Київський апеляційний суд
17 листопада 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю ОСОБА_1 - особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника Кузнєцова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з використанням підсистеми "Електронний суд" справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кузнєцова А.С. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 18.09.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 445 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.
Як встановив суд, 23 серпня 2025 року близько 21 години 25 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Audi" д/н НОМЕР_2 на вул. Зодчих, 70 в м. Києві, порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), зокрема, під час перестроювання не переконався у безпечності маневру, внаслідок чого створив перешкоду автомобілю "Tesla" д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , що спричинило створення аварійної обстановки, а саме, примусило водія ОСОБА_2 різко змінити швидкість і напрямок руху.
В апеляційній скарзі захисник Кузнєцов А.С. зазначає про порушення суддею місцевого суду норм процесуального права, що виразилось у недотриманні процедури розгляду справи, передбаченої ст.279 КУпАП. Так, ОСОБА_1 прибув до суду та очікував на виклик, щоб взяти участь у розгляді справи та заявити клопотання про відкладення судового засідання з метою залучення захисника. Проте ОСОБА_1 запросили до кабінету, у неформальній обстановці повідомили, що за вчинення правопорушення передбачено стягнення у виді штрафу чи позбавлення права керувати транспортними засобами і запитали, що він з цього обрав би. На це ОСОБА_1 відповів, що, звичайно, обрав би штраф, його попросили зачекати в коридорі, винесли реквізити та повідомили, що його притягнуто до адміністративної відповідальності. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд ОСОБА_1 не роз'яснив, не дав можливості залучити захисника та надати пояснення, і тим самим порушив право на захист.
Також, на переконання захисника, суд неправильно застосував норму матеріального права. Адміністративна відповідальність за ч.5 ст.122 КУпАП настає за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог п.10.1 ПДР, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. Однак не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише зазначені в частинах першій - четверті ст.122 КУпАП, що спричинили створення аварійної обстановки, утворюють об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП. Матеріали справи не підтверджують, що ОСОБА_1 вчинив будь-яке з цих порушень, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.
З огляду на викладене захисник просить постанову судді місцевого суду скасувати і закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення захисника і ОСОБА_1., які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що її належить задовольнити, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.
При цьому суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП.
Цих вимог закону суддею місцевого суду під час розгляду справи та при винесенні постанови дотримано не було.
Та обставина, що ОСОБА_1 за викладених у протоколі обставин, перед перестроюванням у крайню праву смугу, в якій рухався автомобіль "Tesla" під керуванням ОСОБА_2 , не переконався, що це буде безпечним, підтверджується наявними у справі доказами, якими є дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, записі відеокамер та поясненнях самого ОСОБА_1 , який не заперечував, що перед перестроюванням бачив, що у крайній правій смузі дуже швидко рухається автомобіль та розгубився, так як не розумів, куди він буде рухатися, і не закінчив маневр.
Разом з тим, згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
За диспозицією ч.5 ст.122 КУпАП відповідальність настає за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Частинами 1-4 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за:
- перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками (ч.1);
- порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди (ч.2);
- ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху (ч.3);
- Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину (ч.4).
Жодне з цих порушень не є порушенням п.10.1 ПДР, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, протокол про що складений працівниками поліції, і вказане порушення не утворює об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, на що обґрунтовано вказує захисник.
Розглядаючи справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення і не оцінюючи дії ОСОБА_1 на предмет дотримання чи порушення інших вимог ПДР, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення складений таким чином, що унеможливлює притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.122 КУпАП.
Оскільки при постановленні рішення суддею місцевого суду було неправильно застосовано норми матеріального права, постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника Кузнєцова Артема Сергійовича задовольнити.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 /вісімдесяти п'яти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 445 /одну тисячу чотириста сорок п'ять/ гривень, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн