14.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3715/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.
при секретарі судового засідання Карпенко А.С.
Представники сторін:
від позивача: Беззубкін Сергій Михайлович (в залі суду) - від ТОВ "УКРЕНЕРГОСТАНДАРТ" - адвокат, ордер серія АЕ №1348965 від 06.02.2025
від відповідача: ПЕЛИХ ЯНА МИКОЛАЇВНА (поза межами приміщення суду) - від АТ Комерційний Банк «ПриватБанк» - Довіреність №8031-К-О від 05.06.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" та Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2025 (суддя Мілєва І.В.) у справі №904/3715/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт", Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
про стягнення 1 057 642,00 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 1 057 642,00 грн основного боргу.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № Р-012821 від 22.01.2021.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" 1 073 506,63 грн, а саме: 1 057 642,00 грн основного боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 864,63 грн.
13.01.2025 позивач подав до суду заяву, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн.
Суд ухвалою від 15.01.2025 призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" про прийняття додаткового рішення до розгляду у засіданні на 20.01.2025.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" про прийняття додаткового рішення - задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ламана, буд. 17, ідентифікаційний код 38360847) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн.
Приймаючи оскаржуване додактове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що хоча позивач надав належні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу (договір, акт виконаних робіт, ордер), заявлена сума 80 000,00 грн є неспівмірною зі складністю справи та обсягом фактично виконаних адвокатом робіт. Керуючись ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оцінив розмір витрат з урахуванням пропорційності, складності спору, витраченого часу та значення справи для сторін і дійшов висновку, що обґрунтованим є відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 18 000,00 грн, які підлягають покладенню на відповідача як сторони, що програла спір.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним додатковим рішенням, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" подало апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2025р. по справі № 904/3715/24 - скасувати повністю і ухвалити нове, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" про відшкодування судових витрат на правничу допомогу по справі №904/3715/24 задовільнити у повному обсязі. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ламана, буд. 17, ідентифікаційний код 38360847) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 гривень.
Не погодившись з вказаним додатковим рішенням, через систему "Електронний суд", Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м. Київ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2025 у справі № 904/3715/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга ТОВ "Укренергостандарт" обґрунтована наступним:
Безпідставне зменшення судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу без клопотання іншої сторони.
Відповідно до частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд має право зменшити розмір витрат на правничу допомогу виключно за клопотанням іншої сторони, яка повинна довести їх неспівмірність із складністю справи, обсягом виконаних робіт та витраченим часом.
У даній справі відповідач - АТ КБ «ПриватБанк» - не подавав жодного клопотання про зменшення розміру витрат, а суд, діючи з власної ініціативи, без відповідних доказів, самостійно зменшив суму з 80 000,00 грн до 18 000,00 грн.
Неправильна оцінка судом складності справи. Суд першої інстанції безпідставно вказав, що справа не потребувала значних зусиль адвоката.
Однак ухвалою суду від 22.08.2024 справа №904/3715/24 була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, що вже свідчить про її підвищену складність.
Справу розглядали впродовж чотирьох місяців, було проведено сім судових засідань, у шести з яких брав участь представник позивача.
Адвокатом здійснено значний обсяг роботи, зокрема:
підготовлено досудову претензійну документацію;
складено позовну заяву та письмові пояснення по суті спору;
подано клопотання про витребування доказів та відповіді на запитання (ст. 90 ГПК України);
досліджено та систематизовано значний обсяг письмових доказів.
Отже, висновок суду про «незначну складність» є необґрунтованим і суперечить фактичним даним. Суд, зменшуючи розмір витрат з 80 000,00 грн до 18 000,00 грн, не навів жодних розрахунків або критеріїв, які б обґрунтовували такий розмір.
Основні аргументи апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2025 у справі № 904/3715/24 зводяться до наступного:
По-перше, було порушено право АТ КБ «ПриватБанк» на участь у розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення. Заява позивача про стягнення витрат на правничу допомогу не була отримана Банком, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості подати свої заперечення та реалізувати процесуальні права.
По-друге, з свого боку АТ КБ ПРИВАТБАНК заперечення щодо задоволення витрат на правову допомогу, викладено у відзиві, письмових поясненнях по справі, всі обставини та обґрунтування, але вони судом не прийняті до уваги.
По-третє dисновки суду не відповідають фактичним даним, а у тексті рішення відсутнє мотивоване пояснення, чому саме сума 18 000 грн визнана співмірною. Суд не розкрив критеріїв пропорційності й розумності, передбачених статтями 126 та 129 ГПК України.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.02.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надати докази направлення апеляційної скарги з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт", Дніпропетровська область, м. Дніпро (опис вкладення поштового відправлення або квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС).
На виконання вказаної ухвали від Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" та Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2025 у справі №904/3715/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 12.08.2025 об 12:30 годин.
В судове засідання, що відбулось 12.08.2025, представники сторін не з'явилися про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином; колегія суддів перейшла до стадії прийняття судового рішення, оголошення вступної та резолютивної частини якого призначено на 14.10.2025 о 12:55год.
14.10.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 1 057 642,00 грн основного боргу.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № Р-012821 від 22.01.2021.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" 1 073 506,63 грн, а саме: 1 057 642,00 грн основного боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 864,63 грн.
13.01.2025 позивач подав до суду заяву, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн.
Суд ухвалою від 15.01.2025 призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" про прийняття додаткового рішення до розгляду у засіданні на 20.01.2025.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" про прийняття додаткового рішення - задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ламана, буд. 17, ідентифікаційний код 38360847) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 грн.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Як передбачено п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналіз відповідних норм процесуального закону засвідчує, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Щодо тверджень позивача, що: «…під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони.
Слід звернути увагу суду, що відповідного клопотання відповідачем не було подано…» колегія суддів зазначає наступне:
Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч. 4 ст. 129 ГПК України, у ч. 5 цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Як зазначено вище, 13.01.2025 позивач подав до суду заяву, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн.
До заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу згідно додатків додано в тому числі «Квитанція про надсилання стороні АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 14360570.pdf» (а.с. 93, Т.2).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2025 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергостандарт» про прийняття додаткового рішення до розгляду у засіданні на 20.01.2025 о 15:45. Явку сторін визнано не обов'язковою. Вказана ухвала надіслана до електронного кабінету відповідача 15.01.2025 о 20:30 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету (а.с. 97, Т.2).
З огляду на вище викладене, доводи відповідача стосовно того, що: «…Заява розглядалася без участі представника АТ КБ «ПриватБанк».
Копія додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області отримано Банком в електронному вигляді 22.01.2025 року…» відхиляються колегією суддів як такі, що знаходяться в межах обов'язку сторони нести негативні наслідки, пов'язані з невчиненням відповідної процесуальної ідії.
В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано: договір про надання правової допомоги № 50 від 01.02.2024, укладений між позивачем та адвокатом Беззубкіним С.М., акт приймання-передачі наданих послуг № 001 від 09.01.2025 на суму 80 000,00 грн, ордер АЕ № 1310211 від 15.08.2024.
Заперечення позивача стосовно того, що: «…По перше, ухвалою суду від 22.08.2022р. суд відкрив провадження по справі та вирішив справу № 904/3715/24 розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Таким чином, суд першої інстанції вирішуючи розглядати справу за правилами загального позовного провадження вже на стадії відкриття провадження по справі дійшов висновку, що справа не відноситься до малозначних, не є справою незначної складності.
По-друге, факт того, що справа № 904/3715/24 не відноситься до справ незначної складності свідчать наступні фактичні обставини:
1. Справа в суді першої інстанції розглядалась доволі тривалий строк - 4 (чотири) місяці.
2. Представник Позивача складав досудову (претензійну) документацію: лист ТОВ «УКРЕНЕРГОСТАНДАРТ» № 0202/1 від 08.02.2024р. як відповідь на лист АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № Е.08.0.0.0/4-240108/41260 від 08.01.2024р., яка стала однією з підстав задоволення судом позовних вимог.
3. Також, представником Позивача була підготовлена ґрунтовна позовна заява та складались письмові пояснення по суті справи, як відповідь на відзив, оскільки Відповідачем замість відзиву на позов подавались саме письмові пояснення по суті справи, та клопотання про зобов'язання Відповідача надати відповіді на запитання, в порядку ст. 90 ГПК України.
4. Матеріали справи містять значну кількість письмових доказів, які досліджувались учасниками процесу та судом під час розгляду справи.
5. Для розгляду справи в суді першої інстанції було проведено 7 судових засідань, з яких в 6 (шести) приймав участь представник Позивача, зокрема в судових засіданнях, що відбулись: 14.10.2024, 30.10.2024, 06.11.2024, 25.11.2024, 02.12.2024, 08.01.2025.
Вказані факти вказують на те, що справу № 904/3715/24 з впевненістю не можна віднести до справи незначної складності…» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:
Сам по собі факт розгляду справи за правилами загального позовного провадження не може вважатися безумовним доказом її виняткової складності та не є достатньою підставою для визначення розміру гонорару у сумі 80000,00 грн. Віднесення справи до загального чи спрощеного позовного провадження здійснюється судом виходячи з формальних критеріїв - таких як ціна позову чи категорія справи, - а не виключно з огляду на її фактичну складність.
Суд першої інстанції, оцінюючи обсяг наданих правничих послуг, дійшов обгрунтованого висновку, що якісна та кількісна характеристика виконаних робіт (зокрема, підготовка досудової документації, складання позовної заяви, участь у шести судових засіданнях) є співмірною розміру винагороди у 18 000,00 грн, а не 80 000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційними скаргами, скаржники не спростували наведених висновків суду першої інстанції та не довели неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" та Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ задоволенню не підлягають, а додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергостандарт" та Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2025 (суддя Мілєва І.В.) у справі №904/3715/24 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2025 у справі №904/3715/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 19.11.2025
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв