'
Справа № 754/14153/25
Апеляційне провадження
№ 33/824/5460/2025
10 листопада 2025 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Даниленка Віталія Валерійовича на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 8 жовтня 2025 року у справі за протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 8 жовтня 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАПзакрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
22 жовтня 2025 року захисник іншого учасника ДТП ОСОБА_1 - адвокат Даниленко В.В. направив на поштову адресу Деснянського районного суду міста Києва апеляційну скаргу на постанову судді, яка разом з матеріалами справи надійшла до Київського апеляційного суду 4 листопада 2025 року.
До апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 - адвокат Даниленко В.В. долучив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що з постановою він ознайомився 13 жовтня 2025 року у ЄДРСР.
Вивчивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Порядок оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення передбачений ст. 294 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді від 8 жовтня 2025 року закінчився 20 жовтня 2025 року, враховуючи вихідні дні.
За загальним правилом, пропущений процесуальний строк підлягає поновленню, якщо причини його пропущення є поважними.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року № 5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов'язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку. Від судів вимагається вказувати підстави поновлення пропущеного строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.
Разом з цим, поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що у судовому засіданні 8 жовтня 2025 року були присутні ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Даниленко В.В., а відтак вони були обізнані про постанову судді за результатами розгляду справи та строк оскарження постанови судді.
Доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Даниленка В.В., наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, що з постановою він ознайомився 13 жовтня 2025 року у ЄДРСР, не є обставиною, яка б свідчила про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду міста Києва від 8 жовтня 2025 року, так як діючими нормами КУпАП не передбачено, що строк на апеляційне оскарження постанови судді обраховується з моменту вручення копії постанови особі. Крім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат Даниленко В.В. був обізнаний про судове рішення, оскільки приймав участь у судовому засіданні, та не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у строки, визначені Законом.
За таких обставин, враховуючи, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді не наведено обставин, які були об'єктивно непереборними, тобто, не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасну подачу до суду апеляційної скарги, а також не надано будь-яких доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 8 жовтня 2025 року.
Оскільки в поновленні строку на апеляційне оскарження відмовляється, апеляційна скарга підлягає поверненню захиснику ОСОБА_1 - адвокату Даниленку В.В.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
постановив:
відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Даниленка Віталія Валерійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду міста Києва від 8 жовтня 2025 року у справі за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_2 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Апеляційну скаргу повернути адвокату Даниленку Віталію Валерійовичу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт