18 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 460/13191/24 пров. № А/857/33279/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Грищук В.Б.,
розглянувши в електронній формі в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 460/13191/24 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним рішення (рішення суду першої інстанції ухвалено суддею Дудар О.М. в м. Рівне 10.07.2025 о 15:27 год., повний текст судового рішення складено 10.07.2025), -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ДПС, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у квітні-червні 2024 року відповідачем проведено фактичні перевірки на акцизних складах позивача та встановлено порушення порядку зберігання та реалізації пального. Позивач вказує, що зазначених порушень не вчиняв, оскільки на момент проведення фактичних перевірок відповідне обладнання було встановлено та зареєстровано. Крім того, відповідач порушив порядок проведення перевірки, не зазначивши в наказі конкретні підстави її проведення.
Відповідач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить таку залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судовому засіданні представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
У відповідності до вимог статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги позивача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції з урахуванням вимог статті 308 КАС України, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 13.12.2012 (номер запису 2 608 000 0000 030987), перебуває на обліку у контролюючому органі як платник податків з 17.12.2012. Основним видом діяльності підприємця за КВЕД є 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. До додаткових видів діяльності підприємця належать, зокрема, такі види: 47.30 Роздрібна торгівля пальним, 46.71. Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
ФОП ОСОБА_1 здійснює роздрібну торгівлю пальним, зокрема, на акцизному складі № 10151108 (який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 17160314202000054. Термін дії ліцензії з 07.08.2020 до 07.08.2025.
Згідно наказу в.о. начальника ГУ ДПС від 24.04.2024 № 1058-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 в період з 25.04.2024 терміном на 10 діб належить провести фактичну перевірку з метою перевірки дотримання вимог законодавства в сфері обігу підакцизних товарів діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначений наказ видано на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), керуючись статтею 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртовмісних дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі також - Закон № 481/95-ВР), відповідно до доповідної записки управління контролю та підакцизними товарами ГУ ДПС від 23.04.2024 № 589/17-00-09-00-07.
Наказом в.о. начальника ГУ ДПС від 03.05.2024 № 1133-п «Про продовження терміну проведення фактичної перевірки діяльності ФОП ОСОБА_1 » продовжено термін проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (за адресою: АДРЕСА_2 ) на 5 робочих днів з 06.05.2024.
На підставі зазначених наказів уповноваженими особами відповідача у період з 25.04.2024 до 10.05.2024 у присутності представника позивача Івашкевича О.В. було проведено фактичну перевірку на акцизному складі № 10151108 (який знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 109В), за наслідками якої складено Акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, від 13.05.2024 № 7210/ж5/17-00-07-01-12/ НОМЕР_1 (далі також - Акт перевірки).
Згідно з висновками зазначеного Акта перевірки в ході проведення перевірки встановлено порушення вимог підпунктів 23.1.2, 230.1.3 пункту 230.1 статті 230, статті 44 та пункту 85.2 статті 85 ПК України.
Від підписання та отримання Акта перевірки уповноважена особа Івашкевич О.В. відмовився, про що складено Акт відмови від підписання та отримання акта.
Акт перевірки було надіслано ГУ ДПС ФОП ОСОБА_1 листом від 13.05.2024 № 4726/6/17-00-09-01-07.
Під час проведення фактичної перевірки уповноваженій особі Івашкевичу О.В. 25.04.2024 о 16 год. 39 хв.було вручено запит про надання документів від 25.04.2024 № 1.
Згідно з Актом ненадання документів від 10.05.2024 № 367/ж6/17-00-09-01-13/ НОМЕР_1 , станом на 10.05.2024 документів або завірених копій документів згідно із запитом від 25.04.2024 №1 не надано.
На підставі Акта перевірки ГУ ДПС прийнято:
- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 21.06.2024 № 009067090116, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 89000,00грн;
- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 21.06.2024 № 009071090116, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020,00грн.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а також про правильність розміру застосованих до позивача цим рішенням санкцій.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.
Порядок проведення фактичної перевірки визначено статтею 80 ПК України.
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункти 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України) .
В обґрунтування позову позивач зазначає, що у наказі на проведення перевірки відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють.
Вимоги до змісту наказу про проведення перевірки фактично визначені в абзаці третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України.
За змістом вказаної норми права в такому наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
У свою чергу згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75.1 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.
Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.
Вказані правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23.
Верховний Суд у постанові від 28.05.2024 у справі № 280/1431/23 дійшов подібного висновку, зазначивши, що у судовій практиці прийнято розрізняти юридичну підставу, як елемент підстави для проведення перевірки, та фактичну підставу, яка розкриває сукупність обставин, що характеризують (зумовлюють) юридичну підставу. Відображенням юридичної підстави є наведення у наказі податкового органу відповідної норми ПК України, яка надає право для проведення перевірки. Відображенням фактичної підстави вважається наведення конкретних обставин (фактів), існування яких вказує на наявність юридичної підстави. Обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.
З матеріалів справи встановлено, що наказ від 24.04.2024 №1058-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » видано керівником контролюючого органу на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, керуючись статтею 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, статтею 16 Закону № 481/95-ВР, відповідно до доповідної записки управління контролю та підакцизними товарами ГУ ДПС від 23.04.2024 № 589/17-00-09-00-07.
Крім того, згідно зазначеної доповідної записки від 23.04.2024 № 589/17-00-09-00-07 до управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС надійшла службова записка управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС від 06.03.2024 року №1144/17-00-04-02-08, відповідно до якої податкова віддача ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за січень 2024 року становить 0%. Проведено аналіз наявних баз даних щодо здійснення роздрібної торгівлі пальним ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). В результаті аналізу встановлено, що за адресами місць роздрібної торгівлі пальним: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 - розрахункові операції через РРО проводяться в незначних обсягах. Керівнику контролюючого органу пропонується провести контрольно-перевірочні заходи суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 за вищевказаними адресами.
Під час проведення перевірки до ГУ ДПС надійшов лист Державної податкової служби України від 07.05.2024 № 13272/7/99-00-19-01-03-07, яким відповідача було повідомлено про те, що за інформацією, наданою Нафтогазовою Асоціацією України, 388 АЗС/АГЗП нехтують дотриманням законодавства, чим створюють потенційні ризики небезпеки для життя та здоров'я людей та оточуючої інфраструктури. У додатку до вказаного листа міститься інформація про господарські одиниці, що належить ФОП ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що наказ від 24.04.2024 № 1058-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, є правомірним, відповідно фактична перевірка проведена відповідачем за наявності фактичних підстав та передумов.
Таким чином, наявна інформація вказує на можливість вчинення платниками податків ймовірних порушень законодавства та могла слугувати підставою та достатнім обґрунтуванням для призначення фактичної перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Крім того, перед початком перевірки посадовими особами податкового органу пред'явлені документи, визначені пунктом 81.1 статті 81 ПК України. Посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки.
Враховуючи викладене, судом не встановлено протиправності у призначенні та проведенні фактичної перевірки позивача, а оскаржуваний наказ є правомірним та скасуванню не підлягає.
Що стосується виявлених під час проведення перевірки порушень, суд зазначає таке.
Оподаткування діяльності, що здійснюється суб'єктами господарювання на акцизних складах, врегульовано розділом VI ПК України.
Відповідно до пункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Судом встановлено, що на виконання наведених норм ФОП ОСОБА_1 у встановленому порядку здійснив реєстрацію акцизного складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Уніфікований номер акцизного складу: 1015108.
На акцизному складі № 1015108 розміщені три резервуари для зберігання пального об'ємом 10куб.м кожен. На цих резервуарах встановлені магнітнострикційні рівнеміри лічильники DELPHI 485/Eхd, номери № 046123, № 046124, № 046125.
Розміщені на акцизному складі резервуари для зберігання пального підключені трубопроводом до паливо-роздавальної колонки, що виконує функції витратоміра-лічильника, а саме: колонка паливороздавальна «Геркон», номер 1298.
Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому не підлягають доказуванню у силу вимог частини першої статті 78 КАС України.
В Акті перевірки зафіксовано, що магнітнострикційні рівнеміри лічильники DELPHI 485/Eхd, номери № 046123, № 046124, № 046125 на момент проведення перевірки були не підключеними (мережеві шнури від'єднані) та не виконували свої функції.
Податковий орган стверджує, що під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано документів, які свідчать про проходження повірок, за результатами яких витратомір-лічильник є придатним для використання.
Згідно підпункту 230.1.2 пункту 230.1.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірамилічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу. Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С (підпункт 230.1.3 пункт 230.1 статті 230 ПК України).
Згідно з абзацом сьомим підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Так, колегією суддів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на виконання вище згаданих норм ПК України, як в ході проведення фактичної перевірки так і до позовної заяви було надано сертифікат відповідності UA.TR.113-0436/07F-20, відповідно до якого рівнеміри DELPHI із заводськими номерами № 046123, № 046124, № 046125 відповідають затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосованим вимогам Технічного регламенту. Строк дії даного сертифікату чинний до 29.10.2024 року. Також, ФОП ОСОБА_1 в ході проведення перевірки та судового розгляду справи було надано свідоцтва № 1909, № 1910 та № 1911 про повірку рівнемірів DELPHI із заводськими номерами № 046123, № 046124, № 046125, які чинні до 05.08.2024 року, однак судом першої інстанції їх взагалі не взято до уваги.
Таким чином, на час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , на акцизному складі за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 109В, були встановлені та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі усі вимірювальні прилади, а тому твердження відповідача, що резервуари на зазначених вище акцизних складах не обладнанні витратомірами/рівнемірами не відповідає дійсності.
Також слід зазначити, що, судом першої інстанції не враховано та не взято до уваги, що на час проведення фактичної перевірки акцизний склад за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 109В не працював та реалізація паливно-мастильних матеріалів не здійснювалась, що підтверджується X-звітом, який наявний в матеріалах справи.
Відповідно до вимог пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірівлічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміралічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах «д»-«ж» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.
У постанові від 19 січня 2023 року у справі № 580/9246/21 Верховний Суд сформував правову позицію, яка зводиться до того, що застосування пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України можливе виключно у випадку необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, як передбачено диспозицією вказаної норми. Порушення строків обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі (передбачених підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX Податкового кодексу України), якщо на час проведення перевірки встановлено їх наявність на акцизних складах та їх реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, не може бути підставою для застосування до платника податків пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України. З огляду на наведене, можна дійти висновку, що санкція, встановлена пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України, застосовується не конкретно за реалізацію пального за відсутності встановлених витратомірів-лічильників на кожному місці відпуску пального наливом, а у випадку виробництва, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального, за відсутності встановлених витратомірів-лічильників на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірів-лічильників рівня таких товарів (продукції) у резервуарі. При цьому, такі витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники повинні бути зареєстровані у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.
Враховуючи, що на дату перевірки контролюючим органом було встановлено наявність на акцизному складі позивача витратомірів/рівнемірів-лічильників рівня нафтопродуктів, які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, що підтверджується матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивача було безпідставно притягнуто до відповідальності, передбаченої пунктом 128.1-1 статті 128.1 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 21.06.2024 № 009067090116 в частині суми 80000 гривень підлягає скасуванню.
Згідно із підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються розпорядниками акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.
Наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за № 4/32975, затверджено Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Формат даних та Структура № 944).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Формату даних та Структури № 944 основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Під час проведення фактичної перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було подано довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального з порушенням термінів.
Ці обставини підтвердилися під час розгляду справи.
Під час проведення фактичної перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було подано довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків прального на акцизному складі пального № 1015109 з порушенням термінів.
Так, довідку № 472870 за звітну добу 02.01.2021 зареєстровано 05.01.2021, довідку № 472886 за звітну добу 03.01.2021 зареєстровано 05.01.2021, довідку № 36368792 за звітну добу 28.08.2021 зареєстровано 30.08.2021, довідку № 49941365 за звітну добу 10.11.2021 зареєстровано12.11.2021, довідку № 7596931 за звітну добу 01.02.2022 зареєстровано 03.02.2022, довідку № 38137562 за звітну добу 30.10.2023 зареєстровано 01.11.2023, довідку № 44000713 за звітну добу 03.12.2023 зареєстровано 05.12.2023, довідку № 9050642357 за звітну добу 05.03.2024 зареєстровано 07.03.2024, довідку № 9052893780 за звітну добу 09.03.2024 зареєстровано 11.03.2024, що підтверджується відповідними квитанціями № 2.
Вчинення зазначеного порушення позивачем не спростовано, а відтак є підстави для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, тобто за порушення термінів подання даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби і про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального.
Згідно з пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Відповідно до пункту 128-1.3 статті 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 21.06.2024 № 009067090116 в частині штрафних санкцій на суму 9000грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 21.06.2024 №009071090116, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020,00грн, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.
В Акті перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги пункту 85.2 статті 85 ПК України.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
З матеріалів справи встановлено, що 25.04.2024 о 16 год. 39 год. уповноваженому представнику ФОП ОСОБА_1 . Івашкевичу Олегу Васильовичу було вручено запит № 1 про надання документів (копії документів) у зв'язку з проведенням фактичної перевірки на акцизному складі № 1015108 за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Князя Володимира, 109В.
Згідно з актом про ненадання документів від 10.05.2024 № 367/ж6/17-00-09-01-13, станом на 10.05.2024 не надано документів або завірених копій документів згідно із запитом від 25.04.2024 № 1.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів на спростування вищевказаного податкового повідомлення-рішення.
З огляду на вищевказане, твердження відповідача про порушення позивачем пункту 85.2 статті 85 ПК України є такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно з пунктом 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 21.06.2024 № 009071090116, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення до скасування не підлягає.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29).
Відповідно до пункту 4 частини першої, частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 460/13191/24 в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправного та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області «ПС» від 21.06.2024 № 009067090116, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції, скасувати в частині суми 80000 гривень та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким адміністратиний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 21.06.2024 № 009067090116, винесене Головним управлінням ДПС у Рівненській області, в частині суми штрафних (фінансових санкцій) 80000 гривень.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді І. В. Глушко
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення складено 19.11.25