вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 381/5880/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/15805/2025Головуючий у суді першої інстанції - Козак І.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
18 листопада 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким просило:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.12.2017 станом на 08.10.2023 у розмірі 20089 грн. 04 коп.;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2684 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 27.12.2017 ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 27.12.2017. На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 15 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . При цьому, положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач своєчасно свої зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 08.10.2023 утворилась заборгованість у розмірі 20089 грн. 04 коп.
З огляду на таке, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення заборгованості.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.07.2025 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 61-65).
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.09.2025 виправлено описку допущену в рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.07.2025 та постановлено вважати вірною дату ухвалення рішення «11.07.2025», замість помилково вказаної 12.07.2025.
Не погоджуючись із рішенням суду, позивач, подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Так, в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту, тим самим дійшов передчасного висновку, що клієнт не був ознайомлений із переліченими документами.
Підписанням договору клієнт підтвердив, що ознайомився з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Посилаючись на правову позицію Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 367/4970/13-ц вказує, що заперечуючи проти розміру кредитної заборгованості, розрахованого банку, боржник та його представник, не надали до суду докази, які спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеним кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов'язком боржника.
При цьому, зазначає, що відповідач, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, який б суд міг належним чином оцінити, або інший доказ, зокрема висновок експертизи про невірність наданого позивачем розрахунку, відтак відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу (а.с. 67-72).
Ухвалами Київського апеляційного суду від 20.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг «Monobank» від 27.12.2017 (далі - Договір) та положень ст.ст. 509, 526 ЦК України, відповідачка свої зобов'язання за договором не виконує у повному обсязі та станом на 08.10.2023 має перед банком заборгованість у розмірі 20 089 грн. 04 коп. (тіло кредиту).
При цьому, на підтвердження погодження умов Договору з відповідачем АТ «Універсал Банк» додано до матеріалів позовної заяви копію анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг з тарифів за карткою чорною карткою monobank, паспорт споживчого кредиту, таблицю розрахунку заборгованості та розрахунок заборгованості.
Так, згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Як встановлено судом першої інстанції, 27.12.2017 відповідачка звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Згідно розрахунку заборгованості, позивачем нараховано 20089 грн. 04 коп. заборгованості за тілом кредиту, без нарахування заборгованості за процентами та пені.
Таким чином, вважав встановленим той факт, що між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг «Мonobank» від 27.12.2017, який за своєю природою є змішаним договором та містить елементи різних договорів, зокрема договорів банківського рахунку та договору про споживчий кредит, оскільки банк і позичальник досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Проте, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача до суду не надано виписки по рахунку відповідача, яка в розумінні ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є первинним фінансовим документом, що підтверджує рух коштів на рахунку відповідача, зокрема кредитних, з якої позивачем проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим, твердження позивача про те, що розрахунок заборгованості відповідача, виконаний самим банком, є достатнім доказом використання відповідачем кредитних коштів та розміру його заборгованості, є таким, що не заслуговує на увагу суд, оскільки сам по собі розрахунок не підтверджує надходження на рахунок кредитних коштів та їх використання відповідачем.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги, з огляду на наступне.
За умовами п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов визначено, що Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка.
За положеннями п. 2.1 п. 2 Розділу ІІ для надання послуг Банк видає Клієнту Картку. Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки.
Процедура випуску картки визначається Банком самостійно. При прийнятті рішення про випуск картки Банк видає Платіжну картку Клієнту і забезпечує розрахунки з використанням даної Платіжної картки. Картка передається Клієнту особисто уповноваженим співробітником або доставляється рекомендованою поштою, кур'єрською службою або іншим способом, що дозволяє однозначно встановити, що Платіжна Картка була отримана Клієнтом (п. 2.2, п. 2.3).
Згідно з п.п. 5.1., 5.2. п. 5 Розділу ІІ ліміт кредитування та строк дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому Договорі. Ліміт до використання розраховується та встановлюється виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування.
Відповідно до п.п. 5.5. форма надання Кредиту: поновлюваний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.
При цьому, у відповідності до п. 2.14 розділу І Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів, банк самостійно веде облік і здійснює розрахунки заборгованості клієнта відповідно до вимог НБУ та умов Договору. У випадку наявності суперечок між сторонами в якості письмових доказів невиконання зобов'язань клієнта, що мають пріоритетне значення, приймаються виписки про сану рахунку, первинні документи (платіжні доручення клієнта), дані балансу, надані банком тощо, якщо клієнт не доведе недійсність наданих банком документів або не надасть інших доказів виконання своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(в редакції, чинній на момент звернення банку із грошовими вимогами до боржника) банки зобов'язані вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та міжнародних стандартів фінансової звітності.
Частиною другою статті 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(в редакції, чинній на момент звернення банку із грошовими вимогами до боржника) визначено, що бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
За таких обставин, виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
З огляду на це, виписки по особовому рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором (див. подібний висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2021 у справі № 712/4821/16-ц).
Однак, як вірно вказав суд першої інстанції, доказів на підтвердження отримання коштів за кредитом матеріали справи не містять.
Більш того, як вбачає з матеріалів справи апеляційний суд, у матеріалах справи також відсутні докази і щодо здійснення будь-якого руху коштів по рахунку, який просив відкрити відповідач при підписанні анкети-заяви.
Таким чином, за відсутності в матеріалах справи доказів отримання відповідачем коштів за кредитом, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк». Натомість, за відсутності інших доказів, наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості, який складений позивачем, не може слугувати належним доказом наявності у відповідача заборгованості перед банком.
Крім цього, наведені в апеляційній скарзі інші доводи, які на думку апелянта, є підставою для скасування рішення суду, були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, яким суд надав ґрунтовну оцінку, яка узгоджується з вимогами закону і з якою у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.
В оцінці поведінки та способу ведення справ банком суд апеляційної інстанції враховує те, що він є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв'язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними в цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Аналогічна позиція викладена і Верховим Судом у постанові від 01.02.2023 у справі №199/7014/20.
З огляду на вищевикладене, а також те, що при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
У зв'язку з тим, що суд апеляційної скарги дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.
Також слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова