65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1642/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.
при секретарі судового засідання Самойловій С.А.
за участю представників сторін:
від позивача Бондар А.Г. (в порядку самопредставництва);
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - Міцура Д.В. (в порядку самопредставництва);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1642/25
за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302595);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КУПОЛ ПСП» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1а, кімната 1406, код ЄДРПОУ 38350928);
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунального підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" (65068, м. Одеса, Одеська область, вул. Сегедська,10-а, ЄДРПОУ 41033818);
про стягнення 1 914 254 грн.
25.04.2025 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 1681/25) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУПОЛ ПСП», в якій просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 1 914 254 грн., а також витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «КУПОЛ ПСП», будучи орендарем об'єкту комунальної власності - нежитлової будівлі, загальною площею 355,21 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеси, пляж «Дельфін», 3-А за договором оренди нежитлового приміщення №1011 від 15.08.2018 (з урахуванням додаткової угоди від 01.06.2021 р.), укладеним з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, не зберіг переданий йому об'єкт оренди в належному стані та допустив його знищення в період користування ним, що призвело до заподіяння територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради збитків.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/1642/24 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 28.05.2024. Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі № 916/1642/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство Одеської міської ради "Узбережжя Одеси".
Судове засідання, призначене на 28.05.2025, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному з 01.05.2025, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
16.06.2025 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову (вх. № 18959/25), які долучено судом до матеріалів справи, та в яких Комунальне підприємство Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" зазначає, що підтримує позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в повному обсязі, просить суд їх задовільнити, враховуючи, що відповідач не зберіг переданий йому об'єкт оренди в належному стані та допустив його знищення в період користування, що призвело до заподіяння територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради збитків у розмірі 1 914 254 грн.
Враховуючи вихід судді Мостепаненко Ю.І. з лікарняного, ухвалою суду від 24.07.2025 підготовче засідання у справі № 916/1642/25 призначено у розумний строк згідно ст. 114 ГПК України на 20.08.2025.
В судовому засіданні 20.08.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1642/25 на 03.09.2025, про що повідомлено відповідача ухвалою суду від 20.08.2025 в порядку ст. 120 ГПК України.
02.09.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 27070/25), які долучено судом до матеріалів справи. Позивач у вказаних поясненнях звертає увагу на те, що договір оренди №1011 від 15.08.2018, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «КУПОЛ ПСП» продовжив свою дію після закінчення строку на який його було укладено (15.07.2021) на тих самих умовах до моменту проведення аукціону за ініціативою відповідача, крім того, відповідачем не повертався об'єкт оренди на користь позивача за актом приймання - передавання, а отже у відповідача був обов'язок зберегти об'єкт оренди у належному стані та строк дії вказаного договору слід вважати закінченим з дати знищення об'єкта оренди (09.11.2021).
02.09.2025 до суду від третьої особи надійшли додаткові пояснення (вх. № 27172/25), які долучено судом до матеріалів справи. Третя особа надала додаткові пояснення стосовно того, що передача Комунальному підприємству Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" на закріплення за ним на праві господарського відання будівлі, загальною площею 355,2 кв.м на пляжі «Дельфін», 3-А у м. Одесі на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.03.2021 «Про передачу Комунальному підприємству Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" на баланс та закріплення за ним на праві господарського відання об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальній громаді м. Одеси».
03.09.2025 до суду від позивача надійшли заяви (вх. № 27253/25) та (вх. №27264/25) про відкладення підготовчого засідання з метою отримання позивачем додаткових відомостей від органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про обставини пожежі, яка відбулась 09.11.2021, та в результаті якої було знищено об'єкт комунальної власності, та, відповідно, за стягнення збитків за яким звернувся позивач.
Судове засідання, призначене на 03.09.2025 року, не відбулось, у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Одеської області, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
Враховуючи зазначене, ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2025 призначено підготовче засідання у справі №916/1642/25 на 24.09.2025.
23.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 29692/25), згідно якого останній просив суд поновити строк на подання доказів та долучити додані до клопотання докази до матеріалів справи, а саме копію листа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №60 01.3-7161/60 90/04 від 23.09.2025 з додатками до нього, з огляду на відсутність вказаного доказу на момент звернення до суду із відповідним позовом.
В судовому засіданні 24.09.2025 суд, розглянувши клопотання позивача про долучення доказів від 23.09.2025, задовольнив його, визнавши поважними причини пропуску строку на їх подання та поновив строк на подання доказів згідно ст. 119 ГПК України, долучивши додані до клопотання докази до матеріалів справи, про що постановив протокольну ухвалу. Також суд, задовольнивши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1642/25 на 15.10.2025, про що повідомлено відповідача та третю особу ухвалою суду від 24.09.2025 в порядку ст. 120 ГПК України.
13.10.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 32018/25), в яких викладено клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, а саме позивач просив долучити до матеріалів справи для забезпечення виконання завдань господарського судочинства копії договору добровільного страхування майна за програмою «Конструктив» та листів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача щодо спонукання останнього на виконання умов договору №1011 від 15.08.2018 щодо страхування об'єкту оренди.
Також 13.10.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 32024/25), згідно якого останній, посилаючись на неналежну якість раніше долученого до матеріалів справи листа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №60 01.3-7161/6090/04 від 23.09.2025 з додатками, просив суд долучити до матеріалів справи його належну копію.
В судовому засіданні 15.10.2025 суд, розглянувши клопотання позивача про долучення доказів, викладене в додаткових поясненнях від 13.10.2025, задовольнив його, визнавши поважними причини пропуску строку на їх подання та поновив строк на подання доказів, згідно ст. 119 ГПК України, долучивши додані до пояснень докази до матеріалів справи, про що постановив протокольну ухвалу. Також постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив клопотання про долучення доказів від 13.10.2025, долучивши додані до клопотання докази до матеріалів справи. Разом з тим, суд закрив підготовче провадження у справі 916/1642/25 та призначив справу до розгляду по суті на 29.10.2025, про що постановив протокольну ухвалу.
Ухвалою суду від 15.10.2025 повідомлено відповідача про призначення справи № 916/1642/25 до розгляду по суті в засіданні суду на 29.10.2025 в порядку ст. 120 ГПК України.
В судовому засіданні 29.10.2025 судом оголошено ухвалу без оформлення окремого документа про перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 19.11.2025, про що ухвалою суд від 29.10.2025 повідомлено відповідача в порядку статті 120 ГПК України.
В судовому засіданні 19.11.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовільнити; представник третьої особи підтримав позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, просив суд його задовільнити.
Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду від 29.04.2025, 24.07.2025, 20.08.2025, 04.09.2025, 15.10.2025, 29.10.2025 на його юридичну адресу: 65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1а, кімната 1406, що зазначена у відповіді № 1328457 від 28.04.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, отриманої на запит суду, однак поштові повідомлення повернуто до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Про поважність причин неявки в судове засідання 19.11.2025 відповідач не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Судом додатково, з метою повідомлення відповідача про хід розгляду справи було розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України ухвал суду від 29.04.2025, 24.07.2025, 20.08.2025, 04.09.2025, 15.10.2025, 29.10.2025.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частин 4, 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою у довідках поштової установи про відсутність адресата за адресою, а також відсутність жодних повідомлень щодо причин неявки представника відповідача у судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність повідомлення учасників справи про наявність судового розгляду з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд розглянув дану справу в межах розумного строку на підставі ст. 114 ГПК України.
В судовому засіданні 19.11.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.2017 №238 "Про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Одеси на об'єкти нерухомого майна м. Одеси" вирішено зареєструвати право комунальної власності територіальної громади м. Одеси на об'єкти нерухомого майна, розташовані у м. Одесі, зокрема нежитлову будівлю, загальною площею 355,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А. Доручено Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відповідно до чинного законодавства України у тримісячний строк вжити заходів щодо реєстрації за територіальною громадою м. Одеси права власності, зокрема на вказаний об'єкт.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1306371451101, значиться нежитлова будівля загальною площею 355,2 кв.м за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Дельфін пляж, будинок 3-А, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, в особі Одеської міської ради на підставі рішення про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Одеси на об'єкт нерухомого майна, розташований у м. Одесі, серія та номер: 238, виданий 29.06.2017, видавник: Виконавчий комітет Одеської міської ради.
15.08.2018 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КУПОЛ ПСП» (Орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення №1011, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлову будівлю, загальною площею 355,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А (далі - об'єкт оренди). Ринкова вартість об'єкта оренди становить 3 314 340 грн.
Згідно пункту 1.2 договору №1011 від 15.08.2018 передача в оренду об'єкту, зазначеного у пункту 1.1 цього договору, здійснюється на підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», на підставі наказу директора Департаменту «Про затвердження результатів вивчення попиту на об'єкт оренди та укладення договору оренди нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 355,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А з ТОВ «КУПОЛ ПСП» від 15.08.2018 №449.
Пунктом 1.3 договору №1011 від 15.08.2018 сторони узгодили термін дії договору з 15.08.2018 до 15.07.2021.
Відповідно до пункту 2.1 договору №1011 від 15.08.2018 за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати оренду плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 22 559,61 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно пункту 2.4 договору №1011 від 15.08.2018 Орендар зобов'язується вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в оренду нежитлове приміщення згідно з пунктом 1.1 цього договору за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами (пункт 3.4 договору №1011 від 15.08.2018).
В силу пункту 4.1 договору №1011 від 15.08.2018 вказані у пункті 1.1 приміщення Орендодавцем передаються Орендарю виключно для розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.
Відповідно до пункту 4.2 договору №1011 від 15.08.2018 на протязі дії цього договору, крім своєчасного внесення орендної плати, орендар зобов'язаний, зокрема: забезпечувати збереження об'єкта оренди, своєчасно проводити за власний рахунок капітальний і поточний ремонт приміщень, запобігати їх пошкодження і псуванню (а); за свій рахунок проводити протипожежні заходи, нести матеріальну відповідальність за збитки спричинені пожежею, що виникла на об'єкті оренди з вини Орендаря (г); виконувати розпорядження і накази місцевих органів влади що відносяться до здійснення протипожежних заходів…(д); протягом місяця з дати укладення договору оренди застрахувати Об'єкт оренди на термін 1 (один) рік з наступними щорічними продовженнями дії договору страхування протягом всього терміну дії договору оренди на користь Орендодавця у страховій компанії у порядку, визначеному чинним законодавством, та таким чином, щоб весь об'єкт оренди було застраховано на повну вартість об'єкта оренди, визначеної у пункті 1.1 цього договору, та щороку надавати Орендодавцю копії відповідних документів, що засвідчують належне виконання зазначеного зобов'язання (е); ризик випадкової загибелі чи пошкодження орендованих приміщень несе Орендар з часу укладення цього договору (к).
Після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди (пункт 4.7 договору №1011 від 15.08.2018).
Відповідно до пункту 5.1 договору №1011 від 15.08.2018за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки відповідно до чинного законодавства.
Згідно пункту 7.1 договору №1011 від 15.08.2018 питання не урегульовані цим договором, вирішується відповідно до чинного законодавства України.
Пунктом 7.7 договору №1011 від 15.08.2018 визначено, що після закінчення строку дії договору, Орендар має переважне право на його продовження на нових умовах, у разі належного виконання ним умов договору та за відсутності у Орендодавця наміру передати об'єкт оренди на наступний термін на конкурсних засадах.
Відповідно до пункту 7.8 договору №1011 від 15.08.2018 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.
Дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема загибелі об'єкта оренди (пункт 7.11 договору №1011 від 15.08.2018).
15.08.2018 між сторонам складено акт прийому-передачі нежилих приміщень за договором оренди №1011 від 15.08.2018, згідно якого Орендареві передано нежитлове приміщення загальною площею 355,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А на підставі наказу директора Департаменту «Про затвердження результатів вивчення попиту на об'єкт оренди та укладення договору оренди нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 355,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А з ТОВ «КУПОЛ ПСП» від 15.08.2018 №449.
01.06.2021 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КУПОЛ ПСП» (орендар) укладено додаткову угоду №1 до договору оренди №1011 від 15.08.2018, якою внесено зміни до договору оренди шляхом викладення його в новій редакції, що додається до цієї додатковї угоди, керуючись Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ, постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» та від 12.08.2020 №820 «Про затвердження примірних договорів оренди державного майна», рішення Одеської міської ради від 10.06.2020 №6053-VІІ «Про оренду комунального майна територіальної громади м. Одеси» (з наступними змінами), рішення та з урахуванням акта приймання - передачі основних засобів від 31.05.2021.
В матеріалах справи міститься рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.03.2021 №109 «Про передачу Комунальному підприємству Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" на баланс та закріплення за ним на праві господарського відання об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальній громаді м. Одеси», яким, зокрема передано Комунальному підприємству Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" на баланс та закріплено за ним на праві господарського відання будівлю загальною площею 355,2 кв.м розташовану за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А.
З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2021 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «КУПОЛ ПСП» (Орендар) та Комунальним підприємством Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" (Балансоутримувач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси (нова редакція).
Об'єкт оренди нежитлова будівля загальною площею 355,2 кв.м розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А (пункт 4.1 договору).
За положеннями пункту 5.1 умов договору процедура, в результаті якої майно передано в оренду - без аукціону.
Ринкова (оціночна) вартість, визначена на підставі звіту про оцінку майна у розмірі 3 314 340 грн без ПДВ. (пункт 6.1 умов договору)
Відповідно до пункту 7 умов договору цільове призначення майна - розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.
Згідно пункту 12.1 умов договору він діє до 15.07.2021.
Розділом II договору визначено незмінювані умови договору.
Відповідно до пункту 1.1 договору Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.
Пунктом 2.1 договору визначено, що Орендар вступає у строкове користування майном у день підписання акта приймання - передачі майна. Акт приймання - передачі підписується між Орендодавцем і Орендарем одночасно з підписанням договору. Акт повернення майна з оренди складається за формою, розробленою Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайтів.
Положенням пункту 4.1 договору визначено, що у разі припинення договору Орендар зобов'язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем було проведено капітальний ремонт, - то разом із таким капітальним ремонтом; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності) сплатити Балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю, нараховані до дати, що передує даті повернення майна з оренди; відшкодувати Балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря (і в межах сум, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюються на випадки погіршення стану або втрати орендованого майна) або в разі демонтажу чи іншого вилучення невід'ємних поліпшень/капітального ремонту.
В силу положень пункту 4.2 договору протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору Балансоутримувач зобов'язаний оглянути Майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю в акті повернення з оренди орендованого Майна.
Балансоутримувач складає акт повернення з оренди орендованого Майна у трьох оригінальних примірниках і надає підписані Балансоутримувачем примірники Орендарю.
Орендар зобов'язаний:
підписати три примірника акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від Балансоутримувача і одночасно повернути Балансоутримувачу два примірники підписаних Орендарем актів разом із ключами від об'єкта оренди (у разі, якщо доступ до об'єкта оренди забезпечується ключами);
звільнити майно одночасно із поверненням підписаних Орендарем актів.
Не пізніше ніж на четвертий робочий день після припинення договору Балансоутримувач зобов'язаний надати Орендодавцю примірник підписаного акта повернення з оренди орендованого майна або письмово повідомити Орендодавцю про відмову Орендаря від підписання акта та/або створення перешкод Орендарем у доступі до орендованого майна з метою його огляду та/або про неповернення підписаних Орендарем примірників акта.
Згідно пункту 4.3 договору майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта про повернення з оренди орендованого майна.
Відповідно до пункту 6.1 договору Орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно відповідно до призначення, визначеного у пункті 7 умов.
Положеннями пункту 6.2 договору визначено, що Орендар зобов'язаний забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
Згідно пункту 6.3 договору Орендар зобов'язаний:
відповідно до вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта оренди майна;
забезпечувати додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду та вимог відповідних служб (підрозділів) Балансоутримувача;
утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;
проводити внутрішні розслідування випадків пожеж та подавати Балансоутримувачу відповідні документи розслідування.
Орендар несе відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарних норм у приміщеннях згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 7.1 договору Орендар зобов'язаний:
протягом 10 календарних днів з дня укладення цього договору застрахувати майно на суму його страхової вартості, на користь Балансоутримувача згідно з Порядком, зокрема від пожежі, затоплення, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, та протягом 10 календарних днів з дня укладення договору страхування (договорів страхування) надати Балансоутримувачу та Орендодавцю завірені належним чином копії договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу (страхових платежів);
поновлювати щороку договір страхування так, щоб протягом строку дії цього договору майно було застрахованим, і надавати Балансоутримувачу та Орендодавцю копії завірених належним чином договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу. Якщо договір страхування укладений на строк, що є іншим, ніж один рік, такий договір повинен бути поновлений після закінчення строку, на який він укладено.
Оплата послуг страховика здійснюється за рахунок Орендаря (страхувальника).
Відповідно до пункту 12.1 договору цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання Акта приймання - передачі і закінчується датою припинення цього договору.
Пунктом 12.6.6.1 договору передбачено, що договір припиняється з підстав, передбачених частиною першою статті 24 Закону і при цьому якщо підставою припинення договору є закінчення строку на який його укладено (абзац другий частини першої статті 24 закону), то договір вважається припиненим з дати закінчення строку, на який його було укладно, на підставі рішення Орендодавця (якщо цей договір використовується для передачі в оренду майна комунальної форми власності, то рішення приймається органом, визначеним відповідно до абзацу другого частини четвертої статі 18 закону) про відмову у продовженні договору, прийнятого з підстав, передбачених статтею 19 закону, в межах строку визначених частиною п'ятою статті 18 закону; або рішення орендодавця про припинення цього договору з підстав пропуску Орендарем строку на подання заяви про продовження цього договору, передбаченого частиною третьою статті 18 закону (пункт 135 Порядку).
Згідно пункту 12.12 майно вважається поверненим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
У матеріалах справи наявний лист відповідача від 02.04.2021 вх.№01-14/2440, у якому останній просив, враховуючи, що умовами договору оренди №1011 від 15.08.2018 строк оренди нежитлової будівлі загальною площею 355,2 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А встановлено до 15.07.2021, провести електронний аукціон, щодо продовження терміну оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «КУПОЛ ПСП» на діючих умовах, а також відповідь позивача на вказаний лист від 26.04.2021 вх.№01-14/2440, у якій останній зазначив, що вищевказаний договір оренди діє до визначення переможця аукціону та укладення з ним договору оренди, про строки проведення електронного аукціону буде проінформовано додатково та після проведення аукціону на продовження договору оренди, договір буде укладений у трьохсторонньому порядку між орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем згідно з чинним законодавством України.
Як слідує з Акту про пожежу від 09.11.2021, складеного відділом ЗНС Приморського району Одеської МТГ Одеського районного управління Головного управління ДСНС України в Одеській області за участі заступника директора Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, охоронця та слідчого, 09.11.2021 о 22 год 35 хв. (час орієнтовний) на об'єкті (Клуб «Трумен») клуб «True Man Hot Boat» за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», буд. 3-А виникла пожежа на відкритий терасі. Пожежу виявлено 09.11.2021 о 22 год. 46 хв. випадковими перехожими. Повідомлення про пожежу надійшло 09.11.2021 о 22 год.46 хв. до пожежно-рятувальних підрозділів вид випадкових перехожих. Причина пожежі (ймовірна): занесення джерела запалювання із зовні не встановленою особою (особами).
04.10.2023 КП «Узбережжя Одеси» ОМР звернулось до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з листом вх.№01-1/524, в якому повідомило останнього, що 24.04.2023 на його адресу надійшла довідка про знищення/знесення майна реєстраційний номер документу DT01:2359-9103-1552-5147 щодо знищення нежитлової будівлі, загальної площею - 355,2 кв.м. реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1306371451100 внаслідок пожежі, у зв'язку з чим КП «Узбережжя Одеси» ОМР просило Департамент комунальної власності Одеської міської ради, як власника майна, припинити договір оренди нерухомого майна №1011 від 15.08.2018 та здійснити реєстрацію припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Довідка про знищення/знесення майна реєстраційний номер документу DT01:2359-9103-1552-5147 міститься в матеріалах справи.
