Справа № 758/9724/24
№ апеляційного провадження: 33/824/4968/2025
06 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Носко Юлії Юріївни в інтересах Енергетичної митниці на постанову Подільського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року під головуванням судді Казмиренко Л.В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , директора приватного підприємства «НАФТАТРАНССЕРВІС», за ч. 1. ст. 483 Митного кодексу України,-
Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0108/90300/24 від 02 травня 2024 року, 28 березня 2023 року через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск», відділу митного оформлення № 3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки через митний кордон України на адресу підприємства ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» (Україна, 50069, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Медова, будинок 48А, код ЄДРПОУ 20620454) був переміщені товари «газ скраплений» загальною вагою 36 150 кг та загальною вартістю 17 171,25 Євро (що за офіційним курсом валют НБУ станом на моменти перетину кордону дорівнює 676 373 грн 82 коп).
Переміщення через державний кордон України відбувалось на підставі:
- сертифіката (паспорта) якості від 15 березня 2023 року № 163398_4981235;
- рахунків фактури (інвойсів) від 26 березня 2023 року № RVA0064350, від 26.03.2023 № RVA0064351;
- міжнародних автомобільно-транспортних документів від 26 березня 2023 року № RVA0064350, від 26 березня 2023 року № RVA0064351.
Зазначені товари були оформлені в Енергетичній митниці за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ від 28 березня 2023 року №№ 23UA903220006695U4, 23UA903220006695U4.
Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 23 січня 2023 року № 23/01-2023, укладеного між підприємством Gas-Trade is part of Global Auction Service B.V. (Spoordonkseweg 30, 5688 KD, Oirschot, The Netherlands) в особі директора Gertijan van de Wal, та підприємства ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС», в особі директора ОСОБА_1 .
Відповідно до умов контракту продавець продає покупцеві товари - нафтопродукти, якість яких має підтверджуватися паспортом якості, виданого виробником товару або продавцем, або акредитованою лабораторією, яка має міжнародний сертифікат відповідності.
На виконання статті 198 Митного кодексу (далі - МК) України, митним брокером ФОП ОСОБА_2 до митних органів було подано сертифікат (паспорт) якості від 15 березня 2023 року № 163398_4981235, виданий заводом-виробником «Оrlen Lietuva».
01 березня 2023 року Енергетична митниця отримала лист від 17 лютого 2023 року № 62 від Представництва АТ «Оrlen Lietuva» в Україні щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії.
З метою перевірки законності ввезення товарів «газ скраплений», які надійшли на адресу ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС», зокрема справжності/дійсності сертифіката (паспорта) якості від 15 березня 2023 року № 163398_4981235, Енергетичною митницею був направлений запит до Представництва АТ «Оrlen Lietuva» в Україні (вих. №7.6/7.6-20.3/13/240 від 15 січня 2024 року).
За результатами опрацювання відповіді наданої Public Company «Оrlen Lietuva» від 09 лютого 2024 року № D2(12.11-9)-339, було встановлено, що зазначений сертифікат (паспорт) якості видавався підприємству UAB «NAFTOS DUJOS» (відправнику товару «газ скраплений») на 19 620 кг.
Однак, фактично ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» з наданням сертифікату від 15 березня 2023 року № 163398_4981235 було ввезено на митну територію України 36 150 кг, що на 16 530 кг перевищує кількість відвантаженого за данним сертифікатом якості товару.
Відповідно до частини 2 статті 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з даними карти обліку особи, яка здійснює операції з товарами, керівником ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» є ОСОБА_1 .
Статтею 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручень діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
17 квітня 2024 року Енергетичною митницею було направлено запрошення для опитування з метою повного та об'єктивного з'ясування обставин ввезення товарів на адресу ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС».
В своїх поясненнях (вх. № 3060/13 від 30 квітня 2024 року) ОСОБА_1 надав інформацію, що після отримання запрошення (23 квітня 2023 року) ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» було подано заяву про надання дозволу на внесення змін до митної декларації від 28 березня 2023 року № 23UA903220006695U4 та отримано Аркуш коригування митної декларації. Проте, це не спростовує факту переміщення товару «газ скраплений» через митний кордон України з наданням, як підстави для переміщення сертифіката (паспорта) якості від 15 березня 2023 року № 163398_4981235.
Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження у справах про ПМП» встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 482, 483 МК України не притягувався.
Таким чином, керівником ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 16 530 кг вартістю 7 603,80 Євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 299 512 грн 92 коп, шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Виходячи з вищевикладеного, в діях керівника ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись з указаною постановою, 18 вересня 2025 року НоскоЮ.Ю. в інтересах Енергетичної митниці подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постановусуду першої інстанції та прийняти нову постанову про визнання ОСОБА_1 винним в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - 309 279 грн 65 коп та застосувати до нього додаткове стягнення у вигляді конфіскації - шляхом стягнення вартості товарів - 309 279 грн 65 коп.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, що беззаперечно вказують на вчинення директором ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» ОСОБА_1 порушень митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Зазначає, що ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС», який є імпортером газу на митну територію України та пред'являє документи митним органам, повинен додержуватись вимог законодавства, виконувати митні правила України.
Посилається на те, що саме директор ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» ОСОБА_1 як імпортер товару вчиняв активні дії щодо ввезення, митного оформлення та у подальшому введення в обіг на території України газу, а тому саме ним вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ» у кількості 16 530 кг, вартістю 3099 279 грн 65 коп з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару.
Звертає увагу, що кожна партія газу, що вводиться в обіг в Україні повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива, який підтверджує фізико-хімічні характеристики товару. Також цей паспорт якості видається на конкретну партію товару (кількість товару) і тільки виробник може зазначити дані щодо кількості та іншу інформацію у цьому паспорті.
Вказано, що у графі 34 (країн походження) митних декларацій зазначено країну походження товару - ЄС. В електронному інвойсі, що є невід'ємною частиною графи 31 митних декларацій, виробником товару зазначено PublicCompany «ORLENLietuva» (Литва).
Посилається на те, що «Orlen Lietuva» є виробником даного газу, місцезнаходження якого є Литовська Республіка. У рахунках-фактурах (інвойсах) зазначено країну походження товару - Литва.
Вважає, що зазначення під час митного оформлення походження газу з Європейського Союзу свідчить про те, що імпортер газу достеменно не знає (бо не зазначає) якою саме є «країна» виробництва газу.
Крім того, сертифікат якості від 15 березня 2023 року №163398_4981235, виданий заводом-виробником «Orlen Lietuva» на кількість товару, що не відповідає тій, яка була переміщена через митний кордон України та випущена у вільний обіг на території України. Фактично на товар «газ» у кількості 16 540 кг відсутні документи, що підтверджують якість цього газу та його походження.
Зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності в матеріалах справи будь-яких відомостей підробки сертифікату якості не відповідає змісту протоколу про порушення митних правил. Суд першої інстанції самостійно, безпідставно та з невідомих причин змінив об'єктивну сторону вчиненого директором ОСОБА_1 порушення митних правил, оскільки ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення не підробка документів.
У запереченнях на апеляційну скаргу адвокат Корольова С.В. в інтересах ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року - без змін.
Зазначає, митницею не наведено доводів та фактів, які вказують на наявність обставин що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Вважає постанову суду першої інстанції правомірною, прийнятою за результатом повного та всебічного розгляду матеріалів справи, у повній відповідності до вимог матеріального та процесуального законодавства.
У судовому засіданні представниця Енергетичної митниці - Швед А.О. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, а постанову районного суду - скасувати.
ОСОБА_1 та його захисниця - адвокат Корольова С.В. в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення сторони, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Частиною 1 ст. 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
З аналізу вказаних правових норм статей 486 та 487 МК України, а також статей 2, 9, 11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб'єктивної та об'єктивної сторони складу правопорушення.
Усі вказані елементи складу адміністративного правопорушення є неподільним цілим. Наявність цих елементів обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.
При цьому наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
За змістом положень ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Зміст положень частини другої статті 495 МК України у взаємозв'язку із положеннями статті 489 МК України свідчить про те, що докази у справі про порушення митних правил повинні відповідати критерію належності, тобто повинні бути такими, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).
При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів, тобто ті документи, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.
Відповідно до роз'яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена статтею 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.
Судом встановлено, що 28 березня 2023 року через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск», відділу митного оформлення № 3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки через митний кордон України на адресу підприємства ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» (Україна, 50069, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Медова, будинок 48А, код ЄДРПОУ 20620454) був переміщені товари «газ скраплений» загальною вагою 36 150 кг та загальною вартістю 17 171,25 Євро (що за офіційним курсом валют НБУ станом на моменти перетину кордону дорівнює 676 373 грн 82 коп).
Переміщення через державний кордон України відбувалося на підставі: сертифіката (паспорта) якості від 15 березня 2023 року № 163398_4981235; рахунків фактури (інвойсів) від 26 березня 2023 року № RVA0064350, від 26.03.2023 № RVA0064351; міжнародних автомобільно-транспортних документів від 26 березня 2023 року № RVA0064350, від 26 березня 2023 року № RVA0064351.
Відповідно до умов контракту №23/01-2023 від 23 січня 2023 року укладеного між підприємством Gas-Trade is part of Global Auction Service B.V. (Spoordonkseweg 30, 5688 KD, Oirschot, The Netherlands) в особі директора Gertijan van de Wal, та підприємства ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС», в особі директора ОСОБА_1 , продавець продає покупцеві товари - нафтопродукти, якість яких має підтверджуватися паспортом якості, виданого виробником товару або продавцем, або акредитованою лабораторією, яка має міжнародний сертифікат відповідності.
Відповідно до п. 2.1 указаного контракту, якість товару, проданого на умовах даного контракту повинна підтверджуватись паспортом якості (сертифікатом), виданим виробником або продавцем, або акредитованою лабораторією, яка має міжнародний сертифікат відповідності (по замовленню покупця).
Відповідно до п. 6.1 указаного контракту, у разі виявлення невідповідності ваги товару, зазначеного в товарній накладній, CMR, за винятком норм природного убутку та/або якості, зазначеного у паспорті (сертифікаті) якості, покупець має право пред'явити продавцю відповідну претензію не пізніше 15 календарних днів.
Тобто, за умовами зазначеного контракту, всі документи надавались підприємством Gas-Trade is part of Global Auction Service B.V. як продавцем, в тому числі і сертифікат якості, що викликав в працівників Державної митної служби сумніви його дійсності, тоді як директор ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» ОСОБА_1 був кінцевим отримувачем товару, що виключає те, що його дії були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Як вказано у міжнародних автомобільно-транспортних документів від 26 березня 2023 року №RVA0064350, від 26.03.2023 № RVA0064351 відправником товару виступала компанія компанія UAB «NAFTOS DUJOS» за дорученням від Продавця товару, компанії Gas-Trade is part of Global Auction Service B.V перевізнику товарів для здійснення перевезення було передано сертифікат (паспорт) якості № 163398_4981235.
Отже, відповідно до умов контракту обов'язок надати сертифікат якості на партію товару покладений саме на компанію Gas-Trade is part of Global Auction Service B.V як продавця товару. Громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості № 163398_4981235 в компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов'язку його отримувати.
Товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості № 163398_4981235 надавалися отримувачу відправником - компанією Gas-Trade is part of Global Auction Service B.V при поставці товару, а отже були отримані ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» законним шляхом, а доказів ввезення більшої кількості товарів, ніж та, що зазначена у сертифікаті митними органами надано не було, що в свою чергу підтверджує відсутність події митного правопорушення та його об'єктивної сторони.
Енергетичною митницею 15 січня 2024 під № 7.6/7.6-20.3/13/240, з метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, направлений лист до AT «Orlen Lietuva» стосовно перевірки законності ввезення товарів «газ скраплений», які надійшли на адресу ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС», зокрема справжності/дійсності сертифіката (паспорта) якості від 15 березня 2023 року № 163398_4981235.
За результатами опрацювання відповіді наданої Public Company «Оrlen Lietuva» від 09 лютого 2024 року № D2(12.11-9)-339, було встановлено, що зазначений сертифікат (паспорт) якості видавався підприємству UAB «NAFTOS DUJOS» (відправнику товару «газ скраплений») на 19 620 кг.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо підробки сертифікату якості № 163398_4981235.
Окрім цього, в матеріалах справи відсутні документи, які вказують на те, що ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» було ввезено на територію України товар у кількості більшій, ніж та, на яку видано відповідний сертифікат якості.
Фірма UAB «NAFTOS DUJOS» підтвердила, що під час викладення номеру сертифікату якості була допущена помилка, та вказала вважати вірним видання на партію товару згідно міжнародного автомобільно-транспортного документа від 26 березня 2023 року №RVA0064351 - сертифікату 163398_4981300.
Отже, процедура декларування даного товару була здійснена виключно на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.
Окрім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що паспорт якості не є документом, який посвідчує кількість, а його фізико-хімічні показники товару, тому сертифікати якості не містять відомостей про вагу/об'єм товару, а стосуються його фізико-хімічних властивостей.
Енергетичною митницею жодних доказів на підтвердження того, що подані до митного органу документи містять неправдиві відомості щодо ваги товару, суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, не спростованого доводами апеляційної скарги, про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 вчиняв активні дії, передбачені диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України, адже при переміщенні товарів через митний кордон ПП «НАФТАТРАНССЕРВІС» надало усі документи, необхідні для ввезення на митну територію України газу нафтового скрапленого, які отримало від Gas-Trade is part of Global Auction Service B.V та які стали підставою для розмитнення товару.
Що стосується доводів Енергетичної митниці про те, що сертифікат якості 15 березня 2023 року № 163398_4981235, виданий виробником товару, а саме литовським підприємством Public Company «Orlen Lietuva» на кількість товару, що не відповідає тій яка була переміщена через митний кордон України та випущена у вільний обіг на території України, то вони не можуть слугувати беззаперечним підтвердженням того, що ОСОБА_1 намагався приховати кількість товару, оскільки за умовами договору саме продавець зобов'язується гарантувати якість товару, що підтверджується відповідним сертифікатом якості (паспортом якості), виданим виробником та доданим до супровідних документів на товар.
До того ж згідно долученої до справи інформації, саме фірма UAB «NAFTOS DUJOS» видавала сертифікат якості згідно міжнародного автомобільно-транспортного документа від 26 березня 2023 року №RVA0064351.
Таким чином, до протоколу про порушення митних правил митним органом не долучено жодного належного доказу на підтвердження обставин, викладених в протоколі, а, отже, висновки митного органу ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим з огляду на вимоги чинного законодавства.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи прийнято обґрунтоване рішення про закриття провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Таким чином, особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі, у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.
З огляду на викладене, постанова суду відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Висновок суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, що є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, підтверджується дослідженими доказами, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку.
Отже, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді цієї справи судом було повно, всебічно і об'єктивно досліджено дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірено обставини викладені у протоколі про порушення митних правил, надано цим обставинам належну правову оцінку та, приймаючи рішення про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 суд дійшов правильного висновку, що із змісту протоколу не вбачається ознак порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
Неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді не допущено.
З урахуванням вищевикладеного, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують законність постанови Подільського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 , а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 458, 483 МК України,-
Апеляційну скаргу Носко Юлії Юріївни в інтересах Енергетичної митниці залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Слюсар