майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
20 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/952/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
секретар судового засідання: Бура Д.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Крюковська Є.В.
від відповідача-2: Томашевський О.В. (ордер серії АМ №1151091)
за участю прокурора Слівінського О.О. (посвідчення №071193 від 01.03.23), Степаницької О.М. (посвідчення №071190 від 01.03.2023)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
1. Державного агентства водних ресурсів України,
2. Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять,
3. Житомирської обласної військової адміністрації
до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях ,
2. Фізичної особи-підприємця Шадури Олександра Степановича
про визнання договору оренди недійсним, про повернення майна .
Зміст позовних вимог та заперечень.
Прокурор звернувся з позовом, у якому просить:
1.Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна №1363 від 20.05.2013 зі змінами внесеними додатковими договорами, які укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Фізичною особою-підприємцем Шадурою Олександром Степановичем;
2. Фізичній особі-підприємцю Шадурі Олександру Степановичу звільнити гідротехнічну споруду ставка площею 23,2296 га на при НПР-257 тис.куб.м (шахтний водоскид з донним водопуском 0,8x0,8м) та глуха земляна гребля довжиною по гребеню 144 м) (реєстровий номер 01033846.6.АААБГЕ 962) та розташоване за адресою: на річці Літка в басейні річки Жерев, за межами смт. Лугини Луганської селищної ради Луганського району Житомирської області та повернути їх державі в особі Державного агентств водних ресурсів України шляхом складання акту прийому-передачі майна з балансоутримувачем Басейновим управлінням водних ресурсів річки Прип'ять.
Позовні вимоги грунтуються на тому, що згідно ст.4 ч.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не можуть бути об'єктами оренди: гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми); за спірним договором оренди ФОП Шадура О.С. отримав в оренду гідротехнічну споруду ставка площею 23,2296га, яка призначена для управління водними ресурсами, та яку не можливо відокремити від рибогосподарської технологічної водойми (ставка), а тому відповідно до ст.14 Закону України "Про аквакультуру", передача їх в оренду можлива лише одночасно з передачею в оренду рибогосподарської технологічної водойми; за спірним договором в оренду передано лише гідротехнічні споруди водойми для риборозведення, однак земельна ділянка водного фонду там сам водний об'єкт в оренду не передавався; у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за ФОП Шадурою О.С. не зареєстровані речові права на земельні ділянки водного фонду, водні об'єкти, які знаходяться за межами населеного пункту смт.Лугини Коростенського району.
У відзиві на позовну заяву Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях просило відмовити в задоволенні позову посилаючись на лист балансоутримувача - Коростенського міжрайонного управління водного господарства №511 від 14.11.12, яким повідомлено, що передана за спірним договором гідротехнічна споруда не відноситься до захисних та може бути передана в оренду (а.с.200 т.1).
У відзиві на позовну заяву Фізична особа-підприємець Шадура Олександр Степанович просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на хибність висновку прокурора, що на момент укладення договору законодавство дозволяло оренду лише гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми; гідротехнічна споруда не відноситься до захисних та може бути передана в оренду ; згідно умов договору орендар компенсує балансоутримувачу витрати на утримання майна та земельний податок на землю під об'єктом оренди , що виключає безоплатне користування земельною ділянкою під об'єктом оренди (а.с.205 т.1).
У відповіді на відзив Коростенська окружна прокуратура зазначила, що укладення спірного договору оренди нерухомого майна призвело до передачі земельної ділянки водного фонду в безоплатне користування; гідротехнічні споруди невід'ємні складові штучних водних об'єктів; відповідно до ст.181 ч.1 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (а.с.220 т.1)
Рух справи
28.07.2025 до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 04.08.25 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з допущеними недоліками в її оформленні та надано строк для їх усунення.
Ухвалою від 07.08.2025 суд відкрив провадження у справі №906/952/25 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження .
20.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (а.с.200 т.1).
01.09.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Фізичної особи-підприємця Шадури Олександра Степановича (а.с.205 т.1).
05.09.2025 до суду надійшла відповідь на відзив від Коростенської окружної прокуратури (а.с.222 т.1).
17.09.2025 до суду надійшли пояснення від Житомирської обласної військової адміністрації. У поясненнях Житомирської обласної військової адміністрації, зазначено, що вона є неналежним позивачем у справі, оскільки Коростенська районна державна адміністрація є розпорядником спірної земельної ділянки водного фонду державної власності (а.с.59 т.2).
Ухвалою від 22.09.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті (а.с.16 т.2).
Ухвалою від 15.10.25 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 30.10.2025 суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 11.11.25.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
Представник Житомирської обласної військової адміністрації зазначила, що обласна адміністрація є неналежним позивачем у справі.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 11.11.25 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його проголошення до 20.11.25.
Встановлені судом обставини.
27.12.2012 фізичною особою-підприємцем Шадурою Олександром Степановичем до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області подано заяву про надання в оренду гідротехнічної споруди ставка в смт. Лугини площею водного дзеркала 23,23 га (шахтний водоскид з донним водовипуском 0.8x08 та глуха земляна гребля довжиною по гребню 144 м) для риборозведення терміном на 2 роки 364 дні (а.с.30 т.1).
28.01.2013 Шадурою О.С. до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області подано заяву про доповнення до заяви від 27.12.2012, якою уточнено назву об'єкта оренди, а саме - гідротехнічна споруда ставка площею 23,2296 га при НПР-257 тис. куб. м (шахтний водоскид з донним водовипуском 0,8x0,8 м) та глуха земляна гребля довжиною по гребеню 144 м, що розташована на річці Літка в басейні річки Жерев, за межами смт. Лугини Лугинської селищної ради Лугинського району Житомирської області (а.с.31 т.1).
Згідно Довідки Коростенського міжрайонного управління водного господарства №511 від 14.11.12 гідротехнічна споруда ставка смт.Лугини площею водного дзеркала 23,23га не відноситься до захисних та не є об'єктом культурної спадщини (а.с.32 т.1).
20 травня 2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) та фізичною особою- підприємцем Шадурою Олександром Степановичем (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1363, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - гідротехнічну споруду ставка площею 23,2296 га при НПР-257 тис. куб. м (шахтний водоскид з донним водовипуском 0,8x0,8 м) та глуха земляна гребля довжиною по гребеню 144 м (реєстровий номер 01033846.6.АААБГЕ962) (далі - Майно), що перебуває на балансі Коростенського міжрайонного управління водного господарства (Балансоутримувач), належить до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України та розташоване за адресою: на річці Літка в басейні річки Жерев, за межами смт. Лугини Лугинської селищної ради Лугинського району Житомирської області, вартість якого визначена за результатами незалежної оцінки згідно зі Звітом про оцінку станом на 31.01.2013 становить 108 051, 00 грн. (пункт 1.1 Договору (а.с.36 т.1).
Договір укладено строком на 2 роки і 364 дні, що діє з 20.05.2013 по 18.05.2016 включно (пункт 10.1 Договору).
Згідно п. 1.2 Договору, майно передається в оренду з метою організації риборозведення.
Відповідно до Акту приймання-передачі орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.05.2013, Регіональне відділення Фонду державного майна по Житомирській області передало ФОП Шадурі О.С. гідротехнічну споруду ставка площею 23,2296 га при НГІР-257 тис. куб.м (шахтний водоскид з донним водовипуском 0,8x0,8м) та глуху земляну греблю довжиною по гребеню 144 м) (реєстровий номер 01033846.6.АААБГЕ962), що перебуває на балансі Коростенського міжрайонного управління водного господарства, належить до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України та розташоване за адресою: на річці Літка в басейні річки Жерев, за межами смт. Лугини Лугинської селищної ради Лугинського району Житомирської області. Вказаний акт підписано орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем.(а.с.42 т.1).
До Договору від 20.05.2013 № 1363 додано Розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, здійснений згідно з Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786. Указаний розрахунок затверджений начальником Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області 28.03.2013 (а.с.40).
18.05.2016 Додатковим договором № 1 Про продовження дії та внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.05.2013 № 1363 продовжено дію Договору оренди нерухомого майна, на строк - 2 роки 364 дні, до 17.05.2019 включно (а.с.43).
03.09.2018 Додатковим договором № 2 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.05.2013 № 1363 з урахуванням змін від 18.05.2016 внесено зміни у розділі 1. "Предмет договору", в пункті 1.1 Договору слова "..., що перебуває на балансі Коростенського міжрайонного управління водного господарства (надалі - Балансоутримувач), ..." замінено на слова "..., що перебуває на балансі Житомирського міжрайонного управління водного господарства (надалі - Балансоутримувач), ..."(а.с.46).
07.06.2019 Додатковим договором № 3 Про продовження дії та внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.05.2013 № 1363 з урахуванням змін від 18.05.2016 та від 03.09.2018 продовжено дію Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.05.2013 № 1363, на строк, встановлений Договором оренди - 2 роки 364 дні, до 16.05.2022 включно (а.с.47).
22.05.2020 Додатковим договором № 4 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.05.2013 № 1363 з урахуванням змін від 18.05.2016 та від 07.06.2019 внесено зміни у розділі 1. "Предмет договору", в пункті 1.1 Договору слова "..., що перебуває на балансі Житомирського міжрайонного управління водного господарства (надалі - Балансоутримувач),..." замінено на слова "..., що перебуває на балансі Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять (надалі Балансоутримувач), ..." (а.с.50).
У зв'язку з тим, що 16.05.2022 закінчився строк дії Договору оренди від 20.05.2013 № 1363, Регіональне відділення листом від 06.02.2023 № 18-15-253 повідомило ФОП Шадуру О.С. про продовження Договору оренди державного майна від 20.05.2013 № 1363 відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" - на період воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану (а.с.55).
Прокурор просить визнати недійсним Договір оренди №1363 від 20.05.2013, оскільки за даним договором в оренду передано лише гідротехнічні споруди водойми для риборозведення, однак земельна ділянка водного фонду там сам водний об'єкт в оренду не передавався, що суперечить ст. 186 Цивільного кодексу України та ст. 14 Закону України "Про аквакультуру".
Висновки суду та норми права.
Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Статтею 1 Закону України "Про аквакультуру" визначено, що аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення та реакліматизації гідробіоніків, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг;
- гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод;
- рибницьке господарство - єдиний майновий комплекс, до складу якого входить рибогосподарська технологічна водойма або їх комплекс, гідротехнічні споруди, інші споруди (пристрої), будівлі, устаткування, інвентар тощо, земельні ділянки, що призначений для розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури;
- рибогосподарська технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об'єктів аквакультури.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" гідробіоніти - тварини чи рослини (гідрофіти), що мають різноманітні пристосування для життя у воді; водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонітів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні.
Частиною 2 ст. 14 Закону України "Про аквакультуру" (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) установлено, що рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі (земель водного фонду). При передачі юридичній чи фізичній особі в оренду рибогосподарської технологічної водойми такій особі одночасно можуть передаватися в користування гідротехнічні споруди. Надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про аквакультуру" (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) об'єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі. Плата за користування на умовах оренди рибогосподарською технологічною водоймою складається з орендної плати за використання земельних ділянок та орендної плати за рибогосподарську технологічну водойму.
Згідно із ч. 9 ст. 14 Закону України "Про аквакультуру" (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) державна реєстрація права оренди здійснюється відповідно до закону.
Таким чином, при передачі в оренду рибогосподарської технологічної водойми одночасно можуть передаватися в користування гідротехнічні споруди.
Звідси, самі по собі гідротехнічні споруди не можуть бути об'єктом оренди.
Як встановлено судом за спірним Договором оренди №1363 в оренду передано лише гідротехнічні споруди та земляну греблю, які призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також захисту від шкідливого впливу вод.
При цьому, у договорі вказано, що орендоване нерухоме майно потрібне орендарю для організації риборозведення.
Згідно з п.1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №661 від 03.04.2012р, гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.
Згідно п. 5.11. договору оренди майна, орендар зобов'язався здійснювати витрати на утримання орендованого майна. Укласти договір з балансоутримувачем майна про відшкодування витрат на утримання майна, надання комунальних послуг і сплаті земельного податку та з іншими організаціями.
Відповідно Державного акту про право постійного користування земельною ділянкою від 19.02.2008 Коростенське міжрайонне управління водного господарства на підставі розпорядження Луганської районної державної адміністрації від 07.03.2096 № 53 є постійним користувачем земельної ділянки площею 31,1314 га, яка розташована Луганська селищна рада Луганського району Житомирської області з цільовим призначенням - для догляду за водним об'єктом.
Відповідно до Водогосподарського паспорту з правилами експлуатації, що затверджений заступником начальника Житомирського обласного управління водних ресурсів 02.12.2011 ставок розташований на р. Літка басейн р. Жерев за межами смт. Лугини Житомирської області. Тип водойми: русловий, призначення - загальне водокористування. Водне дзеркало площею 23,2296 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 1822855100:03:000:0223.
Водночас, земельна ділянка водного фонду, де знаходиться орендоване майно, що перебуває в постійному користуванні Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять, як правонаступника Коростенського міжрайонного управління водного господарства та сам водний об'єкт в оренду не передавалися.
Згідно предмета оспорюваного Договору в оренду передано лише гідротехнічні споруди водойми площею 23,2 га, без водного об'єкту та земельної ділянки під ним, що суперечить ст. 14 Закону України "Про аквакультуру".
Таким чином, фізична особа-підприємець Шадура Олександр Степанович використовує гідротехнічні споруди, які є предметом оскаржуваного договору, став та земельну ділянку під ним безпосередньо для цілей аквакультури.
Статтею 186 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній як на момент укладення спірного Договору так і на теперішній час) визначено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.
Відомості щодо передачі ставу та земельної ділянки під ним в оренду фізичній особі-підприємцю Шадурі О.С. відсутні.
З урахуванням положень ст. 186 Цивільного кодексу України, вбачається, що отримання гідротехнічної споруди в оренду є наслідком отримання в оренду самого водного об'єкта, на якому така споруда розташована, та земельною ділянкою під ним.
Тобто, оренда гідротехнічних споруд передбачена у разі оренди особою самого водного об'єкта, на якій такі споруди розташовані, та земельної ділянки під ним.
Наведене свідчить про порушення ст. 186 Цивільного кодексу України та ст. 14 Закону України "Про аквакультуру".
Як наслідок укладення спірного договору оренди нерухомого майна стало фактичне використання фізичною особою - підприємцем Шадурою О.С. земельної ділянки державної форми власності площею 23,2296 га та водного об'єкта для ведення господарської діяльності з риборозведення, що з урахуванням фактичних обставин та законодавчої заборони є безпідставним.
Відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.
Згідно із ст. 59 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, Інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання спірного Договору) громадяни та юридичні особи набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Вичерпні підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені ст. 141 Земельного кодексу України, серед яких є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації прав.
Згідно із ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Ураховуючи викладене, гідротехнічні споруди ставу , всупереч ст. 186 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ, ст. ст. 1, 14 Закону України "Про аквакультуру", передані в оренду фізичній особі-підприємцю Шадурі О.С. не у комплексі із земельною ділянкою водного фонду та водним об'єктом.
Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2259-ХІІ.
Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва, згідно із ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору), є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.
Частиною 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХП (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо: є інші підстави, передбачені законом.
Однією з істотних умов договору оренди, визначених ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору), є об'єкт оренди.
Водночас, всупереч указаним нормам закону, без урахування специфіки об'єкта оренди та мети його отримання у користування потенційним орендарем (для розміщення рибного господарства, тобто для цілей аквакультури), відповідачем-1 прийнято рішення про укладення договору, незважаючи на наявність підстав для відмови, оскільки останній суперечить вимогам ст. 14 Закону України "Про аквакультуру", ст. 51 Водного кодексу України.
Ураховуючи викладене, відповідач-1 при укладенні спірного договору, посилаючись лише на наявність паспорта рибогосподарської технологічної водойми як на достатню підставу для надання гідротехнічних споруд в оренду відповідачу-2, не врахував передбачену законодавством можливість надання гідротехнічних споруд у користування лише за наслідками надання у користування самої водойми та земельної ділянки під нею. Як наслідок, відповідач-1 та відповідач-2 уклали спірний договір у порушення вимог ст. ст. 9, 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ.
Таким чином, договір оренди майна, що належить до державної власності від 20.05.2013 № 1363, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки його зміст суперечить іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства.
Оскільки указаний договір підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, то спірні гідротехнічні споруди необхідно повернути власнику державного майна - Державному агентству водних ресурсів України за участі балансоутримувача - Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять, яким вони, наряду з визначеним законом орендодавцем державного майна, були передані в оренду відповідачу-2 згідно з актом приймання - передачі від 20.05.2013.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються доказами і підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги задоволенні повністю, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідачів.
Керуючись статтями 129, 236,237,238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна №1363 від 20.05.2013 зі змінами внесеними додатковими договорами, які укладені між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Фізичною особою-підприємцем Шадурою Олександром Степановичем;
3. Фізичній особі-підприємцю Шадурі Олександру Степановичу звільнити гідротехнічну споруду ставка площею 23,2296 га на при НПР-257 тис.куб.м (шахтний водоскид з донним водопуском 0,8x0,8м) та глуха земляна гребля довжиною по гребеню 144 м) (реєстровий номер 01033846.6.АААБГЕ 962) та розташоване за адресою: на річці Літка в басейні річки Жерев, за межами смт. Лугини Луганської селищної ради Луганського району Житомирської області та повернути їх державі в особі Державного агентств водних ресурсів України шляхом складання акту прийому-передачі майна з балансоутримувачем Басейновим управлінням водних ресурсів річки Прип'ять.
4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33001, м.Рівне, вул.Петра Могили,24; ідентифікаційний код юридичної особи 42956062) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) - 3028,00 грн. судового збору.
5.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шадури Олександра Степановича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) - 3028,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 20.11.25
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
- учасникам до ЕК
2- ФОП Шадура Олександр Степанович (рек. з повідом.)