справа № 754/7523/23
провадження № 22-ц/824/14069/2025
головуючий у суді І інстанції Буша Н.Д.
18 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2023 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 54 592,40 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що 30 червня 2016 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір.
Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, чим порушив умови кредитного договору.
Станом на 10 березня 2023 року утворилась заборгованість, яка з урахуванням процентів за користування кредитом та штрафів становить 54 592,40 грн.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року в задоволені позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Судові витрати залишено за позивачем.
Не погоджуючись із указаним рішенням представник Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» - Хитрова Любов Володимирівна звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про необхідність підписання нових Анкет-заяв при кожному випуску/ перевипуску кредитної картки на нову, а їх нібито ненадання до матеріалів справи свідчить про недоведеність видачі кредиту саме в 2016 році.
Звертає увагу, що в даному випадку відповідачу було встановлено кредитний ліміт в первісному розмірі 8 000 грн. лише 14 травня 2018 року. При цьому, отримання саме кредитної картки та початок користування кредитними коштами через два роки після підписання Анкети-заяви не обмежено часовими рамками. На сьогодні більшість населення країни користуються такими послугами Банку протягом багатьох років.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
Згідно із частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною першою статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У зв'язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач і АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підписували договір та усі додатки до нього будь-яким способом саме 30 червня 2016 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до статтей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Законодавець пов'язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст.1046 ЦК України). Однак кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом статті 1054 ЦК України істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Так, як вбачається із матеріалів справи та не напечерується сторонами, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету - заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 30 червня 2016 року.
Вказана Анкета - заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, яка підписана клієнтом Банку, та Умови і Правила надання банківських послуг, які розміщені на сайті ПриватБанку, є формою Договору про надання банківських послуг у ПриватБанку.
За своєю правовою природою Договір про надання банківських послуг є змішаним договором, оскільки містить в собі умови як договору банківського рахунку, так і умови кредитування рахунку, оскільки після підписання Анкети - заяви клієнтам Банку відкривається картковий/ кредитний рахунок та може встановлюватися кредитний ліміт.
Тобто, між сторонами діють правовідносини щодо відкриття, ведення, обслуговування карткового рахунку, його функціонування та кредитування на підставі підписаної сторонами Анкети - заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 30 червня 2016 року.
Надалі, як вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідачу було надано три кредитні картки: НОМЕР_1 , датою відкриття рахунку 14 травня 2018 року, терміном до вересня 2021 року; НОМЕР_2 , датою відкриття рахунку 19 листопада 2021 року, терміном до жовтня 2025 року; НОМЕР_3 , датою відкриття рахунку 19 листопада 2021 року, терміном до грудня 2025 року.
В той же час, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2346-111 (який діяв до 1 серпня 2022 року) встановлено, що платіжна картка це- електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Таким чином, платіжна картка (пластик) є одним із засобів доступу до карткового кредитного рахунку користувача.
Саме тому, відповідачу на підставі тієї ж самої Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 30 червня 2016 року були емітовані кредитні картки, в т.ч. і перевипускались на нові картки.
Так, у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 373/212/16, викладено такий правовий висновок, що «Перовипуск платіжних карток у подальшому, у тому числі з оформленням платіжної картки іншого класу, не свідчить про укладення іншого кредитного договору".
Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про необхідність підписання нових Анкет-заяв при кожному випуску/ перевипуску кредитної картки на нову.
Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку відповідачу було встановлено кредитний ліміт в первісному розмірі 8 000 грн лише 14 травня 2018 року. При цьому, отримання саме кредитної картки та початок користування кредитними коштами через два роки після підписання Анкети-заяви не обмежено часовими рамками, як правильно вказує сторона позивача.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Саме такою банківською послугою як кредитування рахунку і користувався відповідач, починаючи з травня 2018 року (після встановлення ліміту на рахунок 14 травня 2018 року) та протягом тривалого періоду, доки заборгованість за такою формою кредиту не стала простроченою.
На підтвердження вказаних обставин Банком до позовної заяви було долучено зокрема, але не виключно виписку за вищевказаним договором б/н від 30 червня 2016 року, що є випискою по картковому рахунку відповідача, до якого за період дії договору було видано як вже зазначалось вище кредитні картки.
З наданої Банком виписки вбачаються наступні беззаперечні та не спростовані відповідачем обставини отримання кредиту та в подальшому користування кредитними коштами.
Надана виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача - баланс станом на дату отримання картки (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції).
З виписки також чітко прослідковусться, якими картками користувався відповідач, їхні номери та періоди, в які діяли відповідні картки. Саме така інформація відповідає і довідкам Банку про видані картки та строки їхньої дії.
Тобто, інформація, яка міститься у виписці по рахунку відповідача також корелюється з іншими наданими Банком доказами по справі та не суперечить їм.
Зі свого боку відповідачем не було надано жодних доказів, які б спростували надані банком виписку по рахунку та Довідки про розміри встановленого кредитного ліміту та видані картки, а лише формально відповідач посилається на недоведеність Банком позовних вимог.
В такому разі, колегія суддів звертає увагу, що банківські виписки з рахунків в банківській установі позивача є належними, допустимими і достатніми доказами в розумінні ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України, що підтверджують факт здійснення операцій між банком та клієнтом. Тому, для підтвердження встановлення Банком кредитного ліміту на картковий рахунок клієнта та користування ним цими кредитними коштами достатньо фактично надання виписок по рахунках, які складаються у вигляді електронних записів та роздруковані на паперових носіях.
Таких висновків щодо належності як доказів виписки по картковому рахунку дійшов і Верховний Суд у своїх Постановах по справам № 200/5647/18 від 16.09.2020 року, № 456/3643/17 від 20.10.2020 року, № 205/4176/18 від11.11.2020 року.
Тобто, кредитування позивача Банком здійснювалося шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, до якого видавались кредитні картки, що підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку.
Окрім того, з моменту виникнення між сторонами правовідносин банківського обслуговування та кредитування рахунку ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" неодноразово підписано також і оновлену Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 19 листопада 2021 року з метою оновлення ідентифікаційних даних клієнта, зміни розміру кредитного ліміту та відсоткової ставки за користування кредитом, а також подальшого банківського обслуговування ОСОБА_1 , які в силу ст. 631 ЦК України є частинами договору про надання банківських послуг від 30 червня 2016 року.
Підписана сторонами заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка є частиною Договору про надання банківських послуг, містить в собі всі істотні умови кредитування, а саме:
Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн (п.1.2. Договору);
Тип кредитної карти: Картка «Універсальна GOLD»;
Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);
Процентна ставка, відсотків річних: 40.8 % (п.1.3 Договору);
Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору);
Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору);
Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, ЯКІ у ВІДПОВІДНОСТІ ДО 4.2 СТ.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 81,6% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
Тобто, відповідно до п. 1.3 вказаної Заяви про приєднання сторонами обумовлена відсоткова ставка на рівні 40,8 % - для карт Універсальна Gold.
Враховуючи перелічені умови, Банком пред'явлено до стягнення відсотки в розмірі 7 887,01 грн нараховані за період з 1 жовтня 2023 року по 28 лютого 2023 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом».
Таким чином, відносини, які виникли між сторонами регулюються нормами ЦК України про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До спірних відносин застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відсотки по кредиту за своєю природою є ціною кредитного договору, а відповідно до ч. 3 статті 632 ЦК України "змін ціни в договорі після його виконання не допускається".
Відповідач був наділений правом у разі незгоди з відсотковою ставкою відмовитись від послуг кредитування шляхом повернення позичених коштів і в подальшому утриматися від використання кредитного ліміту, проте, ним цього зроблено не було.
Таким чином, суд першої інстанції помилково вважав, що позивачем не було надано доказів на підтвердження погодження умов кредитування щодо сплати відсотків, оскільки підписавши викладені у заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг умови кредитування, сторони в подальшому їх виконували, угод про зміну умов кредитування не підписували, а тому саме такі умови є погодженими сторонами. При цьому, з наявних у матеріалах справи доказів, а саме розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, можливо встановити, який тип картки отримав відповідач.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 54 592, 40 грн, яка складається з 46 705,39 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 887,01 грн - заборгованість за простроченими відсотками, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Згідно з частинами 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» сплатило 2 684 грн судового збору. При подачі апеляційної скарги АТ КБ«Приватбанк» сплатило 3 633, 60 грн судового збору з урахуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».
Оскільки апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу АТ КБ«Приватбанк» з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 6 317,28 грн.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк».
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у розмірі 54 592 (пятдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 317 (шість тисяч триста сімнадцять) грн 28 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених в статті 389 ЦПК України.
ГоловуючийТ.О. Писана
СуддіК.П. Приходько
С.О. Журба