19 листопада 2025 року
м. Київ
справа №460/23475/23
адміністративне провадження № К/990/39984/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Жука А.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Рівненської області про визнання протиправними дій, бездіяльності та рішень, що перешкоджають в доступі до адвокатської діяльності, спонукання до вчинення певних дій,-
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ради адвокатів Рівненської області, в якому просив:
-визнати протиправними дії Ради адвокатів Рівненської області, що перешкоджають ОСОБА_1 у доступі до адвокатської професії та здійсненні незалежної адвокатської діяльності, а саме: прийняття рішення Ради адвокатів Рівненської області № 122 від 27 травня 2022 року;
-визнати протиправною бездіяльність Ради адвокатів Рівненської області, яка полягає у невидачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;
-зобов'язати Раду адвокатів Рівненської області видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження та залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, в задоволенні заявленого позову відмовлено.
17 липня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2024 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
30 вересня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2025 року визнано неповажними, зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у цій справі. Касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Вказану ухвалу відповідно до довідки про доставку електронного листа отримано 21 жовтня 2025 року о 22:50.
Частиною шостою статті 251 КАС України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, враховуючи вищевикладене, скаржник отримав ухвалу Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху 22 жовтня 2025 року, а тому останній день на усунення недоліків припадав (з урахуванням вихідних днів) на 03 листопада 2025 року.
03 листопада 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоілків.
В цій заяві зазначено, що ключовою обставиною для поновлення строку є не лише сам факт ухвалення 06 лютого 2025 року рішення ЄСПЛ «Укркава проти України», яке набуло законної сили 06 травня 2025 року, але початок його реальної імплементації у національній судовій практиці. Скаржник зазначає, що період очікування набуття законної сили рішення ЄСПЛ з 06 лютого 2025 року по 06 травня 2025 року ніяк не може кваліфікуватися, як суб'єктивне очікування.
Перевіривши викладені доводи, Верховний Суд повторно наголошує, що імплементація висновків ЄСПЛ в національну правову систему не може бути підставою поновлення строку на касаційне оскарження, позаяк ця підстава відсутня в статті 329 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що повторне звернення до Верховного Суду касаційної скарги через рік після повернення попередньо поданої касаційної скарги свідчить про неналежне користування своїми процесуальними правами та виконання процесуальних обов'язків.
Слід наголосити, що сама по собі незгода з ухвалою Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від 21 жовтня 2025 року не свідчить автоматично про її виконання. Скаржником на виконання вимоги цієї ухвали не було зазначено інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження, а лише висловлені повторні аргументи в попередній заяві про поновлення строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд також зазначає, що однією із складових принципу верховенства права є дотримання принципу res judicata, тобто принципу поваги до остаточного судового рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення, тому відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Разом з тим, аргументи позивача зводяться до його цілеспрямованого оскарження в касаційному порядку судових рішень, що не є об'єктивними підставами для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, враховуючи те, що інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
Пунктом четвертим частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Рівненської області про визнання протиправними дій, бездіяльності та рішень, що перешкоджають в доступі до адвокатської діяльності, спонукання до вчинення певних дій.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у цій справі.
3. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур А.В. Жук