вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/2001/24
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 1000-00804-7/133158 від 10.10.2025 р. (вх. № 6448/25 від 20.10.2025 р.) про роз'яснення рішення у справі
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10)
до Приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко Вікторії Вікторівни (08154, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 19 А, офіс 14)
та до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕБОС-ЛІС" (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Магістральна, буд. 5)
про скасування реєстраційного запису про припинення юридичної особи,
секретар судового засідання: Ліщук М.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Дерюгіна А.В. (довіреність № 33/08-16 від 01.01.2025 р.);
відповідач 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився.
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.03.2025 р. у справі № 911/2001/24 позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задоволено, визнано протиправною та скасовано реєстраційну дію державного реєстратора, вчинену Приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко Вікторією Вікторівною 09.05.2024 р., про державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕБОС-ЛІС" (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Магістральна, буд. 5, код 22920633) в результаті його ліквідації, номер реєстраційної дії 1003391110020000791, зобов'язано державного реєстратора врахувати при здійсненні реєстраційних дій повідомлення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕБОС-ЛІС" (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Магістральна, буд. 5, код 22920633) у зв'язку з наявністю у ТОВ "КЕБОС-ЛІС" боргу перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
На виконання рішення у даній справі Господарським судом Київської області було видано відповідний наказ.
20.10.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшла заява № 1000-0804-7/133158 від 20.10.2025 р. (вх. № 6448/25 від 20.10.2025 р.) про роз'яснення рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2025 р., за якою позивач просить суд роз'яснити рішення у даній справі в частині встановлення судовим рішенням обов'язку відповідача приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко Вікторії Вікторівни скасувати реєстраційний запис від 09.05.2024 р. про державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕБОС-ЛІС» (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Магістральна, буд. 5, код 22920633) в результаті його ліквідації, та внести інформацію про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕБОС-ЛІС» (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Магістральна, буд. 5, код 22920633) у зв'язку з наявністю у ТОВ «КЕБОС-ЛІС» боргу перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
В обґрунтування зазначеної заяви боржник зазначає, що приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко Вікторія Вікторівна, як суб?єкт державної реєстрації, який здійснив скасований судовим рішенням реєстраційний запис, на дату звернення з цією заявою не внесла до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань запис про скасування реєстраційної дії від 09.05.2024 р. номер 1003391110020000791 та відомості про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕБОС-ЛІС» (код ЄДРПОУ 22920633) у зв?язку з наявністю у ТОВ «КЕБОС-ЛС» боргу перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області. Свою позицію щодо відмови у виконанні судового рішення нотаріус обгрунтовує тим, що резолютивною частиною судового рішення її, як суб?єкта держаної реєстрації, не зобов?язано вчиняти будь-які дії. При цьому, письмової відмови в державній реєстрації на підставі, передбачених п. 32 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а саме - у зв?язку з тим, що надісланий в електронній формі у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань примірник рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2025 р. у справі № 911/2001/24 поданий до неналежного суб?єкта державної реєстрації, приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко Вікторія Вікторівна не надала.
Враховуючи вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області просить суд роз'яснити рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2025 р. шляхом покладення на приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко Вікторію Вікторівну обов'язку внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань запис про скасування реєстраційної дії від 09.05.2024 р. номер 1003391110020000791 та відомостей про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕБОС-ЛІС» (код ЄДРПОУ 22920633) у зв?язку з наявністю у ТОВ «КЕБОС-ЛС» боргу перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 245 ГПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2025 р. було призначено розгляд заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 1000-00804-7/133158 від 10.10.2025 р. (вх. № 6448/25 від 20.10.2025 р.) про роз'яснення рішення у даній справі на 03.11.2025 р.
У судовому засіданні 03.11.2025 р. представник заявника підтримувала заяву та просила суд роз'яснити рішення у даній справі; представники відповідачів не з'явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.
Розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення, заслухавши пояснення представника заявника, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з приписами ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Аналогічні положення містяться також в Законі України "Про судоустрій і статус суддів". Зокрема, ст. 13 Закону встановлює, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Як зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Виходячи зі змісту наведеної норми, роз'яснення судового рішення - це засіб, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
У вирішенні питання щодо меж, в яких суд може діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст.ст. 234, 238 Господарського процесуального кодексу України, якими визначено зміст рішення, ухвали.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення, про що виноситься ухвала.
Отже, роз'яснення судового рішення, як кінцевого акта правосуддя, спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
Такі висновки про застосування норм процесуального права викладені, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 09.07.2018 р. у справі № 911/2050/16, від 05.10.2021 р. у справі № 757/7499/17-ц, від 18.06.2019 р. у справі № 903/922/17, від 14.05.2019 р. у справі № 904/2538/18 та ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2022 р. у справі № 911/803/20, від 05.09.2022 р. у справі № 910/23042/16 тощо.
Таким чином, роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.04.2020 р. у справі № 22а-11177/08, від 14.03.2024 р. у справі № 380/15190/22.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документа. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 р. у справі № 814/907/16.
Подібні висновки також були неодноразово висловлені у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 р. у справі.№ 138/815/17, від 16.07.2020 р. у справі № 619/3407/16-а, від 30.12.2020 р. у справі № 766/9580/17, від 26.05.2022 р. у справі № 620/1269/20.
Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (№ 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Підсумовуючи викладене, суд відзначає, що роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Водночас, у поданій Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області заяві № 1000-00804-7/133158 від 10.10.2025 р. (вх. № 6448/25 від 20.10.2025 р.) про роз'яснення рішення у даній справі заявник фактично просить суд встановити порядок виконання рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2025 р., шляхом покладення на приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Нікітенко Вікторію Вікторівну обов'язку внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань запис про скасування реєстраційної дії від 09.05.2024 р. номер 1003391110020000791 та відомостей про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕБОС-ЛІС» (код ЄДРПОУ 22920633) у зв?язку з наявністю у ТОВ «КЕБОС-ЛС» боргу перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
При цьому, суд зазначає, що рішення Господарського суду Київської області від від 30.03.2025 р. у справі № 911/2001/24 є повним та чітким, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини. Резолютивна частина даного рішення має вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті тих позовних вимог, які були заявлені позивачем.
Водночас, наведеними положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд роз'яснює рішення, ухвалу, а не порядок їх виконання.
У свою чергу, обгрунтування заяви позивача про роз'яснення рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2025 р. у справі № 911/2001/24 не стосується неточностей формулювань, не доводить неясність судового акта, а так само неможливість чи утруднення розуміння висловлених судом висновків.
Фактично наведене у заяві стосується порядку виконання рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2025 р. у справі № 911/2001/24 та встановлення обов'язку для відповідача 1.
Тобто порушені заявником питання виходять за межі правового регулювання ст. 245 Господарського кодексу України, а тому підстави для задоволення заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 1000-00804-7/133158 від 10.10.2025 р. (вх. № 6448/25 від 20.10.2025 р.) про роз'яснення рішення у даній справі є відсутніми.
При цьому суд звертає увагу, що у постанові від 17.06.2020 р. у справі № 826/10249/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР.
З урахуванням зазначеного, заява Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 1000-00804-7/133158 від 10.10.2025 р. (вх. № 6448/25 від 20.10.2025 р.) про роз'яснення рішення у даній справі є такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст. 234, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 1000-00804-7/133158 від 10.10.2025 р. (вх. № 6448/25 від 20.10.2025 р.) про роз'яснення рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2025 р. у справі № 911/2001/24 відмовити.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 20.11.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна