вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" листопада 2025 р. Справа№ 916/4125/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Сибіги О.М.
Гончарова С.А.
за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 12.11.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 (повний текст ухвали складено 23.09.2025)
у справі № 916/4125/23 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної військової адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом:
1) Державне підприємство «Морський торговельний порт Усть-Дунайське»;
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна»;
3) Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський порт Дунай-Кілія»
про усунення перешкод державі у вільному володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом звільнення її від рухомого майна,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія»
до Одеської обласної військової адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Наталія Юріївна
про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора
02.05.2025 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 916/4125/23 Господарським судом міста Києва видано накази про примусове виконання рішення, зокрема, на усунення перешкод державі шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» звільнити її від належних йому тимчасових споруд, рухомого майна, зокрема: будівлі ангару літ "Ч" (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею 521,5 кв. м., висотою 11 м; будівлі вагової літ. "С" (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 кв. м., висотою 2,3 м, та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв. м., висотою 4,3 м), загальною площею 85,7 кв. м.; будівлі зернопереробного комплексу літ. "Ц" (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рами (в'їзд-виїзд), висота підйомної 1,8 м, висота приміщення, де розташований бункер від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування 3,1 м, висота рампи 1,8 м), загальною площею 364,5 кв. м.
04.08.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксир Україна" надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, яка мотивована тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» передано майно до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський порт Дунай-Кілія", у зв'язку з чим виконання наказу від 02.05.2025 є неможливим, оскільки боржник не є власником майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №916/4125/23 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» про заміну сторони у виконавчому провадженні №78422772 у справі №916/4125/23.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» звернулося 06.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 06.10.2025, у якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №916/4125/23 та ухвалити нове судове рішення, яким замінити сторону у виконавчому провадженні №78422772 за наказом Господарського суду міста Києва від 02.05.2025 у справі №916/4125/23 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський порт Дунай-Кілія».
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» зазначає, що суд першої інстанції не вірно врахував правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої питання заміни сторони у виконавчому провадженні має розглядатися виключно через наявність матеріального правонаступництва - тобто реального переходу, прав і обов'язків від первісного учасника правовідносин до іншої особи.
Скаржник вважає не вірним висновок суду першої інстанції, що у даному випадку жодна з форм правонаступництва не має місця, оскільки юридична особа відповідача за первісним позовом ТОВ «Зерновий термінал Кілія» не припинена шляхом реорганізації (злиття, поділу, приєднання, перетворення), а також не відбулось переходу конкретного зобов'язання до іншої особи. Також скаржник не погодився з тим, що передача майна до статутного капіталу іншої юридичної особи (ТОВ «Морський порт Дунай-Кілія») є лише господарською операцією з розпорядження активами (на підставі. корпоративних прав учасника товариства), яка не супроводжується переходом обов'язку, покладеного на-відповідача за первісним позовом судовим рішенням у даній справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» стверджує, що суд першої інстанції мав би застосувати аналогію права та в судовому рішенні визначити наступну позицію: ТОВ «Морський порт Дунай-Кілія» набуло правомочностей власника включно з-усіма повноваженнями щодо вчинення будь-яких дій з переданим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу, а тому суд мав задовольнити заяву Товариства про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 07.10.2025 справу №916/4125/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №916/4125/23 залишено без руху, запропоновано апелянту усунути недоліки.
16.10.2025 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» на адресу Північного апеляційного господарського суду засобами надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд» 16.10.2025, про усунення недоліків апеляційної скарги, з доказами сплати судового збору та доказами направлення апеляційної скарги з доданими до неї документами Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» (третій особі на стороні позивача за первісним позовом).
Також, 16.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» надійшла заява про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №916/4125/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №916/4125/23. Призначено до розгляду на 12.11.2025.
31.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, в яких прокурор зазначив, що зміст ухвали Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №916/4125/23 свідчить про те, що остання не відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
Прокурор стверджує, що розглядаючи відповідну заяву ТОВ «Елексір Україна» про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції обмежився констатацією факту відсутності правонаступництва у спірних правовідносинах через призму неприпинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, поділу, приєднання перетворення) первісного боржника, а також відсутності переходу конкретного зобов'язання до іншої особи, однак не врахував, що ТОВ «Морський порт Дунай-Кілія» як третя особа по справі № 916/4125/23, повинно було достовірно знати про те, що укладаючи 02.04.2025 акт приймання-передачі майна з ТОВ «Зерновий термінал Кілія», тобто після ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025, останнє набуває не тільки прав на нього, а й обов'язків, у тому числі щодо усунення перешкоди державі в особі Одеської обласної військової адміністрації у здійсненні права вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер 5122310100:02:001:0041, загальною площею 4,366 га, розташованою за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул, Портова, 4, шляхом зобов'язання звільнити її від тимчасових споруд, рухомого майна, які з 02.04.2025 належать ТОВ «Морський порт Дунай-Кілія».
Таким чином, зміна власника майна, яке підлягає демонтажу, не припиняє обов'язок боржника, а лише вимагає застосування належного процесуального механізму - заміни сторони виконавчого провадження.
В судове засідання 12.11.2025 з'явились прокурор, представники відповідача та третьої особи-2. Представники Одеської обласної військової адміністрації, Державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайське»; Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський порт Дунай-Кілія» та Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Наталія Юріївна в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили. Про дату та час судововго засідання були повідомлені належним чином.
Представник третьої особи-2 надав свої пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Прокурор також підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги скаржника, просив залишити її без задоволення.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4220-IX від 15.01.2025, Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX, Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.07.2025 №4524-IX, Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.10.2025 №4643-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб, тобто до 03 лютого 2026 року.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі також - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Одеської обласної військової адміністрації (далі - ООВА) до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» (далі також - Товариство, ТОВ «ЗТК»), в якому просив суд усунути перешкоди власнику, державі в особі Одеської обласної військової адміністрації у здійсненні права вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер 5122310100:02:001:0041, загальною площею 4,366 га, розташованою за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4, шляхом зобов'язання Товариства звільнити її від належних Товариству тимчасових споруд, рухомого майна, зокрема: будівлі ангару літ «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею 521,5 кв.м., висотою 11 м; будівлі вагової літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 кв.м., висотою 2,3 м, та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв.м., висотою 4,3 м), загальною площею 85,7 кв.м.; будівлі зернопереробного комплексу літ. «Ц» (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рами (в'їзд-виїзд), висота підйомної 1,8 м, висота приміщення, де розташований бункер від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування 3,1 м, висота рампи 1,8 м), загальною площею 364,5 кв.м.
В подальшому ТОВ «Зерновий термінал Кілія» звернулось з зустрічною позовною заявою до Одеської обласної військової адміністрації про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чужовської Н.Ю. від 21.07.2023 №68549730.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі №916/4125/23 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у вказаній справі рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі №916/4125/23 в частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано, у цій частині прийнято нове рішення.
Зокрема, позов Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» про усунення перешкод задоволено, вирішено усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної військової адміністрації у здійсненні права вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер: 5122310100:02:001:0041, загальною площею 4,366 га, розташованою за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» звільнити її від належних йому тимчасових споруд, рухомого майна, зокрема: будівлі ангару літ "Ч" (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею 521,5 кв. м., висотою 11 м; будівлі вагової літ. "С" (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 кв. м., висотою 2,3 м, та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв. м., висотою 4,3 м), загальною площею 85,7 кв. м.; будівлі зернопереробного комплексу літ. "Ц" (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рами (в'їзд-виїзд), висота підйомної 1,8 м, висота приміщення, де розташований бункер від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування 3,1 м, висота рампи 1,8 м), загальною площею 364,5 кв. м. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва у справі № 916/4125/23 від 01.07.2024 залишено без змін. Розподілено судові витрати, а також доручено Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови.
Водночас, 02.04.2025 року рішенням єдиного засновника (учасника) ТОВ «Зерновий термінал Кілія» вирішено:
1. схвалити вступ Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський порт Дунай-Кілія».
2. передати в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «МПДК» майно, що перебуває у власності та є статутним капіталом Товариства на загальну оціночну вартість 4 882 400,00 грн, а саме:
2.1. комплекс тимчасових будівель та споруд, загальною оціночною вартістю 3 420 000,00 грн:
- будівля ангар (літ. «Ч») (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми, загальною площею - 521,5 кв.м., висотою 11,0 м.);
- будівля вагової (літ. «С») (одноповерхова споруда з технологічним напрямком і складається із двох частин: операторська - площею 9,29 кв.м., висотою 2,3м. та навіс де розташована вагова платформа площею - 76,41 кв.м., висотою 4,3м., загальна площа тимчасової споруди - 85,7 кв.м.);
- будівля зернопереробного комплексу (літ. «Ц») (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається із декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рампи (в'їзд-виїзд). Висота підйомної - 1,8 м. Висота приміщення де розташований прийомний бункер - від 4,0 м до 4,6 м Висота приміщення де розташований пульт керування - 3,1 м висота рампи (в'їзд-виїзд) - 1,8 м загальна площа тимчасової споруди - 364,5 кв.м.)
2.2. вантажно-розвантажувальне, транспортерне обладнання загальною оціночною вартістю 1 462 400,00 грн., яке складається з:
-ваги автомобільні, модель А-30, (0,5-30 тон), заводський номер Б / Н - 1 шт.
-розвантажувач автомобілів У15-УРАГ, вантажопідйомність до 50т. - 1 шт.
-норія НЦ 1-100, висота 30 м. - 1 шт.;
-прийомний бункер - 1 шт.;
-транспортерна лінія у напрямках Ангар, Склад №1/№2, На воду, загальною довжиною 125м.
Передача майна за вказаним рішенням оформлена актом приймання-передачі від 02.04.2025, який посвідчено нотаріально за №№ 265, 266 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фадєєвою Д.Ю.
02.05.2025 Господарським судом міста Києва видано накази про примусове виконання рішення, зокрема, на усунення перешкод державі шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" звільнити її від належних йому тимчасових споруд, рухомого майна, зокрема: будівлі ангару літ "Ч" (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею 521,5 кв. м., висотою 11 м; будівлі вагової літ. "С" (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 кв. м., висотою 2,3 м, та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв. м., висотою 4,3 м), загальною площею 85,7 кв. м.; будівлі зернопереробного комплексу літ. "Ц" (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рами (в'їзд-виїзд), висота підйомної 1,8 м, висота приміщення, де розташований бункер від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування 3,1 м, висота рампи 1,8 м), загальною площею 364,5 кв. м.
В подальшому, 20.06.2025 постановою Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження за №78422772 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 02.05.2025 у справі №916/4125/23.
Проте, як стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліксир Україна", відповідач не виконує рішення суду з підстав відсутності права розпорядження спірним майном.
Зокрема, 30.06.2025 ТОВ «Зерновий термінал Кілія» повідомило ВДВС про неможливість виконання рішення, у зв'язку із відсутністю законних повноважень розпоряджатись майном, зокрема: будівлі ангару літ. «Ч» (одноповерхова арочна, каркасна споруда прямокутної форми), загальною площею 521,5 кв. м., висотою 11 м; будівлі вагової літ. «С» (одноповерхова споруда з технологічним напрямком, яка складається з двох частин: операторської, площею 9,29 кв.м., висотою 2,3 м, та навісу, де розташована вагова платформа, площею 76,41 кв.м., висотою 4,3 м), загальною площею 85,7 кв.м.; будівлі зернопереробного комплексу літ. «Ц» (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що складається з декількох частин: пульт керування, підйомна платформа, прийомний бункер, дві рами (в'їзд-виїзд), висота підйомної 1,8 м, висота приміщення, де розташований бункер від 4 до 4,6 м, висота приміщення, де розташований пульт керування 3,1 м, висота рампи 1,8 м), загальною площею 364,5 кв.м, оскільки він не є власником вказаних об'єктів.
А тому, 04.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліксир Україна" звернулось з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, яка мотивована тим, що боржником передано майно до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський порт Дунай-Кілія", у зв'язку з чим виконання наказу від 02.05.2025 є неможливим, оскільки боржник не є власником майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №916/4125/23 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Відмовляючи в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія», суд першої інстанції виходив з того, що питання заміни сторони у виконавчому провадженні має розглядатися виключно через наявність матеріального правонаступництва - тобто реального переходу прав і обов'язків від первісного учасника правовідносин до іншої особи. Проте, у даному випадку жодна з форм правонаступництва не має місця, оскільки юридична особа відповідача за первісним позовом ТОВ «Зерновий термінал Кілія» не припинена шляхом реорганізації (злиття, поділу, приєднання, перетворення), а також не відбулось переходу конкретного зобов'язання до іншої особи, а передача майна до статутного капіталу іншої юридичної особи (ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія") є лише господарською операцією з розпорядження активами (на підставі корпоративних прав учасника товариства), яка не супроводжується переходом обов'язку, покладеного на відповідача за первісним позовом судовим рішенням у даній справі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Вказана стаття корелюється з ст. 326 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. При цьому положеннями наведеної процесуальної норми не обмежено коло випадків заміни особи у спірних правовідносинах, які можуть бути підставами для процесуального правонаступництва, а також стадію судового процесу, на якій може бути здійснено таке правонаступництво.
Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).
У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2024 у справі №911/568/21.
Суд першої інстанції вірно звернувся до правових висновків, сформульованих у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 03.06.2024 у справі № 910/14598/17, зокрема: "Слід відрізняти поняття "правонаступництво юридичної особи", "правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи" і "процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі", що за своєю правовою суттю мають різний зміст. Верховний Суд неодноразово зазначав про існування універсального та сингулярного правонаступництва (постанови Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 925/436/22, від 12.08.2021 у справі № 910/4288/20).
Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов'язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов'язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106 - 109 ЦК України) і прав, і обов'язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації.
Сингулярне правонаступництво, на відміну від універсального, не охоплює переходу всієї сукупності прав та обов'язків до правонаступника, а тому іменується частковим правонаступництвом, і відбувається заміною осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону. Тобто це можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами, зокрема у договорі відступлення права вимоги.
В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідне підтвердження факту вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.".
З огляду на правову позицію Верховного Суду, питання заміни сторони у виконавчому провадженні має розглядатися виключно через наявність матеріального правонаступництва, тобто реального переходу прав і обов'язків від первісного учасника правовідносин до іншої особи.
Відповідно до ч. 1 - 5 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Проте, матеріали справи не містять доказів передачі або переходу Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» прав та обов'язків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський порт Дунай-Кілія" щодо звільнення земельної ділянки від тимчасових споруд.
Дослідивши обставини справи колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у даному випадку жодна з форм правонаступництва не має місця, оскільки юридична особа відповідача за первісним позовом ТОВ «Зерновий термінал Кілія» не припинена шляхом реорганізації (злиття, поділу, приєднання, перетворення), а також не відбулось переходу конкретного зобов'язання до іншої особи. А передача майна до статутного капіталу іншої юридичної особи (ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія") є лише господарською операцією з розпорядження активами (на підставі корпоративних прав учасника товариства), яка не супроводжується переходом обов'язку, покладеного на відповідача за первісним позовом судовим рішенням у даній справі.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що доказів того, що ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія" взяло на себе обов'язок щодо демонтажу або звільнення земельної ділянки, а головне, що передача таких прав і обов'язків була погоджена з кредитором, суду не надано.
Не встановлено такого обов'язку і судовим рішенням у даній справі (постанові від 19.03.2025), оскільки вказаним рішенням було зобов'язано саме ТОВ «Зерновий термінал Кілія» звільнити земельну ділянку від належних йому тимчасових споруд, рухомого майна, проте обов'язку ТОВ "Морський порт Дунай-Кілія" звільнити земельну ділянку від своїх тимчасових споруд, рухомого майна, постанова суду не встановлює.
Отже, боржником за наказом Господарського суду міста Києва є самостійна юридична особа, яка на теперішній час не припинила свою діяльність у встановленому законом порядку та не перебуває у стані припинення.
Докази переходу прав і обов'язків від ТОВ «Зерновий термінал Кілія» до ТОВ «Морський порт Дунай-Кілія» матеріали заяви не містять, факт вибуття боржника у спірному матеріальному правовідношенні судом не встановлено.
На підставі викладеного, правові підстави для вчинення процесуальної дії по заміні боржника у суду відсутні.
За вказаних обставин, судова колегія прийшла до висновку, що доводи, викладені у апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №916/4125/23 слід відмовити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксир Україна» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №916/4125/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №916/4125/23 залишити без змін.
3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
4. Матеріали справи №916/4125/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 19.11.2025.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді О.М. Сибіга
С.А. Гончаров