11 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/898/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М.,
за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1926Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 (рішення ухвалено суддею Ольшанченко В.І. в приміщенні Господарського суду Харківської області 04.08.2025 о 14:24 год., повне рішення складено 12.08.2025) у справі №922/898/25
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Рівлад, ЛТД», м. Харків, вул. Валентинівська, 21
про стягнення 367828,73 грн, розірвання договору, зобов'язання вчинити певні дії
Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Рівлад, ЛТД» на користь Харківської міської ради 367828 грн 73 коп заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 04.10.2013 № б/н, за період з 01.01.2020 по 28.02.2022; розірвати договір оренди землі від 04.10.2013 №б/н щодо земельної ділянки загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143); зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірму «Рівлад, ЛТД» повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2025 закрито провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Рівлад, ЛТД» на користь Харківської міської ради заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 04.10.2013 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 у сумі 367828,73 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Рівлад, ЛТД» на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 5517,43 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2025 замінено відповідача у справі №922/898/25 з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Рівлад, ЛТД» на його правонаступника - ОСОБА_1 в частині розірвання договору оренди землі від 04.10.2013 №б/н щодо земельної ділянки загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) та зобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 у справі №922/898/25 решту позову задоволено повністю, розірвано договір оренди землі від 04.10.2013 щодо земельної ділянки загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143), зобов'язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 6056,00 грн.
ОСОБА_1 звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 у справі №922/898/25 скасувати, ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову Харківської міської ради до ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачка посилається на таке:
- умови договору оренди не передбачали автоматичну зміну його умов в частині розміру орендної плати, а додаткових угод сторони не укладали, відповідних пропозицій від орендодавця не надходило;
- відповідачка набула право оренди земельною ділянкою лише 11.07.2025, тому не може відповідати за можливе порушення договору оренди землі від 04.10.2013 попереднім землекористувачем; судом безпідставно зазначено про набуття ОСОБА_1 права оренди спірної земельної ділянки з 2013 року та перехід до неї обов'язків ТОВ фірма «Рівлад, ДТД»;
- під час розгляду справи не було встановлено жодного порушення договору саме ОСОБА_1 ;
- стороною договору купівлі-продажу від 11.07.2025 зазначено саме ОСОБА_1 без статусу фізичної особи - підприємця. Відтак ОСОБА_1 набула право оренди та статус орендаря за спірним договором оренди землі виключно як фізична особа без статусу підприємця. Відповідні документи були надані суду 14.07.2025 та ухвалою від 21.07.2025 було залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості відповідача без статусу підприємця. Враховуючи суб'єктний склад сторін, зазначений спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. №1926Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 у справі №922/898/25; залучено до участі у справі №922/898/25 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Рівлад, ЛТД» (ЄДРПОУ 22706968, 61146, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Валентинівська, 21) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; зобов'язано ОСОБА_1 в строк до 22.09.2025 включно надати суду докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Рівлад, ЛТД» апеляційної скарги з доданими до неї документами; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 28.10.2025.
18.09.2025 від відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду від 16.09.2025 із доказами вручення апеляційної скарги третій особі.
27.10.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв'язку з його відрядженням до м. Дніпро.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи, витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 у зв'язку з відпустками судді Мартюхіної Н.О. та судді Лакізи В.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Слободін М.М., суддя Тарасова І.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 розгляд справи відкладено на 11.11.2025, про що повідомлено учасників справи.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи, витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 у зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Слободін М.М., суддя Мартюхіна Н.О.
11.11.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він просив надати додатковий час на формування та подання письмових пояснень, що стосуються предмету спору.
У судове засідання учасники справи не з'явились, хоча були належним чином повідомленні судом про дату, час та місце розгляду справи.
Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що підставою для відкладення розгляду справи у відповідності до вимог ст. 270 ГПК України є неявка у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
При цьому відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Як встановлено судом, копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 була доставлена до електронного кабінету відповідача 29.10.2025 о 12:22 год, про що свідчить довідка Східного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа. Таким чином, відповідач був завчасно повідомлений судом про час та місце розгляду справи. Явка представників сторін не була визнана обов'язковою, а правова позиція відповідача викладена в апеляційній скарзі.
За таких обставин, колегія суддів не вважає клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи обґрунтованим та не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
04.10.2013 між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ фірмою «Рівлад, ЛТД» (орендар) укладений договір оренди землі (надалі - договір), за яким орендодавець на підставі рішення 36 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 30.09.2009 №214/09 «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і спору», рішення 6 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 06.04.2011 №229/11 «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і спору» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Павлова Академіка, 140-Л з кадастровим номером 6310137500:10:001:0143 загальною площею 0,1142 га, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» та господарських споруд гостьової парковки.
У пункті 5 договору сторони погодили, що при змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.
Відповідно до п. 9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.
Орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами (п. 10 договору).
Розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в) зміни нормативної грошової оцінки; г) внаслідок інфляції - щорічно; д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; е) в інших випадках, передбачених законом (п.13 договору).
Згідно з п. 21 договору оренди землі після припинення дії договору орендар за актом приймання-передачі повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 39 договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: несплата розміру орендної плати протягом більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди орендодавця.
Перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці, до іншої особи є підставою для розірвання договору та укладання договору оренди з новим власником будинків та споруд (п. 40 договору).
У березні 2025 Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області до ТОВ фірми «Рівлад, ЛТД» з даним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати. Заборгованість зі сплати орендної плати відповідно до договору оренди землі від 04.10.2013 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 складає 367828,73 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача. Крім того, у зв'язку з тим, що ТОВ фірмою «Рівлад, ЛТД» порушено істотну умову договору оренди землі від 04.10.2013, а саме ним систематично сплачується орендна плата у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством, дія договору підлягає припиненню шляхом його розірвання за рішенням суду у відповідності до вимог ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та п. 38 договору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/898/25, підготовче засідання призначено на 14.04.2025.
Заперечуючи проти позову ТОВ фірма «Рівлад, ЛТД» зазначало, що товариством не допущено жодних порушень договору оренди землі від 14.10.2013; у спірний період права позивача не були порушеними та про їх порушення позивач не заявляв, про існування заборгованості з орендної плати не повідомляв. На думку відповідача, після перерахунку розміру орендної плати, сторони мали укласти додаткову угоду до договору оренди у письмовій формі. Проте, сторони не скористалися своїм правом на зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак позивач не навів доказів того, що його права порушуються відповідачем, та про таке порушення останній повідомлявся. При цьому ТОВ фірма «Рівлад, ЛТД» зазначило, що хоча відповідач не погоджується із позицією позивача щодо необхідності сплати орендної плати у збільшеному розмірі без укладання додаткової угоди у письмовій формі, товариством самостійно здійснено доплату орендної плати у розмірі 367828,73 грн, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю за відсутністю предмета спору. В іншій частині позову відповідач просив відмовити. До відзиву надано, зокрема, платіжну інструкцію від 25.03.2025 про доплату орендної плати у розмірі 367828,73 грн.
14.07.2025 відповідач надав договір купівлі - продажу від 11.07.2025, укладений між ТОВ фірма «Рівлад, ЛТД» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 9 кв м, №1, 2 - огорожа, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , і зобов'язується сплатити за неї обговорену грошову суму. Вищевказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,1142 га, кадастровий номер 6310137500:10:001:0143 (п. 1.1 договору). Відповідно до п. 2.1 договору продаж здійснено за 30000,00 грн.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав інд.№435162129 від 11.07.2025 нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 9 кв м, №1, 2 - огорожа, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована за Єремеєвою С.А. на праві власності, дата державної реєстрації - 11.07.2025.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №435162502 від 11.07.2025 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:10:001:0143 площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 зареєстровано за Єремеєвою С.А.; дата державної реєстрації - 27.12.2013.
16.07.2025 Харківська міська рада звернулася з клопотанням про повернення до стадії підготовчого судового провадження та залучення Єремеєвої С.А. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Протокольною ухвалою від 16.07.2025 відхилено клопотання позивача про повернення до підготовчого провадження та залучення третьої особи, оскільки відсутні докази його направлення третій особі, а також воно подане на стадії розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2025 закрито провадження у справі в частині стягнення з ТОВ фірма «Рівлад, ЛТД» на користь Харківської міської ради заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 04.10.2013, за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 у сумі 367828,73 грн; стягнуто з ТОВ фірми «Рівлад, ЛТД» на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 5517,43 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 замінено відповідача у справі №922/898/25 з ТОВ фірма «Рівлад, ЛТД» на його правонаступника - ОСОБА_1 в частині розірвання договору оренди землі від 04.10.2013 №б/н щодо земельної ділянки загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) та зобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова.
04.08.2025 від Єремеєвої С.А. надійшла заява про закриття провадження у справі №922/898/25 в частині позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 04.10.2013 №б/н щодо земельної ділянки загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) та зобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. До заяви доданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.08.2025 щодо Єремеєвої С.А., з якого вбачається, що підприємницьку діяльність нею припинено 22.12.2016.
Також, в матеріалах справи міститься інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.08.2025, відповідно до якої державна реєстрація ФОП Єремеєвої С.А. відбулася 18.05.2021 та припинена 04.08.2025.
Приймаючи оскаржуване рішення від 04.08.2025, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки на час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна з ТОВ фірма «Рівлад, ЛТД» ОСОБА_1 була суб'єктом підприємницької діяльності, а відтак і на час заміни судом відповідача (ТОВ фірми «Рівлад, ЛТД») на неї як правонаступника, спір підвідомчий господарському суду. Окрім того, враховуючи, що відповідач систематично не сплачував орендну плату в повному обсязі, під час розгляду справи заперечував щодо визначення розміру орендної плати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки, суд визнав таку поведінку відповідача істотним порушенням умов договору оренди землі від 04.10.2013 та підставою для його розірвання і зобов'язання Єремеєвої С.А. повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з пунктами 1, 6, 13, 15 частини статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами - підприємцями. Для цілей цього Кодексу господарською діяльністю є діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України та іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
При цьому судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
За змістом статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, за винятком тих, розгляд яких визначено в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: наявність у них спору про право цивільне та суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).
Разом із цим критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Визначаючи юрисдикцію спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб'єктний склад учасників у цій справі (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 920/343/22).
У постанові від 29.02.2024 у справі № 580/4531/23 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що, вирішуючи питання предметної юрисдикції спору за позовом суб'єкта владних повноважень до суб'єктів приватного права щодо оспорення вчинених ними правочинів, слід враховувати, що статус позивача та/чи зазначені ним мотиви звернення до суду не є достатнім чи визначальним критерієм для віднесення такого спору до предметної юрисдикції адміністративних судів. Під час визначення предметної юрисдикції справ за таким позовом відповідно до статі 19 КАС, статті 20 ГПК, статті 19 ЦПК судам слід виходити, окрім складу сторін, також із суті права та/або інтересу, що оспорюється або за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, обраного способу захисту та характеру спірних правовідносин у сукупності. Застосування зазначених критеріїв дає підстави виснувати, що, оспорюючи правочин, вчинений суб'єктами приватного права та спрямований на набуття, зміну або припинення ними цивільних прав чи обов'язків, суб'єкт владних повноважень передусім втручається у приватноправові відносини та застосовує спосіб захисту, властивий саме цим відносинам, тому, незважаючи на обґрунтування позовних вимог, такий спір є приватноправовим, а справа в такому спорі відноситься до предметної юрисдикції загальних чи господарських судів залежно від складу сторін спору, якщо законом не встановлено інше правило предметної юрисдикції таких спорів.
Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (частини перша та друга статті 3 Господарського кодексу України, який був чинний станом на час прийняття оскаржуваного рішення суду).
Згідно зі статтею 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підприємництво» підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 25 Цивільного кодексу України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ст. 26 Цивільного кодексу України усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Згідно зі ст. 50 Цивільного кодексу України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
Статтею 51 Цивільного кодексу України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «ФОП» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Правовий статус ФОП надає людині з повною цивільною дієздатністю право займатися підприємницькою діяльністю. Набуття такого статусу не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи.
Таким чином, цивільні права й обов'язки фізичної особи набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.
Для встановлення факту користування відповідачкою земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності нею як ФОП на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.
При цьому наявність статусу підприємця не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.
Відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.
Відтак, фізична особа може користуватися земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт нерухомості нежитлового призначення, з різними цілями - як пов'язаними зі здійсненням нею господарської діяльності, так і ні. Користування такою земельною ділянкою не свідчить про господарський характер відносин.
Для встановлення факту користування земельною ділянкою з метою здійснення господарської чи підприємницької діяльності позивач має довести суду факт здійснення фізичною особа-підприємцем певної господарської діяльності на цій земельній ділянці (виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг з метою отримання прибутку).
Як вже зазначалось, позовні вимоги Харківської міської ради, зокрема, щодо розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, були заявлені до ТОВ фірми «Рівлад, ЛТД». Проте, під час розгляду справи суд першої інстанції замінив відповідача у справі у відповідності до ст. 52 ГПК України, про що постановив відповідну ухвалу.
Місцевий господарський суд виходив з того, що у зв'язку з продажем ТОВ фірмою «Рівлад, ЛТД» ОСОБА_1 нежитлової будівлі літ. «А-1», яка знаходиться за адресою: вул. Академіка Павлова, 140-Л, м. Харків та розташована на земельній ділянці площею 0,1142 га, кадастровий номер 6310137500:10:001:0143, до останньої автоматично перейшло право оренди земельної ділянки площею 0,1142 га, кадастровий номер 6310137500:10:001:0143 за договором оренди землі від 04.10.2013 відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України. Суд зазначив, що відбулося універсальне правонаступництво Єремеєвою С.А. всіх прав та обов'язків за договором оренди землі від 04.10.2013. У зв'язку з заміною сторони у зобов'язанні, суд дійшов висновку, що відбулося процесуальне правонаступництво, що стало підставою для заміни учасника справи у відповідності до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Колегія суддів звертає увагу, що вказана ухвала не була оскаржена учасниками справи окремо від рішення суду в порядку п. 26 ч. 1 та ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, заперечення щодо заміни відповідача ними не подавались.
Матеріали справи свідчать, що хоча станом на час укладання договору купівлі - продажу від 11.07.2025 Єремеєва С.А. була зареєстрована як ФОП, проте договір купівлі - продажу з боку покупця укладено нею як фізичною особою.
Колегія суддів звертає увагу, що наявність у фізичної особи статусу підприємця не завжди є підтвердженням того, що вона виступає у такому статусі у всіх правовідносинах. Фізична особа може користуватися земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт нерухомості нежитлового призначення, з різними цілями - як пов'язаними зі здійсненням нею господарської діяльності, так і не пов'язаними. При цьому, позивач має довести факт здійснення фізичною особа-підприємцем саме господарської/підприємницької діяльності на цій земельній ділянці.
Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що Єремеєва С.А. користується земельною ділянкою з метою здійснення господарської діяльності.
Навпаки, згідно з витягом від 04.08.2025 та відповіддю №1661309 від 12.08.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єремеєва С.А. припинила підприємницьку діяльність 04.08.2025.
В свою чергу, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Згідно зі ст. 278 Господарського процесуального кодексу України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 231, 269, 270, 275, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 у справі №922/898/25 скасувати в частині розірвання договору оренди землі від 04.10.2013 щодо земельної ділянки загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143), зобов'язання Єремеєвої Світлани Алефтинівни повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова та стягнення судового збору.
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 04.10.2013 щодо земельної ділянки загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) та зобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції, і позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним даної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 19.11.2025.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя М.М. Слободін