18 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 500/3907/25 пров. № А/857/45357/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Грищук В.Б.,
розглянувши в електронній формі у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 500/3907/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ОРГАНІК КОФІ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Баб'юком П.М. в м. Тернополі о 11:08 год. 23.09.2025, повний текст складено 30.09.2025), -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреш Органік Кофі» (далі - ТОВ «Фреш Органік Кофі», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Тернопільської митниці (далі - відповідач) у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000189/2 від 27/05/2025, № UA403070/2025/000020/2 від 30.04.2025, № UA403070/2025/000169/2 від 07.05.2025, № UA403070/2025/000213/2 від 20.06.2025.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України) контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено недоліки, відповідно у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.
Крім того зазначає, що оскаржувані рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просив у задоволенні такої відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.
Представник відповідача, який приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав доводи апеляційної скарги та просив таку задовольнити.
Представник позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, його неявка, з огляду на положення частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № ІМ/01-24 від 14.02.2024, укладеного між компанією «AGENCE BALYA INTERNATIONAL SARL» (Гвінея) та ТОВ «Фреш Органік Кофі» (Україна), позивачем на митну територію України ввезено товар «Каву зелену GUINEA».
Стосовно оскаржуваного рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2025/000189/2 від 27.05.2025.
23 травня 2025 року уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40АА № 25UA403070004507U9, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: «Кава не смажена, зелена з кофеїном в зернах для промислової переробки: GUINEA SCREEN 16 ROBUSTA (Робуста) - 320 мішків (19000 кг). Вивантажено з контейнера TIIU2279054. Торговельна марка: нема даних. Виробник: AGENCE BALYA INTERNATIONAL SARL. Країна виробництва: Гвінея-GN.».
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- сертифікат якості № 0259/ONCQ/AGUIPEX/2025 від 09.03.2025;
- пакувальний лист № 02-03 від 09.03.2025;
- пакувальний лист № 2/02-03 від 30.04.2025;
- рахунок-фактура (інвойс) № 02-03 від 19.02.2025;
- коносамент № 250298359 від 02.04.2025;
- автотранспортна накладна № 54 від 18.04.2025;
- фітосанітарний сертифікат № 0260/2025 від 06.03.2025;
- сертифікат про походження товару № 0259/MC/ONCQ/AGUIPEX/2025 від 09.03.2025;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 546 від 05.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 26858 від 16.05.2025;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 14.03.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 5 від 18.02.2025;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № IM/01-24 від 14.02.2024;
- договір про надання послуг митного брокера № 24/03-21-2 від 24.03.2021;
- договір (контракт) про перевезення № TEO-043888444 від 08.05.2023;
- договір (контракт) про перевезення - Заявка № 26858 від 20.02.2025;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12786197 від 26.04.2025;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12790498 від 26.04.2025;
- інші некласифіковані документи - Акт зважування б/н від 30.04.2025;
- інші некласифіковані документи - Фото б/н від 30.04.2025;
- акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату № 3 від 30.04.2025.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» було згенеровано форми митного контролю:
« 000 Інформаційне повідомлення»;
« 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;
« 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;
« 115-7 Перевірка товарів на предмет порушення прав інтелектуальної власності».
Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
«За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил (№ 000790/UA209000/2023 від 26.06.2023, № 000041/UA403000/2024 від 17.07.2024). Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.
По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».
Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.
Товар №: [1 - 0901110010] В електронному інвойсі відсутня інформація щодо торговельної марки товару. При цьому товар за відповідним кодом згідно з УКТ ЗЕД наявний у Митному реєстрі ОПІВ. Розглянути питання щодо здійснення заходів, передбачених Порядком застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами, затвердженого наказом Мінфіну від 09.06.2020 № 281 (в тому числі щодо необхідності проведення митного огляду).».
Митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:
«Згідно ст. 21 МК України розпочинається процедура консультації.
Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2024 № IM/01-24 (далі - Контракт) на умовах поставки FOB Conakry. Відповідно до пункту 4.2 контракту визначено умови платежів, зокрема визначено, що платежі за цим контрактом здійснюються а) протягом 180 днів з моменту поставки або б) 100% передоплати, в той же час зазначено, що конкретний спосіб оплати сторони узгоджують у відповідній Специфікації. До митного оформлення подано, підписану сторонами, специфікацію №5 від 18.02.2025, відповідно до якої сторони домовились про поставку 76800 кг. «Кави зеленої GUINEA...» загальною вартістю 215040 дол. США, однак, у специфікації умови оплати за товари не вказані та до митного оформлення не подані банківські платіжні документи, що підтверджували б оплату за товар. Таким чином, у митного органу виникає сумнів, щодо заявлення фактурної вартості товару, оплата якого не підтверджена документально (відсутні банківські платіжні документи).
Відповідно до пункту 4.3 Договору транспортно експедиторського обслуговування від 08.05.2023 №TEO-043888444 оплата за послуги здійснюється на підставі виставленого рахунку протягом 3 календарних днів з моменту виставлення рахунку. Рахунок на оплату транспортних послуг № 546 виставлений 05.05.2025. Станом на 23.05.2025 банківські платіжні документи, які б підтверджували факт оплати до митного оформлення не подані.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні(перевізні) документи;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково було надано: прайс-лист від 03.02.2025; калькуляцію; висновок ДП «Держзовнішінформ» № 3-1/497 від 18.04.2025; лист-роз'яснення від 23.05.2025.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000189/2 від 27.05.2025, у гр. 33 якого серед іншого зазначено: «Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості за ЕМД від 31.03.2025 № 25UA209170027479U2 (Товар - Кава несмажена (зелена) з кофеїном для промислової переробки: Sierra Leone Raw Robusta Coffee faq. Умови поставки - FCA) на рівні 5,53 дол. США/кг.».
Стосовно оскаржуваного рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403000/2025/000020/2 від 30.04.2025.
28 квітня 2025 року уповноваженою особою позивача було подано до МД типу ІМ40ДЕ № 25UA403070003725U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: «Кава не смажена, зелена з кофеїном в зернах для промислової переробки: GUINEA SCREEN 16 ROBUSTA (Робуста) - 320 мішків (19060 кг). Торговельна марка: нема даних. Виробник: AGENCE BALYA INTERNATIONAL SARL. Країна виробництва: Гвінея-GN.».
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- сертифікат якості № 0259/ONCQ/AGUIPEX/2025 від 09.03.2025;
- пакувальний лист № 02-01 від 09.03.2025;
- пакувальний лист № 2/02-01 від 27.04.2025;
- рахунок-фактура (інвойс) № 02-01 від 18.02.2025;
- коносамент № 250298359 від 02.04.2025;
- автотранспортна накладна № 261 від 17.04.2025;
- фітосанітарний сертифікат № 0260/2025 від 06.03.2025;
- сертифікат про походження товару № 0259/MC/ONCQ/AGUIPEX/2025 від 09.03.2025;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 445 від 18.04.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 26858 від 18.04.2025;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 14.03.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 5 від 18.02.2025;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № IM/01-24 від 14.02.2024;
- договір про надання послуг митного брокера № 24/03-21-2 від 24.03.2021;
- договір (контракт) про перевезення № TEO-043888444 від 08.05.2023;
- договір (контракт) про перевезення - Заявка № 26858 від 20.02.2025;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12766533 від 24.04.2025;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12784607 від 25.04.2025;
- інші некласифіковані документи - Акт зважування б/н від 28.04.2025;
- інші некласифіковані документи - Фото б/н від 28.04.2025;
- акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату № 1 від 28.04.2025.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками АСМО «Інспектор» було згенеровано форми митного контролю:
« 000 Інформаційне повідомлення»;
« 101-1 Витребування оригіналів документів або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»;
« 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;
« 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;
« 115-7 Перевірка товарів на предмет порушення прав інтелектуальної власності»;
« 117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці».
Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
«За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил (№ 000790/UA209000/2023 від 26.06.2023, № 000041/UA403000/2024 від 17.07.2024). Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.
[3.3.2.] Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».
Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.
Товар №: [1 - 0901110010] В електронному інвойсі відсутня інформація щодо торговельної марки товару. При цьому товар за відповідним кодом згідно з УКТ ЗЕД наявний у Митному реєстрі ОПІВ. Розглянути питання щодо здійснення заходів, передбачених Порядком застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами, затвердженого наказом Мінфіну від 09.06.2020 № 281 (в тому числі щодо необхідності проведення митного огляду).».
Митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:
«Початок консультації з митним органом.
Відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, прошу Вас надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
- каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково було надано: прайс-лист від 03.02.2025; калькуляцію; висновок ДП «Держзовнішінформ» № 3-1/497 від 18.04.2025; лист-роз'яснення від 28.04.2025.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2025/000020/2 від 30.04.2025, у гр. 33 якого серед іншого зазначено: «Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості за ЕМД від 31.03.2025 № 25UA209170027479U2 (Товар - Кава несмажена (зелена) з кофеїном для промислової переробки: Sierra Leone Raw Robusta Coffee faq. Умови поставки - FCA) на рівні 5,53 дол. США/кг.».
Стосовно оскаржуваного рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2025/000169/2 від 07.05.2025.
06 травня 2025 року уповноваженою особою позивача, було подано до МД типу ІМ40ДЕ № 25UA403070004013U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: «Кава не смажена, зелена з кофеїном в зернах для промислової переробки: GUINEA SCREEN 16 ROBUSTA (Робуста) - 320 мішків (18960 кг). Торговельна марка: нема даних. Виробник: AGENCE BALYA INTERNATIONAL SARL. Країна виробництва: Гвінея-GN.».
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- сертифікат якості № 0259/ONCQ/AGUIPEX/2025 від 09.03.2025;
- пакувальний лист № 02-04 від 09.03.2025;
- пакувальний лист № 2/02-04 від 01.05.2025;
- рахунок-фактура (інвойс) № 02-04 від 19.02.2025;
- коносамент № 250298359 від 02.04.2025;
- автотранспортна накладна № 43 від 24.04.2025;
- фітосанітарний сертифікат № 0260/2025 від 06.03.2025;
- сертифікат про походження товару № 0259/MC/ONCQ/AGUIPEX/2025 від 09.03.2025;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 547 від 05.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 26858 від 06.05.2025;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 14.03.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 5 від 18.02.2025;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № IM/01-24 від 14.02.2024;
- договір про надання послуг митного брокера № 24/03-21-2 від 24.03.2021;
- договір (контракт) про перевезення № TEO-043888444 від 08.05.2023;
- договір (контракт) про перевезення - Заявка № 26858 від 20.02.2025;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12799519 від 29.04.2025;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12804189 від 29.04.2025;
- інші некласифіковані документи - Акт зважування б/н від 01.05.2025;
- інші некласифіковані документи - Фото б/н від 01.05.2025;
- акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату № 2 від 01.05.2025.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками АСМО «Інспектор» було згенеровано форми митного контролю:
« 000 Інформаційне повідомлення»;
« 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;
« 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;
« 115-7 Перевірка товарів на предмет порушення прав інтелектуальної власності».
Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
«За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил (№ 000790/UA209000/2023 від 26.06.2023, № 000041/UA403000/2024 від 17.07.2024). Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.
По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».
Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.
Товар №: [1 - 0901110010] В електронному інвойсі відсутня інформація щодо торговельної марки товару. При цьому товар за відповідним кодом згідно з УКТ ЗЕД наявний у Митному реєстрі ОПІВ. Розглянути питання щодо здійснення заходів, передбачених Порядком застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами, затвердженого наказом Мінфіну від 09.06.2020 № 281 (в тому числі щодо необхідності проведення митного огляду).».
Митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:
«Згідно ст. 21 МК України розпочинається процедура консультації.
Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2024 № IM/01-24 (далі - Контракт) на умовах поставки FOB Conakry, Відповідно до пункту 4.2 контракту визначено умови платежів, зокрема визначено, що платежі за цим контрактом здійснюються а) протягом 180 днів з моменту поставки або б) 100% передоплати, в той же час зазначено, що конкретний спосіб оплати сторони узгоджують у відповідній Специфікації. До митного оформлення подано, підписану сторонами, специфікацію № 5 від 18.02.2025, відповідно до якої сторони домовились про поставку 76800 кг. «Кави зеленої GUINEA...» загальною вартістю 215040 дол. США, однак, у специфікації умови оплати за товари не вказані та до митного оформлення не подані банківські платіжні документи, що підтверджували б оплату за товар. Таким чином, у митного органу виникає сумнів, щодо заявлення фактурної вартості товару, оплата якого не підтверджена документально (відсутні банківські платіжні документи).
Відповідно до пункту 4.3 Договору транспортно експедиторського обслуговування від 08.05.2023 № TEO-043888444 оплата за послуги здійснюється на підставі виставленого рахунку протягом 3 календарних днів з моменту виставлення рахунку. Рахунок на оплату транспортних послуг № 445 виставлений 18.04.2025. Станом на 30.04.2025 банківські платіжні документи, які б підтверджували факт оплати до митного оформлення не подані.
Наданий прайс-лист від 03.02.2025 № б/н містить інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки FOB Conakry та не містить терміну дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
- транспортні(перевізні) документи;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково було надано: прайс-лист від 03.02.2025; калькуляцію; висновок ДП «Держзовнішінформ» № 3-1/497 від 18.04.2025; лист-роз'яснення від 28.04.2025.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000169/2 від 07.05.2025, у гр. 33 якого серед іншого зазначено: «Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості за ЕМД від 31.03.2025 № 25UA209170027479U2 (Товар - Кава несмажена (зелена) з кофеїном для промислової переробки Sierra Leone Raw Robusta Coffee faq. Умови поставки - FCA) на рівні 5,53 дол. США/кг.».
Стосовно оскаржуваного рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2025/000213/2 від 20.06.2025.
19 червня 2025 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення Бондаренко Є.П., було подано до МД типу ІМ40ДЕ № 25UA403070005419U8, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: «Кава не смажена, зелена з кофеїном в зернах для промислової переробки: GUINEA SCREEN 16 ROBUSTA (Робуста) - 320 мішків (18960 кг). Вивантажено з контейнера HASU1467207. Торговельна марка: нема даних. Виробник: AGENCE BALYA INTERNATIONAL SARL. Країна виробництва: Гвінея-GN.».
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- сертифікат якості № 0259/ONCQ/AGUIPEX/2025 від 09.03.2025;
- пакувальний лист № 02-02 від 09.03.2025;
- пакувальний лист № 2/02-02 від 01.05.2025;
- рахунок-фактура (інвойс) № 02-02 від 18.02.2025;
- коносамент № 250298359 від 02.04.2025;
- автотранспортна накладна № 207 від 24.04.2025;
- фітосанітарний сертифікат № 0260/2025 від 06.03.2025;
- сертифікат про походження товару № 0259/MC/ONCQ/AGUIPEX/2025 від 09.03.2025;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 545 від 05.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 26858 від 16.05.2025;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 14.03.2024;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 5 від 18.02.2025;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № IM/01-24 від 14.02.2024;
- договір про надання послуг митного брокера № 24/03-21-2 від 24.03.2021;
- договір (контракт) про перевезення № TEO-043888444 від 08.05.2023;
- договір (контракт) про перевезення - Заявка № 26858 від 20.02.2025;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12799240 від 29.04.2025;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12804183 від 28.04.2025;
- інші некласифіковані документи - Акт зважування б/н від 01.05.2025;
- інші некласифіковані документи - Фото б/н від 01.05.2025;
- акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату № 4 від 01.05.2025.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками АСМО «Інспектор» було згенеровано форми митного контролю:
« 000 Інформаційне повідомлення»;
« 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;
« 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;
« 115-7 Перевірка товарів на предмет порушення прав інтелектуальної власності».
Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
«За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил (№ 000790/UA209000/2023 від 26.06.2023, № 000041/UA403000/2024 від 17.07.2024). Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.
По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».
Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.
Товар J№: [1 - 09011100101] В електронному інвойсі відсутня інформація щодо торговельної марки товару. При цьому товар за відповідним кодом згідно з УКТ ЗЕД наявний у Митному реєстрі ОПІВ. Розглянути питання щодо здійснення заходів, передбачених Порядком застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами, затвердженого наказом Мінфіну від 09.06.2020 № 281 (в тому числі щодо необхідності проведення митного огляду).».
Митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:
«Згідно ст. 21 МК України розпочинається процедура консультації.
Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2024 № IM/01-24 (далі - Контракт) на умовах поставки FOB Conakry. Відповідно до пункту 4.2 контракту визначено умови платежів, зокрема визначено, що платежі за цим контрактом здійснюються а) протягом 180 днів з моменту поставки або б) 100% передоплати, в той же час зазначено, що конкретний спосіб оплати сторони узгоджують у відповідній Специфікації. До митного оформлення подано, підписану сторонами, специфікацію № 5 від 18.02.2025, відповідно до якої сторони домовились про поставку 76800 кг. «Кави зеленої GUINEA...» загальною вартістю 215040 дол. США, однак, у специфікації умови оплати за товари не вказані та до митного оформлення не подані банківські платіжні документи, що підтверджували б оплату за товар. Таким чином, у митного органу виникає сумнів, щодо заявлення фактурної вартості товару, оплата якого не підтверджена документально (відсутні банківські платіжні документи).
Відповідно до пункту 4.3 Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 08.05.2023 № TEO-043888444 оплата за послуги здійснюється на підставі виставленого рахунку протягом 3 календарних днів з моменту виставлення рахунку. Рахунок на оплату транспортних послуг № 545 виставлений 05.05.2025. Станом на 19.06.2025 банківські платіжні документи, які б підтверджували факт оплати до митного оформлення не подані.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
- транспортні(перевізні) документи;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково було надано: прайс-лист від 03.02.2025; калькуляцію; висновок ДП «Держзовнішінформ» № 3-1/497 від 18.04.2025; лист-роз'яснення від 19.06.2025, додаткову угоду № 2 від 02.06.2025.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000213/2 від 20.06.2025, у гр. 33 якого серед іншого зазначено: «Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості за ЕМД від 31.03.2025 №25UA209170027479U2 (Товар - Кава несмажена (зелена) з кофеїном для промислової переробки: Sierra Leone Raw Robusta Coffee faq. Умови поставки - FCA) на рівні 5,53 дол. США/кг.».
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Митне оформлення за правилами регулювання положень частини першої статті 248 Митного кодексу України (далі - МК України) розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).
За положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина друга статті 51 МК України).
Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини другої статті 52 МК України, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Згідно частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу вимог частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Частиною першою статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частин четвертої та п'ятої статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Із наведених положень колегія суддів висновує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем, подано до митного оформлення МД типу ІМ40АА № 25UA403070004507U9, МД типу ІМ40ДЕ № 25UA403070003725U0, МД типу ІМ40ДЕ № 25UA403070004013U0, МД типу ІМ40ДЕ № 25UA403070005419U8. Також позивачем, як зазначено вище і не заперечується сторонами, до кожної з МД подано відповідний пакет документів.
Митним органом сформовано вимоги про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 МК України, а саме якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
На вимогу митного органу декларантом надано відповідні додаткові документи, проте, за результати розгляду поданих документів відповідач прийняв спірні рішення про коригування митної вартості товарів.
Оцінюючи обставини, які стали підставою для прийняття оскаржених рішень про коригування митної вартості товарів, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2024 № IM/01-24 на умовах поставки FOB Conakry визначено умови платежів, зокрема визначено, що платежі за цим контрактом здійснюються а) протягом 180 днів з моменту поставки або б) 100% передоплати, в той же час зазначено, що конкретний спосіб оплати сторони узгоджують у відповідній Специфікації.
До митного оформлення подано, підписану сторонами, специфікацію № 5 від 18.02.2025, відповідно до якої сторони домовились про поставку 76800 кг «Кави зеленої GUINEA...» загальною вартістю 215040 дол. США, однак, у специфікації умови оплати за товари не вказані та до митного оформлення не подані банківські платіжні документи, що підтверджували б оплату за товар.
У специфікації умови оплати за товари не вказані, оскільки такі визначені контрактом, а саме протягом 180 днів з моменту поставки або 100% передоплати. Крім того, на момент подання митному органу декларації та документів для митного оформлення, оплата за товар здійснена не була, а тому у позивача були відсутні банківські платіжні документи, що підтверджували б оплату за товар, що не суперечить умовам контракту.
Так, відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару - якщо рахунок сплачено.
Оскільки декларант повідомив митний орган про те, що оплату за товар не здійснено, то, відповідно, у нього були відсутні відповідні банківські платіжні документи.
При цьому, якщо у Специфікації не визначено конкретно способу оплати за товар, то діяли умови основного договору які передбачали альтернативну поведінку сторін щодо оплати товару, а саме: протягом 180 днів з моменту поставки, або 100% передоплати.
Крім того, основним документом, який встановлює істотні умови поставки є зовнішньоекономічний договір (контракт).
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (стаття 2 Закону). Частиною першою статті 14 цього Закону суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності дозволено самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків та інших умов його виконання.
Крім цього, строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Також слід зазначити, що ціна одиниці товару залишалась незмінною на всіх етапах його поставки та відповідала наданим декларантом документам, навіть зважаючи на зміну ваги у зв'язку з переважуванням товару, що було оформлено належним чином відповідними документами.
Відсутність банківських платіжних документів про оплату товару, якщо рахунок не сплачено як в даному випадку, не є порушенням частини другої статті 53 МК України та не перешкоджає визначенню митної вартості товару. При цьому, як уже зазначалось, контракт передбачав альтернативні способи оплати, в тому числі протягом 180 днів з моменту поставки.
Щодо доводів апелянта про транспортні витрати, а саме про те, що відповідно до пункту 4.3 Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 08.05.2023 № TEO-043888444 оплата за послуги здійснюється на підставі виставленого рахунку протягом 3 календарних днів з моменту виставлення рахунку. Рахунок на оплату транспортних послуг № 546 виставлений 05.05.2025, № 445 виставлений 18.04.2025, № 547 виставлений 05.05.2025, № 545 виставлений 05.05.2025. Проте, станом на 19.06.2025 банківські платіжні документи, які б підтверджували факт оплати до митного оформлення не подані.
Однак, станом на дату подання митних декларацій ТОВ «Фреш Органік Кофі» не здійснено оплату за надані експедитором послуги через недостатність фінансування.
Також суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.10.2024 у справі № 520/6058/24, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
З урахуванням наведеного, видана експедитором ТОВ «АФ-Групп Україна» довідка про транспортні витрати разом з договором на надання транспортно-експедиторського обслуговування, які надавалися митному органу, є допустимими та достатніми доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
При цьому, в даному випадку теж застосовними є положення частини другої статті 53 МК України, яка визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, однак лише у тому випадку, якщо рахунок сплачено.
Також щодо не здійснення декларантом оплати транспортних витрат у встановлений договором строк, слід зазначити, що відповідальність за це передбачено пунктом 5.3.6 Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 08.05.2023 № TEO-043888444, пов'язана з виконанням умов договору його учасниками та безпосередньо не впливає на визначення вартості транспортних витрат.
Штрафи та пені є фінансовими санкціями, які нараховуються за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, а не за саму вартість товару чи послуги. Вони є витратами господарюючого суб'єкта, що виникають внаслідок порушень ним договірних умов, а не складовою ціни товару чи послуги.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі № 815/4686/16.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.
Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі № 804/4906/15.
Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що митний орган не вказав на будь-які розбіжності чи ознаки підробки зазначених документів, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі № 814/1888/16, від 24.12.2020 у справі № 820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Наведені обставини, встановлені у справі, що розглядається, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі № 810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально, а різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.
Отже, встановлені обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару, а позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем-апелянтом не доведена.
Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 820/2660/18, від 13.10.2023 у справі № 826/23845/15, які в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Апеляційний суд вважає, що приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган послався лише на неподання декларантом додаткових документів, не навів при цьому пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. Тобто, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
З огляду на те, що декларантом відповідачу надані документи на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів зазначає, що у митного органу були наявні достатні документи, які підтверджують числові значення всіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України. Відповідач в порушення вимог статті 77 КАС України не довів наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару за ціною договору. Зазначене, в свою чергу, дає підстави вважати, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови є протиправним, яке слід скасувати.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постановах від 27.06.2019р. у справі № 803/667/17, від 02.04.2019р. у справі № 809/784/19, від 06.03.2019р. у справі № 809/278/17, від 20.02.2018 р. у справі № 809/1884/1.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.
Згідно частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.
Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи норми статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 500/3907/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді І. В. Глушко
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення складено 19.11.25