку сплати суми передоплати є похідними вимогами від вимоги про стягнення суми передоплати, а тому враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення передоплати в сумі 1 146 749,04грн, відсутні підстави для задоволення і похідних вимог.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належність доказів передбачена ст. 76 ГПК України, у відповідності до якої належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтєю 77 ГПК України встановлена допустимість доказів, у відповідності до якої обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16 646,72 грн пені, 27 487,44 грн. інфляційних втрат , 14 783,40 грн 3% річних підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині - позов задоволенню не підлягає.
При цьому інші доводи та заперечення сторін судом почуті, проте не оцінюються як обґрунтовані та правомірні, оскільки не впливають на зроблені судом висновки.
Позивач у позовній просить суд покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по вказаній справі суд виходить з наступного.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд встановив, що за подання до суду позову позивач сплатив 78 681,90,00грн судового збору згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №11 від 04.03.2024, з розрахунку ціни позову в сумі 5 245 459,74грн (а.с. 11 т. 1).
Факт надходження судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджується відповідною випискою від 06.03.2024 (а.с. 26 т. 1)
У заяві про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 3914 від 21.03.2024 позивач зменшив свої позовні вимоги до 2 018 370,36грн.
В подальшому позивач заявою за вх. № 6646 від 14.05.2024 зменшив розмір своїх позовних вимог до 1 618 675,38грн. Відтак, розмір судового збору, який позивачу слід сплатити за подання позовної заяви майнового характеру до господарського суду при такій ціні позову, становить 24 280,13 грн.
Таким чином, в даному випадку у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог позивачем перераховано в Державний бюджет судовий збір в більшому розмірі ніж встановлено законом на 54 401,771 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.і 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Враховуючи наведене, наявність заяви позивача про повернення йому судового збору у зв"язку із зменшенням розміру позовних вимог, позивачу слід повернути з державного бюджету судовий збір в розмірі 54 401,771 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Дана позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.05.2018 р. у справі № 917/1068/17.
Виходячи з того, що позовні вимоги задоволено господарським судом частково в сумі 208 738,07грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 131,07 грн.
Разом з цим, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 130 ГПК України).
Отже, виходячи з того, що позовні вимоги задоволено господарським судом частково (в сумі 208 738,07грн) та у зв'язку із частковим (в сумі 42 271,84) визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті у відповідності до наведених норм процесуального права витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 496,99 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в сумі 634,08грн (пропорційно сумі визнаних вимог) - підлягають поверненню позивачеві з державного бюджету.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238,240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ендейвер" ( вул. Київська, 2Е, с. Супрунівка, Полтавський район, Полтавська область, 38714; код ЄДРПОУ 37306380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938) 16 646, 72 грн. пені , 27 487, 44 грн. інфляційних втрат, 14 783, 40 грн. 3% річних та 2 496,99 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набранням рішенням законної сили.
3. В іншій частині - у задоволенні позову відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938) з Державного бюджету України 54 401, 77 грн судового збору та 634, 08 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №11 від 04.03.2024.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (абз. другий частини першої ст. 256 в редакції Закону № 4173-IX від 19.12.2024). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено та підписано 17.11.2025
Суддя О.О. Ореховська