19 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 560/8168/24
адміністративне провадження № К/990/15111/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року (ухвалене суддею Козачок І.С.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року (прийняту у складі колегії: судді-доповідача Гонтарука В.М., суддів Моніча Б.С. та Білої Л.М.),
Короткий виклад обставин та судових рішень у справі
1. У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років, у наданні статусу учасника бойових дій згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ;
- скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років, оформлене протоколом від 27 лютого 2024 року №1 про відмову у наданні статусу учасника бойових дій;
- зобов'язати Міністерство оборони України в особі уповноваженої Комісії надати статус учасника бойових дій та видати посвідчення учасника бойових дій і нагрудний знак.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року, позов задоволено частково.
3. Визнано необґрунтованим та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років №1 від 27 лютого 2024 року.
4. Зобов'язано Міністерство оборони України в особі уповноваженої Комісії повторно належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 та подані ним інші документи щодо надання статусу учасника бойових дій та прийняти рішення по суті з урахуванням висновків суду.
5. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
6. Задовольняючи частково позов, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що у позивача наявне право на отримання статусу учасника бойових дій, оскільки він безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України. Підставою для надання позивачу цього статусу є наявність вищевказаних бойових розпоряджень, довідка про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, яка відповідає додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413), а також інші, наявні в матеріалах справи, документи.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Міністерство оборони України не погодилося з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
8. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) у поєднанні з положеннями Закону України «Про основи національного спротиву» від 16 липня 2021 року №1702-IX (далі - Закон №1702-IX) та Порядку №413, за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах.
9. Суди попередніх інстанцій, за твердженням скаржника, неправильно застосували положення пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ, не врахувавши бланкетний характер цієї норми, яка вимагає деталізації через відповідну постанову Кабінету Міністрів України.
10. На момент розгляду справи Комісією Міністерства оборони України та ухвалення оскаржуваних рішень, Порядок №413 не містив чітких процедур і підстав для присвоєння статусу учасника бойових дій членам добровольчих формувань територіальних громад.
11. Скаржник вважає, що сам факт перебування особи в районі бойових дій (у тому числі при наявності довідок) не є достатнім для надання статусу учасника бойових дій без дотримання формальних процедур, передбачених чинним законодавством.
12. Крім того, скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій вийшли за межі компетенції, зобов'язавши виконавчий орган вчинити дії, які виходять за межі його повноважень, що порушує принцип поділу влади, закріплений у статті 6 Конституції України. Комісія Міністерства оборони України, будучи допоміжним органом, діяла в межах наданих повноважень і не могла присвоювати статус учасника бойових дій членам добровольчих формувань територіальних громад за відсутності затвердженої процедури.
13. У касаційній скарзі Міністерство оборони України просить Верховний Суд скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Позиція інших учасників справи
14. 25 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Суду з відзивом на касаційну скаргу Міністерства оборони України.
15. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що:
- Закон №3551-ХІІ прямо поширює статус учасника бойових дій на членів добровольчих формувань територіальних громад, що брали безпосередню участь у бойових діях;
- положення статей 8, 17, 19 Конституції України гарантують пряме застосування закону і обов'язок держави захищати учасників Сил оборони України, до яких віднесені й добровольчі формування територіальних громад;
- ним подано належні докази безпосередньої участі у бойових завданнях, що підтверджується бойовими наказами, рапортами командирів і довідками військових частин;
- Міністерство оборони України відповідно до положень пунктів 14, 22 Порядку №413 мало обов'язок витребувати додаткові документи, якщо вважало подані позивачем документи недостатніми, однак цього не зробило;
- суди не перевищили компетенції, оскільки не присвоїли статус самостійно, а лише зобов'язали Міністерство оборони України повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду.
16. На підставі вищезазначених доводів позивач просить Суд залишити рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року без змін.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
17. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року, витребувано справу №560/8168/24 з Хмельницького окружного адміністративного суду та встановлено для інших учасників справи десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
18. Електронну копію ухвали Верховного Суду доставлено в електронний кабінет Міністерства оборони України через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) «Електронний суд» 19 червня 2025 року о 20:18, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного документа.
19. Електронну копію ухвали Верховного Суду доставлено в електронний кабінет ОСОБА_1 через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» 19 червня 2025 року о 20:18, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного документа.
20. 30 червня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшла адміністративна справа №560/8168/24.
21. До початку розгляду справи по суті клопотань учасниками справи заявлено не було.
22. Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено справу №560/8168/24 до розгляду у судовому засіданні на 04 листопада 2025 року.
23. У зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання, призначене на 04 листопада 2025 року, розгляд справи відкладено на 18 листопада 2025 року та здійснено повторний виклик учасників справи.
24. Протокольним рішенням від 18 листопада 2025 року колегія суддів Верховного Суду вирішила перейти у письмове провадження.
Обставини справи, встановлені судами першої і апеляційної інстанцій
25. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що позивач є добровольцем територіальної оборони, що підтверджується контрактом від 22 квітня 2022 року та посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Добровольчим формуванням територіальної громади «Укроборонпром».
26. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03 червня 2022 року №107, розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 від 03 червня 2022 року №262дск, рапорту командира Добровольчого формування територіальної громади «Укроборонпром» від 03 червня 2022 року №117/2/120 ОСОБА_1 прийнятий в підпорядкування особового складу Добровольчого формування територіальної громади «Укроборонпром».
27. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №137 від 05 липня 2022 року позивач вибув з оперативного підпорядкування командира військової частини НОМЕР_2 .
28. Довідкою №1486 від 05 липня 2022 року, виданою добровольцю ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_3 підтверджується те, що позивач проходив службу в добровольчому формуванні територіальної громади «Укроборонпром», брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) з 31 травня по 03 червня 2022 року.
29. Довідка видана на підставі бойового розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 квітня 2022 року №760/3/959дск, розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 від 03 червня 2022 року №270дск, рапорту командира військової частини НОМЕР_3 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях у складі бригади в період з 31 травня по 03 червня 2022 року.
30. Відповідно до довідки №1594/3/1999 від 15 липня 2023 року про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України ОСОБА_1 дійсно у період з 03 червня 2022 року по 05 липня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в місті Миколаїв Миколаївської області.
31. Довідка видана на підставі: витягу з бойового наказу командира військової частини НОМЕР_2 на оборону №4 від 28 травня 2022 року, витягу з бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №100 від 03 червня 2022 року, витягу із журналу бойових дій за інвентарним №143/2, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 13 березня 2022 року №51, витягу з наказу начальника гарнізону оборони міста Миколаєва від 07 березня 2022 року №20, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03 червня 2022 року №107, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05 липня 2022 року №137.
32. 24 січня 2024 року позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про встановлення йому статусу учасника бойових дій.
33. Рішенням Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років, оформленим протоколом засідання Комісії №1 від 27 лютого 2024 року, позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з тим, що нормативно-правовими актами України на цей час порядок надання статусу учасника бойових дій добровольцям, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, не визначений.
34. У листі Головного управління соціальної політики Міністерства оборони України №220/13/ВихЗПІ/174 від 28 липня 2024 року повідомлено про те, що на цей час Порядком №413 не врегульоване питання та порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які у складі добровольчих формувань територіальних громад брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Заявникові запропоновано звернутись до Міністерства у справах ветеранів України.
35. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду цим позовом.
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції і доводів учасників справи
36. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
37. Положенням частини п'ятої статті 17 Конституції України встановлено, що Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
38. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
39. Так, Закон №3551-XII визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
40. За визначенням статті 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
41. Відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
42. Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України (абзац другий пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ).
43. На виконання наведених вище приписів Закону №3551-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 20 серпня 2014 року №413 затвердив Порядок №413.
44. Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку №413 (в редакції від 23 грудня 2023 року) статус учасника бойових дій надається особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
45. За змістом абзацу десятого пункту 4 Порядку №413 для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.
46. Абзацом другим пункту 5 Порядку №413 визначено, що рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку.
47. Відповідно до абзацу четвертого пункту 6 Порядку №413 особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій після закінчення 30 календарних днів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 4 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
48. Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання (пункт 6 Порядку №413).
49. З аналізу наведених положень Порядку №413 колегія суддів дійшла висновку, що повноваження комісій не обмежуються формальною перевіркою поданих документів. На них покладено обов'язок здійснювати всебічну та об'єктивну перевірку обставин, які можуть підтверджувати участь особи в заходах, пов'язаних із захистом України. Зокрема, комісії зобов'язані не лише вивчати надані матеріали, а й, за необхідності, витребувати додаткові документи, заслуховувати пояснення свідків та осіб, щодо яких розглядається питання про надання статусу учасника бойових дій.
50. У разі неможливості отримання документів, прямо перелічених у Порядку №413, з об'єктивних причин (наприклад, знищення архівів під час бойових дій, розформування підрозділу, втрата документів не з вини особи), Комісія не повинна обмежуватися констатацією їх відсутності. Вона зобов'язана сприяти особі у відновленні доказової бази та вжити заходів для встановлення факту участі на підставі сукупності інших непрямих доказів, таких як накази про відрядження до зони бойових дій, дані про отримані нагороди, фото- та відеоматеріали, свідчення свідків тощо.
51. Порядок утворення, основні завдання та організацію роботи комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Міністерстві оборони України визначає Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років, затверджене наказом Міністерства оборони України від 10 листопада 2022 року №369 (далі - Положення №369).
52. Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Положення №369 на Комісію Міноборони покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років учасниками бойових дій:
- відповідно до пунктів 1-5, 7-18 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» осіб із числа:
- військовослужбовців Збройних Сил України, які проходять (проходили) військову службу в структурних підрозділах апарату Міноборони, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях безпосереднього підпорядкування Міноборони;
- звільнених зі Збройних Сил України, які набули право на отримання статусу учасникам бойових дій під час проходження військової служби в структурних підрозділах апарату Міноборони, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях безпосереднього підпорядкування Міноборони.
53. У своїй діяльності Комісії керуються Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України та цим Положенням (пункт 5 Положення №369).
54. Положеннями підпункту 13 пункту 15 Положення №369 передбачено, що для осіб, які в складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу військових частин Збройних Сил України:
- заява особи;
- довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
- документи, зазначені в підпунктах 5-8 цього пункту, або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження військовими частинами Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, залученими до проведення антитерористичної операції, факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами України, Державною спеціальною службою транспорту.
55. Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 14 Положення №369 Комісії зобов'язані за відсутності підстав для визнання осіб учасниками бойових дій, учасниками війни, що підтверджуються документами, відмовляти таким особам у визнанні їх учасниками бойових дій, учасниками війни.
56. Підставою для відмови Комісією в наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій став висновок про те, що нормативно-правовими актами України на момент звернення із заявою, порядок надання статусу учасника бойових дій добровольцям, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, не визначений.
57. Колегія суддів вважає такий висновок Комісії Міністерства оборони України необґрунтованим, оскільки право на встановлення статусу учасника бойових дій для членів добровольчих формувань територіальних громад, які брали безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України, прямо закріплене в положенні пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ. Крім того, частина друга статті 24 Закону №1702-IX прямо поширює на членів добровольчих формувань територіальних громад гарантії соціального захисту, передбачені Законом №3551-ХІІ.
58. Відповідно до статей 8 та 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В системі нормативно-правових актів Закони України мають вищу юридичну силу, а постанови Кабінету Міністрів України, зокрема Порядок №413, є підзаконними актами, покликаними лише деталізувати та забезпечити механізм реалізації норм Закону. Таким чином, відсутність у підзаконному акті чітко прописаного механізму не може бути правомірною підставою для відмови у реалізації права, яке гарантоване особі безпосередньо Законом.
59. Відсутність підзаконного акта не може бути обґрунтованою причиною для обмеження прав, гарантованих законом, і не звільняє Комісію Міністерства оборони України від обов'язку розглядати заяву по суті відповідно до Закону.
60. Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 17 червня 2025 року у справі №620/9959/24, формальна відповідь суб'єкта владних повноважень не може обмежувати гарантоване законом право на встановлення особам, які приймали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, статусу учасника бойових дій.
61. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що члени добровольчих формувань територіальних громад мають право на встановлення статусу учасника бойових дій за умови доведення факту їхньої безпосередньої участі у бойових діях чи заходах оборони, що підтверджується наказами, довідками та іншими офіційними документами.
62. В абзаці десятому пункту 4 Порядку №413 зазначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, зокрема, для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6, яким затверджено форму довідки про безпосередню участь особи у таких заходах.
63. Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення статті 6 Закону №3551-XII та пунктів 4, 5 Порядку №413, визначальною підставою для надання статусу учасника бойових дій є не формальне подання повного пакета документів, а підтвердження факту безпосередньої участі особи в бойових діях або заходах із забезпечення оборони України. Документи виступають лише засобом доведення цієї участі, а не самостійною умовою для визнання такого статусу. Відтак, формальний підхід до розгляду поданих матеріалів, без врахування їх реального змісту та обставин, що свідчать про виконання особою завдань у зоні бойових дій, є неправомірним і суперечить меті правового регулювання законодавства у сфері захисту прав ветеранів війни.
64. Такий підхід ґрунтується не лише на тлумаченні Порядку №413, а й на реалізації гарантованого статтею 17 Конституції України обов'язку держави щодо соціального захисту громадян, які захищають суверенітет та територіальну цілісність України. Формальний підхід, що ігнорує доведені факти реальної участі особи в обороні держави, є неприпустимим, оскільки нівелює саму суть та мету Закону №3551-XII.
65. Водночас судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що до заяви про встановлення статусу учасника бойових дій було долучено копію довідки військової частини НОМЕР_3 про безпосередню участь у бойових діях добровольця ОСОБА_1 від 05 липня 2022 року №1486, копію довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України №1594/3/1999 від 15 липня 2023 року, копію контракту добровольця територіальної оборони, копію посвідчення добровольця територіальної оборони, копію військового квитка, копію витягу з наказу командира добровольчого формування територіальної громади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №4 від 27 квітня 2022 року, копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №20 від 07 березня 2022 року, копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №51 від 13 березня 2022 року, копію розпорядження НОМЕР_4 обр ТрО №262дск від 03 червня 2022 року, копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №107 від 03 червня 2022 року, копію витягу з бойового розпорядження командира НОМЕР_5 обр ТрО №100 від 03 червня 2022 року, копію витягу з розпорядження командира НОМЕР_4 обр ТрО №399 від 04 липня 2022 року, копію витягу з бойового розпорядження командира НОМЕР_5 обр ТрО №153 від 04 липня 2022 року, копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №137 від 05 липня 2022 року, що, на думку колегії суддів, належним чином підтверджує безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією рф проти України та які Комісія мала обов'язок врахувати під час розгляду заяви.
66. Таким чином Комісія Міністерства оборони України, вирішуючи питання про встановлення статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 , зобов'язана була врахувати відомості, зазначені в довідках №1486 від 05 липня 2022 року про безпосередню участь у бойових діях добровольця ОСОБА_1 та №1594/3/1999 від 15 липня 2023 року про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, а за наявності неточностей у наданих документах та/або відсутності певних документів, будучи центральним органом виконавчої влади, мала право та обов'язок, відповідно до положень Порядку №413, витребувати інші необхідні документи у підпорядкованих органів військового управління або сприяти особі в отриманні необхідних документів, а не відмовляти з формальних підстав у встановленні такого статусу.
67. Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що наведені висновки не означають встановлення загальної презумпції права на статус учасника бойових дій для всіх осіб, які належали до добровольчих формувань територіальних громад або перебували в районах ведення бойових (службових) дій.
Сам по собі факт членства у добровольчому формуванні територіальної громади, участі в заходах територіальної оборони чи перебування в районі проведення бойових дій не є достатнім для надання такого статусу.
Рішення щодо визнання особи учасником бойових дій має прийматися Комісією виключно за результатами індивідуальної оцінки сукупності належних, достовірних і достатніх доказів, які підтверджують саме її безпосередню участь у виконанні конкретних бойових (службових) завдань, визначених законами України та відповідними наказами (розпорядженнями) командирів (начальників). Тягар подання первинних доказів такої участі покладається на заявника, тоді як Комісія зобов'язана забезпечити їх належну перевірку, а у разі необхідності - витребувати додаткові документи у межах своїх повноважень. За відсутності переконливих доказів такої участі Комісія, діючи відповідно до Порядку №413 та Положення №369, повинна відмовити у встановленні статусу учасника бойових дій.
68. Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої і апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що довідки від 05 липня 2022 року №1486 про безпосередню участь у бойових діях добровольця ОСОБА_1 та від 15 липня 2023 року №1594/3/1999 про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України та інші документи, долучені до заяви, є тими документами, на підставі яких позивачеві може бути надано статус учасника бойових дій.
69. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 03 червня 2025 року у справі №620/11392/24.
70. Разом з тим колегія суддів відхиляє доводи Міністерства оборони України про те, що суди нібито вийшли за межі компетенції та порушили принцип поділу влади, зобов'язавши виконавчий орган вчинити дії, які виходять за межі його повноважень, з тих підстав їх необґрунтованості.
71. Вирішуючи спір по суті суди не встановили позивачу статус учасника бойових дій, а лише скасували протиправне рішення Комісії та зобов'язали її повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду.
72. Таке зобов'язання є належним способом захисту порушеного права, передбаченим статтею 245 КАС України, і є реалізацією судової функції контролю за діями суб'єкта владних повноважень, а не безпосереднім втручанням у його дискрецію.
73. Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що суди першої і апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а наведені у касаційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи Верховним Судом.
74. Також варто зазначити, що в судовому засіданні, призначеному на 18 листопада 2025 року, уповноваженим представником Міністерства оборони України - Полтєвим Є.О. поінформовано колегію суддів про належне виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року, яке набрало законної сили 11 березня 2025 року. Листом командира військової частини НОМЕР_6 від 27 травня 2025 року №1433/2/1/6774 позивача повідомлено, що Уповноваженою особою комісії військової частини НОМЕР_6 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій за заявою №56821/25 від 23 травня 2025 року ОСОБА_1 було надано статус учасника бойових дій в автоматичному режимі та внесені відомості до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання в автоматичному режимі статусу учасника бойових дій у період воєнного стану» від 10 вересня 2024 року №1041 та роз'яснено порядок отримання паперового посвідчення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
75. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
76. Судами першої і апеляційної інстанцій дотримані всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з положеннями процесуального закону, ухвалені обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи.
77. Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Висновки щодо розподілу судових витрат
78. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
79. Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі №560/8168/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді А.А. Єзеров
С.М. Чиркін