Справа №766/13457/25 н/п 2/766/11958/25
20 листопада 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Савицького В.В.
розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Херсонського районного нотаріального округу Юрченко Наталії Володимирівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Херсонського районного нотаріального округу Юрченко Наталії Володимирівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 01.09.2020 року склав заповіт, відповідно до якого заповів належні йому на праві приватної власності земельні ділянки, розташовані на території Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. Однак з 24.02.2022 року почалося вторгнення військ рф на територію України та введено воєнний стан, що унеможливлювало подачу заяви про прийняття спадщини. Вже після окупації позивач почав вживати заходи щодо оформлення документів для прийняття спадщини, та 08.11.2024 року після звернення до приватного нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки пропустила встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини. Позивачу запропоновано звернутись до суду із позовом у порядку ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. У зв'язку із чим просить визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.10.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Третя особа приватний нотаріус Херсонського районного нотаріального округу Юрченко Н.В. в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, судом встановлені наступні обставини справи.
Відповідно до заповіту від 01.09.2020 року, посвідченого сільським головою Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Корольовою С.В., зареєстрованого в реєстрі під №132, ОСОБА_4 заповів ОСОБА_1 , земельні ділянки, загальною площею 3,22га, загальною площею 0,76га, загальною площею 1,00га, розташовані на території Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 23.02.2022 року Голопристанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений актовий запис №126.
Відповідно до листа-роз'яснення №408/01-16 від 08.11.2024 року приватним нотаріусом Херсонського районного нотаріального округу Юрченко Н.В., відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , та роз'яснено, що ОСОБА_1 пропустила встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини. Позивачу запропоновано звернутись до суду із позовом у порядку ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У встановлений законом строк позивач не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тому на даний час не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої ст. 1269 ЦК України, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За життя ОСОБА_4 склав заповіт, зареєстрований в реєстрі № 132, посвідчений сільським головою Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Корольовою С.В.
Відповідно до статей 1233, 1234, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.
Вчинення заповіту через представника не допускається.
Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу.
Зі змісту заповіту вбачається, що спадкодавець ОСОБА_4 , зробив розпорядження щодо належного його майна, яке він заповів ОСОБА_1 . Заповіт підписаний власноруч заповідачем.
Проте, в зв'язку з тим, що позивач на день смерті спадкодавця проживав окремо, був юридично необізнаний щодо оформлення спадщини, та вважав, що країна перебуває у військовому стані та нотаріальні послуги не оформлюють, до того ж житловий будинок у якому він проживав було пошкоджено внаслідок ворожий обстрілів населених пунктів Херсонської області, тому тривалий час займався відновленням житлового будинку, що зайняло значний проміжок часу, а тому у встановлений законом строк не звернувся з заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. У разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини спадкоємці звертаються до суду.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини із поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, та відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України позивачу необхідно надати додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями ст. ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, -
ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Херсонського районного нотаріального округу Юрченко Наталії Володимирівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. І. Кузьміна