Справа № 204/10920/25
Провадження № 2-з/204/82/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
23 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
17 жовтня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Разом з позовом до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 58300481 на підставі судового наказу від 10 січня 2019 року виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за справою № 199/9879/18, до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.
Вивчивши матеріали справи та заяву, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як роз'яснює п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Також, згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
У своїй заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 58300481 на підставі судового наказу від 10 січня 2019 року виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська по справі № 199/9879/18, до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.
Проте, підстав для застосування такого заходу забезпечення наразі немає, оскільки стягнення аліментів припиняється лише з моменту набрання чинності рішення про задоволення позовних вимог щодо припинення стягнення аліментів. Наразі не застосування такого заходу забезпечення позову не може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Крім того, такий вид забезпечення позову як зупинення стягнення за рішенням суду, фактично дублює позовні вимоги про припинення стягнення аліментів. У разі застосування такого виду забезпечення, судом буде фактично ухвалене рішення без розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову та у зв'язку з цим для задоволення даної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 - 153 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Т.О. Дубіжанська