Постанова від 29.10.2025 по справі 904/4558/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4558/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

від позивача: Балла Владислав Володимирович (поза межами приміщення суду) - від ТОВ "АЛЬТАРІС ЛТД" - адвокат, довіреність №б/н від 04.09.2025р.

від відповідача: Соколов Дмитро Ігорович (поза межами приміщення суду) - від ТОВ "ГАЗОЛЕО ТРАНС" - витяг з ЄДР

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАРІС ЛТД", м. Харків на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025 (суддя Назаренко Н.Г., повне рішення складено та підписано 10.04.2025р.) у справі №904/4558/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАРІС ЛТД", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЛЕО ТРАНС", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАРІС ЛТД" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЛЕО ТРАНС" (далі - відповідач) штраф за простій транспортного засобу у місця проходження митного контролю за договором на транспортне експедирування № МП06/08/24_1 від 06.08.2024р. у загальному розмірі 3 850. 00 доларів США.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025 року у справі № 904/4558/24 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАРІС ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЛЕО ТРАНС" про стягнення штрафних санкцій відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАРІС ЛТД" (далі - Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЛЕО ТРАНС" (далі - Клієнт) укладено договір на транспортне експедирування № МП06/08/24_1 від 06.08.2024, на підставі якого між сторонами спору було укладено наступні заявки для міжнародного перевезення вантажів (перевезення вантажу передбачає перетин державного кордону України):

1. Заявка №МП06/08/24_1 від 6 серпня 2024р. Експедитор: ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД»; клієнт: ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС»; маршрут: м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo; вимоги до автомобіля: СМR; дата та час завантаження: 07.08.2024; адреса завантаження: Миколаївська область, Баштанка, вул.. Промислова,4, нормативний час ЗРР: 72 години/72 години; дата доставки: з 16.08.2024 по 19.08.2024.

2. Заявка №МП06/08/24_02 від 6 серпня 2024р. Експедитор: ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД»; клієнт: ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС»; маршрут: м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo; вимоги до автомобіля: СМR; дата та час завантаження: 08.08.2024; адреса завантаження: Миколаївська область, Баштанка, вул.. Промислова,4, нормативний час ЗРР: 72 години/72 години; дата доставки: з 16.08.2024 по 19.08.2024.

3. Заявка №МП06/08/24_03 від 6 серпня 2024р. Експедитор: ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД»; клієнт: ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС»; маршрут: м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo; вимоги до автомобіля: СМR; дата та час завантаження: 07.08.2024; адреса завантаження: Миколаївська область, Баштанка, вул.. Промислова,4, нормативний час ЗРР: 72 години/72 години; дата доставки: з 16.08.2024 по 19.08.2024.

4. Заявка №МП06/08/24_04 від 6 серпня 2024р. Експедитор: ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД»; клієнт: ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС»; маршрут: м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo; вимоги до автомобіля: СМR; дата та час завантаження: 07.08.2024; адреса завантаження: Миколаївська область, Баштанка, вул.. Промислова,4, нормативний час ЗРР: 72 години/72 години; дата доставки: з 16.08.2024 по 19.08.2024.

5. Заявка №МП06/08/24_05 від 6 серпня 2024р. Експедитор: ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД»; клієнт: ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС»; маршрут: м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo; вимоги до автомобіля: СМR; дата та час завантаження: з 08.08.2024 по 09.08.2024; адреса завантаження: Миколаївська область, Баштанка, вул.. Промислова,4, нормативний час ЗРР: 72 години/72 години; дата доставки: з 16.08.2024 по 19.08.2024.

6. Заявка №МП06/08/24_06 від 6 серпня 2024р. Експедитор: ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД»; клієнт: ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС»; маршрут: м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo; вимоги до автомобіля: СМR; дата та час завантаження: з 08.08.2024 по 09.08.2024; адреса завантаження: Миколаївська область, Баштанка, вул.. Промислова,4, нормативний час ЗРР: 72 години/72 години; дата доставки: з 16.08.2024 по 19.08.2024.

7. Заявка №МП06/08/24_07 від 6 серпня 2024р. Експедитор: ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД»; клієнт: ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС»; маршрут: м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo; вимоги до автомобіля: СМR; дата та час завантаження: 07.08.2024; адреса завантаження: Миколаївська область, Баштанка, вул.. Промислова,4, нормативний час ЗРР: 72 години/72 години; дата доставки: з 16.08.2024 по 19.08.2024.

8. Заявка №МП07/08/24_1 від 7 серпня 2024р. Експедитор: ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД»; клієнт: ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС»; маршрут: м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo; вимоги до автомобіля: СМR; дата та час завантаження: 08.08.2024; адреса завантаження: Миколаївська область, Баштанка, вул.. Промислова,4, нормативний час ЗРР: 72 години/72 години; дата доставки: з 16.08.2024 по 19.08.2024.

9. Заявка №МП07/08/24_03 від 7 серпня 2024р. Експедитор: ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД»; клієнт: ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС»; маршрут: м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo; вимоги до автомобіля: СМR; дата та час завантаження: 09.08.2024; адреса завантаження: Миколаївська область, Баштанка, вул.. Промислова,4, нормативний час ЗРР: 72 години/72 години; дата доставки: з 16.08.2024 по 19.08.2024.

10. Заявка №МП07/08/24_04 від 7 серпня 2024р. Експедитор: ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД»; клієнт: ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС»; маршрут: м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo; вимоги до автомобіля: СМR; дата та час завантаження: 09.08.2024; адреса завантаження: Миколаївська область, Баштанка, вул.. Промислова,4, нормативний час ЗРР: 72 години/72 години; дата доставки: з 16.08.2024 по 19.08.2024.

Кожна заявка містить додаткові умови:

1. Електронна копія заявки має юридичну силу.

2.Експедитор зобов'язаний щоденно інформувати про місцезнаходження автомобіля.

3. 72 години завантаження/розвантаження і митне оформлення на території України та 72 години на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території інших держав на кожну партію вантажу.

4. Простій на території України 50 дол/сутки, на території інших держав 100 дол/сутки.

5. Допускається 0,3% похибка від завантаженої ваги.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору і заявок до нього, ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» виконуючи свої договірні зобов'язання, уклало договір перевезення з Перевізниками, які здійснили безпосереднє перевезення вантажу Відповідача, а також забезпечило подання під завантаження транспортних засобів в узгоджені в Заявках дату, час і місце.

Як вбачається з копій CMR, наданих позивачем, завантаження по заявці №МП06/08/24_01 відбулася - 15.08.2024р; по заявці №МП06/08/24_02 - 12.08.2024; по заявці №МП06/08/24_03 - 15.08.2024; по заявці №МП06/08/24_04 - 15.08.2024 р.; по заявці №МП06/08/24_05 - 12.08.2024 р.; по заявці №МП06/08/24_06 - 12.08.2024; по заявці №МП06/08/24_07 - 12.08.2024; по заявці №МП07/08/24_1 - 15.08.2024; по заявці №МП07/08/24_03 - 12.08.2024; по заявці №МП07/08/24_04 - 12.08.2024.

Позивач вказує, що завантаження транспортних засобів і завершення процедури митного оформлення вантажу було здійснено у такі строки:

- Заявка №МП06/08/24_01 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 07.08.2024, дата фактичного завантаження 15.08.2024р, дата замитнення 16.08.2024р., простій 9 діб;

- Заявка №МП06/08/24_02 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 08.08.2024, дата фактичного завантаження 12.08.2024 р. дата замитнення 16.08.2024р., простій 8 діб;

- Заявка №МП06/08/24_03 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 07.08.2024, дата фактичного завантаження 15.08.2024 р. дата замитнення 16.08.2024р., простій 98 діб;

- Заявка №МП06/08/24_04 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 07.08.2024, дата фактичного завантаження 15.08.2024 р. дата замитнення 16.08.2024р., простій 9 діб;

- Заявка №МП06/08/24_05 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу з 08.08.2024 по 09.09.2024, дата фактичного завантаження 12.08.2024 р. дата замитнення 146.08.2024р., простій 5 діб;

- Заявка №МП06/08/24_06 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу з 08.08.2024 по 09.08.2024, дата фактичного завантаження 12.08.2024 р. дата замитнення 15.08.2024р., простій 6 діб;

- Заявка №МП06/08/24_07 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 07.08.2024, дата фактичного завантаження 12.08.2024 р. дата замитнення 14.08.2024р., простій 7 діб;

- Заявка №МП07/08/24_1 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 08.08.2024, дата фактичного завантаження 15.08.2024 р. дата замитнення 16.08.2024р., простій 8 діб;

- Заявка №МП07/08/24_03 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 09.08.2024, дата фактичного завантаження 12.08.2024 р. дата замитнення 17.08.2024р., простій 8 діб;

- Заявка №МП07/08/24_04 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 09.08.2024, дата фактичного завантаження 12.08.2024 р. дата замитнення 176.08.2024р., простій 8 діб.

За доводами позивача, відповідачем не забезпечене здійснення вчасного митного оформлення вантажу за вищевказаними заявками.

З огляду на те, що позивачем до матеріалів справи не надано жодного належного, допустимого та обґрунтованого доказу в підтвердження того, що автомобілі під завантаження були подані саме у ті дати, на які він посилається в своїх розрахунках, господарський суд дійшов висновку, що позивачем документально не підтверджено дати фактичного прибуття транспорту під завантаження і тому неможливо достовірно прорахувати тривалість можливого простою транспортних засобів, більш того, ним взагалі не доведено факту простою, що могло б бути підставою для нарахування штрафу, у зв'язку з чим у відсутні підстави для задоволення позову.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАРІС ЛТД", м. Харків, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2025 р. по справі № 904/4558/24 - скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимог у повному обсязі. Стягнути з ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» (Код ЄДРПОУ 43060618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаріс ЛТД» (код ЄДРПОУ 45047398) сплачений Позивачем судовий збір за подання апеляційної скарги. 4. Стягнути з ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» (Код ЄДРПОУ 43060618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаріс ЛТД» (код ЄДРПОУ 45047398) на відшкодування понесених судових витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було повністю досліджено всі обставини та не було надано належну оцінку наявним матеріалах справи доказам, що є порушенням норм процесуального права і є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового.

На переконання скаржника, висновок суду попередньої інстанції про те, що «Позивачем документально не підтверджено дати фактичного прибуття транспорту під завантаження і тому неможливо достовірно прорахувати тривалість можливого простою транспортних засобів, більш того, ним взагалі не доведено факту простою, що могло б бути підставою для нарахування штрафу, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення позову» є помилковим, оскільки у матеріалах справи, зокрема, сріншотах переписки між сторонами наявне підтвердження відповідачем факту простоїв і кількість днів простою по кожному засобу.

Посилання суду першої інстанції на Статут автомобільного транспорту УРСР та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні є безпідставним, оскільки до спірних правовідносин між сторонами підлягають застосуванню положення Конвенції, як міжнародного договору, що має вищу юридичну силу порівняно з підзаконними нормативними актами.

Статут, який за своєю правовою природою є підзаконним правовим актом не може суперечити чи змінювати положення Законів України як актів вищої юридичної сили. Отже, підприємства, які експлуатують автотранспортні засоби, мають право не виписувати водіям подорожні листи.

Більше того, самі Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні прямо визначають, що: «Ці Правила не регламентують перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил із відповідними компетентними установами.»

Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки застосував положення, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Заявки на перевезення вантажу стосувалися міжнародного перевезення за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo (Болгарія), отже, правовідносини між сторонами регулюються Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (CMR), а не Статутом чи Правилами внутрішніх перевезень.

Скаржник вказує, що судом попередньої інстанції не було досліджено і не надано оцінки наданим Позивачем під час розгляду справи скріншотам листування сторін засобами електронної пошти, що є порушенням норм процесуального права та підставою для його скасування.

Апелянт звертає увагу, що листування з Відповідачем здійснювалося за допомогою електронної пошти, зокрема з адреси та на адресу Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зазначена як контактна у відомостях про Відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Саме за цією електронною адресою між сторонами відбувався обмін документами, зокрема: договором, заявками, документами на транспортні засоби та водіїв, а також установчими документами. На цю ж електронну адресу Позивачем було направлено Відповідачу розрахунок вартості наданих послуг і сум штрафів за простої транспортних засобів по кожному авто. У відповідь із зазначеної електронної адреси Відповідач підтвердив своє зобов'язання оплатити надані послуги та простої транспортних засобів у повному обсязі відповідно до розрахунку, наданого Позивачем.

Окрім того, апелянт зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б спростували факт надання ТОВ «Альтаріс ЛТД» експедиційних послуг, не надано обґрунтованих доводів, які б спростували презумпцію правомірності електронних доказів, наданих позивачем. Таким чином, суд першої інстанції застосував завищений стандарт доказування, що є порушенням норм процесуального права.

Окрім викладеного, скаржник посилається на те, що господарським судом не враховано практики Пленумів Верховного суду України, Вищого адміністративного суду України, Вищого Господарського суду України, Європейського суду з прав людини, що стосується судового рішення, внаслідок чого було прийнято формальне та помилкове рішення.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

23.05.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, за змістом якого останній зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, ґрунтуючись на відсутності доказів простою та його причинного зв'язку з діями Відповідача. Рішення було прийнято з урахуванням повного та всебічного дослідження матеріалів справи, а також правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

26.05.2025 до Центрального апеляційного господарського суду позивачем надано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, за змістом якої зазначає наступне:

З огляду на надані позивачем докази та правову позицію Верховного суду, відповідач визнав наявність заборгованості за простої, час протягом якого мали місце простої, а тому має обов'язок перед ТОВ «Альтаріс ЛТД» із відшкодуванням штрафних санкцій.

Будь-які посилання представника Відповідача на неотримання документів/недотримання процедури передбаченої Договором тощо є безпідставними та такими, що направлені не уникнення виконання своїх договірних зобов'язань, тим більше, що в судовому засіданні 20.09.2022 р. представник Відповідача визнав, що заявки на перевезення вантажів між сторонами укладались, факт перевезення був, а в своєму відзиві Відповідач не спростовує те, що Позивачем були надані Відповідачу послуги зі спірного перевезення.

Позивач вказує на те, що його представник здійснював комунікацію з представниками Відповідача як за допомогою електронної пошти, так і через месенджер. При цьому наявність або відсутність трудових відносин між Відповідачем та Олександром Матвійцем не спростовує факту, що зазначена особа могла діяти від імені Відповідача.

Перемовини щодо укладення договору та заявок на перевезення вантажів від імені Відповідача перед ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» вів саме Олександр Матвієць, погодження їх умов, обмін документами на авто та водіїв здійснювалось саме з ним, і Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не заперечив, не спростував, а навпаки навіть підтвердив факт укладання між ним та ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» договору та заявок в редакціях, наявних в матеріалах справи, а вказані документи містять підписи і печатки Відповідача.

На підставі викладеного позивач стверджує, що заперечення ТОВ «Газолео Транс» не спростували аргументи та доводи, надані ТОВ «Альтаріс ЛТД» у апеляційній скарзі.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/4558/24.Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАРІС ЛТД", м. Харків на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025 у справі №904/4558/24 (суддя Назаренко Н.Г.) до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.

07.05.2025р. матеріали справи № 904/4558/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАРІС ЛТД", м. Харків на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025 у справі №904/4558/24 (суддя Назаренко Н.Г.). Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.10.2025 об 12:30 годин.

В судовому засіданні, що відбулось 28.10.2025 колегія суддів перейшла до стадії прийняття судового рішення, оголошення вступної та резолютивної частини якого призначено на 29.10.2025р. о 17:45 год.

29.10.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАРІС ЛТД" (далі - Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЛЕО ТРАНС" (далі - Клієнт) укладено договір на транспортне експедирування № МП06/08/24_1 від 06.08.2024, відповідно до п. 1.1. якого Клієнт (вантажовласник, відправник вантажу або його довірені особи) доручає Експедитору за винагороду здійснити надати послуги з транспортно - експедиторського обслуговування з метою забезпечення перевезення різними видами транспорту, перевалки у портах, експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів вантажоодержувачам Клієнта (або його довіреним особам), у міжнародних чи міжміських (по території України) перевезеннях та надання інших узгоджених Сторонами послуг.

Згідно п. 1.5. договору конкретні умови по кожному дорученню обумовлюються у заявці на організацію транспортно-експедиторських послуг та/або додаткової угоди до Договору (надалі - «Заявка»), в якій вказуються: вид послуги, вид, найменування вантажу, відправник, отримувач, пункт відправлення та призначення вантажу, розмір плати Повіреному та інші погоджені Сторонами умови.

Заявка, направлена/передана з використанням засобів електронного зв'язку прирівнюється до оригіналу. Замовлення (заявка) є невід'ємною частиною даного Договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за даним Договором, пріоритетними є умови (відомості), зазначені в Договорі.

Даний договір застосовується для організації перевезень як у міжнародному сполученні, так і при внутрішніх перевезеннях по території України. (п. 1.8. договору).

Підпунктом 2.1.11 договору встановлено, що у межах цього Договору Експедитор має право отримувати від Клієнта плату за свої послуги, а також відшкодування витрат, штрафів та інших платежів, понесених в інтересах Клієнта.

Пунктом 3.2. договору сторони передбачили, що у межах цього Договору Клієнт зобов'язаний:

- виписати і оформити товарно-транспортні накладні та інші супровідні документи, а також документи, які необхідні для здійснення митного, санітарного та іншого контролю залежно від виду вантажу та його специфічних особливостей (ветеринарні, санітарні, якісні свідоцтва, довідки, паспорти тощо). Забезпечити безперешкодне митне оформлення вантажу (митні декларації і т.д.).

У разі заповнення накладних і супровідних документів з порушенням правил перевезення і інструкцій Експедитора - відшкодувати Експедитору всі додатково здійснені у зв'язку з цим витрати.

Відповідно до Правил оформлення ТТН, CMR накладної, затверджених Наказом Мінінфраструктури № 983, в графі «Автомобільний перевізник» вказувати назву фактичного перевізника, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а не ТОВ "АЛЬТАРІС ЛТД", оскільки ТОВ "АЛЬТАРІС ЛТД", згідно умов даного Договору є Експедитором. В противному випадку, Клієнт зобов'язаний відшкодувати Експедитору всі понесені к зв'язку з неправильним оформленням товаро-транспортних накладних збитки і витрати Експедитора. (підп. 3.2.3.1 договору);

- забезпечити власними силами та засобами здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, митного оформлення, митного очищення, оформлення документів на приймання вантажів до перевезення та їх здачу не більше ніж за: - 72 годин з моменту прибуття транспортних засобів на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території України та 72 години з прибуття транспортних засобів на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території інших держав на кожну партію вантажу, що транспортується одним автомобілем у міжнародному сполученні (за винятком вихідних і святкових днів, якщо автомобіль було подано не пізніше ніж за 24 годин до початку таких); Вищенаведені строки вважаються нормативним простоєм і є складовою транспортного процесу.

Клієнт несе солідарну з вантажовідправником/вантажоодержувачем відповідальність перед Експедитором за дотримання строків завантаження та/або замитнення та/або розвантаження та/або розмитнення вантажовідправником та/або вантажоодержувачем Клієнта та їх дії та/або бездіяльність. (підп.. 3.2.5 договору);

- відшкодувати Експедитору всі інші додаткові витрати, які виникли при виконанні ним своїх обов'язків в межах цього Договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах Клієнта, в т.ч. але не виключно у зв'язку з повним оглядом вантажу органами прикордонної служби під час проходженні автомобілем пунктів пропусків під час перетину державних кордонів.

Згідно п. 4.1. договору, оплата за цим Договором здійснюється Клієнтом протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту розвантаження автомобіля на підставі виставленого Експедитором рахунку, якщо інше не передбачено погодженою Сторонами Заявкою, у національній валюті України - гривні.

У випадку погодження Сторонами вартості послуг Експедитора у грошовому еквіваленті в іноземній валюті, оплата наданих послуг здійснюється згідно курсу валюти НБУ на момент виставлення рахунку. (п. 4.2. договору).

У відповідності до п. 4.3. договору у випадку виникнення у Експедитора додаткових витрат, здійснених в інтересах Клієнта та пов'язаних з виконанням цього Договору, Експедитор виставляє Клієнту додаткові рахунки, які також підлягають оплаті в строк, передбачений п. 4.1. Договору.

Згідно положень п. 4.7. договору, за фактом надання послуг Експедитор надає (надсилає) на електронну адресу Клієнту електронну версію двостороннього Акту наданих послуг.

Клієнт протягом 2-х (двох) днів з дня отримання Акту зобов'язаний направити Експедитору підписаний Акт наданих послуг або письмову мотивовану відмову від прийому послуг.

При неотриманні Експедитором оформленого (підписаного) Клієнтом Акту наданих послуг або письмової вмотивованої відмови від приймання послуг протягом 2-х (двох) днів з дати відправлення Актів Експедитором на електронну адресу Клієнту, послуги вважаються прийнятими Клієнтом без зауважень та підлягають оплаті у повному обсязі.

Загальна сума Договору прирівнюється до суми всіх Актів виконаних робіт, оформлених за цим Договором. (п. 4.9. договору).

Пунктом 5.8. договору встановлено, що за простій транспортного засобу під завантаженням (розвантаженням) і митним оформленням понад термін, установлений пунктом 3.2.5. даного Договору, при завантаженні, митному оформленні, в пунктах пропуску при проходженні державних кордонів, митному очищенні, розвантаженні і т.д. з будь-яких причин з вини Клієнта, в т.ч., але не виключно через неправильне/неповне оформлення/неоформлення товарно-транспортних та інших супровідних документів, залежно від вантажу і його специфічних особливостей (ветеринарні, санітарні, якісні, свідоцтва і т.д.), внаслідок порушення Замовником або одержувачем вантажу митного (відсутність або неправильно оформлені в установленому порядку транзитні дозволи по країнам транзиту), податкового законодавства країни вантажовідправника, країн транзиту, країни призначення вантажу (несплати у встановленому порядку митних зборів, акцизів або інших, передбачених законом платежів і т.д.), очікуванні точних адрес/координат місць завантаження/вивантаження Клієнт сплачує штраф Експедитору за кожну почату добу простою, суму в розмірі:

- при перевезеннях в межах території Україні (перевезення здійснюється в межах державних кордонів України і не передбачає його перетин) за перші дві доби понаднормативного простою 50,00 (п'ятдесят) євро, а починаючи з третьої доби понаднормативного простою 100,00 (сто) євро у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день сплати що включає вихідні та святкові дні, за кожний транспортний засіб,

- при міжнародному перевезені (перевезення вантажу передбачає перетин державного кордону України) 50,00 доларів США у грн. еквіваленті по курсу НБУ на день сплати, за кожну розпочату добу (починаючи з 00.01 год. доби, що слідує за добою, коли транспортний засіб було подано на завантаження та починаючи з 00.01 год. доби, що слідує за добою, коли транспортний засіб було подано на розмитнення) простою, що включає вихідні та святкові дні, за кожний транспортний засіб.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін та діє до надіслання письмового повідомлення другій стороні про його розірвання, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань - до моменту їх повного виконання. Таке повідомлення повинно бути надіслано не менш ніж за 30 днів до дати розірвання Договору. При цьому Сторони домовилися, що інший порядок розірвання цього Договору є неприпустимим. (п. 10.2. договору).

Також між Позивачем та Відповідачем було укладено наступні заявки для міжнародного перевезення вантажів (перевезення вантажу передбачає перетин державного кордону України):

- Заявка №МП06/08/24_1 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка №МП06/08/24_02 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка №МП06/08/24_03 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка №МП06/08/24_04 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка №МП06/08/24_05 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка № №МП06/08/24_06 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка №МП06/08/24_07 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка № №МП07/08/24_1 від 7 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка №МП07/08/24_03 від 7 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка №МП07/08/24_04 від 7 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevо.

Позивач зазначає, що, виконуючи свої договірні зобов'язання, уклав договір перевезення з Перевізниками, які здійснили безпосереднє перевезення вантажу Відповідача, а також забезпечило подання під завантаження транспортних засобів в узгоджені в Заявках дату, час і місце.

Таким чином, позивач вважає, що Відповідачем не забезпечене здійснення вчасного митного оформлення вантажу за вищевказаними заявками.

Позивач зазначає, що направив на адресу Відповідача через систему електронного документообігу M.E.doc за підписом Позивача з використанням КЕП акти приймання-передачі виконаних робіт щодо понаднормативного простою транспортних засобів та рахунки на оплату простоїв транспортних засобів в місці завантаження та замитнення.

Проте, направлені Позивачем Відповідачу акти та рахунки залишені без реагування.

Вказане стало причиною звернення позивача до суду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:

«Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».

Звертаючись із позовом про стягнення з ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» штрафу за простій транспортного засобу у місця проходження митного контролю в розмірі 3 850,00 доларів США, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАРІС ЛТД» наводило наступні юридичні факти: « … 06.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАРІС ЛТД» та ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» був укладений договір № МП06/08/24_1 на транспортне експедирування (надалі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» (Клієнт) доручає ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» (Експелитор) за винагороду надати послуги з транспортно - експедиторського обслуговування з метою забезпечення перевезення різними видами транспорту, перевалки у портах, експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів вантажоодержувачам Кліента (або його повіреним особам), у міжнародних чи міжміських (по території України) перевезеннях та надання інших узгоджених Сторонами послуг.

Фактично між ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» та ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» склались відносини, засновані на договорі транспортного експедирування.

Стаття 929 Цивільного кодексу України визначає договір транспортного експедирування наступним чином: «За договором транспортного

експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.»

Відповідно до п. 1.5. Договору, Конкретні умови по кожному дорученню обумовлюються у заявці на організацію транспортно-експедиторських послуг та/або додаткової угоди до Договору (надалі - «Заявка»), в якій вказуються: вид послуги, вид, найменування вантажу, відправник, отримувач, пункт відправлення та призначення вантажу, розмір плати Повіреному та інші погоджені Сторонами умови. Заявка, направлена/передана з використанням засобів електронного зв'язку прирівнюється до оригіналу. Замовлення (заявка) є невід'ємною частиною даного Договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за даним Договором, пріоритетними є умови (відомості), зазначені в Договорі.

Так, за вищевказаним Договором, між ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» та Відповідачем було узгоджено та укладено наступні заявки для міжнародного перевезення вантажів (перевезення вантажу передбачає перетин державного кордону України):

- Заявка № №МП06/08/24_1 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка № №МП06/08/24_02 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка № №МП06/08/24_03 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка № №МП06/08/24_04 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка № №МП06/08/24_05 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка № №МП06/08/24_06 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo

- Заявка № №МП06/08/24_07 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка № №МП07/08/24_03 від 7 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка № №МП07/08/24_04 від 7 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchev.

На виконання замовлення Відповідача по вищевказаним заявкам, ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» виконуючи свої договірні зобов'язання, уклало договір перевезення з Перевізниками, які здійснили безпосереднє перевезення вантажу Відповідача, а також забезпечило подання під завантаження транспортних засобів в узгоджені в Заявках дату, час і місце.

Відповідно до п. 3.2.5 Договору Клієнт зобов'язаний забезпечити власними силами та засобами здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, митного оформлення, митного очищення, оформлення документів на приймання вантажів до перевезення та їх здачу не більше ніж за:

- 72 годин на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території України та 72 години на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території інших держав на кожну партію вантажу, що транспортується одним автомобілем у міжнародному сполученні (за винятком вихідних і святкових днів, якщо автомобіль було подано не пізніше ніж за 24 годин до початку таких); Вищенаведені строки вважаються нормативним простоєм і є складовою транспортного процесу. Клієнт несе солідарну з вантажовідправником/вантажоодержувачем відповідальність перед Експедитором за дотримання строків завантаження та/або замитнення та/або розвантаження та/або розмитнення вантажовідправником та/або вантажоодержувачем Клієнта та їх дії та/або бездіяльність.

Проте завантаження транспортних засобів і завершення процедури митного оформлення вантажу було здійснено у такі строки:

Заявка №МП06/08/24_01 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 07.08.2024, дата фактичного завантаження 15.08.2024р, дата замитненнтя 16.08.2024р., простій 9 діб

Заявка №МП06/08/24_02 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 08.08.2024, дата фактичного завантаження 12.08.2024 р. дата замитненнтя 16.08.2024р., простій 8 діб

Заявка №МП06/08/24_03 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 07.08.2024, дата фактичного завантаження 15.08.2024 р. дата замитненнтя 16.08.2024р., простій 98 діб

Заявка №МП06/08/24_04 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 07.08.2024, дата фактичного завантаження

15.08.2024 р. дата замитненнтя 16.08.2024р., простій 9 діб

Заявка №МП06/08/24_05 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу з 08.08.2024 по 09.09.2024, дата фактичного завантаження 12.08.2024 р. дата замитненнтя 146.08.2024р., простій 5 діб

Заявка №МП06/08/24_06 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу з 08.08.2024 по 09.08.2024, дата фактичного завантаження 12.08.2024 р. дата замитненнтя 15.08.2024р., простій 6 діб

Заявка №МП06/08/24_07 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 07.08.2024, дата фактичного завантаження 12.08.2024 р. дата замитненнтя 14.08.2024р., простій 7 діб

Заявка №МП07/08/24_1 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 08.08.2024, дата фактичного завантаження 15.08.2024 р. дата замитненнтя 16.08.2024р., простій 8 діб

Заявка №МП07/08/24_03 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 09.08.2024, дата фактичного завантаження 12.08.2024 р. дата замитненнтя 17.08.2024р., простій 8 діб

Заявка №МП07/08/24_04 - дата завантаження згідно заявки та дата подання під завантаження транспортного засобу 09.08.2024, дата фактичного завантаження 12.08.2024 р. дата замитненнтя 176.08.2024р., простій 8 діб

Таким чином, всупереч умов Договору та укладених заявок, як свідчать фактичні обставини, Відповідачем не забезпечене здійснення вчасного митного оформлення вантажу за вищевказаними заявками.

Відповідно до умов п. 5.8 Договору за простій транспортного засобу під завантаженням (розвантаженням) і митним оформленням понад термін, установлений пунктом 3.2.5. даного Договору, при завантаженні, митному оформленні, в пунктах пропуску при проходженні державних кордонів, митному очищенні, розвантаженні і т.д. з будь-яких причин з вини Клієнта, в т.ч., але не виключно через неправильне/неповне оформлення/неоформлення товарно- транспортних та інших супровідних документів, залежно від вантажу і його специфічних особливостей (ветеринарні, санітарні, якісні, свідоцтва і т.д.), внаслідок порушення Замовником або одержувачем вантажу митного (відсутність або неправильно оформлені в установленому порядку транзитні дозволи по країнам транзиту), податкового законодавства країни вантажовідправника, країн транзиту, країни призначення вантажу (несплати у встановленому порядку митних зборів, акцизів або інших, передбачених законом платежів і т.д.), очікуванні точних адрес/ координат місць завантаження/вивантаження Клієнт сплачує штраф Експедитору за кожну почату добу простою, суму в розмірі:

- при міжнародному перевезені (перевезення вантажу передбачає перетин державного кордону України) 50 (п'ятдесят) доларів США у грн. еквіваленті по курсу НБУ на день сплати, за кожну розпочату добу (починаючи з 00.01 год. доби, що слідує за добою, коли транспортний засіб було подано на завантаження та починаючи з 00.01 год. доби, що слідує за добою, коли транспортний засіб було подано на розмитнення) простою, що включає вихідні та святкові дні, за кожний транспортний засіб.

Позивачем керуючись положеннями п. 5.8, 10.7-10.11 Договору, було направлено на адресу Відповідача через систему електронного документообігу M.E.doc за підписом Позивача з використанням КЕП акти приймання-передачі виконаних робіт щодо понаднормативного простою траснпортних засобів та рахунки на оплату простоїв транспортних засобів в місці завантаження та замитнення. Проте, направлені Позивачем Відповідачу акти та рахунки станом на сьогоднішній день залишені без реагування.

Відповідно до п. 4.7 Договору, За фактом надання послуг Експедитор надає (надсилає) на електронну адресу Клієнту електронну версію двостороннього Акту наданих послуг. Клієнт протягом 2-х (двох) днів з дня отримання Акту зобов'язаний направити Експедитору підписаний Акт наданих послуг або письмову мотивовану відмову від прийому послуг. При неотриманні Експедитором оформленого (підписаного) Клієнтом Акту наданих послуг або письмової вмотивованої відмови від приймання послуг протягом 2-х (двох) днів з дати відправлення Актів Експедитором на електронну адресу Клієнту, послуги вважаються прийнятими Клієнтом без зауважень та підлягають оплаті у повному обсязі.

Станом на сьогоднішній день, Відповідачем не надано Позивачу письмову мотивовану відмову від прийому послуг з простоїв транспортних засобів в місці завантаження та замитнення, а відтак Відповідач має сплатити в повному обсязі простої транспортних засобів в місці завантаження та замитнення, які мали місце з вини Відповідача.

Згідно п. 2.1.11 Договору, Експедитор має право Отримувати від Клієнта плату за свої послуги, а також відшкодування витрат, штрафів та інших платежів, понесених в інтересах Клієнта.

Пунктом 3.2.8 Договору передбачено обов'язок клієнта (в даному випадку Відповідача) відшкодувати Експедитору всі інші додаткові витрати, які виникли при виконанні ним своїх обов'язків в межах цього Договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах Клієнта.

Згідно п. 4.3 Договору, у випадку виникнення у Експедитора додаткових витрат, здійснених в інтересах Клієнта та пов'язаних з виконанням цього Договору, Експедитор виставляє Клієнту додаткові рахунки, які також підлягають оплаті в строк, передбачений п. 4.1. Договору.

Тому Відповідач має сплатити на користь ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» штраф за понаднормативний простій транспортних засобів в місці завантаження загальна сума якого складає 3 850 дол. США:

77 діб простою по всім транспортним засобам * 50,00 дол США/доба = 3 850 дол. США.

Для вирішення питання в позасудовому порядку 04.09.2024 р. ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» було направлено на електронну пошту Відповідача претензію з вимогами сплати штрафних санкцій, проте, вказана претензія, не дивлячись на неодноразові телефонні дзвінки Позивача до Відповідача з метою врегулювати спору в мирному порядку, станом на момент подання даної позовної заяви залишена Відповідачем без реагування, штрафні санкції не сплачені, в усній розмові представником Відповідача було повідомлено, що Відповідач відмовляється сплачувати вказані штрафні санкції за простій транспортних засбів.

Таким чином, беручи до уваги все вищевикладене, ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» має сплатити на користь ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» штраф в загальному розмірі 3 850,00 доларів США.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який…

… Таким чином, беручи до уваги все вищевикладене, Відповідач не виконав свої договірні зобо'язання, допустив простій транспортного під митним оформленням, а відтак має сплатити на користь ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» штраф за простої транспортних засобів в розмірі 3300,00 доларів США.

Щодо стягнення коштів з Відповідача в іноземній валюті.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що…

… Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Статтею 524 ЦК України визначено, що …

… Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Відсутня заборона на укладення правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Отже, укладення правочинів, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).

Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначає, що нею висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18). Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Як вбачається із змісту договору та заявок, укладеного між Позивачем та Відповідачем, а також між Позивачем, розрахунки між сторонами визначені в євро, які мають перераховуватись у гривневий еквівалент по курсу гривні до євро, встановленим НБУ на дату здійснення платежу, а також враховуючи іноземне походження втраченого та знищеного з вини Відповідача вантажу, його вартість також визначена в іноземній валюті - євро, що не заборонено чинним законодавством, а тому за Позивач вважає необхідним просити суд стягнути на його користь суму штрафних санкцій, матеріальних збитків та моральної шкоди саме в іноземній валюті - в євро, що відповідатиме вимогам статті 533 ЦК України. …»

Відповідно до частин 1, пунктів 4-6 частини 3, частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України:

1. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

3. Відзив повинен містити:

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

4. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

В своєму відзиві на позовну заяву, Відповідач, відповідно визнавав наступні фактичні обставини і наводив свої заперечення: « …Сторони уклали договір 6 серпня 2024 року, за яким Позивач (експедитор) зобов'язувався надати транспортно-експедиторські послуги для організації перевезення вантажу Відповідача (клієнта). Основою претензій є понаднормативний простій транспортних засобів у місці митного оформлення, який виник через дії або бездіяльність Відповідача.

Згідно з п. 5.8 договору, клієнт зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 50 доларів США за кожну розпочату добу простою транспортного засобу понад нормативний термін. Позивач стверджує, що Відповідач не дотримався строків завантаження та митного оформлення, що спричинило понаднормативний простій транспортних засобів. На підтвердження факту простою Позивач подав акти виконаних робіт та рахунки на оплату, надіслані через систему електронного документообігу "МЕДОК". Відповідач не надав підписаних актів або обґрунтованих заперечень, що, згідно з п. 4.7 договору, вважається підтвердженням прийняття послуг.

Вважаємо претензії Позивача щодо стягнення штрафних санкцій безпідставними, а самі вимоги - необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.

1. Позивачем не надавались послуги з перевезення Відповідачу, що підтверджується відсутністю рахунків на оплату наданих послуг, оплати самих послуг, та актів приймання-передачі виконаних робіт, які мали бути підписані сторонами та служити підтвердженням факту надання таких послуг. Відсутність відповідних документів свідчить про те, що договірні зобов'язання з боку Позивача не були виконані, а Відповідач, відповідно, не зобов'язаний здійснювати оплату чи сплачувати штрафні санкції за непоставлені послуги.

Згідно з умовами Договору №МП06/08/24_1 від 06.08.2024 р. на транспортне експедирування, укладеного між ТОВ «Газолео Транс» (Клієнт) та ТОВ «Альтаріс ЛТД» (Експедитор), Експедитор зобов'язується надавати транспортно-експедиторські послуги на умовах, зазначених у конкретних заявках, узгоджених між сторонами.

Відповідач дійсно направляв 06.08.2024 р. та 07.08.2024 р., проте такі послуги Відповідачу з незалежних від нього причин Позивачем не надавались.

Таким чином, Відповідач визнає факт направлення заявок на надання транспортно- експедиторських послуг, однак категорично заперечує факт виконання цих послуг Позивачем.

Відсутність факту надання послуг Відповідачу підтверджується наступним:

Згідно з пунктом 4.1 Договору №МП06/08/24_1 на транспортне експедирування, оплата за надані послуги повинна здійснюватися Клієнтом (ТОВ «Газолео Транс») протягом п'яти банківських днів з моменту розвантаження автомобіля на підставі виставленого рахунку, якщо інше не передбачено погодженою Сторонами Заявкою. Оплата здійснюється у національній валюті України - гривні.

Отже, обов'язковою умовою для виникнення обов'язку Клієнта здійснити оплату є, по-перше, факт розвантаження автомобіля, а по-друге, виставлення рахунку Експедитором (ТОВ «Альтаріс ЛТД»).

У даному випадку Позивач не надав жодного належно оформленого рахунку для сплати за свої послуги, що є порушенням умов договору та свідчить про відсутність факту надання послуг, передбачених договором. Відсутність виставлених рахунків та їх несплата підтверджують, що послуги фактично не надавалися, адже, якби послуги були надані відповідно до умов договору, Позивач зобов'язаний був би оформити та направити рахунок на оплату, а Відповідач сплатити їх. Жодних вимог щодо сплати наданих послуг від Позивача не надходило.

Відсутність відповідних рахунків, які б свідчили про виконання обов'язків з боку Позивача, підтверджує, що ТОВ «Альтаріс ЛТД» не надавав послуг, а, відповідно, у ТОВ «Газолео Транс» не виникло обов'язку з оплати таких послуг.

Відповідно до пункту 4.7 Договору №МП06/08/24_1 від 06.08.2024 р., за фактом надання послуг Експедитор зобов'язаний направити Клієнту електронну версію двостороннього Акту наданих послуг на електронну адресу. Зазначений пункт передбачає, що Клієнт має протягом двох днів з дня отримання Акту або підписати його та повернути Експедитору, або надати письмову мотивовану відмову від приймання послуг. У разі, якщо Клієнт протягом цього терміну не надає підписаного Акту або письмової відмови, послуги вважаються прийнятими без зауважень і підлягають оплаті у повному обсязі.

Однак, у цьому випадку акти виконаних робіт не були надіслані Відповідачу, що свідчить про відсутність підтвердженого факту надання транспортно- експедиторських послуг.

Саме, відсутність актів приймання-передачі виконаних робіт свідчить про те, що умови договору щодо підтвердження надання послуг з боку Позивача не були виконані, а тому у Відповідача відсутній обов'язок підписувати такий Акт або надавати письмову відмову від приймання послуг, оскільки Акт виконаних робіт не надходив на електронну адресу Відповідача.

Таким чином, відсутність актів приймання-передачі виконаних робіт є додатковим доказом того, що транспортно-експедиторські послуги фактично не були надані Позивачем Відповідачу.

Надані Позивачем міжнародні товарно-транспортні накладні також не містять відомостей про надання послуг з перевезення Відповідачу, при цьому, як вантажовідправниками, так і вантажоодержувачами є інші особи, а не Відповідач.

Отже, Відповідач визнає факт направлення заявок на надання транспортно-експедиторських послуг, однак категорично заперечує факт виконання цих послуг Позивачем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Відсутність факту надання послуг саме Відповідачу свідчить про те, що умови договору щодо надання послуг з боку Позивача не були виконані, що, в свою чергу, знімає з Відповідача обов'язок здійснювати оплату за простій транспортних засобів.

Щодо наданих Позивачем актів послуг з простою та рахунків на оплату простою, то Відповідач направив до Позивача через систему електронного документообігу «M.E.DOC» зазначені рахунки та акти, проте ці акти та рахунки були відхилені Відповідачем. Відхилення актів та рахунків додатково підтверджує, що Відповідач не визнає отримання послуг, оскільки вони фактично не надавалися.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойка (штраф або пеня) є грошовою сумою або іншим майном, яке боржник зобов'язаний передати кредиторові лише у разі порушення боржником зобов'язання. В даному випадку Відповідач (ТОВ «Газолео Транс») не порушив своїх зобов'язань за договором з ТОВ «Альтаріс ЛТД», оскільки послуги, за які Позивач вимагає сплати штрафних санкцій, фактично не були надані Відповідачу, що підтверджується відсутністю актів приймання-передачі виконаних робіт, рахунків на оплату, оплати та інших документів, що підтверджують виконання послуг.

Для нарахування неустойки, як передбачено статтею 549, необхідним є не тільки наявність договірного зобов'язання, але й факт його порушення. Оскільки Позивач не довів належне виконання своїх зобов'язань щодо надання транспортно- експедиторських послуг Відповідачу, у Відповідача відсутній обов'язок сплачувати будь-які штрафні санкції. Відповідно, вимоги Позивача є безпідставними, оскільки не надано жодних доказів, які б підтверджували факт порушення Відповідачем своїх договірних обов'язків.

Таким чином, враховуючи положення статті 549 ЦК України, у разі відсутності фактичного порушення зобов'язань з боку Відповідача, позовні вимоги щодо стягнення неустойки є необґрунтованими і повинні бути відхилені судом….».

Колегія суддів зауважує, що на підтвердження своїх заперечень в якості Додатку №4 відповідачем додано « 4.Докази відхилення актів та рахунків Позивача в системі електронного документообігу MEDOC.pdf» (т.1 а.с. 102).

Відповідно до частин 1,3 статті 166 Господарського процесуального кодексу України:

1. У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

3. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

У відповіді на відзив, позивач навів наступні пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення: «… 06.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАРІС ЛТД» та ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» був укладений договір № МП06/08/24_1 на транспортне експедирування (надалі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» (Клієнт) доручає ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» (Експелитор) за винагороду надати послуги з транспортно - експедиторського обслуговування з метою забезпечення перевезення різними видами транспорту, перевалки у портах, експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів вантажоодержувачам Кліента (або його повіреним особам), у міжнаролних чи міжміських (по території України) перевезеннях та надання інших узгоджених Сторонами послуг.

Вказаний факт Відповідачем не оспорюється, не заперечується і підтверджується у його відзиві на позовну заяву.

за вищевказаним Договором, між ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» та Відповідачем було узгоджено та укладено наступні заявки для міжнародного перевезення вантажів(перевезення вантажу передбачає перетин державного кордону України):

Вказаний факт Відповідачем також не оспорюється, не заперечується і підтверджується у його відзиві на позовну заяву.

Проте, зазначаючи про те, що Позивачем нібито не надавались послуги з перевезення Відповідачу, Відповідач намагається ввести суд в оману щодо дійсних фактичних обставин спору з метою уникнення відповідальності за порушення ним його договірних зобов'язань, що обґрунтовується на ступним. …

… Відповідач підтвердив у своєму відзиві те, що між сторонами даного спору було укладено договір на транспортне експедирування та заявки на перевезення вантажів до укладеного договору, копії яких долучені Позивачем до позовної заяви.

На виконання замовлень Відповідача по вищевказаним заявкам та договором, ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД», оскільки у нього виникли договірні обов'язки перед Позивачем надати експедиторські послуги з транспортно-експедиторського обслуговування перевезень вантажів Відповідача, виконуючи свої договірні зобов'язання, уклало договір перевезення з Перевізниками, які здійснили безпосереднє перевезення вантажу Відповідача, а також забезпечило подання під завантаження транспортних засобів в узгоджені в Заявках дату, час і місце. У місці завантаження було здійснено завантаження поданих транспортних засобів, митне оформлення з порушення строків, встановлених договором вантажів, та в подальшому вантажі були доставлені в місце призначення.

Разом з тим, Відповідачем не надано до суду жодних доказів відміни чи скасування вищевказаних замовлень, або листів, претензій щодо невиконання Позивачем своїх договірних зобов'язань (неподання під завантаження транспортних засобів, недоставки вантажів в місце призначення тощо) за укладеним договором та заявками до нього, що спростовує його твердження про те, що Позивачем нібито не надавались послуги з перевезення Відповідачу.

По-друге, так, дійсно Позивачем ще не виставлялись Відповідачу акти виконаних робіт та рахунки на оплату наданих послуг, проте це не підтверджує як стверджує Відповідач факт ненадання Позивачем послуг Відповідачу.

Звертаємо увагу суду, що рахунки на оплату послуг та акти виконаних робіт є документами, які складаються після завершення господарської операції, а вданому випадку господарські операції з надання Позивачем експедиторських послуг Відповідачу не завершені, оскільки Позивач має претензії до Відповідача, щодо порушення Відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо дотримання строків нормативного простою транспортними засобами, і як наслідок як стверджує Відповідач відсутність оплати послуг Позивачем з його сторони і після того як буде вирішено питання з оплатою Відповідачем простоїв транспортних засобів, для Позивача завершиться господарська операція і буде виставлено Відповідачу акти наданих послуг та рахунки на оплату наданих Позивачем послуг.

Окрім того, як вбачається на прикладі направлених Позивачем Відповідачу документів щодо оплати простою транспортних засобів, Відповідач їх не приймає і відхиляє. Разом з тим, жодних вмотивованих письмових пояснень щодо відмови від приймання направлених йому Позивачем документів, Відповідач не надав Позивачу.

Укладений між сторонами Договір не визнаний недійсним, нікчемним або неукладеним, Відповідачем підтверджено і визнано факт його укладання відтак, беручи до уваги положення п. 4.7 Договору Відповідач мав не просто не прийняти направлені йому Позивачем рахунки і акти на оплату простоїв транспортних засобів а й надати письмову вмотивовану відмову від приймання вказаних документів, що ним зроблено не було.

Окрім того, факт надання послуг може підтверджуватись й іншими доказами, а не тільки ненаданням Позивачем йому рахунків і актів виконаних робіт та відсутністю з його сторони оплати.

Зокрема, факт надання Позивачем експедиторських послуг Відповідачу за укладеним договором та заявками підтверджується, наявними в матеріалах справи копіями міжнародних товаротранспортних накладних CMR, перепискою між представниками Позивача і Відповідача в месенджері Telegram (скріншоти з екрану мобільного телефону додаються), перепискою між сторонами засобами електронної пошти (скріншоти з екрану комп'ютера додаються).

Зокрема, відповідно до перепискою між представниками Позивача і Відповідача в месенджері Telegram, вбачається, що між сторонами узгоджувались умови перевезення, вартість послуг, кількість необхідних транспортних засобів тощо. Відповідно до повідомлень представника Відповідача, на питання як називається їх компанія він зазначає "ТОВ ГАЗОЛЕО 44860702" (стор. 2 листування файлу "Листування 1"), а потім зазначає, що замовником послуг буде ТОВ Газолео Транс код ЄДРПОУ 45047398, оскільки ТОВ Газолео займається тільки паливом (стор. 5-6 файлу листування "Листування 1"), що вантаж є їхнім (стор. 3 файлу листування "Листування 1"), сторонами здійснюється обмін контактами, вимоги до транспортних засобів, яким мають відповідати транспортні засоби, сторонами узгоджуються ставки на послуги з перевезення, інформацією про транспортні засоби та дані водіїв, які будуть подані на завантаження, дати завантажень, місця де буде здійснюватись замитнення вантажу.

В своїх правових висновках, викладених в постановах від 17.08.2021 р. по справі № 910/16308/20, від 02.06.2023 року у справі № 914/2355/21 Верховний суд зазначив, що роботи вважаються прийнятими за підписаним в односторонньому порядку актом за наявності реального їх виконання у разі неотримання у встановлений строк обґрунтованої відмови замовника про неприйняття таких.

Відтак, твердження Відповідача про те, що Позивачем нібито не надавались послуги з перевезення Відповідачу є безпідставними та не підтвердженими жодним належним та допустимим доказом.

По-третє, згідно переписки сторонами узгоджувалось заміна транспортного засобу, на що представник Відповідача відповідає, що він подав вже дані на завантаження (стор. 5-6 листування файлу "Листування 2"), що підтверджує той факт, що завантаження транспортних засобів було, а відповідно і послуги Позивачем надавались Відповідачу.

Далі представник Відповідача зазначає про замитнення завантаженого вантажу і надає інструкції з процедури проведення замитнення, надає координати та адресу митного терміналу, де буде здійснюватись замитнення (стор. 18-20 листування файлу "Листування 2"), що свідчить про те, що Відповідачем здійснювалосб завантаження транспортних засобів, оскільки на замитнення авто прибувають завантаженими з вантажем, що підтверджує той факт, що завантаження транспортних засобів було, а відповідно і послуги Позивачем надавались Відповідачу..

Згідно листування, представник Відповідача повідомляє про зміну місця доставки вантажу з м. Варна на м. Ямбол Болгарія (стор. 1-2 переписки файлу "Листування 3"), сторонами здійснюється узгодження ставок на послуги (стор. 3-5 і далі по тексту переписки файлу "Листування 3"), представник Відповідача запитує чи завантажені авто і номери пломб (стор. 18-19 переписки файлу "Листування 3"), узгодження сторонами пунктів замитнення, далі мова йде про затримки в замитненні, необхідність переїзду на замитнення на митні термінали в інші міста України (з Одеси на Кропивницький), узгодження ставок за переїзд авто, про простої авто після завантаження на замитненні, представник Відповідача надсилає вантажні митні декларації, представник Відповідача узгоджує строки і ставки простоїв, цікавиться місцем положення транспортних засобів під час перевезення, коли вони прибудуть в місце призначення, цікавиться процесом розвантаження (скріншоти з екрану мобільного телефону листування представників сторін додаються).

Також згідно листування представник Відповідача надає інструкції по здійсненню процедури розвантаження, зазначає про вартість послуг по розвантаженим авто тощо.

Все це підтверджує той факт, що завантаження транспортних засобів було, перевезення вантажів Відповідача було, а відповідно і послуги Позивачем надавались Відповідачу і спростовує твердження Відповідача про те, що послуги Позивачем не надавались Відповідачу.

Разом з тим, в листуванні в месенджері вайбер представник Відповідача зазначає представнику Позивача, про те, що на кого ми будемо подавати в суд, якщо ТОВ Газолео Транс ніде не вказано в товаротранспортних накладних, і відповідно не можливо довести що послуги надавались ТОВ "Газолео транс".

Це також підтверджує той факт, що завантаження транспортних засобів було, перевезення вантажів Відповідача було, а відповідно і послуги

Позивачем надавались Відповідачу і спростовує твердження Відповідача про те, що послуги Позивачем не надавались Відповідачу.

По-четверте, згідно листування між представниками Позивача і Відповідача (файл "Листування 19"), представник Відповідача надавав Позивачу пропозиції щодо вирішення суми оплати відщкодування за простої транспортних засобів, на які отримував відмову, зазначає, що в простоях є частина його вини і в кінцевому представник Відповідача написав, що можемо закривати питання, директор Відповідача все оплатить.

По-п'яте, згідно листування між сторонами, що здійснювалось сторонами засобами електронної пошти, 19.08.2024 представником Позивача направлено на адресу електронної пошти Відповідача, яка вказана як електронна пошта Відповідача в укладеному між сторонами Договору (п. 10.11 Договору) ІНФОРМАЦІЯ_1 і є офіційною електронною поштою Відповідача, яка вказана в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повідомлення із зазначенням розрахунків вартості послуг Позивача по кожній замовленій Відповідачем послузі (авто) на що, з тієї ж електронної пошти 19.08.2024 р. від Відповідача на адресу Позивача надходить відповідь, про те що оплата буде проведена в повному обсязі за простої та вивантажений вантаж згідно його ваги.

Окрім того, на вказану електронну пошту Відповідача і з неї між сторонами здійснювався обмін реєстраційними документами сторін, документами на транспортні засоби та водіїв, сканованими копіями договору та заявок, направлялась претензія тощо.

Щодо листування між сторонами даного спору за допомогою електронної пошти, а також за допомогою месенджера Telegram вважаємо за необхідне зазначити про судову практику з даного питання. Зокрема, в своїй постанові від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21 Касаційний господарський суд серед іншого зазначив, що кожен електронний доказ (оригінал) зазвичай містить таку приховану інформацію як метадані. Метадані - це відомості про інші дані, й іноді їх називають «цифровим відбитком» електронних доказів. Він може включати важливі доказові дані, такі як дата й час створення чи модифікації файлу чи документа, або автор, а також дата й час, коли дані були надіслані. Безпосередній доступ до метаданих зазвичай недоступний. Він наголосив, що суди повинні усвідомлювати потенційну доказову цінність метаданих, у випадку коли інша сторона оспорює достовірність доказу (авторство, цілісність, автентичність). Метадані можуть бути використані для відстеження та ідентифікації джерела та адресата повідомлення, даних про пристрій, який створив електронні докази, дати, часу, тривалості та типу доказів. Метадані можуть бути релевантними або як непрямі докази (наприклад, вказівки на найбільш релевантну версію документа), або як прямі докази (наприклад, якщо даними файлу маніпулювали). Ця настанова також релевантна у випадку втрати метаданих. Чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов'язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення. Відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації. Таким чином, Верховний Суд застосував відомий у світі принцип самоідентифікації автора. Більш того, щодо електронних доказів широко застосовується й доктрина «листа у відповідь». Тобто, якщо доведено, що лист чи повідомлення були відправлені певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось окрім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту та обговорюваних деталей. Такі роздруківки є паперовою копією електронного доказу. Звідси вони мають бути засвідчені як паперові копії в порядку, встановленому чинним законодавством, та не підлягають засвідченню електронним підписом (п.82 постанови Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №914/1003/21). …

… Щодо тверджень Відповідача про те, що він відхилив підписання направлених Позивачем актів та рахунків на оплату простоїв транспортних засобів, зазначаємо, що вказані дії Відповідача не можуть бути підтвердженням того, що послуги за укладеним договором та заявками Позивачем не надавались Відповідачу, а навпаки, Відповідач навмисно відхиляє вказані документи з метою уникнення відповідальності за порушення ним його договірних зобов'язань в даному випадку відповідальності за порушення Відповідачем строків нормативного простою транспортних засобів.

Щодо того, що Відповідач не зазначений у товаротранспортних накладних CMR зазначаємо, відповідно до відомостей, що містяться в єдиному реєстрі юридичних осіб, щодо Відповідача вказано серед видів господарської діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт та 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, відповідно вони могли експедирувати замовлені перевезення. Окрім того, нам не відомо, яким чином Відповідач проводить у себе господарські операції і які схеми використовує при цьому, вказані документи складались ним, послуги Позивачем надавались Відповідачу в повному обсязі і належним чином, що підтверджується іншими наявними в матеріалах справи документами, а також листування Відповідача з Позивачем у месенджерах та електронною поштою.

Щодо тверджень Відповідача про те, що на його рахунки не надходили кошти від від компаній, які зазначені в міжнародних товарно-транспортних накладних зазначаємо, розрахунки між сторонами могли здійснюватись у готівковій формі, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, розрахунків вказаними компаніями на користь третіх осіб тощо або наприклад взагалі неоплати вказаними компаніями Відповідачу коштів, внаслідок чого може існувати заборгованість і як наслідок у банківських виписках по руху коштів не будуть відображатись надходження коштів від даних компаній. Окрім того, нам не відомо, яким чином Відповідач проводить у себе господарські операції і які схеми використовує при цьому, а тому вказані твердження Відповідача і надана ним виписка по рахунку не можуть спростовувати факт надання Позивачем Відповідачу експедиторських послуг за укладеним договором та заявками.

Таким чином Відповідачем не доведено і не надано до суду жодних належних і допустимих доказів окрім власних нічим не підтверджених пояснень щодо того, що Позивачем нібито не надавались йому послуги за укладеним договором та заявками, Відповідачем не спростовані доводи і аргументи Позивача, викладені в позовній заяві, а відтак просимо суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. …».

До відповіді на відзив позивачем надано:

- листування між представниками позивача та відповідача (том 1, а.с. 121-250; том 2, а.с. 1-11);

- таблиця простоїв (том 2, а.с. 12);

- відгуки в месенджерах щодо відповідача (том 2, а.с. 13).

Відповідно до частин 1, 3 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

3. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

За змістом заперечень, відповідач надав наступні пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх відхилення: «… Згідно наданих CMR усі автомобілі були розвантажені, а отже у Позивача виникли всі підстави для виставлення рахунків та вимоги здійснення оплати за організацію перевезень, проте Позивач не вимагає здійснення оплати за перевезення Відповідачем, не направляє Відповідачу ані рахунків, ані актів виконаних робіт, що свідчить про те, що Відповідачу ці послуги не надавались.

Позивачем до Відповіді на відзив долучено фото переписки у месенджері Телеграм з особою - ОСОБА_1 , яку Позивач називає представником Відповідача. …

… Така особа як ОСОБА_1 не є працівником Відповідача, не є його представником, і взагалі ця особа невідома Відповідачу. На підтвердження цього факту надаємо копії звітів «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» за період 3 квартал 2024 р., в яких відображаються працівники Відповідача.

Таким чином, надане листування не може розглядатись як доказ, оскільки особа з якою переписувався Позивач є невстановленою, жодних доказів що ця особа є працівником або представником Відповідача Позивачем не надано. …».

В якості доказів того, що ОСОБА_1 не є працівником товариства позивача, та, відповідно, його представником, відповідачем надано копії звітів «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» за період 3 квартал 2024 р., в яких відображаються працівники Відповідача (том 2, а.с.22-34).

Надаючи свої письмові пояснення у справі, позивачем зазначено наступне: «… На виконання замовлень Відповідача по вищевказаним заявкам та договором, ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД», оскільки у нього виникли договірні обов'язки перед Позивачем надати експедиторські послуги з транспортно-експедиторського обслуговування перевезень вантажів Відповідача, виконуючи свої договірні зобов'язання, уклало договір перевезення з Перевізниками, які здійснили безпосереднє перевезення вантажу Відповідача, а також забезпечило подання під завантаження транспортних засобів в узгоджені в Заявках дату, час і місце. У місці завантаження було здійснено завантаження поданих транспортних засобів, митне оформлення з порушення строків, встановлених договором вантажів, та в подальшому вантажі були доставлені в місце призначення.

Окрім того, 11.08.2024 р. на електронну пошту ТОВ "АЛЬТАРІС ЛТД" з електронної пошти Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, яка вказана в укладеному між сторонами Договорі (п. 10.11 договору) (копія наявна в матеріалах справи) як електронна пошта Відповідача для листування засобами електронної пошти, а також зазначена в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Відповідача в розділі "Інформація для здійснення зв'язку" як офіційна електронна пошта Відповідача (відповідна інформація наявна в реєстрі), а також підтверджується випискою щодо Відповідача, наданою ним же до заперечень і відзиву, надійшов лист (скріншот листування додано до Відповіді на відзив, додаток 17 арк. 4) з інструктажем щодо місця замитнення авто наступного змісту, цитата: "Все авто, которые догружаются в Баштанке, будут таможится в Кропивницком. Едут по 90$/т. Все кто стоит в Одессе, таможатся там же и едут как планировалось изначально."

Звертаємо увагу суду на фразу "Все авто, которые догружаются", що означає, що завантаження поданих ТОВ "АЛЬТАРІС ЛТД" під завантаження авто здійснювалось Відповідачем, і відповідно послуги Позивачем надавались Відповідачу.

Далі 19.08.2024 р. ТОВ "АЛТАРІС ЛТД" направлено на ту ж саму адресу електронної пошти Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 лист (скріншот листування додано до Відповіді на відзив, додаток 16 арк. 1-2) з інформацією по вартості послуг ТОВ "АЛЬТАРІС ЛТД" та розрахунок простоїв транспортних засобів по кожному поданому під завантаження Позивачем, завантаженим Відповідачем і доставленим на замовлення Відповідача вантажем і зпроханням підтвердити надані суми, у відповідь на який з тієї ж електронної пошти Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 19.08.2024 р. надійшла відповідь на електронну пошту ТОВ "АЛЬТАРІС ЛТД", цитата: "Добрый вечер! Оплата будет произведена в полном объеме за простой и выгруженный вес" (скріншот листування додано до Відповіді на відзив, додаток 16 арк. 3).

Все вказане листування свідчить про те, що все ж таки послуги Позивачем надавались, після завершення деяких з них сторонами було узгоджено вартість послуг Позивача, строки і вартість простої транспортних засобів по кожному з них. Звертаємо увагу суду, що відповідно до укладених між сторонами заявок на перевезення вантажу, остаточна вартість послуг Позивача визначається після розвантаження авто.

Також, 04.09.2024 р. Позивачем було направлено на ту ж саму адресу електронної пошти Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 претензію (копія наявна в матеріалах справи) щодо необхідності сплати простоїв і у відповідь на отриману претензію Відповідач чомусь не надав відповідь про те, що послуги йому нібито Позивачем не надавались.

Разом з тим, як зазначалось у відповіді на відзив, рахунки на оплату послуг та акти виконаних робіт є документами, які складаються після завершення господарської операції, а вданому випадку господарські операції з надання Позивачем експедиторських послуг Відповідачу для Позивача не завершені, оскільки Позивач має претензії до Відповідача, щодо порушення Відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо дотримання строків нормативного простою транспортними засобами і після того як буде вирішено питання з оплатою Відповідачем простоїв транспортних засобів, для Позивача завершиться господарська операція і буде виставлено Відповідачу акти наданих послуг та рахунки на оплату наданих Позивачем послуг, що не заборонено чинним законодавством.

Відтак, вказані твердження Відповідача є безпідставними та направлені на уникнення Відповідачем відповідальності за порушення ним договірних зобов'язань. …

… Позивачем надано до суду електронні доказ листування між Відповідачем та Позивачем електронною поштою. Згідно наданого листування, всі листи і документи в процесі співпраці крім месенджерів направлялись Позивачем на офіційну електронну пошту Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, яка вказана як електронна пошта Відповідача в укладеному сторонами договорі, яка вказана в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Відповідача в розділі "Інформація для здійснення зв'язку", яка вказана у виписках щодо Відповідача, наданою ним же до заперечень і відзиву, відтак, листи, документи та повідомлення були відправлені Позивачем саме Відповідачу і відповідно, відповіді, направлені Відповідачем Позивачу з вказаної електронної пошти є відповідями Відповідача, у вказаному листування Відповідач надає відповіді на листи Позивача, що стосуються перевезення вантажів Відповідача саме за укладеним договором та заявками, а отже дані відповіді Відповідача є автентичними без додаткових доказів …».

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Колегія суддів зауважує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву і запереченнях ґрунтуються на концепції негативного доказу і не підтвердженні належними і допустимими в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказах.

В подальшому, Відповідач продовжив відстоювати свою правову позицію в суді апеляційної інстанції, будуючи її виключно на цій же концепції: «…По-перше, Позивач обґрунтовує розрахунок простою на підставі планованої дати прибуття транспортного засобу, зазначеної у заявках. Однак жодних доказів того, що транспортний засіб фактично прибув у зазначений час, не надано. Без таких доказів визначення початку простою є необґрунтованим і спекулятивним. Більш того, наприклад, заявки на перевезення вантажу № МП06/08/24_05 від 06 серпня 2024 року та № МП06/08/24_06 від 06 серпня 2024 року містять дату завантаження з 08.08.2024 по 09.08.2024 року, але не включають точних часових відміток прибуття транспортних засобів до пунктів завантаження чи розвантаження, що унеможливлює достовірне визначення початку чи тривалості будь-якого простою. Отже заявки вказують лише плановий період для завантаження, але не містять даних про фактичний час прибуття, вибуття чи завершення митного оформлення. Відсутність таких відомостей у заявках підтверджує, що Позивач не може обґрунтовано стверджувати факт понаднормативного простою, оскільки планові дати не є достатніми для встановлення реальних обставин виконання перевезень.

По-друге, розрахунок простою здійснюється Позивачем з планованої дати завантаження до дати зазначеної на штампі митниці на CMR, який ставиться на митному посту при перетині кордону, при цьому не враховуючи часу на доставку вантажу проміжок між завантаженням перетином кордону транспортний засіб міг перебувати в русі, зупинятися для технічного обслуговування (заправка, перевірка технічного стану), відпочинку водія чи навіть ремонту у разі поломки, черг на кордоні. Жодних доказів того, що транспортний засіб саме простоював з вини Клієнта, а не був у дорозі або наприклад у черзі на кордоні, Позивач не надав.

По-третє, відсутні будь-які документальні підтвердження понаднормативного простою, зокрема:

1. Листи простою, які мали б бути надані перевізником як офіційне повідомлення клієнту.

2. Відмітки у CMR-накладних, які б підтверджували факт і тривалість простою транспортного засобу.

3. Будь-які інші документи від фактичних перевізників, які підтверджують факт простою.

Відсутність таких доказів свідчить про те, що сама подія понаднормативного простою транспортного засобу не підтверджена належними і допустимими доказами.

Крім того, пункт 5.8 договору прямо визначає, що штраф за простій може бути нарахований лише за умови, якщо цей простій виник з вини клієнта. Позивач не надав жодних доказів того, що:

• клієнт не надав необхідних документів або інформації;

• клієнт своїми діями чи бездіяльністю створив умови для простою транспортного засобу.

Відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями клієнта та простоєм виключає будь-які підстави для нарахування штрафу.

Отже, навіть якщо послуги експедитора були частково виконані, обставини, на які посилається Позивач, не дають підстав для стягнення штрафу за простій. Без точних даних про час прибуття та вибуття транспортного засобу неможливо визначити, скільки часу тривав простій. Наприклад, якщо транспортний засіб прибув о 10:00 10 серпня 2024 і був розвантажений о 18:00 12 серпня 2024 р., простій склав би 56 годин, що не перевищує нормативний строк у 72 години. Проте без документальних підтверджень ці розрахунки залишаються гіпотетичними.

Вимоги Позивача є необґрунтованими, а їх задоволення без належних доказів порушує принципи справедливості та розумності, закріплені в статті 6 Цивільного кодексу України. …

… Проте Позивач у своїх розрахунках ігнорує ці положення договору. Всі обчислення ведуться від моменту подання транспортного засобу на завантаження, а не від фактичного перевищення нормативного строку. Позивач також не враховує, що протягом перших 72 годин з моменту прибуття транспортного засобу будь-які затримки є частиною нормального транспортного процесу і не можуть кваліфікуватися як порушення.

Крім того, у своїх доказах, зокрема в наданій таблиці, наданій у відповіді на відзив, Позивач вказує строки простою, які суперечать даним, зазначеним у позовній заяві.

Також необхідно зазначити, що Відповідно до пункту 4.7 Договору транспортного експедирування, експедитор після надання послуг повинен направити на електронну адресу Клієнта електронну версію двостороннього Акту наданих послуг. Клієнт, у свою чергу, зобов'язаний протягом двох днів з моменту отримання або підписати акт, або надати мотивовану відмову. Якщо Клієнт не надає жодної відповіді, послуги вважаються прийнятими і підлягають оплаті в повному обсязі. Однак вказаний механізм може бути застосований виключно у випадку, коли акт направлений на встановлену електронну адресу Клієнта. Пункт 10.11 Договору передбачає, що офіційна електронна адреса Відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач не надав доказів того, що будь-які акти або рахунки були направлені саме на цю адресу. Таким чином, пункт 4.7 Договору транспортного експедирування в частині автоматичного прийняття актів наданих послуг та актів простою не може застосовуватися, оскільки електронна комунікація відбулася не у спосіб передбачений пунктом 4.7. Договору. …

… Надані позивачем в якості доказів роздруківки листування між менеджером ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» та користувачем зі сторони відповідача - ОСОБА_2 правомірно не прийняті судом першої інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові ВП ВС від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) виснувала, що повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до ст. 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами в месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.

Така особа як ОСОБА_1 не є працівником Відповідача, не є його представником, і взагалі ця особа невідома Відповідачу та це підтверджується копіями звітів «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» за період 3 квартал 2024 р., в яких відображаються працівники Відповідача.

Позивач у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що згідно позицію Велика Палата Верховного Суду у Постанові ВП ВС від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до ст. 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Водночас поза увагою апелянта залишилося друге речення пункту 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21: "Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із урахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.

Таким чином, доводи Позивача в частині використання електронного листування з невстановленою особою як доказу повинні бути відхилені як безпідставні та такими, що суперечать принципам належності, допустимості та достовірності доказів у господарському судочинстві. …».

Вищевказані доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу суперечать фундаментальному принципу господарського судочинства та не спростовують належні і допустимі докази, надані позивачем, які є більш вірогідними , в розумінні статті 79 Господарського процесуального кодексу України і, відповідно такими, що спростовують вищенаведені твердження відповідача.

В свою чергу, у відповіді на апеляційну скаргу відповідач навів наступні пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у апеляційній скарзі доводів та мотиви їх визнання або відхилення: «… 1. Судом зроблено вірний висновок, що позивачем документально не підтверджено дати фактичного прибуття транспорту під завантаження і тому неможливо достовірно прорахувати тривалість можливого простою транспортних засобів, більш того, ним взагалі не доведено факту простою, що могло б бути підставою для нарахування штрафу, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до пункту 5.8 договору, штраф за простій може бути нарахований виключно за умови доведеного факту понаднормативного простою, який стався з вини клієнта. У даному випадку Позивач не надав належних доказів, які б підтверджували факт самого простою, його тривалість та причини виникнення.

По-перше, Позивач обґрунтовує розрахунок простою на підставі планованої дати прибуття транспортного засобу, зазначеної у заявках. Однак жодних доказів того, що транспортний засіб фактично прибув у зазначений час, не надано. Без таких доказів визначення початку простою є необґрунтованим і спекулятивним. Більш того, наприклад, заявки на перевезення вантажу № МП06/08/24_05 від 06 серпня 2024 року та № МП06/08/24_06 від 06 серпня 2024 року містять дату завантаження з 08.08.2024 по 09.08.2024 року, але не включають точних часових відміток прибуття транспортних засобів до пунктів завантаження чи розвантаження, що унеможливлює достовірне визначення початку чи тривалості будь-якого простою. Отже заявки вказують лише плановий період для завантаження, але не містять даних про фактичний час прибуття, вибуття чи завершення митного оформлення. Відсутність таких відомостей у заявках підтверджує, що Позивач не може обґрунтовано стверджувати факт понаднормативного простою, оскільки планові дати не є достатніми для встановлення реальних обставин виконання перевезень.

По-третє, відсутні будь-які документальні підтвердження понаднормативного простою, зокрема:

1. Листи простою, які мали б бути надані перевізником як офіційне повідомлення клієнту.

2. Відмітки у CMR-накладних, які б підтверджували факт і тривалість простою транспортного засобу.

3. Будь-які інші документи від фактичних перевізників, які підтверджують факт простою.

• клієнт не надав необхідних документів або інформації;

• клієнт своїми діями чи бездіяльністю створив умови для простою транспортного засобу.

Вимоги Позивача є необґрунтованими, а їх задоволення без належних доказів порушує принципи справедливості та розумності, закріплені в статті 6 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3.2.5 договору, час, необхідний для здійснення вантажно- розвантажувальних робіт, митного оформлення, митного очищення та оформлення документів, є нормативним і становить 72 години з моменту прибуття транспортного засобу на завантаження або розвантаження як на території України, так і в інших державах. Цей строк є складовою частиною транспортного процесу і не може вважатися порушенням. Лише перевищення цього строку за умов, прямо передбачених договором, може кваліфікуватися як понаднормативний простій із нарахуванням штрафу.

Пункт 5.8 договору встановлює, що штраф за простій може бути нарахований виключно за понаднормативний час і лише за умови, що такий простій виник з вини клієнта. Зокрема, штрафні санкції можливі у випадках, коли клієнт або його представники не надали необхідних документів, допустили помилки в їх оформленні, порушили митні чи податкові правила, або ж коли були відсутні точні координати місць завантаження чи вивантаження. Всі ці положення свідчать про те, що штраф за простій має базуватися на чітко встановленому причинно-наслідковому зв'язку між діями або бездіяльністю клієнта та тривалістю простою.

Проте Позивач у своїх розрахунках ігнорує ці положення договору. Всі обчислення ведуться від моменту подання транспортного засобу на завантаження, а не від фактичного перевищення нормативного строку. Позивач також не враховує, що протягом перших 72 годин з моменту прибуття транспортного засобу будь-які затримки є частиною нормального транспортного процесу і не можуть кваліфікуватися як порушення.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, ґрунтуючись на відсутності доказів простою та його причинного зв'язку з діями Відповідача. Рішення було прийнято з урахуванням повного та всебічного дослідження матеріалів справи, а також правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

2. Надані позивачем в якості доказів роздруківки листування між менеджером ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» та користувачем зі сторони відповідача - ОСОБА_2 правомірно не прийняті судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного, Відповідач вважає, що апеляційна скарга ТОВ "АЛЬТАРІС ЛТД" не містить обґрунтованих підстав для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2025. Суд першої інстанції:

- Правильно встановив фактичні обставини справи, зокрема відсутність доказів надання послуг і простою з вини Відповідача.

- Належним чином застосував норми матеріального та процесуального права.

- Обґрунтовано відмовив у задоволенні позову через недоведеність вимог Позивача. …».

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАРІС ЛТД» та ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» був укладений договір № МП06/08/24_1 на транспортне експедирування (надалі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» (Клієнт) доручає ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» (Експелитор) за винагороду надати послуги з транспортно - експедиторського обслуговування з метою забезпечення перевезення різними видами транспорту, перевалки у портах, експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів вантажоодержувачам Кліента (або його повіреним особам), у міжнаролних чи міжміських (по території України) перевезеннях та надання інших узгоджених Сторонами послуг.

За вищевказаним Договором, між ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» та Відповідачем було узгоджено та укладено наступні заявки для міжнародного перевезення вантажів(перевезення вантажу передбачає перетин державного кордону України):

- Заявка №МП06/08/24_06 від 6 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка №МП07/08/24_1 від 7 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchevo;

- Заявка №МП07/08/24_04 від 7 серпня 2024р. на перевезення нерафінованої олії за маршрутом м. Баштанка, Миколаївська область - 8677 Kalchev.

Як зазначено позивачем, на виконання замовлення Відповідача по вищевказаним заявкам, ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» виконуючи свої договірні зобов'язання, уклало договір перевезення з Перевізниками, які здійснили безпосереднє перевезення вантажу Відповідача, а також забезпечило подання під завантаження транспортних засобів в узгоджені в Заявках дату, час і місце.

Згідно пункту п. 3.2.5 Договору Клієнт зобов'язаний забезпечити власними силами та засобами здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, митного оформлення, митного очищення, оформлення документів на приймання вантажів до перевезення та їх здачу не більше ніж за:

Всупереч умов Договору та укладених заявок, Відповідачем не забезпечене здійснення вчасного митного оформлення вантажу за вищевказаними заявками.

Відповідно до умов п. 5.8 Договору за простій транспортного засобу під завантаженням (розвантаженням) і митним оформленням понад термін, установлений пунктом 3.2.5. даного Договору, при завантаженні, митному оформленні, в пунктах пропуску при проходженні державних кордонів, митному очищенні, розвантаженні і т.д. з будь-яких причин з вини Клієнта, в т.ч., але не виключно через неправильне/неповне оформлення/неоформлення товарно-транспортних та інших супровідних документів, залежно від вантажу і його специфічних особливостей (ветеринарні, санітарні, якісні, свідоцтва і т.д.), внаслідок порушення Замовником або одержувачем вантажу митного (відсутність або неправильно оформлені в установленому порядку транзитні дозволи по країнам транзиту), податкового законодавства країни вантажовідправника, країн транзиту, країни призначення вантажу (несплати у встановленому порядку митних зборів, акцизів або інших, передбачених законом платежів і т.д.), очікуванні точних адрес/ координат місць завантаження/вивантаження Клієнт сплачує штраф Експедитору за кожну почату добу простою, суму в розмірі:

Керуючись положеннями п. 5.8, 10.7-10.11 Договору, позивачем було направлено на адресу відповідача через систему електронного документообігу M.E.doc за підписом Позивача з використанням КЕП акти приймання-передачі виконаних робіт щодо понаднормативного простою траснпортних засобів та рахунки на оплату простоїв транспортних засобів в місці завантаження та замитнення (том 1, а.с. 83). Проте, направлені Позивачем Відповідачу акти та рахунки станом на сьогоднішній день залишені без реагування.

Колегія суддів констатує відсутність в матеріалах справи письмової мотивованої відмови відповідача від прийому послуг з простоїв транспортних засобів в місці завантаження та замитнення.

Пунктом 3.2.8 Договору передбачено обов'язок клієнта відшкодувати Експедитору всі інші додаткові витрати, які виникли при виконанні ним своїх обов'язків в межах цього Договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах Клієнта.

Відповідно до п. 4.3 Договору, у випадку виникнення у Експедитора додаткових витрат, здійснених в інтересах Клієнта та пов'язаних з виконанням цього Договору, Експедитор виставляє Клієнту додаткові рахунки, які також підлягають оплаті в строк, передбачений п. 4.1. Договору.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ст.9 ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Даною статтею визначено істотні умови договору транспортного експедирування, зокрема такими є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб-резидентів України - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для фізичних осіб-громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування та вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Статтею 12 вказаного Закону передбачено обов'язок клієнта сплатити належну плату експедитору та відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта при виконанні договору.

Таким чином, на законодавчому рівні врегульовано правові підстави зобов'язань сторін у сфері транспортно-експедиторської діяльності. Цей вид діяльності є господарською та має допоміжний характер стосовно перевезення вантажів. Суть транспортного експедирування полягає не лише у фізичному переміщенні вантажу, а в організації всього комплексу заходів, пов'язаних із його доставкою, включаючи укладення договорів з перевізниками, контроль за перевалкою, супровідною документацією, обліком тощо.

Матеріалами справи підтверджується, що фактично між ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» та ТОВ «ГАЗОЛЕО ТРАНС» скались відносини, засновані на договорі транспортного експедирування. Вказаний факт відповідачем підтверджується, зокрема, у його відзиві на позовну заяву «… Отже, відповідач визнає факт направлення заявок на надання транспортно-експедиторських послуг, однак категорично заперечує факт виконання цих послуг позивачем…».

На підтвердження фактичного надання послуг матеріали справи містять належним чином оформлені міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), які містять необхідні позначки, підписи, штампи та печатки, що засвідчують факт здійснення перевезень (том 2, а.с. 152-161).

Окрім того, факт надання послуг позивачем відповідачу підтверджується скріншотами електронного листування засобами електронної пошти та в месенджерах (том 1, а.с. 121-250; том 2, а.с. 1-13).

Згідно зі статтею 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 Господарського процесуального кодексу України, у подібних правовідносинах.

Колегія суддів також зазначає, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами. Велика Палата Верховного Суду у постанові № 916/3027/21 (висновкам якої оскаржувана скаржницею постанова апеляційного суду відповідає в повній мірі) чітко зазначила, що кожна з наведених відповідачем постанов Верховного Суду стосується виключно того, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами в розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

При цьому у вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду не сформулювали висновок, що роздруківки електронного листування взагалі не можуть бути прийняті як допустимі докази (електронні докази).

Відповідно до п.п. 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.1, ч.4, статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.1, ч. 2, статті 45 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» саме Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію юридичної невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, тоді як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Вінчіч та інші проти Сербії», заява № 44698/06). Право на справедливий суд, визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), також пов'язане з вимогами єдиного застосування закону. Розбіжності в тлумаченні правових норм можуть сприйматися як невід'ємна риса судової системи, що складається з певної мережі судів. Тобто різні суди можуть дійти неоднакових, але водночас раціональних та обґрунтованих висновків стосовно подібного юридичного питання, з подібними фактичними обставинами. Однак за певних обставин суперечливі рішення національних судів, особливо найвищих інстанцій, можуть становити порушення вимоги щодо справедливого суду, яку сформульовано в пункті 1 статті 6 Конвенції. У цьому контексті треба проаналізувати: чи глибинні та довготривалі розбіжності в судовій практиці національних судів, чи національне право пропонує засоби для подолання таких розбіжностей, чи ці засоби застосовуються, і якщо застосовуються, то якими є наслідки (рішення ЄСПЛ у справі «Томіч та інші проти Чорногорії», заява № 18650/09, у справі «Шахін і Шахін проти Туреччини», заява № 13279/05).

З метою дотримання принципу юридичної визначеності та забезпечення єдності судової практики, колегія суддів при вирішенні даної справи виходить саме з вищевказаних висновків Великої Палати Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що скріншоти переписки у додатку - месенджері «Telegram» є письмовим документом, який було подано до суду у формі електронного доказу через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та підписано ЕЦП. (том 1, а.с. 121-250 , том 2, а.с. 10-11)

Щодо ідентифікації осіб між якими було здійснено листування у додатку - месенджері «Telegram» колегія суддів зазначає, що дана переписка відбувалась з абонентом «Олександр Матвієць».

1.Зокрема зі змісту листування вбачається наступне: « 06.08.2024 об 11.38 год. представник Позивача надсилає на електронну пошту Відповідача «ІНФОРМАЦІЯ_1» на підпис договір та заявки зазначає у месенджері об 11.39 год., що скинув договір на підпис, на що представник Відповідача об 11.41 год. зазначає цитата: «Ок, посмотрю чуток позже Сейчас с машинами раскидаться нужно». Після того, о 14.48 год представник Позивача просить представника Відповідача підписати договір і заявки, на що представник Відповідача о 14.53 год відповідає, цитата: «сейчас сделаю» і 06.08.2024 р. о 15.06 год. у відповідь від Відповідача з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли скановані копії підписаних Відповідачем договору та заявок.

Також, з вищевказаних скріншотів вбачається, що о 10.46 год. представник Відповідача просить надати фото документів водіїв, на транспортні засоби, кількість пломб, необхідних для кожного авто, формат, в якому необхідно подати документи і о 10.54 год. зазначає, цитата: "Документы на почту с которой прислал уставные". Представник Позивача зазначає у відповідь що надасть документи на 3 авто і на 4 пізніше бо можлива заміна, на що представник Відповідача об 11.30 год. зазначає, цитата: "ок, жду на почту данные". У відповідь 06.08.2024 представник Позивача надсилає на електронну пошту Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 листи з сканованими копіями документів на водіїв і авто, зазначає кількість необхідних пломб для авто. 07.08.2024 в месенджері представник Позивача надсилає представнику Відповідача дані по водіям і авто, в яких фігурують прізвища водіїв ОСОБА_4, ОСОБА_3, номери авто сканіа НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , далі 07.08.2024р. представник Позивача надсилає на електронну пошту Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 листи з сканованими копіями документів на водіїв і авто в т.ч. водіїв ОСОБА_3 і ОСОБА_4, авто сканіа НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . Далі представник Відповідача зазначає, що авто НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 будуть вантажитись 09.08.2024 р. В листуванні між представниками сторін мова йде про авто в т.ч. НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , яке завантажене і знаходиться в Кропивницькому на замитненні вантажу разом з іншими авто В листуванні між представниками сторін при узгодженні кількості днів простоїв згадуються поруч з раніше вже зазначеними авто НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 та НОМЕР_10 .

07.08.2024 р. представник Позивача направив на електронну пошту Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 скановані копії документів на авто та водія Ростовського.

Відповідно до листування між представниками сторін в месенджері, завантаження поданих Позивачем транспортних засобів здійснювалось в 2-х місцях: в Баштанці та Одесі, окрім того, частина вантажу замитнювалась в м. Кропивницький. Вартість послуг Позивача узгоджено частину по ставці 90 дол. США/т (авто які вантажились в Баштанці і переїжджали на замитнення в Кропивницький) та решта послуг по ставці 84 дол. США/т. 11.08.2024 з електронної пошти Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист наступного змісту, цитата: "Все авто, которые догружаются в Баштанке, будут таможится в Кропивницком. Едут по 90$/т. Все кто стоит в Одессе, таможатся там же и едут как планировалось изначально."

Окрім того, 19.08.2024 р. Позивачем направлено на електронну пошту Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 розрахунок по вартості послуг Позивача по кожному з авто за ставками 90 дол. США/т та 4 дол. США/т у відповідь на який з тієї ж електронної пошти Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 19.08.2024 р. надійшла відповідь на електронну пошту ТОВ "АЛЬТАРІС ЛТД", цитата: "Добрый вечер! Оплата будет произведена в полном объеме за простой и выгруженный вес".

19.08.2024 р. ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» направлено на ту ж саму адресу електронної пошти Відповідача «ІНФОРМАЦІЯ_1» лист з інформацією по вартості послуг ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» та розрахунок простоїв транспортних засобів по кожному поданому під завантаження Позивачем, завантаженим Відповідачем і доставленим на замовлення Відповідача вантажем з проханням підтвердити надані суми, у відповідь на який з тієї ж електронної пошти Відповідача «ІНФОРМАЦІЯ_1» 19.08.2024 р. надійшла відповідь на електронну пошту ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД», цитата: «Добрый вечер! Оплата будет произведена в полном объеме за простой и выгруженный вес» (скріншот листування наявний в матеріалах справи).

Колегія суддів враховує, що зазначені у листі Позивача розрахунки, якими підтверджено номери авто, причепів, прізвища та імена водіїв, повністю відповідають номерам авто, причепів, прізвищ та імен водіїв, зазначених в заявках, підписаних Відповідачем, підписання яких він підтвердив, а також номерам авто та причепів, зазначених в міжнародних товаро-транспортних накладних.

Вказаний розрахунок було повністю прийнято Відповідачем, що підтверджується його листом у відповідь, у якому зазначено: «Добрый вечер! Оплата будет произведена в полном объеме за простой и выгруженный вес».

Зазначена відповідь була направлена Позивачу з офіційної електронної адреси Відповідача.

Таким чином, Відповідач, отримавши від Позивача на свою офіційну електронну пошту розрахунки по кожному транспортному засобу щодо вартості наданих послуг та простоїв транспортних засобів з вини Відповідача, зі своєї офіційної електронної пошти підтвердив Позивачу, що оплата буде здійснена в повному обсязі за простій та вивантажену вагу.

Відтак, колегія суддів доходить висновку, що у вказаному листі відповідач фактично визнав: факт існування простоїв транспортних засобів; свою готовність здійснити оплату за такі простої; факт надання Позивачем послуг з перевезення, оскільки з фрази «оплата буде здійснена в повному обсязі за простій та вивантажену вагу» прямо вбачається, що вантаж був доставлений у пункт призначення, вивантажений, а отже - послуги Позивача були повністю виконані.

Також згідно наданого Позивачем листування в месенджері з абонентом Олександр Матвієць, представник Позивача надає свій номер телефону, адресу електронної пошти та зазначає перелік реєстраційних документів, копії яких необхідно надати для укладення контракту, на що представник Відповідача відповідає, що з його сторони замовником буде не ТОВ «Газолео» як планувалось спочатку, а ТОВ «Газолео Транс» і зазначає її код ЄДРПОУ, далі о 10.46 год. він зазначає, цитата "доки на почте".

Надалі, 06 серпня 2024 року о 10:46 год. на офіційну електронну адресу Позивача надійшов лист з електронної пошти Відповідача - «ІНФОРМАЦІЯ_1», до якого було додано скановані копії установчих документів Відповідача (зокрема, витяг, витяг платника податку, виписку, наказ про призначення директора, статут, а також реквізити ТОВ «Газолео транс» для укладення договору).

Таким чином, зазначений лист є відповіддю Відповідача на попереднє повідомлення Позивача. З огляду на його зміст та обговорювані деталі, малоймовірно, що особа, інша ніж сам Відповідач або його уповноважений представник, могла отримати це повідомлення та надати відповідь від імені Відповідача.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 ЦК України (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17 та 13.10.2021 у справі №923/1379/20).

Чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов'язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення. Отже, відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації.

Більш того, щодо електронних доказів широко застосовується й доктрина «листа у відповідь». Якщо доведено, що лист чи повідомлення було відправлено певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось окрім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту, обговорюваних деталей (постанова Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21).

Колегія суддів акцентує, що наявні в матеріалах справи скріншоти підтверджують факт надання послуг позивачем, домовленості сторін щодо розрахунків, номерів авто, причепів, прізвищ та імен водіїв, зазначених в заявках, підписаних відповідачем, а також номера авто та причепів, зазначених в міжнародних товаро-транспортних накладних.

Отже, наведене свідчить про визнання Відповідачем факту надання Позивачем транспортно-експедиційних послуг та погодження вартості таких послуг, що спростовує доводи та аргументи Відповідача, викладені у відзиві та запереченнях.

Разом з тим, відповідачем не надано до суду жодних доказів відміни чи скасування вищевказаних замовлень, листів, претензій щодо невиконання позивачем своїх договірних зобов'язань (неподання під завантаження транспортних засобів, недоставки вантажів в місце призначення тощо) за укладеним договором та заявками до нього.

Колегія суддів акцентує, позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів, керуючись стандартом доказування «баланс вірогідностей», дійшла висновку, що позивач довів факт надання відповідачу транспортно-експедиційних послуг.

Відповідач, у свою чергу, не надав належних і допустимих доказів, які б спростовували зазначені обставини або свідчили про неналежне виконання позивачем договірних зобов'язань. Листування сторін за допомогою месенджерів та електронною поштою підтверджує погодження заявок, транспортних засобів, водіїв та вартості перевезень, а отже є допустимим доказом у даній справі та відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду.

З викладеного свідчить, що відповідачем не забезпечене здійснення вчасного митного оформлення вантажу за вищевказаними заявками.

Згідно положень статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 611 ЦК України передбачено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч.1, 2 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення укладається у письмовій формі.

Згідно вимог статей вимог ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно і в установлений строк.

В даному випадку на виконання умов договору сторонами 19.07.2022 складені заявки на міжнародне перевезення вантажів за маршрутом: м. Баштанка (Миколаївська область, Україна) - 8677 Kalchevo (Болгарія).

На підтвердження укладання договору перевезення оформлені міжнародні товаротранспортні накладні CMR.

Укладеним між сторонами договір не був визнаний недійсним, нікчемним або неукладеним. Відповідач підтвердив факт його укладення. Відтак, відповідно до положень пункту 4.7 Договору, відповідач був зобов'язаний не лише відмовитися від прийняття рахунків та актів, направлених позивачем на оплату простоїв транспортних засобів, але й надати письмову, вмотивовану відмову від їх прийняття. Проте цього зроблено не було.

Положення статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» надає визначення міжнародним перевезенням. Ними є перевезення вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону, а за статтею 53 цього ж Закону організацію міжнародних перевезень вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Одним із основних міжнародних документів, який регулює відносини сторін при виконанні міжнародних перевезень вантажів автотранспортом, є Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, підписана в Женеві 19 травня 1956 року.

Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно листа Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 № 72/14-612/1-1559 «Щодо набуття чинності міжнародними договорами» ця Конвенція набрала чинності для України 17 травня 2007 року.

Колегія суддів зазначає, що згідно статті 1 Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Згідно ст. 11 цієї Конвенції:

1. Для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати.

2. Перевізник не зобов'язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника.

Щодо досліджуваної справи, перевезення були виконані належним чином, що підтверджується відтиском штампу та підписом уповноваженої особи вантажоодержувача у графі 24 накладних CMR.

Несвоєчасне здійснення митного оформлення вантажу відповідачем за вищевказаними заявками спричинили понаднормовий простій належних позивачу транспортних засобів в загальній кількості 77 діб.

Відтак, колегія суддів виснує, що в даному випадку позивачем надані належні докази на підтвердження понаднормового простою транспортних засобів позивача з вини відповідача.

Згідно умов п. 5.8 Договору за простій транспортного засобу під завантаженням (розвантаженням) і митним оформленням понад термін, установлений пунктом 3.2.5. даного Договору, при завантаженні, митному оформленні, в пунктах пропуску при проходженні державних кордонів, митному очищенні, розвантаженні і т.д. з будь-яких причин з вини Клієнта, в т.ч., але не виключно через неправильне/неповне оформлення/неоформлення товарно-транспортних та інших супровідних документів, залежно від вантажу і його специфічних особливостей (ветеринарні, санітарні, якісні, свідоцтва і т.д.), внаслідок порушення Замовником або одержувачем вантажу митного (відсутність або неправильно оформлені в установленому порядку транзитні дозволи по країнам транзиту), податкового законодавства країни вантажовідправника, країн транзиту, країни призначення вантажу (несплати у встановленому порядку митних зборів, акцизів або інших, передбачених законом платежів і т.д.), очікуванні точних адрес/ координат місць завантаження/вивантаження Клієнт сплачує штраф Експедитору за кожну почату добу простою, суму в розмірі:

У відповідності до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті чинне законодавство не містить.

Статтею 524 ЦК України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях.

Згідно ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі №500/5194/16 виснувала таке: «Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом Національного банку України на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу в ході виконання судового рішення»; «Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення».

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів вважає, що задоволенню підлягають вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаріс ЛТД» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газолео Транс» 3850,00 доларів США штрафу за простій транспортних засобів у гривні та підлягає корегуванню за середньобанківським курсом продажу на момент проведення розрахунку за курсом НБУ на день виконання рішення.

Враховуючи наведене колегія суддів виснує, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025 у справі № 904/4558/24 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із ч. 1 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Оскільки місцевий господарський суду при прийняті оспорюваного судового рішення неповно не з'ясував обставин, що мають значення для справи, що призвело до суперечності висновків, викладених у рішенні, встановленим судом апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025 у справі №904/4558/24 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАРІС ЛТД", відповідно, підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат:

У зв'язку із скасуванням оскаржуваного рішення відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТАРІС ЛТД", м. Харків на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025 у справі №904/4558/24 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025 у справі №904/4558/24 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОЛЕО ТРАНС» (Код ЄДРПОУ 45047398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАРІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 41668794) штраф в гривнях в розмірі 162021,09грн. (еквівалентному 3850,00 доларів США) за офіційним курсом гривні щодо іноземної валюти згідно даних офіційного сайту НБУ ( bank.gov.ua) на день виконання рішення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОЛЕО ТРАНС» (Код ЄДРПОУ 45047398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАРІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 41668794) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази по справі.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 19.11.2025

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Попередній документ

131906322

Наступний документ

131906324

Інформація про рішення:

№ рішення:	131906323
№ справи:	904/4558/24
Дата рішення:	29.10.2025
Дата публікації:	24.11.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; перевезення, транспортного експедирування, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (02.02.2026)
Дата надходження:	02.02.2026
Предмет позову:	про стягнення штрафних санкцій

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

27.01.2025 12:15	Господарський суд Дніпропетровської області
17.02.2025 14:00	Господарський суд Дніпропетровської області
03.03.2025 12:15	Господарський суд Дніпропетровської області
24.03.2025 11:45	Господарський суд Дніпропетровської області
07.04.2025 11:45	Господарський суд Дніпропетровської області
28.10.2025 12:30	Центральний апеляційний господарський суд
29.10.2025 17:45	Центральний апеляційний господарський суд