Справа № 645/6596/25
№ провадження 2/646/5306/2025
20 листопада 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Демченко І.М. за участю секретаря Кочитової Я.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, зареєстрованого 04 квітня 2000 року Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, посилаючись на те, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги, різні погляди на подружнє життя, примирення не можливе. Майновий спір відсутній.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 23 жовтня 2025 року справу прийнято до провадження суддею Демченко І.М. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач позов підтримав, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач позов визнала.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини справи та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.
З оригіналу свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторного 26 листопада 2013 року Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб, про що тим же відділом реєстрації актів цивільного стану складено відповідний актовий запис за № 111. Після реєстрації шлюбу подружжям прізвища не змінювалися.
Статтею 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною третьою статті 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя, на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду за № 61-8206св19 від 03.12.2020, відповідно до якої суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо.
Судовим розглядом встановлено, що подружжя шлюбно-сімейних відносин не підтримує тривалий час, вони не бажають поновити стосунки та зберегти сім'ю, отже їх подальше спільне життя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін. Приймаючи до уваги, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу, зареєстрованого між сторонами у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 ЦПК України у рішенні про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається. Подружжям прізвища не змінювалися.
Керуючись ст. ст. 2, 23, 76-81, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, ч.8 ст. 294 ЦПК України, ст. ст.110, 112 Сімейного Кодексу України, суд
Позов - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 04 квітня 2000 року Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 111, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення його повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 20.11.2025.
Головуючий І.М.Демченко