61022, м. Харків, пр. Науки, 5
про відмову у видачі судового наказу
17.11.2025 Справа №905/1182/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.
розглянув матеріали
за заявою Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м.Київ, в особі Луганської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м.Дніпро
до боржника Приватного акціонерного товариства «Доріс», м.Маріуполь Донецької області
про видачу судового наказу про стягнення 107517,33грн боргу за телекомунікаційні послуги.
Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м.Київ, в особі Луганської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м.Дніпро, засобами поштового зв'язку звернувся до Господарського суду Донецької області із заявою №56 від 05.11.2025 (вх.№6945/25 від 07.11.2025) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Доріс», м.Маріуполь Донецької області, 107517,33грн боргу за телекомунікаційні послуги, надані у період лютий - листопад 2022 року (далі - Заява).
Як на підставу своїх вимог заявник посилається на: Договір №80-18-4 від 01.01.2018 (далі - Договір) з додатками та додатковими угодами; рахунки №94 від 08.02.2022, №163 від 31.03.2022, №214 від 27.04.2022, №258 від 30.05.2022, №293 від 24.06.2022, №324 від 29.07.2022, №355 від 29.08.2022, №376 від 28.09.2022, №396 від 27.10.2022, №412 від 28.11.2022; акти виконання робіт (надання послуг) №100 від 28.02.2022, №173 від 31.03.2022, №228 від 30.04.2022, №273 від 31.05.2022, №308 від 30.06.2022, №340 від 31.07.2022, №370 від 31.08.2022, №391 від 30.09.2022, №411 від 31.10.2022, №427 від 30.11.2022; податкові накладні №38 від 28.02.2022, №13 від 31.03.2022, №15 від 30.04.2022, №11 від 31.05.2022, №11 від 30.06.2022, №6 від 31.07.2022, №10 від 31.08.2022, №7 від 30.09.2022, №15 від 31.10.2022, №8 від 30.11.2022. До Заяви також додає витяг з Положення про Луганську філію Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (редакція 2020 року) та зміни, внесені до вказаного Положення 06.07.2022.
Розглянувши Заяву, суд
1. Відповідно до розділу 5 Договору Виконавець (заявник) щомісячно, не пізніше 3-го числа, складає акт виконаних робіт, після чого направляє рахунок і акт виконаних робіт Замовнику (п.5.2.); Замовник у триденний строк після отримання рахунку і акта виконаних робіт розглядає їх і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує акт, скріплює печаткою і повертає виконавцю (п.5.3.); за наявності зауважень або заперечень до рахунку або акта виконаних робіт Замовник протягом трьох днів після їх отримання складає протокол зауважень або заперечень, направляє його Виконавцю та скликає оперативну нараду сторін для врегулювання розбіжностей, що виникли (п.5.4.); у разі неотримання Виконавцем протоколу зауважень або заперечень від Замовника в зазначений у п.5.4. строк послуга вважається прийнятою Замовником в обсязі, визначеному актом виконаних робіт, а сума, що зазначена в акті, вважається узгодженою сторонами і підлягає оплаті (п.5.5.).
Заявник посилається на виставлені на підставі Договору акти виконання робіт (надання послуг): №100 від 28.02.2022 на суму 28618,28грн з ПДВ, №173 від 31.03.2022 на суму 9680,16грн з ПДВ, №228 від 30.04.2022 на суму 9680,16грн з ПДВ, №273 від 31.05.2022 на суму 9680,16грн з ПДВ, №308 від 30.06.2022 на суму 9680,16грн з ПДВ, №340 від 31.07.2022 на суму 9680,16грн з ПДВ, №370 від 31.08.2022 на суму 9680,16грн з ПДВ, №391 від 30.09.2022 на суму 9680,16грн з ПДВ, №411 від 31.10.2022 на суму 8567,64грн з ПДВ, №427 від 30.11.2022 на суму 2570,29грн з ПДВ.
Жоден з перелічених актів не містить підпису і печатки Замовника.
Всупереч умові п.5.2. Договору до Заяви не додано доказів направлення Замовнику рахунків та актів виконання робіт (надання послуг) будь-яким доступним Виконавцю способом.
Отже, зазначені в актах виконання робіт (надання послуг) суми не можуть вважатися узгодженими сторонами ані відповідно до умов п.5.3., ані відповідно до умов п.п.5.4. та 5.5. Договору.
За усталеною практикою Верховного Суду самі по собі податкові накладні не є достатніми доказами здійснення господарських операцій та їх реальності, оскільки підтверджують податкові зобов'язання, але відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є первинними документами, що фіксують факт господарської операції.
Крім того, в матеріалах Заяви відсутні квитанції про подання (реєстрацію) податкових накладних до органу Державної податкової служби та їх прийняття зазначеним органом.
З урахуванням викладеного суд вважає, що надані до Заяви акти виконання робіт (надання послуг) і податкові накладні не доводять факт надання Виконавцем послуг у період лютий - листопад 2022 року та виникнення у Замовника обов'язку сплатити їх вартість (107517,33грн).
2. За Договором заявник (Виконавець) надавав Приватному акціонерному товариству «Доріс» (Замовник) послуги з експлуатаційно-технічного обслуговування телекомунікаційного обладнання, що встановлено на об'єктах Виконавця і належить Замовнику (п.1.1. Договору) - тобто предметом Договору є електронні комунікаційні послуги.
Згідно з підп.«б» п.2.2. Договору Виконавець зобов'язався надавати Замовнику телекомунікаційні послуги з обслуговування антенно-фідерних пристроїв та радіообладнання відповідно до Додатку №2.
Додаток №2 від 01.01.2018 до Договору містить перелік обладнання Замовника в містах: Покровськ, Костянтинівка, Бахмут, Маріуполь, Нікольське, Волноваха, Краматорськ.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
За визначеннями, наведеними у ст.2 Закону України «Про електронні комунікації»:
- електронна комунікаційна послуга - послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг (п.27);
- електронна комунікаційна мережа - це комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг (п.25).
Отже, заборона, передбачена в абз.1 ч.2 ст.13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», розповсюджує свою дію і на електронні комунікаційні послуги.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (затв. наказом №376 від 28.02.2025 Міністерства розвитку громад та територій України, з подальшими змінами) до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входять:
- Маріупольський район Донецької області, включаючи смт.Нікольське, - з 05.03.2022 по теперішній час;
- Волноваська міська територіальна громада з адміністративним центром у м.Волноваха - з 10.03.2022 по теперішній час;
- м.Маріуполь - з 21.05.2022 по теперішній час (суд зауважує, що за змістом попереднього Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затв. наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, датою початку окупації м.Маріуполь є 05.03.2022).
Із доданих до Заяви актів виконання робіт (надання послуг) неможливо встановити, що заборгованість утворилася за телекомунікаційні послуги з експлуатаційно-технічного обслуговування телекомунікаційного обладнання, надані виключно на підконтрольній Україні території, враховуючи, що об'єкти Замовника були розташовані в різних населених пунктах Донецької області, в тому числі в окупованих.
Отже, подані заявником документи не підтверджують надання ним телекомунікаційних послуг у повній відповідності з вимогами чинного законодавства та виникнення у Замовника заборгованості за період лютий - листопад 2022 року саме в заявленому обсязі.
Висновки суду.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Наведена підстава для відмови у видачі судового наказу свідчить про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності у нього права грошової вимоги та існування порушення такого права.
Зокрема, у разі встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині, навіть щодо частини нарахувань в межах певного виду вимог, має місце відсутність права вимоги за цим видом вимог.
При цьому, під час розгляду господарських справ у наказному провадженні процесуальний закон не передбачає обов'язок суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ щодо частини заборгованості, заявленої в межах вимоги певного виду, оскільки у протилежному випадку суд здійснюватиме розгляд вимог у порядку, притаманному позовному провадженню, що суперечитиме меті і призначенню інституту наказного провадження.
Суд встановив, що заявник не довів виникнення у нього права грошової вимоги (п.8 ч.1 ст.152 ГПК України), оскільки із Заяви не вбачається правомірність грошової вимоги до боржника на заявлену вартість послуг (107517,33грн), а надані докази не підтверджують факти надання послуг, прийняття їх Замовником та виникнення у нього обов'язку сплатити їх вартість.
За таких обставин Заява не підлягає задоволенню.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.8 ч.1 ст.152 ГПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим Кодексом, після усунення її недоліків (ч.1 ст.153 ГПК України).
Згідно з ч.2 ст.151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається; у разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст.147 (ч.2), 152 (п.8 ч.1, ч.2), 153 (ч.1), 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м.Київ, в особі Луганської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м.Дніпро, у видачі судового наказу про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Доріс», м.Маріуполь Донецької області, 107517,33грн боргу за телекомунікаційні послуги.
Суд враховує, що заявник має кабінет у системі «Електронний суд», до якого ухвала буде доставлена автоматично; крім того, ухвала буде направлена заявнику на наявні в матеріалах Заяви адреси електронної пошти.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. (ч.7 ст.6 ГПК України).
Суддя О.М. Шилова
надр. 1 прим. - у справу