Іменем України
19 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/497/25
адміністративне провадження № П/990/497/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідачки Ханової Р. Ф.
суддів: Бившевої Л.І., Желтобрюх Л.І., Олендера І. Я., Хохуляка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
18 жовтня 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду як суду першої інстанції позовну заяву, в якій просить Суд:
- визнати протиправною бездіяльність Комісії щодо неприйняття рішення про допущення до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду ОСОБА_1 кандидата на посаду судді місцевого господарського суду, що успішно склала тестування когнітивних здібностей та набрала прохідний бал;
- зобов'язати Комісію прийняти рішення про допущення до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду ОСОБА_1 кандидата на посаду судді місцевого господарського суду, що успішно склала тестування когнітивних здібностей та набрала прохідний бал.
Відповідно до частини першої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті, окрім іншого, поширюються на розгляд адміністративних справ щодо дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Ханова Р.Ф. (головуючий суддя), Бившева Л.І., Желтобрюх І.Л., Олендер І.Я., Хохуляк В.В.
Верховний Суд ухвалою від 22 жовтня 2025 року відкрив провадження в цій справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
12 листопада 2025 року від відповідача на адресу Верховного Суду надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 в якому представник Комісії просить відмовити в задоволенні цього позову.
15 листопада 2025 року ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив Комісії, в які позивачка підтримує свої позовні вимоги. Відповідь на відзив зареєстровано в суді та передано судді 17 листопада 2025 року.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі також - добір).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11 грудня 2024 року № 367/зп-24 оголошено прийняття від суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, заяв про складання кваліфікаційного іспиту.
ОСОБА_1 виявила бажання взяти участь у доборі, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 09 травня 2025 року № 368/дс-25 допущено ОСОБА_1 до участі в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 та до складання кваліфікаційного іспиту в тому числі зі спеціалізації господарського суду в межах добору на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено таку черговість етапів його проведення (далі - кваліфікаційний іспит):
перший етап - тестування знань з історії української державності;
другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;
третій етап - тестування когнітивних здібностей;
четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
Визначено, що кожен етап кваліфікаційного іспиту призначається окремим рішенням Комісії.
Визначено прохідний бал першого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування знань з історії української державності) з урахуванням того, що до другого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше 7 200 кандидатів на посаду судді та суддів.
Визначено прохідний бал другого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду) з урахуванням того, що до третього етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 4 200 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду).
Визначено прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків максимально можливого бала.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 липня 2025 року № 128/зп-25 призначено тестування знань з історії української державності у межах кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25 липня 2025 року № 142/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування знань з історії української державності та призначено тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду у межах кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15 серпня 2025 року № 156/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого господарського суду. До третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей допущено кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого господарського суду, що успішно склали тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого господарського суду і набрали прохідний бал, у кількості - 751.
ОСОБА_1 успішно склала тестування знань з історії української державності та загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого господарського суду, та була допущена до тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії графік складання тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту.
Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту.
Встановлено, що тестування когнітивних здібностей здійснюватиметься з використанням комп'ютерної техніки. Визначено, що тривалість тестування когнітивних здібностей - 30 хвилин, кількість запитань у тесті на когнітивні здібності - 40, максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60.
Встановлено середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.
Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді.
Відповідно до графіку складання тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 складала зазначений іспит 15 вересня 2025 року.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 09, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 вересня 2025 року у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 1 до рішення).
Допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду 411 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал (додаток 3 до рішення).
В додатку 1 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25, окрім іншого зазначена наступна інформація: під порядковим номером 3349 учасник - ОСОБА_1 , статус учасника - кандидат на посаду судді, спеціалізація - господарська, дата складання тестування - 15.09.2025, код учасника -K159BAF6CA35F4D2, бал учасника - 34,36, результат етапу кваліфікаційного іспиту - успішно складено.
У той же час, у додатку 3 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 «Список кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та допущені до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду», кандидат на посаду судді ОСОБА_1 - відсутня у списку.
Не погодившись з бездіяльністю Комісії, яка полягає у невключені ОСОБА_1 до Списку кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та допущені до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду (далі - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду), позивачка звернулася до Верховного Суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 звертає увагу на те, що Комісія протиправно не прийняла рішення про допущення позивачки до виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду та не включила її до списку кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та допущені до виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду.
Вважає, що протиправна бездіяльність Комісії полягає у невиконанні законних обов'язків ухвалити рішення про допущення її до виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду.
Покликаючись на частини другу та п'яту статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», позивачка наголосила на тому, що підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Також позивачка покликається на Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами, далі - Положення №185/зп-24), яке затверджене рішенням від 19 червня 2024 року №185/зп-24, зокрема на пункт 6.3.3. Положення, відповідно до якого учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.
Відповідно до пункту 6.8.2. Положення прохідний бал за тестування когнітивних здібностей та історії української державності - середні допустимі бали тестувань, встановлені Комісією.
ОСОБА_1 наголошує на тому, що рішеннями Комісії від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 та від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 встановлено середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - 55 відсотків від максимально можливого бала, або 33 бали.
Відповідач не ухвалював інших рішень про встановлення вищого середнього допустимого балу за тестування когнітивних здібностей, порівняно з тим, який визначений рішеннями Комісії від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 та від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25.
З огляду на викладене, позивачка вважає, що протиправна бездіяльність Комісії, яка полягає у неухваленні рішення про допущення ОСОБА_1 до виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду є незаконною, недобросовісною, упередженою.
Також позивачка покликається на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08 вересня 2022 року у справі № 9901/276/19, згідно з якою протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Крім того, позовна заява містить покликання на статтю 8 Конституції України відповідно до якої однією із фундаментальних засад правової держави є принцип правової визначеності. Покликаючись на зазначену статтю, позивачка наголосила на тому, що оскільки, вона успішно склала кваліфікаційний іспит з тестування когнітивних здібностей, недопуск до наступного етапу кваліфікаційного іспиту без чітких підстав чи належного обґрунтування є неперебачуваним втручанням у законні очікування.
Узагальнюючи свої доводи, позивачка наголошує на тому, що успішно склала три попередніх етапи кваліфікаційного іспиту, однак, Комісія не ухвалила рішення про допущення ОСОБА_1 до виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду, що є незаконним та несправедливим.
ОСОБА_1 вважає, що Комісія, допустивши до виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду, лише 411 учасників, які отримали найвищі бали та мали найвищу позицію у рейтингу за результатами тестування когнітивних здібностей, порушила принцип рівності перед законом, оскільки ОСОБА_1 також склала успішно кваліфікаційний іспит з тестування когнітивних здібностей та мала право взяти участь у четвертому етапі кваліфікаційного іспиту.
Комісія без правових підстав не ухваливши рішення про допущення позивачки до виконання практичного завдання, обмежила її право на участь у конкурсі на рівних умовах.
За наведених обставин, протиправна бездіяльність Комісії, яка полягає у неухваленні рішення про допущення ОСОБА_1 до виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду - спричинала незаконне припинення участі позивачки у доборі та стала перешкодою доступу позивачки до посади судді.
Протиправна бездіяльність Комісії щодо неухвалення рішення про допущення ОСОБА_1 до виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду - порушує право ОСОБА_1 , передбачене статтею 38 Конституції України, на доступ до державної служби включно з доступом до суддівської посади.
У відзиві на адміністративний позов Комісія цитує норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення №185/зп-24.
Також, цитуючи рішення Комісії від 11 грудня 2024 року №366/зп-24 та від 12 травня 2025 року №105/зп-25, представник відповідача наголошує на тому, що прохідні бали кожного наступного етапу визначаються з урахуванням кількості учасників, що є вчетверо (перший етап), втроє (другий етап), та вдвоє (третій етап) більшою від прогнозованої кількості вакантних посад.
Комісія наголосила, що встановлення прохідного бала для відповідних етапів кваліфікаційного іспиту здійснено Комісією у межах її повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а отже кандидатам, зокрема і ОСОБА_1 , завчасно було відомо про умови добору. Позивач не менше ніж за три місяці до початку проведення тестування когнітивних здібностей була обізнана стосовно встановленого Комісією прохідного балу кожного етапу кваліфікаційного іспиту, у тому числі і для третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей).
Завчасне ухвалення Комісією рішення (від 12 травня 2025 року № 105/зп-25), яким встановлено прохідний бал відповідного етапу кваліфікаційного іспиту, дає можливість дотриматися принципів об'єктивності, неупередженості, прозорості та рівності умов для його учасників, а також запобігти конфлікту інтересів.
Комісія зауважує, що ОСОБА_1 з власної ініціативи виявила бажання взяти участь у доборі та з'явилась для складання кваліфікаційного іспиту, усвідомлюючи та приймаючи встановлений порядок проведення іспиту, у тому числі в частині, що стосується визначеного Комісією прохідного балу кожного етапу кваліфікаційного іспиту.
При цьому, до моменту затвердження Комісією рішенням від 19 вересня 2025 року №173/зп-25 кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту, заперечень або зауважень стосовно визначеного Комісією прохідного бала наведених етапів кваліфікаційного іспиту у позивача не було.
Також, на думку Комісії, слід урахувати, що відповідно до абзацу другого частини шостої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір. Наведене положення Закону визначає виключне правило, що стосується можливості встановлення Комісією прохідного бала саме у процедурах добору кандидатів на посади судді місцевих судів.
Представник відповідача звертає увагу, що Комісія рішенням від 27 серпня 2025 року №162/зп-25 призначила тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, зокрема серед іншого вирішила (пункти 7, 8, 9 рішення):
- визначити, що максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60;
- встановити середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали;
- визначити прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
Відповідач наголошує на тому, що позивачем помилково ототожнюються поняття «прохідного бала» та «середнього допустимого бала».
Так, середній допустимий бал - це мінімальний результат, який необхідний для визнання факту складання кандидатом відповідного етапу кваліфікаційного іспиту. В цьому випадку середній допустимий бал за тестування когнітивних здібностей становить 55 відсотків від максимально можливого балу (60), тобто 33 бали, тоді як прохідний бал - це фактичний результат відповідного етапу іспиту, який визначається після складання іспиту і упорядкування всіх кандидатів за сумою набраних балів.
Високий результат, який продемонстрували учасники під час третього етапу кваліфікаційного іспиту зумовив встановлення прохідного бала з огляду на кількість кандидатів на посаду судді та суддів, які мають бути допущені до виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду, зокрема: 37,79 бала для кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути призначеними або переведеними до місцевого господарського суду.
Так, за результатами тестування когнітивних здібностей рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 до виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду допущено саме 411 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що відповідає визначеному Комісією прохідному балу рішеннями від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 та від 27 серпня 2025 року №162/зп-25. За результатами тестування когнітивних здібностей прохідний бал для кандидатів, які виявили намір бути призначеними або переведеними до місцевого господарського суду, становить 37,79 бала.
Позивачка, виявивши намір бути призначеною на посаду судді місцевого господарського суду, за результатами третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) набрала 34,36 бала, що є вищим ніж середній допустимий бал (33 і більше бали), проте не набрала прохідний бал (37,79), а отже не була допущена до наступного етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду).
Також відповідач вважає довільними твердження позивачки про те, що неухвалення Комісією рішення про допуск позивачки до наступного етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання) є перешкодою доступу до посади судді.
Участь позивачки у доборі є власним добровільним рішенням, що виключає в рамках таких правовідносин між нею та Комісією можливість будь-якого протиправного втручання в приватне життя останнього. У даному випадку йдеться лише про недопуск ОСОБА_1 до виконання практичного завдання, що не може трактуватися як рішення про відмову їй в допуску до посади судді, як про це зазначає позивачка.
Нормативно-правові акти, що регулюють вказані правовідносини, не гарантують право бути призначеним на посаду судді, а тільки надають право взяти участь у відповідній процедурі. Непроходження особою одного з проміжних етапів цього відбору не створює негативних наслідків для кар'єри такої особи: таку особу не позбавляють посади, яку вона обіймала на момент проходження добору, особа не припиняє вести діяльність, яку на той час провадила, та не має перешкод для того, щоб взяти участь у доборі на посаду судді у майбутньому тощо.
Також Комісія зазначає, що під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Крім того, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Комісія зауважує, що не вчиняла протиправної бездіяльності, а навпаки, діяла послідовно, обґрунтовано та в межах наданих законом повноважень, забезпечивши однакові та прозорі умови для всіх учасників добору. Таким чином, Комісія діяла в межах і у спосіб, визначених законом, заздалегідь визначивши правила і критерії, про які всі учасники, включно з позивачкою, були належно повідомлені.
У відповіді на відзив позивачка вказує на те, що доводи викладені у відзиві є необґрунтованими та такими, які не заслуговують на увагу суду.
По-перше, позивачка вказує на те, що рішенням Комісії від 12 травня 2025 року №105/зп-25 визначено саме прохідний бал відповідного етапу кваліфікаційного оцінювання - 33, іншого бала Комісією не встановлювалось та рішень з питань встановлення вищого бала не приймалось.
ОСОБА_1 наголошує на тому, що представник відповідача підтверджує, що вищевказаними рішеннями Комісії встановлено саме прохідний бал тестування щодо когнітивних здібностей.
По-друге, позивачка акцентує увагу на тому, що до моменту затвердження Комісією рішенням від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту, заперечень або зауважень стосовно визначеного Комісією прохідного бала наведених етапів кваліфікаційного іспиту у неї не було.
При цьому позивачка зауважує, що в правовій державі Комісія, як державний колегіальний орган суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України зобов'язаний дотримуватися вимог законодавства, а не діяти на власний розсуд чим породив підстави мого звернення до суду, при цьому Комісія перекладає тягар відповідальності за свої незаконні дії на кандидата, який нібито дав згоду на вчинення щодо нього незаконних дій.
Щодо посилання представника відповідача на те, що позивачем помилково ототожнюються поняття прохідного бала та середнього допустимого бала, ОСОБА_1 проаналізувавши Закон України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення №185/зп-24, вказує на те, що прохідний бал за тестування когнітивних здібностей це і є середній допустимий бал тестувань, встановлений Комісією.
Позивачка наголошує на тому, що вона, успішно склала кваліфікаційний іспит, набрала прохідний бал за тестування когнітивних здібностей - середній допустимий бал тестувань, встановлений рішенням Комісії.
Також ОСОБА_1 наголошує на тому, що Комісія рішення про встановлення іншого прохідного балу, а ніж 33 за тестування когнітивних здібностей - не приймала. Представник відповідача не вказав у відзиві в якій формі та коли саме Комісією встановлено прохідний бал - 37,79.
Крім того, позивачка посилається на пункт 6.8.3. Положення №185/зп-24, відповідно до якого Комісія може ухвалити вмотивоване рішення про встановлення вищого прохідного бала за тестування загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду.
Відтак, на думку ОСОБА_1 , Комісія не наділена правом під час добору приймати рішення про встановлення вищого прохідного бала саме за тестування когнітивних здібностей.
Також ОСОБА_1 вважає неспроможною позицію Комісії щодо того, що участь позивача у доборі є власним добровільним рішенням, що виключає в рамках таких правовідносин між нею та Комісією можливість будь-якого протиправного втручання в приватне життя останнього, з огляду на те, що згідно положень Глав другої та третьої Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кандидат на посаду судді може зайняти вакантну посаду судді за результатами успішного проходження добору та Конкурсу, а бездіяльність Комісії, яка оскаржується у цій справі перешкоджає у прийнятті позивачкою участі в доборі на законних підставах.
Позивачка посилається на те, що в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» та в Положенні №185/зп-24 відсутні норми, які давали б право Комісії не прийняти рішення про допуск до наступного етапу кваліфікаційного іспиту учасника, який успішно склад попередній етап та набрав прохідний бал.
Додатково ОСОБА_1 просить не враховувати доводи викладені у відзиві на позовну заяву при ухвалені рішення суду, з огляду на те, що відповідачем пропущено строк на подання відзиву на позовну заяву.
IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
Статтею 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено повноваження Комісії, до яких згідно з пунктами 2, 6 частини першої цієї статті належить проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді і затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів.
Відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 70 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що добір на посаду судді місцевого суду здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та, окрім іншого, включає в себе такі етапи, як оголошення добору на посаду судді та складання кваліфікаційного іспиту.
Статтею 71 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що про оголошення добору Комісія ухвалює рішення, яке оприлюднює на офіційному веб-сайті Комісії та офіційному веб-порталі судової влади України.
У рішенні про оголошення добору Комісія обов'язково зазначає кінцевий строк подання заяви та документів для участі у доборі, що не може бути меншим за 30 днів з дня оприлюднення рішення, а також прогнозовану кількість вакантних посад суддів, стосовно яких оголошено добір.
Суд звертає увагу на те, що питання складання кваліфікаційного іспиту, в тому числі і проходження тестування щодо когнітивних здібностей, регулюється статтею 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Суд наголошує на тому, що після оголошення рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 добору кандидатів на посаду судді місцевого суду до частин п'ятої та шостої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вносилися зміни, які стосувалися тестування знань з історії української державності. Відтак вказані зміни не впливають на вирішення спору по суті.
Суд звертає увагу на те, що застосовує статтю 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, чинній на момент призначення та складання тестування щодо когнітивних здібностей.
Крім того питання складання та оцінювання кваліфікаційного іспиту регулюється Положенням №185/зп-24, яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв'язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частинами другою-четвертою статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Комісії.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.
Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Комісією.
Частиною п'ятою статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого Комісією.
Відповідно до частини шостої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.
Зазначена норма встановлює мінімально можливий прохідний бал (75 відсотків максимально можливого бала) за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.
Під час добору прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.
Частиною десятою статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що кандидат на посаду судді, який склав кваліфікаційний іспит, але не набрав прохідний бал, може використати результати такого іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження таких результатів.
Проаналізувавши зазначене вище правове регулювання, Суд наголошує на тому, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не визначає прохідний бал для успішного проходження тестування щодо когнітивних здібностей, а покладає обов'язок на Комісію встановити такий бал.
При цьому Закон вказує на необхідність врахувати кількість посад, щодо яких оголошено добір при встановленні прохідного бала.
Як зазначалося вище, добір кандидатів на посаду судді місцевого суду оголошено рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах.
Таку кількість прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах визначено з огляду на наявні вакантні посади суддів у місцевих судах, які не припинили роботу та готові до заміщення, посади, які можуть утворитися за результатами конкурсів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та Вищому антикорупційному суді, а також у разі звільнення суддів з посад.
Відповідно до вказаних розрахунків серед 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах: 1 400 - у місцевих загальних судах; 200 - у місцевих адміністративних судах; 200 - у місцевих господарських судах.
З метою участі в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеного 11 грудня 2024 року, та з наміром бути переведеними до іншого місцевого суду, звернулося 9 337 осіб та суддів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 105/зп-25, призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів в межах добору.
Цим же рішенням встановлено прохідний бал кожного етапу кваліфікаційного іспиту, в тому числі і третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей). Зокрема, визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
При цьому Комісія, враховуючи кількість вакантних посад та кількості осіб, які виявили взяти участь у доборі, вважала за необхідне встановити прохідний бал з урахуванням двох критеріїв:
1) відсотка від максимально можливого бала за кожен етап кваліфікаційного іспиту;
2) співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількісті прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду.
Суд наголошує на тому, що Комісія зобов'язана встановити прохідний бал, який би дозволяв кандидату бути допущеним до наступного етапу та продовжувати брати участь у доборі, що нею і було зроблено.
При цьому, встановлюючи прохідний бал, Комісія не вказала його в остаточному числовому вираженні, а пов'язала прохідний бал з дотриманням двох обов'язкових умов (набрання мінімально допустимого бала та потрапляння по рейтингу до визначеного Комісією числа кандидатів).
Закон не зобов'язує Комісію встановити прохідний бал, який би дозволяв кандидату бути допущеним до наступного етапу та продовжувати брати участь у доборі, в остаточному числовому вираженні, а навпаки вказує на необхідність встановити такий прохідний бал з урахування кількості посад, щодо яких оголошено добір, що фактично унеможливлює встановлення прохідного балу в остаточному числовому вираженні, оскільки Комісія не може передбачити співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількісті прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду
Суд вказує на те, що Комісія виконала свій обов'язок та встановила прохідний бал з тестування щодо когнітивних здібностей, який би дозволяв кандидату бути допущеним до наступного етапу та продовжувати брати участь у доборі з урахуванням положень абзацу 2 частини шостої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Суд не встановив порушень Комісії під час визначення прохідного бала для успішного проходження тестування щодо когнітивних здібностей.
Як зазначалося вище, рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Окрім іншого, цим рішенням встановлено середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали та визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, зокрема, у кількості не більше 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» містить два терміни - «прохідний бал» та «середній допустимий бал». Суд дійшов висновку, що законодавець не ототожнює вказані терміни з огляду на наступне.
Пункт 3 частини п'ятої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», окрім іншого, пов'язує складання кваліфікаційного іспиту з успішним проходженням тестування щодо когнітивних здібностей, а саме: набранням кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого Комісією. Тобто успішне складання кваліфікаційного іспиту дорівнює набранню кандидатом середнього допустимого бала.
Частина десята статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» чітко вказує на те, що складання кваліфікаційного іспиту не свідчить про обов'язкове набрання прохідного бала.
З урахуванням зазначених доводів, Суд висновує, що набрання кандидатом середнього допустимого бала, свідчить про складання кваліфікаційного іспиту, проте не свідчить про обов'язкове набрання прохідного бала. В той же час саме набрання прохідного бала дозволяє кандидату бути допущеним до наступного етапу та продовжувати брати участь у доборі.
Суд наголошує на тому, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не встановлює ні середнього допустимого бала, ні прохідного бала, які необхідно отримати кандидату за результатами складання тестування щодо когнітивних здібностей, а покладає обов'язок на Комісію встановити вказані бали (частина п'ята статті 74 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» зобов'язує Комісію встановити середній допустимий бал, частина шоста вказаної статті - прохідний бал).
При цьому Закон не обмежує Комісію при встановлені середнього допустимого бала, який необхідно отримати кандидату за результатами складання тестування щодо когнітивних здібностей, проте вказує на необхідність врахувати кількість посад, щодо яких оголошено добір при встановленні прохідного бала.
В той же час, пунктами 6.3.2, 6.3.3., 6.4.2 та 6.8.2 Положення №185/зп-24 визначено, що у рішенні про затвердження кодованих та декодованих результатів етапу іспиту зазначається, окрім іншого, результат іспиту («успішно складено» або «не складено»).
Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.
Прохідний бал за тестування когнітивних здібностей та історії української державності -середні допустимі бали тестувань, встановлені Комісією.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Комісія своїм положенням ототожнила прохідний бал за тестування когнітивних здібностей з середнім допустимим балом.
Проаналізувавши зміст зазначеного вище правового регулювання та процедуру, визначену Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для проведення добору на посаду судді місцевого суду, Суд дійшов висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин пункту 6.8.2 Положення №185/зп-24, який ототожнює прохідний бал за тестування когнітивних здібностей з середнім допустимим балом, з огляду на наступне.
Як зазначалося вище, Комісія позбавлена можливості встановити прохідний бал в остаточному числовому вираженні, з огляду на необхідність встановити такий бал з урахування кількості посад, щодо яких оголошено добір. Тобто Комісія не може передбачити співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількісті прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду.
В той же час, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», зобов'язуючи Комісію встановити середній допустимий бал, жодним чином не пов'язує зазначену категорію з якимись обмеженнями (наприклад, необхідністю врахування кількості посад, щодо яких оголошено добір). Відсутність відповідних обмежень свідчить про те, що середній допустимий бал повинен бути встановлений в остаточному числовому вираженні.
Тобто законодавство України зобов'язує Комісію встановити середній допустимий бал в остаточному числовому вираженні, при цьому при встановленні прохідного бала врахувати кількість посад, щодо яких оголошено добір.
Ототожнення понять «середній допустимий бал» та «прохідний бал» фактично нівелюватиме обов'язок Комісії, передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів», при встановленні прохідного бала врахувати кількість посад, щодо яких оголошено добір.
Суд ґрунтує свої висновки на тому, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частинами першою - третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» є базовим нормативно-правовим актом, який визначає засади організації судової влади, статус суддів, порядок формування та діяльності органів суддівського врядування. З огляду на це, він має вищу юридичну силу порівняно з відомчими актами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Положення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 185/зп-24 має підзаконний характер і приймається на виконання закону, а тому не може суперечити чи змінювати приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У разі наявності колізії між положеннями Закону та актом Комісії застосуванню підлягають норми закону, як такі, що мають вищу юридичну силу.
З урахуванням наведеного, Суд вважає за необхідне зробити такий висновок:
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» зобов'язує Комісію встановити середній допустимий бал та прохідний бал, які необхідно набрати кандидатам в межах процедури добору на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24. Вимоги, встановлені зазначеним Законом до середнього допустимого бала та прохідного бала, не дають Комісії можливості ототожнити зазначені поняття, оскільки таке ототожнення нівелює обов'язок Комісії встановити прохідний бал у спосіб, встановлений Законом.
Що стосується спірних правовідносин, то Суд вказує на те, що Комісія, як зазначено вище, встановила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, який ОСОБА_1 набрала, що свідчить про те, що вона успішно склала іспит.
Також Комісія встановила і прохідний бал з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, зокрема, у кількості не більше 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
За результатами тестування когнітивних здібностей, з урахування усіх вимог, встановлених Комісією, прохідний бал для кандидатів, які виявили намір бути призначеними або переведеними до місцевого господарського суду, становить 37,79 бала.
Позивачка за результатами третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) набрала 34,36 бала, що свідчить про те, що вона не набрала прохідний бал, а отже правомірно не була допущена до наступного етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду).
Суд наголошує на тому, що в рішеннях Комісії від 12 травня 2025 року №105/зп-25 та від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 визначено прохідний бал, в тому числі і для третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей), який, як вже зазначалося вище, визначено з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
Вказане свідчить про те, що ще у травні ОСОБА_1 була обізнана про умови добору, визначені Комісією, в тому числі і про встановлений відповідачем прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту. Проте, до ухвалення рішення Комісії від 19 вересня 2025 року №173/25-зп, позивачка не оскаржувала встановлений Комісією прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту.
До того ж, за аналогічним принципом Комісія визначила прохідний бал для першого та другого етапів кваліфікаційного іспиту (тестування історії української державності та тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду), які складено позивачкою успішно. Суд звертає увагу на те, що незважаючи на однаковий підхід до визначення прохідного бала для всіх етапів кваліфікаційного іспиту, позивачка не оскаржувала до суду рішення Комісії, яким встановлено відповідні прохідні бали, що свідчить про те, що вона погоджувалася з умовами, визначеними Комісією.
Щодо покликання позивачки на те, що протиправна бездіяльність Комісії мала наслідком незаконне припинення участі ОСОБА_1 у доборі та стала перешкодою доступу позивачки до посади судді, Суд звертає увагу на наступне.
Суд зазначає, що право кожного громадянина на доступ до державної служби, у тому числі на участь у доборі на посаду судді, гарантовано статтею 38 Конституції України. Водночас це право не є абсолютним і може бути реалізоване за умови дотримання встановлених законом вимог та процедур, спрямованих на забезпечення професійності, доброчесності й здатності кандидата здійснювати правосуддя.
Відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення №185/зп-24, однією з обов'язкових умов участі в подальших етапах добору на посаду судді є успішне складання кваліфікаційного іспиту та набрання прохідного бала. Набрання кандидатом бала, який є меншим від прохідного, не відповідає визначеним законом критеріям для просування до наступного етапу добору. Такий результат не є проявом дискримінації чи обмеженням доступу до посади судді, а є наслідком об'єктивного застосування законодавчо встановленої процедури оцінювання.
Таким чином, відмова у допуску кандидата до наступного етапу добору з підстав ненабрання прохідного бала є правомірною, обґрунтованою та не порушує конституційного права особи на доступ до державної служби.
Щодо посилання позивачки на рішення Комісії від 11 грудня 2024 року №366/зп-24, в якому зазначені підстави з яких Комісія може ухвалити рішення про припинення участі кандидата в доборі, Суд наголошує на тому, що відповідно до статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційний іспит є багатокомпонентним і включає, зокрема, тестування щодо когнітивних здібностей. Факт складення кандидатом окремого елемента кваліфікаційного іспиту із набранням середньо допустимого балу свідчить лише про те, що кандидат формально пройшов відповідний етап тестування і не отримав негативної оцінки.
Водночас Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено додаткову вимогу для продовження участі у доборі - набрання відповідного прохідного балу. Суд повторно звертає увагу на те, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» зобов'язує Комісію встановити прохідний бал, що, як було зазначено вище, Комісією зроблено у порядку встановленому цим Законом. Більш того, саме Закон України «Про судоустрій і статус суддів» пов'язує можливість проходження до наступного етапу кваліфікаційного іспиту з набранням прохідного бала, тобто саме вказаний Закон встановлює вимогу набрати прохідний бал для допущення до наступного етапу кваліфікаційного іспиту.
Суд наголошує на тому, що позивачка не дотримала вимогу, яка є логічним та обґрунтованим висновком, з огляду на сукупне тлумачення положень вказаного Закону, для кандидатів на посаду судді щодо набрання відповідного прохідного бала, який Законом делеговано Комісії для встановлення, що свідчить про те, що позивачку правомірно недопущено до наступного етапу.
Узагальнюючи наведене, Суд дійшов висновку, що Комісія правомірно не допустила ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду) в межах добору, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, з огляду на ненабрання позивачкою прохідного бала, встановленого Комісією, набрання якого було обов'язковою умовою для допущення до наступного етапу.
Щодо посилання позивачки на те, що Комісією пропущено строк подання відзиву на адміністративний позов, Суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до Довідки про доставку електронного листа ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача доставлено 23 жовтня 2025 року о 20:04.
Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що вказана ухвала вручена відповідачу 24 жовтня 2025 року, тобто у робочий день, наступний за днем його відправлення. Враховуючи, дату отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі та строк встановлений Судом для подання відзиву у справі, останнім днем подання відзиву у справі є 08 листопада 2025 року (субота).
Враховуючи положення частини шостої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день, останнім днем подання відзиву у цій справі є 10 листопада 2025 року.
Суд погоджується з ОСОБА_1 , що відповідачем пропущено строк подання відзиву на адміністративний позов на один день, проте такий строк не є істотним, оскільки не призвів до затягування розгляду справи та не порушив баланс процесуальних прав сторін.
З огляду на характер спору, відсутність доказів зловживання процесуальними правами та з метою забезпечення повного й всебічного з'ясування обставин справи, Суд вважає за можливе прийняти відзив відповідача, оскільки його неприйняття призведе до надмірного формалізму та порушення принципів змагальності й пропорційності.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного судового рішення).
Головуюча Р. Ф. Ханова
Судді Л. І. Бившева
І. Л. Желтобрюх
І. Я. Олендер
В. В. Хохуляк