Справа № 211/13309/25
Провадження № 1-кс/211/1923/25
19 листопада 2025 року слідчий суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12025041720001193 від 17.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу, громадянина України, має середньо спеціальну освіту, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимий, -
18.11.2025 року старший слідчий СВ ВП № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025041720001193 від 17.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України звернулася до слідчого судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вислухавши думку прокурорів, які, кожен окремо, підтримали клопотання, надали пояснення по змісту.
Підозрюваного, який не заперечував проти клопотання, вважав підозру обгрунтованою.
Захисника, яка просила застосувати більш м'який запобіжний захід, враховуючи вік підозрюваного та те, що він ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності.
Дослідивши надані матеріали, вислухавши учасників, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Як вбачається з клопотання, у провадженні слідчого відділення відділення поліції №1 Криворізького районного управління поліції ГУ Національної поліції Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041720001193 від 17.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
17.11.2025 в нічний час ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із знайомим неповнолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його сестрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її подругою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебували в лісосмузі поблизу вул. Миколи Ткачова в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу за координатами N47.899378 E33.449882, де за вказаними координатами ОСОБА_10 з ОСОБА_9 шукали наркотичний засіб, який за допомогою месенджера Telegram, замовила ОСОБА_10 .
Знаходячись в даній лісосмузі, між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 виникла гостра неприязнь до ОСОБА_8 та намір на заподіяння останньому смерті за вказаних мотивів.
Відразу ж після цього, 17.11.2025 в період часу з 01 годин 22 хвилини до 04 годин 39 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись в лісосмузі поблизу вул. Миколи Ткачова в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу за координатами N47.899378 E33.449882, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_8 , діючи умисно, з мотивів раптово виниклої гострої неприязні до останнього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_8 та бажаючи настання саме таких наслідків, знаходячись в положенні стоячи обличчям до ОСОБА_8 , утримуючи в руці невстановлений, на даний час, гострий предмет, що має колюче-ріжучі властивості, який мав при собі, наніс ним зі значною силою 1 удар в область передньої стінки грудної клітки останнього - місце розташування життєво-важливих органів людини.
Від нанесеного ОСОБА_5 удару, ОСОБА_8 впав на землю, а ОСОБА_5 , виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, припинив їх.
Надалі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 перенесли ОСОБА_8 до лавочки біля буд. 12 по вул. Миколи Ткачова в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, де ОСОБА_8 в короткий проміжок часу, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, помер.
Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №2861 від 17.11.2025, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритої рани передньої стінки грудної клітки, тампонади серця кров'ю.
У скоєнні даного кримінального правопорушення, з правовою кваліфікацією ст. 115 ч.1 КК України, за ознаками умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині" обґрунтовано підозрюється:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу, громадянина України, має середньо спеціальну освіту, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимий, якому 17.11.2025 повідомлено про підозру.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність підстав для підозри ОСОБА_5 у вчиненні, інкримінованого злочину обґрунтовується наступними зібраними доказами:
протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , яка повідомила, що в ніч з 16.11.2025 на 17.11.2025 року вона зі своєю подругою ОСОБА_10 пішли до лісосмуги за наркотичним засобом, де зустріли ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , і коли ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повернулися бо загубили кошти, Вітюніна почула як ОСОБА_8 образив ОСОБА_5 та побачила что була «подтасовка» і підійшла до них та побачила що ОСОБА_8 лежить на землі.
свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , парамедикиню ЕМД бригади №76004, яка пояснила, що 17.11.2025 о 03:30 годині на робочий телефон надійшов виклик про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , ножове поранення у неповнолітнього хлопця. Виїздом на місце було встановлено, що зазначене повідомлення надійшло від знайомого потерпілого, який знаходився на місці події, де також на землі було виявлено потерпілого неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ножовим пораненням - колото-різане поранення в області серця. Потерпілий на момент приїзду швидкої був неконтактний. В ході спілкування, знайомий потерпілого ОСОБА_12 повідомив, щодо нанесення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_8 , у зв'язку з чим він викликав швидку. Потерпілому неповнолітньому ОСОБА_8 було надано першу медичну допомогу, здійснено реанімаційні заходи, не зважаючи на вжиті заходи, було констатовано біологічну смерть потерпілого на місці події о 03:56 годині. Також було допитано свідка ОСОБА_13 , парамедика ЕМД бригади №76004, який надав покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_11
протоколом огляду трупа ОСОБА_8 в ході якого встановлено, що у останнього наявні тілесні ушкодження: на передній поверхні грудної клітини зліва біля соска в п'ятому міжребері рана веретеноподібної форми довжиною приблизно 1,2 см. Лівий кінець «П-подібний», правий загострений. Краї рани не закриті, рівні, добре зіставляються між собою. На лобі по центру та ліворуч наявні до п'яти саден розміром від 0,5х0,5 до 1х 0,5 см. Інших тілесних ушкоджень не виявлено. На лівій кишені куртки наявне ноже-різне пошкодження, яке збоку верха куртки має кутоподібну форму розміром 1,7 Х 0,5 см. Збоку підкладки лінійної форми довжиною приблизно 1,5 см.
лікарським свідоцтвом про смерть №2861 виданим 17.11.2025 відповідно до якого смерть ОСОБА_8 настала внаслідок тампонади серця кров'ю, відкрита рана передньої стінки грудної клітки ;
протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , який під час допиту пояснив, що у нього з потерпілим стався конфлікт у лісосмузі із-за того, що підозрюваному зателефонувала мати та сказала йти додому, на що ОСОБА_14 погодився, а потерпілий з цього посміявся що дуже обурило підозрюваного та останній дістав з кишені розкладний ніж та під час штовханини у останнього поїхала нога назад, а рука витягнулася вперед під час чого ОСОБА_5 наніс удар ножем потерпілому ОСОБА_8
протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка повідомила, що в ніч з 16.11.2025 на 17.11.2025 року вона зі своєю подругою ОСОБА_9 пішли до лісосмуги за наркотичним засобом, де зустріли ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .. Між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 виник конфлікт під час якого вони почали битися руками, а потім вона побачила, як ОСОБА_14 вдарив ножем ОСОБА_8 , від чого ОСОБА_16 впав.
іншими матеріалами кримінального провадження, які в своїй сукупності підтверджують причетність саме ОСОБА_5 до вчинення злочину відносно ОСОБА_8 .
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які мають місце до теперішнього часу. Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК - незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме «переховуватися від органів досудового розслідування та суду», підтверджується тим, що ОСОБА_5 після вчинення злочину, в якому він підозрюється, після заподіяння тілесних ушкоджень, не надавав будь-яку допомогу та до правоохоронних органів з заявою про вчинений ним злочин не звернувся. Крім, цього у разі визнання його винним у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, наявність можливості, в разі перебування на волі, залишити межі України, включаючи виїзд на непідконтрольні та окуповані території, або за кордон, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зазначені обставини свідчать про те що ОСОБА_5 зможе переховуватися як від органів досудового розслідування та суду, що у подальшому ускладнить процес встановлення її місцезнаходження та вплине на розумність строків як досудового розслідування так і судового розгляду, тобто наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме «знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення» обґрунтовується тим, що на даній стадії досудового розслідування місцезнаходження знаряддя злочину не встановлено, отже є вірогідність того, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи обізнаним де знаходиться знаряддя вчинення кримінального правопорушення, що має істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення може його знищити, тобто наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме «незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні» підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного насильницького тяжкого злочину проти життя та здоров'я людини, є реальні підстави вважати, що останнній, залишаючись на свободі, матиме змогу незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, так як останній знає де проживають свідки і з ними не проведені усі необхідні слідчі (розшукові) дії за їх участю, тобто наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років. За злочин, у скоєнні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 кримінальним законом передбачено покарання від 7 до 15 років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слід відмітити, що відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, зокрема правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», вирішуючи питання про доцільність обрання, та/або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та таким чином обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість, яке можливе лише у передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, судом повинно бути враховано, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що в даному випадку є правом потерпілої сторони на особисту недоторканність, яке підозрюваною було порушено. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Вчиненням злочину, пов'язаного із посяганням на життя та здоров'я людини, підозрюваний порушив публічний порядок в суспільстві, яке піклується про гарантії прав людини і в якому життя та здоров'я людини є найвищою цінністю, що закріплено в ст.2 Конвенції. Європейським судом визнано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє ув'язнення особи протягом певного часу.
При цьому слід враховувати правові позиції Європейського суду з прав людини, викладеними за розглянутими справами: «Шалімов проти України», «Боротюк проти України», «Харченко проти України», в яких зазначено, що: утримання під вартою може бути виправданим по тій чи іншій справі лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи; судові органи мають дослідити всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.
Тому, виходячи з принципу презумпції невинуватості особи, приймаючи до уваги наявність існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зважуючи всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу та публічний інтерес щодо обставин кримінальних правопорушень, зокрема, що ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, враховуючи їх в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, що лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи, а також існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, тому застосування саме виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є обґрунтованим, а запобігти встановленим ризикам, шляхом застосуванням більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою - неможливо.
Враховуючи вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, не заміжня, неповнолітніх дітей чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має, а також характер вчиненого злочину, який вчинено із застосуванням насильства, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі, є достатні підстави для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, розмір застави в даному випадку визначати недоцільно.
Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 182-184, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12025041720001193 від 17.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Виконання ухвали покласти на ВП № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити уповноваженій особі місць ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 19.11.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1