Справа № 344/20377/25
Провадження № 1-кс/344/7908/25
18 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025090000000609 від 21.09.2025, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
14.11.2025 слідчий ОСОБА_4 , за погодженням прокурора ОСОБА_3 , звернувся із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025090000000609 від 21.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідування встановлено, що У березні 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 призвано на військову службу за мобілізацією, яку на даний час він проходить у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді стрільця-зенітника, у військовому званні солдат, даної військової частини.
Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків.
Проте, солдат ОСОБА_5 , у порушення вимог вказаних нормативно-правових актів, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, у вересні 2025 року ОСОБА_5 , самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 та перебував у АДРЕСА_1 , у свого знайомого ОСОБА_7 . При цьому у тому ж селі проживала його колишня співмешканка ОСОБА_8 , яка на цей момент вела спільний побут із ОСОБА_9 , що викликало ревнощі у ОСОБА_5 .
Надалі, 20.09.2023 близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_5 перебуваючи на території господарства ОСОБА_10 , що у с. Ільці присілок Затінок Верховинського району Івано-Франківської області побачив, як на гужовому транспорті, а саме возі, який рухався у напрямку господарства ОСОБА_11 свою колишню ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які цілуються, після чого у ОСОБА_5 на грунті сильних ревнощів та злості виник злочинний умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 , тобто його вбивстві.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на вбивство ОСОБА_11 - ОСОБА_5 взяв із господарського приміщення, що на території домогосподарства ОСОБА_10 сокиру із якою направився вслід за ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Пройшовши за ними близько 400-500 метрів та наздогнавши їх діючи умисно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та свідомо бажаючи їх настання тримаючи у руці сокиру розпочав завдавати нею удари у життєво важливі ділянки тіла - голову та шию ОСОБА_11 тим самим заподіявши йому рубану рану в області шиї, від якої останній помер на місці події, а ОСОБА_5 у свою чергу покинув місце події намагаючись уникнути відповідальності за вчинене.
21 вересня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця Збройних Сил України на посаді стрільця-зенітника військової частини НОМЕР_2 , у званні солдат, раніше судимого, затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Того ж дня ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверджуються протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , протоколом огляду місця події, протоколом проведення обшуку та іншими доказами, у їх сукупності.
19 листопада 2025 року закінчується строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, однак завершити досудове розслідування у вказаний строк неможливо, оскільки необхідно виконати ще ряд процесуальних та слідчих дій: Завершити проведення судово-імунологічних експертиз по об'єктам вилучених під час проведення огляду місця події, долучити до матеріалів кримінального провадження висновок молекулярно-генетичної експертизи знаряддя вчинення кримінального правопорушення - сокири, провести амбулаторну судово-психіатричну експертизу підозрюваного ОСОБА_5 ; отримати висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 вчинити процесуальні дії, пов'язані із закінченням досудового розслідування; здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
На цей час підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою немає, раніше встановлені ризики не зменшились та продовжують існувати.
Зокрема відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились, а саме підозрюваний може:
- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі від десяти то п'ятнадцяти років позбавлення волі та він усвідомлює про можливість призначення йому судом саме такого виду покарання в разі доведення його вини в суді;
- п. 3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, так як йому відомі їх анкетні дані, вони є жителями одного району та він може, шляхом погроз, змушувати їх змінити свої покази на неправдиві з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;
- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 може не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду;
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення умисних злочинів та продовжує вчиняти злочинні дії.
У зв'язку з наведеним, застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому наявні достатні підстави вважати, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, спрямований на забезпечення посилення контролю за місцем перебування підозрюваного, забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ним інших кримінальних правопорушень та переховування.
Прокурор просив клопотання задоволити з викладених мотивів в клопотанні.
Слідчий підтримав клопотання.
Підозрюваний та захисник у судовому засіданні не заперечили щодо задоволення клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла наступного висновку.
Відділом розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025090000000609 від 21.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
21 вересня 2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
21 вересня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
23 вересня 2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 19.11.2025 включно.
13 листопада 2025 року постановою виконувача обов'язків керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 21.12.2025.
Положеннями ч.3 ст.199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, підтвердилась встановлена при застосуванні запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яка, зокрема, підтверджується долученими до клопотання доказами копіями: протоколу огляду місця події від 21.09.2025, протоколу обшуку від 21.09.2025, протоколів допитів свідків від 21.09.2025, протоколу проведення слідчого експерименту від 21.09.2025.
Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК, також були перевірені слідчим суддею при продовженні вказаного запобіжного заходу.
Питання доведеності чи недоведеності вини, а також роль підозрюваного у вчиненні злочину є прерогативою суду, який розглядатиме справу по висунутому обвинуваченню та буде встановлювати вказані обставини при розгляді справи по суті.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно, ставити під сумнів як кваліфікацію дій підозрюваного, так і обґрунтованість самої підозри на даному етапі розслідування за даних умов, підстав не має.
Докази зібрані під час досудового розслідування, які вивчені слідчим суддею надають можливість пересвідчитись у достовірності на вказаній стадії кримінального процесу:
Разом з тим, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, з середньо спеціальною освітою, військовослужбовець Збройних Сил України військової частини НОМЕР_2 , раніше судимий зокрема: 25.08.2021 Косівським районним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України на строк 2 роки, 16.05.2022 Косівським районним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України приєднано 1 рік 6 місяців позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, 31.03.2023 звільнений по відбуттю покарання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі Ілійков проти Болгарії (заява №33977/96 від 26 липня 2001 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
У рішенні по справі W. проти Швейцарії (заява №14379/88 від 26.01.1993) Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Наведені обставини разом із суворістю можливого покарання можуть схилити підозрюваного також і до втечі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (п.40 рішення у справі «Клоот проти Бельгії» від 12 грудня 1991 року, заява №12718/87). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (п.34 рішення у справі «Сельчук проти Туреччини» від 10 січня 2006 року, заява № 21768/02; п.9 рішення від 10 листопада 1969 року у справі «Мацнеттер проти Австрії»).
Слідчий суддя враховує, що продовжує існувати ризик можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює неминучість призначення покарання, пов'язаного з позбавленням волі за вчинений ним особливо тяжкий злочин.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Однак, слідчий суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, зокрема, необхідно виконати ще ряд процесуальних та слідчих дій: Завершити проведення судово-імунологічних експертиз по об'єктам вилучених під час проведення огляду місця події, долучити до матеріалів кримінального провадження висновок молекулярно-генетичної експертизи знаряддя вчинення кримінального правопорушення - сокири, провести амбулаторну судово-психіатричну експертизу підозрюваного ОСОБА_5 ; отримати висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 вчинити процесуальні дії, пов'язані із закінченням досудового розслідування; здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.
Слідчим суддею береться до уваги ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , фактичні обставини, які викладені у підозрі, зумовлює наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу.
Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, слід зазначити, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, не може забезпечити належну процесуальну поведінку вказаної особи, тому не може бути застосований запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Крім того, характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність його свідомої не процесуальної поведінки. Відтак, вимагає контролю за поведінкою підозрюваного.
Беручи до уваги відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 19.11.2025, відсутні обставини на достатню зміну ризиків у бік їх зменшення, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задоволити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.12.2025, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження з урахуванням вказаних вище умов.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У силу змагальності сторін кримінального провадження захистом не спростовано тверджень органу досудового розслідування і прокурора, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, враховуючи роль останнього у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, його обставини та індивідуальні особливості підозрюваного. Відтак, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, розмір застави, враховуючи суспільну небезпечність інкримінованого правопорушення та можливі наслідки, не слід визначати.
Вирішуючи дане питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави слідчий суддя враховує і превентивний характер такого запобіжного заходу.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Продовжити дію запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 20 грудня 2025 року включно без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12)».
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали - 19 листопада 2025 року.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1