Справа № 203/2468/25
Провадження № 1-кп/0203/1425/2025
іменем України
19 листопада 2025 року Центральний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042110000769 від 14.03.2025 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 186 КК України,
На розгляді Центрального районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України.
У судовому засіданні прокурор, посилаючись на ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, просив суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмір 242240 гривень.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти клопотання прокурора, просила змінити запобіжній захід на домашній арешт, посилаючись на незадовільний стан здоров'я обвинуваченого. Також зазначила, що ризики, на які посилається прокурор, є недоведеними. Крім того вказала на необґрунтованість клопотання про визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави у максимальному розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, оскільки судом при постановленні попередньої ухвали було визначено заставу у мінімальному розмірі.
Обвинувачений підтримав доводи захисника.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення застави у сумі 60560 гривеньна строк до 22 листопада 2025 року.
Відповідно до ч. ч 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
На виконання вказаних вимог КПК України судом встановлено, що обвинуваченому інкримінований злочин, який відповідно до ст.12КК України відноситься до категорії тяжких, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватими у інкримінованому злочині, ОСОБА_5 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення також продовжує існувати, оскільки обвинувачений вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, правопорушення в даному кримінальному провадженні вчинено в період іспитового строку. Крім того, обвинувачений на момент вчинення інкримінованого злочину не був працевлаштований, законних та стабільних джерел доходів не мав, тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення задля особистого збагачення.
Оцінюючи доводи прокурора щодо ризику незаконного впливу на потерпілого, свідків, суд вважає його доведеним, оскільки виникла необхідність у повторному допиті потерпілої, а вказаний ризик зберігається до безпосереднього допиту вказаних осіб.
Доводи сторони захисту щодо неможливості перебування під вартою через незадовільний стан здоров'я є непереконливими, оскільки відповідно до інформації, наданої 29.09.2025 року на адвокатський запит начальником філії ЦОЗ ДКВС України у Дніпропетровській та Донецькій області, ОСОБА_5 хоча і має хронічні захворювання, однак його стан стабільний, відповідає наявній патології, перебуває на листі очікуванні.
З урахуванням вищевикладеного, особи обвинуваченого, маються всі підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та перешкоджати розгляду справи по суті.
Щодо визначення застави суд зазначає, що при постановленні попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу було визначено мінімальний розмір застави та підстави для його збільшення відсутні.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 199, 331, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 17 січня 2026 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим процесуальних обов'язків - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, в разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти в зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання.
В іншій частині клопотання - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1