65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2804/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
справу № 916/2804/25
за позовом: Березівської міської ради Одеської області (67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, пл. Захисників України, 9, код ЄДРПОУ 04056842)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЖОРІСТА» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9код ЄДРПОУ 44876120)
про стягнення 156 143,86 грн.
Березівська міська рада Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» 156 143,86 грн., з яких основний борг за невиконання зобов'язань по договору поставки №66 від 11.06.2024 у розмірі 129 541 грн., пеня у розмірі 16 421,54 грн., 3% річних у розмірі 1 629,02 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 524,30 грн. та судові витрати по справі у розмірі 3028 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №66 від 11.06.2024 щодо повної та своєчасної поставки попередньо оплаченого товару. .
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2025 позовну заяву Березівської міської ради Одеської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі сторонам встановлено строки на подання суду заяв по суті справи, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст.252 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.09.2025 клопотання Березівської міської ради Одеської області за вх..№27737/25 від 08.09.2025 у справі №916/2804/25 задоволено. Замінено найменування та юридичну адресу відповідача у справі №916/2804/25 на Товариство з обмеженою відповідальністю «МАДЖОРІСТА» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9).
Відповідача про розгляд даної справи повідомлено шляхом надіслання ухвал суду від 22.07.2025 та від 22.09.2025 до електронного кабінету відповідача, про що в матеріалах справи наявні відповідні довідки про доставку електронного документу
Також ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.09.2025, яку відповідачу надіслано на адресу 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, повернуто до суду органом поштового зв'язку з довідкою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Відзив на позов відповідач до суду не надав.
Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.
Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
При цьому, господарським судом враховується, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи викладене, з метою повного та всебічного розгляду даної справи, необхідністю забезпечення можливості учасникам процесу реалізації відповідних процесуальних прав, з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, господарським судом розглянуто дану справу у розумний строк відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Обставини справи, встановлені судом.
11.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» (нині -Товариство з обмеженою відповідальністю «МАДЖОРІСТА», Постачальник, відповідач) Березівською міською радою Одеської області (Покупець, позивач) укладений договір поставки №66, предмет закупівлі за яким є Бензин А-95 та Дизельне паливо для генераторів (налив або в талонах) за кодом СРУ за ДК 021:2015 09130000-9 - Нафта і дистиляти.
Відповідно до п.1.2 за Договором Постачальник зобов'язується поставити (передати) Покупцю у порядку та строки, що встановлені Договором. Товар, в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у рахунку-фактурі та видатковій накладній, та Специфікації.
Специфікація є невід'ємною частиною цього Договору. (Додаток № 1 до Договору). Одиниця виміру Товару - літр.
Згідно з п.1.3 договору поставка Товару здійснюється окремими партіями згідно потреб Замовника.
Відповідно до п.2.1 договору ціна за одиницю Товару (з усіма витратами, пов'язаними з поставкою) визначена в специфікації Додатку № 1 до Договору.
Згідно з п.2.2 договору ціна Договору становить: 229 950,00 з ПДВ, у т.ч. ПДВ (20%) 38 325,00 грн.
Відповідно до п.3.3 договору прийом Товару проводиться Покупцем за адресою: Україна, 67300, Одеська область, м. Березівка, пл. Генерала Плієва , 9 (талони) або наливом на автозаправних станціях, які знаходяться на території Берегівської територіальної громади (адреса автостанції), його представником у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Передача Товару Покупцю проводиться представником Постачальника.
Згідно з п.3.4 договору постачання Товару, незалежно від форми відпуску, відбувається в строк, що не перевищує 1 (одного) робочого дня з дня отримання заявки, але в будь-якому випадку до 31.12.2024 року.
Поставка, передача, відвантаження Товару здійснюється силами, засобами, транспортом та за рахунок Постачальника.
Відповідно до п.5.1 договору Постачальник приймає на себе зобов'язання по поставці проданого Товару (вартість якого включена у раніше погоджену в п 2.2 Договору піну) та його передачі Покупцю Постачальник зобов'язаний передати нафтопродукти Покупцю за адресою: Україна.67300, Одеська область, м Березівка, пл. Генерала Плієва , 9 (талони) або наливом на автозаправних станціях, які знаходяться на території Березівської територіальної громади (адреса автостанції) на умовах СРТ відповідно до міжнародних правил «Інкотермс-2020».
Згідно з п.п.5.4,5.5 договору зобов'язання Постачальника з поставки кожної окремої партії Товару вважається виконаним з моменту підписання Сторонами видаткової накладної.
Фактичний обсяг Товару, переданого згідно з Договором Постачальником Покупцю (отриманого Покупцем (Довіреними особами Покупця)), визначається Сторонами на підставі відповідних документів, складених протягом відповідних звітних періодів (під час дії Договору).
Відповідно до п.6.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань Сторони несуть відповідальність за Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ЦК України й інших діючих нормативних актів.
Згідно з п.6.2 договору сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору згідно чинного законодавства України. Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки поставки Товару понад терміни, встановлені п.4.3 даного Договору. Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день затримки оплати Товару понад терміни, встановлені п 4.2 даного Договору.
Відповідно до п.9.1 договору Договір набуває чинності з дати його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2024 року включно, за умови виконання Сторонами своїх зобов'язань, у частині виконання грошових зобов'язань до повного взаємного розрахунку Сторін.
Додатком 1 до договору поставки №66 від 11.06.2024 є Специфікація, яка містить визначення товару, що є предметом поставки за договором - бензин А-95 у кількості 2500 літрів на загальну суму 131750 грн. та дизельне паливо у кількості 2000 літрів на загальну суму 98200 грн.
Також господарським судом встановлено, що на виконання договору:
- сторонами у справі підписано видаткову накладну №1507 від 13.06.2024 на поставку товару: бензин А-95 у кількості 2500 літрів на загальну суму 131750 грн. та дизельне паливо у кількості 2000 літрів на загальну суму 98200 грн.
- 17.06.2024 позивач сплатив відповідачу 229 950 грн. згідно платіжної інструкції №530 (внутрішній номер 352502152) від 17.06.2024 від 26.11.2024.
Водночас невикористаними залишились талони на бензин А-95: 303611730708, 303611730709, 303611730700, 303611730701, 303611730706, 303611730707, 303611730698, 303611730699, 303611730704, 303611730705, 303611730696, 303611730697, 303611730702, 303611730703, 303611730694, 303611730695, 303611730692, 303611730724, 303611730725, 303526010712, 303526010713, 303526010710, 303526010711, 303526010708, 303526010709, 303526010685, 303611730738, 303611730739, 303611730736, 303611730737, 303611730734, 303611730735, 303611730732, 303611730733, 303611730730, 303611730731, 303611730748, 303611730749, 303611730746, 303611730747, 303611730744, 303611730745, 303611730742, 303611730743, 303611730740, 303611730741, 303112228858, 303112228859, 303112228856, 303112228857, 303112228854, 303112228855, 303112228852, 303112228853, 303112228850, 303112228851, 303112228868, 303112228869, 303112228866, 303112228867, 303112228864, 303112228865, 303112228862, 303112228863, 303112228860, 303112228861, 303112228878, 303112228879, 303112228876, 303112228877, 303112228874, 303112228875, 303112228872, 303112228873, 303112228870, 303112228871, 303112228888, 303112228889, 303112228886, 303112228887, 303112228884, 303112228885, 303112228882, 303112228883, 303112228880, 303112228881, 303112228908, 303112228909, 303112228906, 303112228907, 303112228904, 303112228905, 303112228902, 303112228903, 303112228900, 303112228901, 303112228898, 303112228899, 303112228896, 303112228897, 303112228894, 303112228895, 303112228892, 303112228893, 303112228890, 303112228891, а також картки на дизельне пальне: 304622954430, 304622954431, 304622954428, 304622954429, 304622954426, 304622954427, 304622954424, 304622954425, 304622954422, 304622954423, 304622954438, 304622954439, 304622954436, 304622954437, 304622954434, 304622954435, 304622954432, 304622954433, 304622954448, 304622954449, 304622954446, 304622954447, 304622954444, 304622954445, 304622954442, 304622954443, 304622954440, 304622954441, 304622954458, 304622954459, 304622954456, 304622954457, 304622954454, 304622954455, 304622954452, 304622954453, 304622954450, 304622954451.
У листі від 27.01.2025 №09108-34/211 позивач звернувся до відповідача та повідомив, що станом на 27.01.2025 залишаються невикористаними талони на отримання бензину А-95 та дизельного палива, яких вже немає в наявності, а також просив посприяти у вирішенні питання щодо отримання залишків бензину А-95 та дизельного палива для генераторів у найкоротший термін.
У вимозі від 24.02.2025 №09/08-34/424 позивач просив відповідача надати Березівській міській раді недоотриманий товар паливно-мастильних матеріалів або повернути сплачену за товар суму коштів, термін для виконання вимоги - 7 робочих днів з дати отримання цього листа.
Вказану вимогу відповідачем залишено без відповіді та задоволення.
Невиконання відповідачем зобов'язання з поставки товару на загальну суму 129 541 грн. стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Під час розгляду даної справи відповідачем 20.08.2025 проведено державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу, зокрема щодо місцезнаходження юридичної особи та зміни найменування юридичної особи.
Висновки суду.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір поставки №66 від 11.06.2024, за умовами якого позивач зобов'язався поставити (передати) відповідачу товар - Бензин А-95 та Дизельне паливо, у порядку та строки, що встановлені Договором, а відповідач - його прийняти та оплатити.
При цьому умовами договору передбачено поставку товару як за талонами, так і наливом.
Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно з ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Між тим, як вище встановлено господарським судом, товар, який поставлений відповідачем позивачу за талонами та оплачений позивачем в сумі 229 950 грн., не використаний позивачем у сумі 129541 грн.
При цьому умовами п.3.4 укладеного між сторонами договору передбачено, що постачання Товару, незалежно від форми відпуску, відбувається в строк, що не перевищує 1 (одного) робочого дня з дня отримання заявки, але в будь-якому випадку до 31.12.2024 року.
Отже, враховуючи наявні у справі талони, товар за якими оплачений, але фактично отриманий позивачем у строк до 31.12.2024, а також відсутність з боку відповідача будь-яких заперечень проти доводів позивача, господарський суд дійшов висновку про підставність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 129 541 грн.
У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п.6.2 договору Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки поставки Товару понад терміни, встановлені п.4.3 даного Договору.
Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір пені за період з 01.01.2025 по 02.06.2025 становить 16 421,54 грн., господарським судом встановлено, що позивачем невірно обраховано кількість днів прострочення у заявленому періоді, а саме при обрахуванні кількості днів прострочення пораховано двічі 24.01.2025 та 07.03.2025.
За таких обставин, господарським судом самостійно, не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду прострочення, здійснено розрахунок пені, згідно з яким розмір пені за період прострочення з 01.01.2025 по 02.06.2025 становить 16 208,60 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір 3% річних за період з 01.01.2025 по 02.06.2025 становить 1 629,02 грн., розмір інфляційних втрат за період з 01.01.2025 по 30.04.2025 становить 5 524,30 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо встановлених обставин порушення ним зобов'язання за договором поставки №66 від 11.06.2024 щодо повної та своєчасної поставки оплаченого позивачем товару, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Березівської міської ради Одеської області.
Щодо територіальної підсудності справи господарський суд зазначає наступне.
За загальним правилом позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 1 ст. 27 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Предметом договору у даній справі є поставка товару із зобов'язанням передати нафтопродукти Покупцю за адресою: Україна, 67300, Одеська область, м Березівка, пл. Генерала Плієва , 9 (талони) або наливом на автозаправних станціях, які знаходяться на території Березівської територіальної громади (адреса автостанції) на умовах СРТ відповідно до міжнародних правил «Інкотермс-2020».
Оскільки місцем виконання договору є територія Березівської територіальної громади Одеської області, справа підсудна Господарському суду Одеської області.
На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Березівської міської ради Одеської області задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЖОРІСТА» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9код ЄДРПОУ 44876120) на користь Березівської міської ради Одеської області (67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, пл. Захисників України, 9, код ЄДРПОУ 04056842) основний борг за невиконання зобов'язань по договору поставки №66 від 11.06.2024 у розмірі 129 541 (сто двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сорок одна) грн., пеню у розмірі 16 208 (шістнадцять тисяч двісті вісім) грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 1 629(одна тисяча шістсот двадцять дев'ять) грн. 02 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 524 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 372 (дві тисячі триста сімдесят дві) грн. 12 коп.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 19.11.2025
Суддя Г.Є. Смелянець