18.12.2024 комісією у складі: голови комісії - заступника начальника відділу оренди Департаменту Волкова І.І., головного спеціаліста відділу оренди Департаменту - Решилова О.С., фахівця відділу оренди КУ «Муніціпальна служба комунальної власності ОМР» - Потапова Д.Д. складено Акт обстеження нежитлової будівлі, розташованої за адресою: пляж «Дельфін», 3-А, в якому зафіксовано, шо нежитлова будівля, загальною площею 355,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», буд. 3-А згідно з договором оренди №1011 від 15.08.2018 знаходилась в оренді у ТОВ «КУПОЛ ПСП» строком до 15.07.2021. Профіль використання за договором оренди: кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи. Вищезазначене приміщення передане на баланс КП «Узбережжя Одеси» ОМР згідно рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.03.2021 №109 по акту прийому-передачі. 18.12.2024 комісією орендного відділу Департаменту здійснено виїзд на вищезазначений об'єкт, за результатами якого було встановлено: вищезазначений об'єкт зруйновано пожежею, що підтверджено Актом про пожежу від 09.11.2021, складеним відділом ЗНС Приморського району Одеської МТГ Одеського районного управління Головного управління ДСНС України в Одеській області. До вказаного акту додано матеріали фотофіксації.
З метою визначення вартості пошкодженого пожежею майна 17.02.2025 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ПП «ДЕЛЬТА-КОНСАЛДИНГ» укладено договір №8, на виконання якого останнім надано Звіт з незалежної оцінки майна щодо визначення розміру збитків індивідуально визначеного майна у вигляді нежитлової будівлі загальної площею -355,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А. За висновком вартість розміру збитків, спричинених внаслідок завдання майнової шкоди територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради становить (без ПДВ) - 1 914 254 грн.
Наказом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №87 від 13.03.2025 «Про затвердження висновку оцінювача» затверджено висновки оцінювача з незалежної оцінки майна щодо визначення розміру збитків індивідуально визначеного майна у вигляді нежитлової будівлі загальної площею -355,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А, що були виконані суб'єктом оціночної діяльності ПП «ДЕЛЬТА-КОНСАЛДИНГ» у сумі 1 914 254 грн.
02.09.2025 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з листом №01-13/1943 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якому просив надати на адресу Департаменту належним чином завірені копії актів/висновків, якими встановлено причини виникнення пожежі, яка сталась 09.11.2021 за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А внаслідок якої зруйновано нежитлову будівлю комунальної власності загальною площею - 355,2 кв.м.
У відповідь на вказане звернення Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області надіслало на адресу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради лист №60 01.3-7161/60 90/04 від 23.09.2025, до якого долучило завірену копію акту про пожежу та висновок №71/09.11.2021 від 25.11.2021 з дослідження технічної причини виникнення пожежі, яка сталась 09.11.2021 в нежитловій будівлі арт-клубу «True Man Hot Boat» за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А.
Згідно висновку №71/09.11.2021 від 25.11.2021 осередок пожежі, яка сталась 09.11.2021 в нежитловій будівлі арт-клубу «True Man Hot Boat» за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А, знаходився в центральній частині нежитлової будівлі; найбільш ймовірною причиною виникнення даної пожежі є занесення стороннього джерела запалювання ззовні не встановленою особою (особами) з використанням ініціаторів горіння.
В матеріалах справи також міститься копія договору добровільного страхування майна за програмою «Кунструктив» №116007-1110-0000157 від 23.12.2019, укладеного між ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю «КУПОЛ ПСП» щодо страхування нежитлової будівлі (кафе) загальною площею 355,2 кв.м. розташованої за адресою м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А термін дії якого з 01.01.2020 по 31.12.2020 року; копії листів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача від 27.01.2021 №01-13/251, від 23.04.2021 №01-13/1988, від 22.06.2021 №01-13/2684 щодо спонукання останнього на виконання ТОВ «КУПОЛ ПСП» умов договору №1011 від 15.08.2018 щодо страхування об'єкту оренди.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУПОЛ ПСП» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради збитків у розмірі 1 914 254 грн у зв'язку із знищенням об'єкта оренди в результаті пожежі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що за своєю юридичною природою договір №1011 від 15.08.2018 (з урахуванням додаткової угоди від 01.06.2021 р.) є договором найму (оренди) комунального майна.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Отже, договір оренди №1011 від 15.08.2018 (з урахуванням додаткової угоди від 01.06.2021р.) став підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов'язання відповідно до статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.
За умовами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 Цивільного кодексу України).
У частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992, який був чинним станом на момент укладення між сторонами договору оренди, визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Системний аналіз вищевикладених приписів законодавства дозволяє зробити висновок, що для продовження дії договору оренди необхідна наявність таких юридичних фактів: продовження користування орендарем орендованим майном та відсутність своєчасного письмового повідомлення однієї зі сторін договору про припинення або зміну умов договору.
Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов'язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.
Суд вбачає, що у договорі оренди №1011 від 15.08.2018 (з урахуванням додаткової угоди від 01.06.2021 р.) визначено строк його дії до 15.07.2021.
03.10.2019 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ, у пункті 1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого було передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.02.2020 (за виключенням окремих зазначених норм).
Водночас згідно з пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019 з дня введення в дію цього Закону було визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992.
Закон України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019 опублікований в офіційному друкованому виданні "Голос України" 26.12.2019, набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, а відтак саме з цієї дати підлягають застосуванню його приписи (за винятком окремих норм, наведених у розділі "Прикінцеві та перехідні положення").
За загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (частина перша статті 5 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019 договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини другої статті 18 цього Закону, або 01.07.2020. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Отже, порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992 (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) в силу вимог абзацу 3 пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019 має застосовуватися порядок продовження, визначений цим Законом.
Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 19.07.2022 у справі №924/852/21 та від 09.11.2021 у справі №908/2637/20.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що, як зазначалося вище, строк дії укладеного між сторонами договору оренди №1011 від 15.08.2018 (з урахуванням додаткової угоди від 01.06.2021 р.) визначено до 15.07.2021, тобто останній не закінчився 01.07.2020, правовідносини щодо його подальшої пролонгації регламентовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019.
Судом встановлено, що строк укладеного між сторонами договору оренди №1011 від 15.08.2018 (з урахуванням додаткової угоди від 01.06.2021 р.) становить менше п'яти років, а саме 2 роки на 11 місяців та договір продовжується вперше після набрання чинності нормою абз. 1 ч. 2 ст. 18 Закону про оренду в новій редакції.
Таким чином враховуючи законодавчі зміни, які відбулися внаслідок прийняття Закону № 157-ІХ, відповідач до закінчення строку дії договору вправі був подати:
1) в порядку ст. 18 Закону № 157-ІХ заяву про продовження дії договору на той самий строк без проведення аукціону;
2) в порядку ст. 16 Закону № 157-ІХ заяву про внесення змін до укладеного договору з метою приведення його строку у відповідність із мінімальним строком оренди.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року №157-ІХ встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.
Відповідно до положень ч.2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року №157-ІХ без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною 1 статті 15 Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною 2 статті 15 Закону відповідно до вимог статті 15 Закону, крім випадків, передбачених абзацами 11 та 12 частини 2 статті 15 Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди (частина 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року №157-ІХ).
За положеннями частини четвертої та п'ятої статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.
За приписами ч.ч.7,8 ст. 18 Закону №157-ІХ договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду. Орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини другої цієї статті, встановлюється одним із таких способів: на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі; на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об'єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується.
Орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов'язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов'язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті.
Передача в оренду майна без проведення аукціону здійснюється виключно в ЕТС. У разі надходження заяви про оренду від особи, яка має право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, інформація про об'єкт, який передається в оренду, та укладений договір публікуються в ЕТС (ч.8 ст. 15 Закону №157-ІХ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна", яка набрала чинності 17.06.2020, затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі Порядок передачі майна в оренду, Порядок), який визначає механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Зокрема, цим Порядком передбачено й процедуру продовження договорів оренди як за результатами проведення аукціону, так і без його проведення у передбачених Законом випадках (пункти 134 - 152).
Пунктом 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.
Відповідно до п.135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв'язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеній у постанові д 26.09.2024 у справі № 902/489/23, невиконання орендодавцем передбаченого пунктом 135 Порядку № 483 обов'язку у встановлений строк повідомити орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню, хоча й може свідчити про недобросовісність орендодавця та бути підставою для визнання його бездіяльності протиправною, проте не може слугувати підставою для автоматичної пролонгації договору оренди державного чи комунального майна на новий строк, оскільки можливість такої пролонгації не передбачена Законом №157-ІХ.
Пунктом 136 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна передбачено, що заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар додає до заяви документи, передбачені пунктом 113 цього Порядку та звіт про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Крім того, у пункті 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 визначено, що орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв'язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості.
Відповідно до п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-IX від 03.10.2019 року цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року, крім: положень статей 5, 6, 11, 14, частини восьмої статті 15, частини шостої статті 16 цього Закону (в частині роботи ЕТС), які стосуються внесення (включення) та опублікування інформації в ЕТС, подання заяв, у тому числі заяв на оренду, в ЕТС, опублікування в ЕТС Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, які вводяться в дію з 1 жовтня 2020 року. Внесення (включення) та опублікування інформації, оприлюднення Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, що передбачені статтями 5,6,14, частиною восьмою статті 15, частиною шостою статті 16 цього Закону, здійснюються на офіційних вебсайтах орендодавців, а також у друкованих засобах масової інформації, якщо це передбачено рішенням представницького органу місцевого самоврядування, до моменту введення в дію положень, передбачених цим підпунктом. Подання заяв, у тому числі заяв на оренду, передбачених статтями 6,11,14 цього Закону, здійснюється в паперовій або в електронній формі (без використання ЕТС) до моменту введення в дію положень, передбачених цим підпунктом пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень.
Отже, з 01.10.2020 року заяви про продовження договорів оренди комунального майна подаються через електронну торгову систему. Законодавча вимога про подання заяви на продовження договору оренди державного і комунального майна разом з необхідними документами шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі (ЕТС) з 01.10.2020 є імперативною та не містить альтернативних способів подання відповідної заяви. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.09.2024 у справі №902/489/23.
Таким чином, для продовження договору оренди комунального майна орендар зобов'язаний надати орендодавцю в установлений строк (не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди) відповідну заяву, яка починаючи з 01.10.2020 подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, та звіт про оцінку майна, який підлягає рецензуванню відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Як було встановлено судом строк дії укладеного між сторонами договору оренди закінчувався 15.07.2021, то відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" заява про продовження договору оренди мала бути подана/опублікована в ЕТС не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку договору, а саме не пізніше 15.04.2021 разом зі звітом про оцінку майна та рецензією на цей звіт.
Проте, як свідчать матеріали справи відповідачем не було подано у встановлені строки відповідних заяви та звіту в ЕТС.
За встановлених обставин справи та правового регулювання, суд дійшов висновку, що орендарем не дотримано встановленого законодавством порядку продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах без проведення аукціону, які були передбачені договором, а саме: не подано у встановлені строки відповідної заяви про продовження договору оренди шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі та звіту про оцінку майна, що відповідно до положень статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 унеможливлює продовження строку його дії на той самий термін і на тих самих умовах без проведення аукціону .
При цьому оцінюючи наявний в матеріалах справи лист відповідача від 02.04.2021 вх.№01-14/2440 про намір продовжити договір оренди на підставі аукціону, суд дійшов висновку, що цей лист не відповідає вимогам до заяви про продовження договору оренди у розумінні частини третьої статті 18 Закону України №157-IX та пункту 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, оскільки його подано після 01.10.2020 року без використання електронної торгової системи, у паперовій формі, а тому підстави для прийняття за ним рішення про оголошення проведення аукціону на продовження договору оренди у позивача були відсутні. За наведеного посилання позивача на те, що відповідну заяву відповідача ним було прийнято в роботу та договір діє до визначення переможця аукціону та укладення з ним договору є безпідставними.
Поряд з цим, досліджуючи означену заяву, суд першої інстанції встановив, що відповідач, звертаючись з такою заявою просив продовжити строк договору на тих саме умовах, тобто строком на 2 роки 11 місяців, а тому відповідну заяву не можна вважати і поданою в порядку ст. 16 Закону № 157-ІХ заявою про внесення змін до укладеного договору з метою приведення його строку у відповідність із мінімальним п'ятирічним строком оренди.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки правовідносини з продовження договорів оренди державного майна врегульовані нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ, які є спеціальними нормами у сфері регулювання відносин стосовно оренди державного майна, а отже до спірних правовідносин не можуть бути застосовані загальні положення про найм (оренду), а саме стаття 764 ЦК України, яка визначає, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 157- ІХ та Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. № 483, не передбачено автоматичної пролонгації договору оренди державного або комунального майна, як це було врегульовано частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII, який втратив чинність.
Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 916/2555/23, від 07.02.2024 у справі № 902/852/22, від 27.07.2022 у справі № 907/584/21, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 27.12.2022 у справі № 910/21725/21.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що договір оренди №1011 від 15.08.2018 (з урахуванням додаткової угоди від 01.06.2021 р.) припинився 15.07.2021 відповідно до частини першої статті 24 Закону України № 157-IX, за якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Суд наголошує на тому, що за змістом наведених вище норм чинного законодавства із закінченням строку договору найму (оренди), на який його було укладено, такий договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору є невиконанням зобов'язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов'язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).
Таким чином, договір найму (оренди) є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном протягом строку дії договору, а припинення договору є підставою виникнення обов'язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди. Таким чином, норма ст. 25 вказаного закону має відсилковий характер до умов договору.
Відповідно до п. 12.12 договору майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна. Такій події передує обов'язок орендаря звільнити протягом трьох робочих днів з дати припинення договору орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу (п. 4.1).
Відповідно до пункту 4.3 договору майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Отже, як відповідно до умов договору так і вимог Закону (ч. 1 ст. 25 Закону України № 157-IX, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України) обов'язок із повернення майна покладається саме на орендаря.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно акту приймання - передачі майна від 15.08.2018 ТОВ «КУПОЛ ПСП» було передано Департаментом комунальної власності Одеської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 355,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А. Балансоутримувачем відповідного спірного майна є Комунальним підприємством Одеської міської ради "Узбережжя Одеси"
Проте, матеріали справи не містять доказів, що відповідач вчиняв дії щодо реалізації свого обов'язку із повернення майна балансоутримувачу чи орендодавцю після закінчення строку дії договору оренди 15.07.2021, або доказів звільнення вказаного об'єкту, отже відповідний об'єкт продовжив перебувати у користуванні відповідача після 15.07.2021.
При цьому, 09.11.2021 о 22 год 35 хв. (час орієнтовний) на об'єкті (Клуб «Трумен») клуб «True Man Hot Boat» за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», буд. 3-А сталася пожежа, про що відділом ЗНС Приморського району Одеської МТГ Одеського районного управління Головного управління ДСНС України в Одеській області за участі заступника директора Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, охоронця та слідчого складено акт про пожежу.
За змістом Акту власник (орендар) - ТОВ «КУПОЛ ПСП»; власник - ОМР; виникла пожежа на відкритий терасі. Пожежу виявлено 09.11.2021 о 22 год. 46 хв. випадковими перехожими. Повідомлення про пожежу надійшло 09.11.2021 о 22 год.46 хв. до пожежно-рятувальних підрозділів вид випадкових перехожих. Причина пожежі (ймовірна): занесення джерела запалювання із зовні не встановленою особою (особами).
В матеріалах справи також міститься висновок Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №71/09.11.2021 від 25.11.2021 з дослідження технічної причини виникнення пожежі, яка сталась 09.11.2021 в нежитловій будівлі арт-клубу «True Man Hot Boat» за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А, в якому встановлено, що осередок пожежі, яка сталась 09.11.2021 в вказаній нежитловій знаходився в центральній частині нежитлової будівлі; найбільш ймовірною причиною виникнення даної пожежі є занесення стороннього джерела запалювання ззовні не встановленою особою (особами) з використанням ініціаторів горіння.
Згідно довідки про знищення/знесення майна реєстраційний номер документу DT01:2359-9103-1552-5147 нежитлова будівля, загальної площею - 355,2 кв.м. реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1306371451100 в наслідок пожежі знищена.
З метою визначення вартості пошкодженого пожежею майна 17.02.2025 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ПП «ДЕЛЬТА-КОНСАЛДИНГ» укладено договір №8, на виконання якого останнім надано Звіт з незалежної оцінки майна щодо визначення розміру збитків індивідуально визначеного майна у вигляді нежитлової будівлі загальної площею - 355,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», 3-А. За висновком якого вартість розміру збитків, спричинених внаслідок завдання майнової шкоди територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради становить (без ПДВ) - 1 914 254 грн.
Відтак, позивач вважає, що йому завдана майнова шкода внаслідок пожежі, яка виникла 09.11.2021 в розмірі 1 914 254 грн., яка підлягає стягненню з відповідача, як користувача цим об'єктом на момент виникнення пожежі.
Так, шкода є неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об'єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (моральну) шкоду.
Грошовий вираз майнової шкоди є збитками. Відповідно до статті 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких зазнала особа у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Отже, відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб'єкта - правопорушника. Щоб стягнути зазнані збитки, потерпіла особа має довести їх наявність і розмір.
Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями завдавача, а викликана іншими обставинами.
При цьому причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв'язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький по змісту висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Отже, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом підлягала доведенню Позивачем перед судом.
Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
За приписами ст. 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
За змістом п.п. 21, 23 ч. 1 ст. 20, ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики. Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КУПОЛ ПСП», як суб'єкт господарювання, у користуванні якого перебувала нежитлова будівля, загальною площею 355,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», буд. 3-А (кафе), де було виявлено осередок пожежі, враховуючи приписи Кодексу цивільного захисту України, Цивільного кодексу України та Правил пожежної безпеки в Україні зобов'язана була належно виконувати обов'язок щодо забезпечення збереження об'єкта, яке перебуває у його користуванні, враховуючи вище встановлені судом обставини щодо не повернення орендованого майна орендодавцю після закінчення його строку дії, які не спростовані відповідачем під час розгляду даної справи.
Крім того, договором оренди №1011 від 15.08.2018 (з урахуванням додаткової угоди від 01.06.2021 р.) було зобов'язано саме ТОВ «КУПОЛ ПСП» забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювання заходи протипожежної безпеки (пункт 6.2 договору) та була передбачена відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки (пункт 6.3 договору).
Відтак, протиправна поведінка відповідача полягає у бездіяльності щодо забезпечення пожежної безпеки майна, яке використовувалося у господарській діяльності. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що саме внаслідок незабезпечення пожежної безпеки на вказаному об'єкті відбулася пожежа, яка призвела до завдання позивачу майнової шкоди (збитків).
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц).
Відповідач відзив на позов суду не надав, у встановленому законом порядку не спростував доводи позивача, що пожежа, яка сталася у нежитловій будівля, загальною площею 355,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», буд. 3-А, виникла не з його вини.
Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
В даному випадку, з урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що між протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача і шкодою є причинний зв'язок.
Статтею 349 ЦК України передбачено, що право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо. При цьому, перелік документів, на підставі яких можна встановити факт знищення майна, не є вичерпними.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17.01.2019 у справі № 708/254/18, від 26.06.2019 у справі № 334/16303/15-ц, від 01.08.2019 у справі № 915/406/18, від 25.09.2019 у справі № 272/62/15-ц.
В даному випадку, позивачем належними та допустимими доказами доведено факт знищення нежитлової будівлі загальною площею 355,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін», буд. 3-А, а саме актом про пожежу та довідкою про знищення/знесення майна реєстраційний номер документу DT01:2359-9103-1552-5147 щодо знищення нежитлової будівлі, загальної площею -355,2 кв.м. реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1306371451100 внаслідок пожежі.
При цьому позивач звертався до суб'єкта оціночної діяльності для проведення незалежної оцінки для визначення розміру збитків спричинених знищенням вказаного майна - ПП «ДЕЛЬТА-КОНСАЛДИНГ», за висновком якого вартість розміру збитків, спричинених внаслідок завдання майнової шкоди територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради становить (без ПДВ) - 1 914 254 грн.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок перед позивачем відшкодувати збитки, заподіяні знищенням майна під час пожежі у розмірі 1 914 254 грн.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача завданої шкоди в розмірі 1 914 254 грн. є обґрунтованими та підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУПОЛ ПСП» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1а, кімната 1406, код ЄДРПОУ 38350928) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302595) збитки у сумі 1 914 254 (один мільйон дев'ятсот чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. та 28 713 (двадцять вісім тисяч сімсот тринадцять) грн. 81 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно - західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 20 листопада 2025 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко