Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/14243/2025
13 листопада 2025 року місто Київ
справа №758/15164/21
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Якимець О.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Університетське видавництво Пульсари» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м.Києва» про відшкодування шкоди, завданої залиттям нежилого приміщення,-
У жовтні 2021 року позивач звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останньої на його користь майнову шкоду у розмірі 117203 грн.
У грудні 2024 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 200445,60 грн. та судові витрати у справі.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що власником нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є юридична особа ТОВ «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ».
Вказував, що з вини ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відбулося залиття нежилого приміщення № 29, власником якого є позивач, через порив крану на відгалужені горизонтального трубопроводу централізованого опалення до приладу опалення, який під час аварії був замурований у стіну вищерозташованої квартири №21 .
Зазначав, що вина відповідача в залитті нежитлового приміщення №29 встановлена актами про залиття від 17 грудня 2020 року, від 11 лютого 2021 року та від 11 серпня 2021 року, виданими КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва».
Вказував, що на даний момент аварія остаточно не ліквідована, приміщення потребує термінового ремонту.
Зазначав, що відповідно до висновку експерта № 20862/23-42 від 18 квітня 2024 року: вартість ремонтно-будівельних робіт (без врахування фізичного зносу) становить 105314,40 грн; вартість ремонтно-відновлювальних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди, з урахуванням фізичного зносу) становить 95131,20 грн.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 12 травня 2025 року позов ТОВ «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ» - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ» матеріальну шкоду у розмірі 95131,20 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ» судові витрати у розмірі 25 250,10 грн.
У позовних вимог ТОВ «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ» до ОСОБА_3 - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що в процесі розгляду справи судом першої інстанції не встановлено причин завданих пошкоджень приміщення №29, які виявлені експертом при огляді, а також не встановлено коли і зв'язку з чим виникли дані пошкодження.
Вказував, що незважаючи на проведену експертизу в ній не зазначено причин залиття, що ставить під сумнів причини залиття, зазначені в актах огляду складених третьою особою.
Зазначав, що при складенні актів комісія не проводила огляд квартири №21 на предмет залиття.
Посилався на те, що приймаючи рішення про розподіл судових витрат суд з незрозумілих причин застосував п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, замість п.3 який регулює дані правовідносини.
06 листопада 2025 року від представника позивача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказував на те, що апеляційна скарга є необґрунтована, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити з вищевказаних підстав.
Представник позивач проти апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_3 та третя особа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м.Києва» у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії договору купівлі-продажу від 01 червня 2012 року, укладеного між ТОВ «Центр правової підтримки та партнерства «АЛЕКС» (продавець) та ТОВ «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ» (покупець), ТОВ «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ» придбало у власність нежилі приміщення (в літ. А) з №1 по №5 (група приміщень №29), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 .
Як вбачається з листа-підтвердження КП КМР «КМ БТІ» від 28 вересня 2021 року, « АДРЕСА_5 » та « АДРЕСА_4 » відносяться до одного й того ж об'єкту нерухомого майна, що й « АДРЕСА_4 ».
Згідно з даними реєстрових книг КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 03 квітня 2008 року кв. АДРЕСА_6 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (в рівних долях) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 26 квітня 2006 року.
17 липня 2015 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарована) було укладено договір дарування частини квартири, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передав безоплатно у власність своїй матері, а ОСОБА_1 , прийняла як дарунок 1/2 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_6 .
Вказане також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №40840784 від 17 липня 2015 року.
Як зазначено у рішенні суду, представник позивача у судовому засіданні вказав на те, що він не підтримує позовні вимоги щодо відповідача ОСОБА_3 .
У позовній заяві позивач вказував на те, що з вини ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відбулося залиття нежилого приміщення № 29, яке йому належить.
Відповідно до акту КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» від 17 грудня 2020 року складеного комісією у складі: провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду - ОСОБА_9, головного інженера дільниці №1 ОСОБА_10, сантехніка дільниці №1 ОСОБА_4 згідно звернення від 14 грудня 2020 року ТОВ «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ» в ході візуального обстеження нежитлового приміщення №29 житлового будинку АДРЕСА_4 встановлено наступне.
Нежитлове приміщення знаходиться у підвалі 4-ох поверхового житлового будинку. Ремонт в приміщенні виконувався в 2008 році.
Приміщення площею 9,6 кв.м (h = 2,62 м.): стеля (підвісна, гіпсокартон, шпалери поліпшені) спостерігаються сліди залиття вздовж стиків листів гіпсокартону та навколо вмонтованих ламп освітлення жовті плями загальною площею близько 1,0 кв.м.
стіни (гіпсокартон, шпалери поліпшені) спостерігається демонтаж вентиляційної решітки загальною площею близько 0,5 кв.м, спостерігаються сліди залиття на цегляній стіні вологі, темні плями загальною площею близько 1,0 кв.м.
підлога (ламінат) спостерігаються сліди залиття темні плями, розкриття замків кріплення ламінату загальною площею близько 1,5 кв.м.
Спостерігаються сліди залиття на фасадній стіні житлового будинку вологі плями, відшарування фарби на висоті близько 1,0 м. від асфальту загальною площею близько 2,5 кв.м.
Згідно звернення до аварійної служби від 23 листопада 2020 року №6962633 залиття нежитлового приміщення №29 сталося з вищерозташованої квартири №21 через порив крану на відгалужені горизонтального трубопроводу централізованого опалення до приладу опалення, який під час аварії був замурований у стіну квартири №21 зазначеного житлового будинку.
Згідно копії акту КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» від 11 лютого 2021 року, складеного комісією у складі: провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду - ОСОБА_9, головного інженера дільниці №1 ОСОБА_10, сантехніка дільниці №1 ОСОБА_4 відповідно до звернення від 04 лютого 2021 року ТОВ «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ» в ході візуального обстеження №29 житлового будинку АДРЕСА_4 встановлено наступне.
Нежитлове приміщення знаходиться у підвалі 4-ох поверхового житлового будинку. Ремонт в приміщенні виконувався в 2008 році.
Туалет площею 1,5 кв.м (h = 2,48м.):
стеля (гіпсокартон, водоемульсійне фарбування) спостерігаються сліди замокання темні плями по всьому периметру стелі. стіни (кахель) спостерігаються розкриття тріщин вздовж стиків плиток кахлю загальною висотою близько 1,5 м.
Приміщення площею 9,6 кв.м.
стеля (підвісна, гіпсокартон, шпалери поліпшені) спостерігаються сліди старого та нового залиття вздовж стиків листів гіпсокартону та навколо вмонтованих лами освітлення жовті плями загальною площею близько 3,5 кв.м.
підлога (ламінат) спостерігаються сліди старого та нового залиття темні плями, розкриття замків кріплення ламінату загальною площею близько 2,6 кв.м.
Неодноразове залиття нежитлового приміщення №29 житлового будинку №9/2 сталося з вищерозташованої квартири №21 внаслідок пориву крану на відгалужені горизонтального трубопроводу централізованого опалення до приладу опалення, який під час аварії був замурований у стіну в квартирі №21 зазначеного житлового будинку.
З акту КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» від 11 серпня 2021 року, складеного комісією у складі: провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду - ОСОБА_9, головного інженера дільниці №1 ОСОБА_10, сантехніка дільниці №1 ОСОБА_4 відповідно до звернення від 02 серпня 2021 року ТОВ «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ» в ході візуального обстеження №29 житлового будинку АДРЕСА_4 встановлено наступне.
Нежитлове приміщення №29 знаходиться у підвалі 4-ох поверхового житлового будинку 1913 року забудови. Ремонт в приміщенні виконувався в 2008 році.
Туалет площею 1,5 кв.м (h = 2,48м.):
стеля (гіпсокартон, водоемульсійне фарбування) спостерігаються сліди старого залиття руйнування гіпсокартону по всьому периметру стелі розкриття волосяних тріщин вздовж стиків плит перекриття загальною довжиною близько 0,7 м.
стіни (кахель) спостерігаються розкриття волосяних тріщин на плитках кахлю загальною площею близько 1,5 м.
вхідний проріз (коробка, лиштва, дверне полотно - ламіновані) спостерігаються сліди старого залиття здуття та відшарування ламінату від лиштви, деформація короба та дверного полотна.
Коридор площею 6,5 кв.м.
стеля (підвісна, гіпсокартон, водоемульсійне фарбування) спостерігаються сліди старого залиття вздовж стиків листів гіпсокартону жовті плями загальною площею близько 3,5 кв.м.
стіни (гіпсокартон, водоемульсійне фарбування з декоративним оздобленням багет) спостерігаються сліди старого залиття темні плями на несучій стіні та на перегородці вздовж багету загальною площею близько 2,0 кв. м.
вхідний проріз (коробка, лиштва, дверне полотно - ламіновані) спостерігаються сліди старого залиття здуття та відшарування ламінату від лиштви, деформація короба та дверного полотна.
Приміщення площею 9,8 кв.м:
вхідний проріз (коробка, лиштва, дверне полотно - ламіновані) спостерігаються сліди старого залиття здуття та відшарування ламінату від лиштви, деформація короба та дверного полотна.
Неодноразове залиття нежитлового приміщення №29 житлового будинку №9/2 сталося з вищерозташованої квартири №21 внаслідок пориву крану на відгалужені горизонтального трубопроводу централізованого опалення до приладу опалення, який під час аварії був замурований у стіну в квартирі №21 зазначеного житлового будинку.
У судовому засіданні суду першої інстанції представником позивача було заявлено клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Лісниченко С.В. №20862/23-42 від 18 квітня 2024 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи:
згідно наданих документальних даних, а саме акту від 17 грудня 2020 року, акту від 11 лютого 2021 року, акту від 11 серпня 2021 року залиття нежитлового приміщення №29 житлового будинку №9/2 сталося з вищерозташованої квартири №21 внаслідок пориву крану на відгалужені горизонтального трубопроводу централізованого опалення до приладу опалення, який під час аварії був замурований у стіну квартири № 21 зазначеного житлового будинку;
вартість ремонтно-будівельних робіт (без врахування фізичного зносу) для усунення наслідків залиття нежитлового приміщення АДРЕСА_7 , згідно даних візуально-інструментального обстеження та наданих матеріалів, станом на час проведення дослідження, становить 105 314,40 грн;
вартість ремонтно-відновлювальних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди, з урахуванням фізичного зносу) для усунення наслідків залиття нежитлового приміщення АДРЕСА_7 , згідно даних візуально-інструментального обстеження та наданих матеріалів, станом на час проведення дослідження, становить 95 131,20 грн.
Відповідно до копії акту, складеного комісією КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» від 21 жовтня 2024 року згідно звернення власника квартири АДРЕСА_8 ОСОБА_1 від 14 жовтня 2024 року житловий будинок 1913 року забудови, 3 підїзний, 4 поверх.
Ремонтні роботи у квартирі не виконувалися близько 15 років.
В ході візуального обстеження встановлено наступне:
у кімнаті площею 10.9 кв.м у лівому куті кімнати на стіні проходить зашитий в гіпсокартонному коробі стояковий трубопровід центрального опалення, нижня ділянка коробу висотою близько 1 пог.м розшита, через яку спостерігається наявність металевого внутрішньобудинкового стояку центрального опалення.
від стояку відходить у частково розшитій ніші цегляної стіни кімнати протяжністю близько 1.25 пог.м пластиковий горизонтальний зворотній трубопровід (відгалуження) центрального опалення, на якому знаходиться вентиль для перекриття теплоносія на прилад опалення (радіатор), надалі трубопровід відгалуження протяжністю близько 1.35 пог.м замурований в цегляній стіні і виходить для підключення до радіатора.
У грудні 2020 року частковий демонтаж гіпсокартонного коробу та нижньої частини цегляної стіни було виконано для доступу слюсарям-сантехнікам Дільниці № 1 до зазначених трубопроводів з подальшою заміною пошкодженого крану, розміщеного на відгалуженні горизонтально трубопроводу центрального опалення до радіатора.
Зі слів власниці, заміна приладу опалення у кімнаті зазначеної квартир виконувалася у 2015 році.
При візуальному огляді, прилад опалення перебуває у належному санітарно-технічному стані.
Заявок на ОДС від власниці квартири №21 за вищенаведеною адресою щодо пошкодження інженерно-комунікаційних мереж впродовж останні: трьох місяців не надходило.
Інженерно-комунікаційні мережі, які розміщені у вказаній квартирі перебувають у задовільному технічному стані, на момент обстеження будь-як витоки води з санітарно-технічного обладнання та комунікаційний трубопроводів відсутні.
У судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідків були допитані: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які працюють у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва».
Свідок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пояснили, що підписували та складали акти про залиття від 17 грудня 2020 року, 11 лютого 2021 року та 11 серпня 2021 року. Відомості у актах є повними та достовірними. Прибувши за викликом 17 грудня 2020 року, перекрили систему опалення, встановили причину залиття. У квартирі АДРЕСА_6 , був відсутній доступ до інженерних мереж, зокрема у зоні запірної арматури. Виявили замурований у стіну кран на відгалужені горизонтального трубопроводу централізованого опалення, з якого текла вода. Інженерні мережі мають бути у вільному доступі, а зашиття таких мереж є порушенням, тому був відсутній доступ для швидкого реагування. Усі пошкодження внаслідок залиття у нежитловому приміщенні описані комісією у актах про залиття.
Свідок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили суду, що на підставі звернення ОСОБА_1 у жовтні 2024 року проводилося обстеження її квартири. У 2021 році у квартирі №21 було замінено кран на радіаторі. Слідів залиття станом на жовтень 2024 року у квартирі №21 не було виявлено. Зі слів ОСОБА_1 залиття відбулося оскільки вийшов з ладу кран опалення до батареї, який був замурований у стіну. У нежитловому приміщенні у березні 2024 року представники комунального підприємства в ході обстеження нежитлового приміщення зауважили, що на стелі кімнати, де знаходиться санвузол, є конденсат, приміщення у достатній мірі не провітрюється. Також у нежитловому приміщенні немає природної вентиляції.
Судом першої інстанції було оглянуто фото та відео докази, які наявні в матеріалах справи. Учасники справи зауважень щодо таких доказів не висловлювали, що це саме приміщення №29 не заперечувалося.
Частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно з ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Тобто, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 322 ЦК України).
Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені цивільним законодавством.
Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ від 24 січня 2006 року №45, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в повному обсязі У ч. 2 цієї статті зазначається, що збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Так, відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
У зазначеній нормі права, яка встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках деліктних (позадоговірних) зобов'язань, під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається в зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Шкода це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки завдана шкода (реальна шкода та упущена вигода) відшкодовується в повному обсязі.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідачів покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Факт залиття належного позивачу нежилого приміщення з вини відповідача ОСОБА_1 та розмір завданої шкоди підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: актами про залиття від 17 грудня 2020 року, 11 лютого 2021 року та 11 серпня 2021 року; висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Лісниченко С.В. №20862/23-42 від 18 квітня 2024 року, показами свідків.
Відповідачем ОСОБА_1 не спростовано презумпцію її вини у заподіянні шкоди майну позивача та не надано безспірних доказів того, що шкода була спричинена саме не з її вини.
Доводи апеляційної скарги про те, що вина відповідача ОСОБА_1 у заподіянні шкоди відсутня, відхиляються апеляційним судом як безпідставні.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в процесі розгляду справи судом першої інстанції не встановлено причин завданих пошкоджень приміщення №29, які виявлені експертом при огляді, а також не встановлено коли і зв'язку з чим виникли дані пошкодження, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.
Так, 18 лютого 2025 року у судовому засіданні суду першої інстанції експерт ОСОБА_8 роз'яснив висновок за результатами судової експертизи №20862/23-42 від 18 квітня 2024 року. Зазначив, які пошкодження та у яких приміщеннях були встановлені внаслідок залиття. Пошкодження виявлені експертом візуально при огляді. Усі пошкодження між собою пов'язані. Чи одночасно, чи у різний час виникли ці пошкодження, не відомо. Під час складення висновку враховувалися акти про залиття. Погана вентиляція приміщення не могла бути наслідком саме таких пошкоджень. Більшість пошкоджень проявляється одразу після залиття.
Колегія суддів звертає увагу на те, що виконавець (керуюча компанія або постачальник послуг) відповідає за мережі від зовнішньої стіни будинку до точки приєднання у вашій квартирі.
Якщо труби опалення у квартирі вертикальні (йдуть через стелю та підлогу), то межа - це відгалуження від стояка у квартирі.
Якщо розводка горизонтальна (труби йдуть вздовж стіни), то межа - це перший кран на відгалуженні від стояка, але вже за межами квартири. Сам кран до загальнобудинкової системи не належить.
Як зазначено у актах від 17 грудня 2020 року, 11 лютого 2021 року та 11 серпня 2021 року неодноразове залиття нежитлового приміщення №29 житлового будинку №9/2 сталося з вищерозташованої квартири №21 внаслідок пориву крану на відгалужені горизонтального трубопроводу централізованого опалення до приладу опалення, який під час аварії був замурований у стіну в квартирі №21 зазначеного житлового будинку.
Відповідно до п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.
Згідно Додатку №4 в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Як вбачається з актів про залиття від 17 грудня 2020 року, 11 лютого 2021 року та 11 серпня 2021, він складений та підписаний членами комісії після обстеження нежитлового приміщення №29 житлового будинку АДРЕСА_9 , містить усі необхідні дані та відомості, а саме: дату його складання, анкетні дані та посади членів комісії, які приймали участь у його складанні, адресу приміщення, що зазнало пошкоджень, характер ушкоджень та їх обсяг, адресу квартири, з якої відбулося залиття, а відтак вказані акти є належними і допустимими доказами протиправності поведінки відповідача ОСОБА_1 та її вини у залитті нежилого приміщення позивача та заподіянні йому матеріальної шкоди.
При цьому, відповідач не була позбавлена можливості звернутися до експертної установи для проведення експертизи щодо встановлення причини залиття та надати висновок до суду апеляційної інстанції.
Встановивши, що позивач довів завдану йому шкоду, протиправність дій відповідача ОСОБА_1 , яка є власником квартири з якої відбулося залиття, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття нежилого приміщення позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що завдані позивачу збитки підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 у розмірі 95131,20 грн.
Неспроможними є також доводи відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, оскільки, враховуючи ціну позову, відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа підлягала розгляду, як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального позовного провадження.
Разом з тим, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов ТОВ «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ» було задоволено частково, а відтак і судові витрати позивача по сплаті судового збору, за проведення судової будівельно-технічної експертизи та витребування доказів підлягали відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А відтак, рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 травня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ» судових витрат у розмірі 25250,10 грн. підлягає зміні шляхом зменшення розміру судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ» з 25250,10 грн. до 12544,25 грн. (судовий збір у розмірі 1066,90 грн., за проведення експертизи 11342 грн. та витребування доказів 135,35 грн.).
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 травня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ» судових витрат у розмірі 25250 грн. 10 коп. змінити, зменшити розмір судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ» з 25250 грн. 10 коп. до 12544 грн. 25 коп.
В решті рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 18 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: