17 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/317/25
адміністративне провадження №П/990/317/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Білоуса О.В., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
за участю:
секретаря судового засідання - Калініна О.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - Огнев'юк Т.В.,
представника відповідача - Таркаєвої О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
30 червня 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Верховного Суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, відповідач, комісія), в якій просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» в частині ОСОБА_1 (індивідуальний код 2) 0055377);
визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 про затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання учасниками конкурсу 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація), визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» в частині, що стосується ОСОБА_1 , зокрема, затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та відмови в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнання ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі;
зобов'язати ВККС провести повторне оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання (індивідуальний код 0055377) у складі інших членів ВККС та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 липня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Дашутін І.В., Васильєва І.А., Гімон М.М., Хохуляк В.В., Юрченко В.П.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку, які були зазначені позивачем у відповідному клопотанні, були визнані судом неповажними.
У вказаній ухвалі Суд зазначив, що предметом оскарження в межах поданого позову є рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25, які ухвалені, зокрема, щодо позивача під час проведення конкурсу на посаду судді апеляційного суду. З огляду на положення частини восьмої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до цієї категорії спорів підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, останнім днем якого у цьому випадку з урахуванням того, що кінцева дата припала на вихідний день, є 19 травня 2025 року. Водночас позов був поданий лише 30 червня 2025 року, тобто з пропуском встановленого строку.
У тексті позовної заяви позивач просив поновити строк звернення до адміністративного суду, як такий, що пропущений з поважних причин. Як зазначено у заяві, 30 квітня 2025 року, тобто в межах установленого строку звернення до суду, він звернувся безпосередньо до відповідача із заявою про перегляд рішення колегії ВККС щодо результатів виконаного ним практичного завдання, маючи намір скористатися досудовим способом врегулювання спору.
02 червня 2025 року позивач отримав лист ВККС від 02 червня 2025 року № 21-4520/25, яким в задоволенні його звернення було відмовлено.
Крім того, позивач стверджував, що 17 червня 2025 року, під час підготовки цієї позовної заяви, йому стало відомо про ухвалене Верховним Судом рішення у справі № 990/143/25, яким у подібному спорі було встановлено порушення ВККС принципу належного врядування. Ознайомившись із повним текстом зазначеного рішення, позивач дійшов висновку про релевантність правовідносин у тій справі тим правовідносинам, які виникли між ним та ВККС у правовідносинах в межах позову, що розглядається. Після чого 30 червня 2025 року позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Верховний Суд визнав неповажними зазначені причини пропуску строку звернення до суду, оскільки положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачають можливості перегляду рішення щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання у досудовому порядку, а тому позивач повинен був відразу звертатися до суду.
Крім того, колегія суддів також відхилила посилання позивача на рішення Верховного Суду у справі № 990/143/25 з аналогічними правовідносинами, оскільки позивач, отримавши оскаржуване рішення ВККС та володіючи усією необхідною інформацією про його зміст і правові наслідки, мав реальну та достатню можливість оперативно і своєчасно надати йому належну правову оцінку й, у разі незгоди, реалізувати гарантоване законом право на судовий захист у межах установленого процесуального строку.
У встановлений судом строк позивач направив до суду заяву про поновлення пропущено строку звернення до суду.
Позивач у своїй заяві просив суд взяти до уваги той факт, що протягом усього строку з моменту ухвалення оскаржуваних рішень (17 квітня 2025 року) по день фактичного подання цього позову (30 червня 2025 року) ним вчинялися активні дії щодо захисту його прав та інтересів, а тому пропущення строку звернення до суду не можна вважати таким, що сталося у зв'язку з байдужим ставленням позивача до його прав та інтересів.
Оцінивши наведені доводи, Верховний Суд дійшов висновку, що після ухвалення спірних рішень позивач діяв послідовно та добросовісно: невдовзі після їх ухвалення він звернувся до ВККС із заявою про перегляд результатів практичного завдання, надалі підтримував листування та очікував офіційної відповіді, яку комісія надала лише у межах граничного місячного строку, передбаченого статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». За таких обставин позивач не міг однозначно усвідомлювати від самого початку безрезультатність поданого звернення, тим більше що сама комісія потребувала додаткового часу для аналізу питання. З огляду на добросовісну поведінку позивача, його намагання врегулювати спір у досудовому порядку, тривалість прострочення та значущість спірних прав Суд дійшов висновку, що застосування місячного строку у надмірно формалістичний спосіб суперечило б принципу пропорційності та ефективному доступу до суду.
Ухвалою від 13 серпня 2025 року Верховний Суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду, викладені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, поновив строк звернення до суду та відкрив провадження у цій справі.
Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року № 1137/0/78-25 у зв'язку з обранням судді Дашутіна І.В. до Великої Палати Верховного Суду (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 17 вересня 2025 року № 17), що унеможливлює його участь у розгляді справи, призначено повторний автоматизований розподіл у справі.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 18 вересня 2025 року визначено склад колегії суддів: Гончарова І.А. (суддя-доповідач), Бившева Л.І., Білоус О.В., Олендер І.Я., Ханова Р.Ф.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А. від 19 вересня 2025 року справу прийнято до провадження, призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 17 листопада 2025 року о 12:30 год.
14 листопада 2025 року від ВККС до Верховного Суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 .
У клопотанні ВККС зазначає, що позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки ОСОБА_1 пропустив місячний строк звернення до суду, встановлений частинами п'ятою та восьмою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Комісія вказує, що спірні рішення № 87/зп-25 та № 89/зп-25 були ухвалені та оприлюднені 17 квітня 2025 року, і саме від цієї дати розпочався перебіг строку звернення до суду. Натомість позов подано лише 30 червня 2025 року, тобто зі значним пропуском визначеного законом місячного строку. Доводи позивача про те, що він очікував розгляду поданої ним заяви щодо перегляду результатів оцінювання, комісія вважає необґрунтованими, оскільки закон не передбачає жодної процедури перегляду результатів іспиту чи досудового врегулювання спору, а подання такої заяви не впливає на перебіг строку звернення до суду. У зв'язку з цим ВККС вважає пропуск строку неповажним, що відповідно до статті 123 та пункту 8 частини першої статті 240 КАС України є підставою для залишення позову без розгляду.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи свого клопотання, просив залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .
У судовому засіданні позивач та його представник заперечили проти клопотання ВККС про залишення позову без розгляду. Позивач зазначив, що звернувся до суду одразу після того, як фактично дізнався про порушення свого права. Позивач наголосив, що строк звернення слід обчислювати з дня одержання листа комісії від 02 червня 2025 року, яким йому вперше було повідомлено про результати розгляду його заяви щодо перегляду оцінювання, що, на його думку, і стало моментом, коли він дізнався про порушення свого права. Представник позивача наголосила, що питання дотримання строку звернення до суду вже було вирішено судом під час відкриття провадження у справі. Вони зазначили, що ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2025 року причини пропуску строку були визнані поважними, що стало підставою для відкриття провадження, а тому повторне порушення цього питання у межах клопотання комісії є необґрунтованим. Позивач звернув увагу на те, що відповідач у своєму клопотанні не навів жодних нових чи інших підстав, які б відрізнялися від тих, що вже були предметом оцінки суду при відкритті провадження та вирішенні питання щодо поновлення строку звернення до суду.
Оцінивши наведені сторонами доводи, дослідивши подані докази, вислухавши пояснення учасників справи, Суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити підстави заяви (клопотання, заперечення).
Частиною другою статті 167 КАС України передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Як зазначено вище, питання дотримання строку звернення до суду та поважності причин його пропуску вже було предметом оцінки під час вирішення питання про відкриття провадження у справі. В ухвалі Верховного Суду від 13 серпня 2025 року Суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини свідчать про його добросовісну та активну поведінку після ухвалення спірних рішень, а тому становлять об'єктивні та поважні причини пропуску строку звернення до суду.
Суд також установив у зазначеній ухвалі, що позивач звернувся до комісії із заявою щодо перегляду результатів оцінювання у розумний строк після ухвалення оскаржуваних рішень, підтримував листування та очікував відповіді, яка була надана комісією у межах граничного строку, визначеного статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». Така послідовність дій свідчить про відсутність пасивності або недбалості в поведінці позивача.
Крім того, Суд у згаданій ухвалі не встановив обставин, які б ставили під сумнів добросовісність позивача чи вказували на передчасність висновку про поважність причин пропуску строку. Матеріали справи, надані на час розгляду клопотання комісії, не містять нових фактів, які могли б змінити або спростувати здійснену раніше оцінку. Відповідно, повторне порушення комісією питання щодо пропуску строку не ґрунтується на жодних нових процесуальних підставах і не може вплинути на висновки, уже встановлені судом.
Разом із тим суд зазначає, що відповідач у поданому клопотанні не навів жодних нових обставин чи підстав, які не були б відомі суду та не були б оцінені під час постановлення ухвали про відкриття провадження від 13 серпня 2025 року. Усі доводи комісії щодо пропуску строку звернення до суду вже були предметом перевірки та отримали правову оцінку суду, який визнав причини пропуску строку поважними. Відтак повторне звернення з аналогічними аргументами не може слугувати підставою для залишення позову без розгляду.
За таких умов клопотання ВККС про залишення позову без розгляду є очевидно необґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 167, 240, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Клопотання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про залишення позову без розгляду залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Повне судове рішення складено 19 листопада 2025 року
Головуючий суддя І. А. Гончарова
Судді Л. І. Бившева
О. В. Білоус
І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова