Справа №443/1825/25
Провадження №2-о/443/103/25
іменем України
17 листопада 2025 року м.Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І..,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника адвоката Яременка І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , територіальна громада села Бортники в особі Ходорівської міської ради Львівської області, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із заявою, у якій просить встановити факт його постійного проживання разом із ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявлені вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина до складу якої, окрім іншого, увійшло право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5151 га, що знаходяться на території Бортниківської сільської ради, належні померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯА №731805 від 27.12.2012 року. Згідно довідки Ходорівської міської ради №330 від 29.09.2025 року, ОСОБА_3 була зареєстрована одна по АДРЕСА_2 до моменту своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак фактично постійно проживала у свого сина ОСОБА_1 в с. Туради Стрийського району Львівської області, де і померла. У виконкомі Бортниківської сільської ради посвідчено заповіт ОСОБА_3 від 26.08.2015 року за №92 в користь ОСОБА_2 .
Зазначає, що крім нього, іншим спадкоємцем за заповітом був його брат ОСОБА_2 , однак він спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 не прийняв у жоден із передбачених законом способів. Чоловік покійної ОСОБА_4 помер значно швидше, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його матір хворіла та потребувала постійного догляду, а тому він забрав її до себе в с. Туради на постійне проживання. Оскільки він постійно проживав із матір'ю на час відкриття спадщини, не заявляв про відмову від спадщини, то на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається таким, що її прийняв, проте юридично не оформив своїх спадкових прав.
02.10.2025 року він звернувся в Жидачівську державну нотаріальну контору, однак нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій. Причиною відмови вказано пропущений термін для подання заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, оскільки його місце реєстрації відмінне від місця реєстрації проживання спадкодавця на час її смерті, то для юридичного оформлення спадкових прав, йому необхідно в судовому порядку встановити факт його постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 24.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
Заявник та представник заявника в судовому засіданні підтримали вимоги заяви, з мотивів наведених у такій, просили заяву задоволити.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав заяву, згідно якої повідомляє, що йому відомо про відкриття спадщини після смерті його матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також повідомляє, що спадщину після смерті матері він не прийняв та на її оформлення не претендує, разом із тим не заперечує проти оформлення спадкових прав ОСОБА_1 . Підтверджує, що між ним та ОСОБА_1 немає спору з приводу спадщини, що відкрилася після смерті його матері. Також підтверджує, що його матір - ОСОБА_3 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала разом із ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , а тому не заперечує проти ухвалення рішення на користь заявника.
Представник заінтересованої особи - Ходорівської міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, подав заяву, згідно якої просить розглянути справу без участі їхнього представника та винести рішення за наявними в ній матеріалами..
Заслухавши вступне слово заявника та його представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини і вважає, що заява є підставною та підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено такі обставини.
Як вбачається із свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.7).
Як видно з копії паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній зареєстрований у АДРЕСА_1 , з 14.11.2016 року (а.с.4-5).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим Жидачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.04.2024 року (а.с.8)
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина до складу якої, окрім іншого, увійшло право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5151 га, що знаходяться на території Бортниківської сільської ради, належні померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯА №731805 від 27.12.2012 року (а.с.12).
За життя ОСОБА_3 , 26.08.2015 року було складено заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Бортниківської сільської ради Жидачівського району Львівської області Ронською О.І., та зареєстрований в реєстрі за №92, згідно якого остання заповіла все своє майно сину - ОСОБА_2 (а.с.10).
Згідно довідки Ходорівської міської ради №330 від 29.09.2025 року, ОСОБА_3 була зареєстрована одна по АДРЕСА_2 до моменту своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак фактично постійно проживала у свого сина ОСОБА_1 в с. Туради Стрийського району Львівської області, де і померла. У виконкомі Бортниківської сільської ради посвідчено заповіт ОСОБА_3 від 26.08.2015 року за №92 в користь ОСОБА_2 (а.с.9).
Судом встановлено, що крім ОСОБА_2 , інших спадкоємців за заповітом чи осіб, які б претендували на обов'язкову частку у спадщині, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не було, оскільки чоловік останньої - ОСОБА_4 помер раніше за свою дружину, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 (а.с.27).
ОСОБА_2 спадщину за заповітом після смерті своєї матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у жоден із передбачених законом способів не прийняв та на неї не претендує, що підтверджується також поданою ним письмовою заявою (а.с.25).
Судом на підставі досліджених письмових доказів встановлено, що єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бу тільки син останньої - ОСОБА_1 .
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Допитаний як свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні дав покази про те, що його матір - ОСОБА_3 проживала сама у с.Бортники, однак після того як його матір перенесла інсульт, він забрав свою матір проживати до себе в с.Туради, де здійснював за нею догляд до дня її смерті, займався її похоронами.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала покази про те, що являється дружиною заявника. Матір чоловіка - ОСОБА_3 проживала із ними у с.Туради до дня своєї смерті.
Таким чином, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 , спадщину за законом після смерті своєї матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично прийняв, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час смерті останньої, однак юридично своїх спадкових прав не оформив, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №82341526 від 27.08.2025 року, де відсутня інформація про зареєстровані спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).
З метою оформлення права власності на спадкове майно, заявник звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва.
Однак, постановою завідувача Жидачівської ДНК Матусека В.В. №400/02-31 від 02.10.2025, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, після смерті його матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із тим, що він пропустив піврічний строк передбачений цивільним законодавством на подання заяви про прийняття спадщини (а.с.13)
Згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України предбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У п.п. 2,23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз'яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст. ст.1216-1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Згідно з вимогами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Одночасно суд бере до уваги і той факт, що заявник позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання із спадкодавцем на час його смерті.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що заявник позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, суд приходить до переконання, що матеріалами справи та показами свідків достатньо стверджується той факт, що ОСОБА_1 постійно проживав разом із спадкодавцем - ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому заява є підставною та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 315, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20 листопада 2025 року.
Головуючий суддя С.І Сливка