Справа № 600/3619/25-а
Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк О.В.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
18 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.
за участю:
секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,
представника позивача: Дубіцького А.В.
представника відповідача: Поліщук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МОНО БУС" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Чернівецької митниці (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2025/000210/2 від 01.07.2025;
- визнати протиправним та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2025/000209/2 від 01.07.2025;
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості транспортних засобів - автобусів є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з метою повернення позивачеві безпідставно сплачених митних платежів виходячи із наступного. Дотримуючись вимог статті 53 МК України, позивачем на підтвердження заявленої митної вартості двох автобусів митному органу надано електронні митні декларації №25UA408040004802U9 та № 25UA408040004846U2, із розрахунками числових значень складових митної вартості та сплачених митних платежів, рахунки-фактури (інвойси під назвою щодо автобуса 1 - “Faktura 2/06/2025» від 09.06.2025 та щодо автобусу 2 - “Faktura 1/06/2025» від 09.06.2025) зі всіма ідентифікаційними даними продавця, покупця (позивача), автобусів та їх ціни продажу (пункт 3), квитанції (банківські платіжні документи) про сплату на банківські рахунки продавців вартості автобусів, зазначених в рахунках-фактурах (інвойсі) (пункт 4), листи (“Довідка про транспортні Bova Magiq FHD 12.280 2006» та “Довідка про транспортні VanHoll 917 Astron 2007»), щодо двох автобусів із додатками, якими підтверджено понесені позивачем витрати на отримання реєстраційного номеру, митне оформлення автобусів в країні відправлення (Польщі) та доставку автобусів до митного кордону України (пункт 5, 6 статті 53 МК України). Також зазначив, що позивачем для підтвердження заявленої митної вартості двох автобусів надав митному органу митні декларації країни відправлення під номерами щодо автобусу 1 - “MRN 25PL301010001QAWB0», щодо автобусу 2 - “MRN 25PL301010001QAJB4», в яких зазначені ідентифікаційні дані позивача як покупця, та продавців автобусів із цінами, які задекларовані продавцями після їх продажу для експорту за межі Євросоюзу. Тобто, на думку позивача, заявлена позивачем митна вартість автобусів підтверджена належними документами відповідно до частини другої та третьої статті 53 МК України. Також наголошував на тому, що при декларуванні двох автобусів позивачем вірно обрано основний метод визначення їх митної вартості, адже подані до митного органу відомості повністю підтверджені документально, визначені кількісно і достовірно, в наявності були всі складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, розрахунки митної вартості проведені на основі об'єктивних даних, що підтверджувались документально та піддавались обчисленню. Однак, на думку позивача, митний орган при відсутності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості автобусів за першим методом, безпідставно та необґрунтовано застосував резервний метод, тобто протиправно та в порушення вимог вищезазначених норм Митного кодексу України прийняв рішення про коригування митної вартості імпортованих автобусів, що потягло за собою безпідставну сплату митних платежів на загальну суму, як зазначалось вище - 665552, 22 гривень, що є ціною позову.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10 червня 2025 року між позивачем як покупцем, та нерезидентом “Pas-Trans Sp. Z.o.o.» із реєстрацією в Республіці Польща, як продавцем, укладено зовнішньоекономічний контракт №1, згідно якого продавець продає, а покупець купує транспортні засоби в асортименті, найменування, кількість та ціна яких обумовлюється в інвойсах (рахунках - фактурах), які є невід'ємною частиною даного контракту.
12 червня 2025 року позивачем перераховано на банківський рахунок продавця “Pas- Trans Sp. Z.o.o.» кошти в сумі 3550,00 євро за автобус згідно фактури 2/06/2025 від 09.06.2025, що підтверджується банківськими платіжними документами від 12.06.2025, сформованими в електронному вигляді через систему онлайн-банкінг “Privat24».
18 червня 2025 року польською брокерською компанією “Agencja Celna Ekspert S.C.Andrzej Szczesniak» оформлено на позивача сертифікат з перевезення (походження) товару Eur.1 №PL/MF/AU0243191, яким підтверджено статус преференційного походження автобусу, як товару відповідно до міжнародної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
18 червня 2025 року оформлено митну декларацію MRN 25PL301010001QAWB0, в якій зазначені ідентифікаційні дані продавця, покупця (позивача), технічні дані автобусу та задекларована його вартість купівлі-продажу.
18 червня 2025 року автобус 1 ввезений на митну територію України, що підтверджується контрольним талоном №25UA408000916937U0, складеним та завіреним печаткою митного органу.
21 червня 2025 року на підставі звернення позивача Чернівецьким НДЕКЦ МВС України складено висновок експертного дослідження автобусу №26/7341/2776, яким визначено, що номер кузова та номер двигуна автобусу не змінювались.
26 червня 2025 року позивачем після доставки автобусу 1 до митного терміналу Чернівецької митниці розпочата процедура митного оформлення, шляхом подання в електронному вигляді митної декларації №25UA408040004802U8 та документів, що підтверджують митну вартість автобусу. Разом із митною декларацією позивачем до Чернівецької митниці надіслано також лист, в якому позивач повідомив митний орган, що “витрати на транспортування автобуса марки Bova Magiq FHD 12.280, номер кузова НОМЕР_1 , 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 від місця передачі його продавцем “Pas-Trans Sp.z o.o.» на умовах згідно зовнішньоекономічного контракту №1 від 10.06.2025 “EXW Люблін (Польща) Інкотермс 2020» - до державного кордону України (ПП Рава-Руська-Хребенне) становлять разом 14831,48 гривень та складаються із наступного:
- послуги підприємства “Gold and white Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia» щодо отримання реєстраційного номерного знаку L08660 із тимчасовими реєстраційними документами, загальна вартість яких складає 400,00 польських злотих (PLN), та підтверджується документом під назвою “Faktura numer 7/06/2025» від 10.06.2025;
- послуги митної агенції “Agencja Celna Ekspert S.C.Andrzej Szczesniak» по оформленню експортних документів, а саме експортної митної декларації №25PL301010001QAWB0 та Eur.1 №PL/MF/AU0243191, загальна вартість яких складає 350,00 польських злотих (PLN) та підтверджується документом під назвою “Faktura nr: 00233/2025/EKS» від 18.06.2025, що згідно курсу НБУ на сьогодні (11.3753 грн. за один польський злотий) становить - 3981,36 гривень;
- послуги (винагорода) уповноваженої на транспортування особи ОСОБА_1 , сплачена йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025, розмір якої становить 6300,00 гривень.
Окремо повідомлено, що витрат на послуги страхування вищезазначеного автобусу товариством не здійснювалось в зв'язку із тим, що автобус продавцем переданий із діючим страховим полісом WARTA. №920049571737, термін дії 28.01.2025-27.01.2026. Також витрат на заправку автобусу товариством не понесено в зв'язку із тим, що автобус переданий продавцем із достатньою кількістю палива в баках для прибуття до Державного кордону України.
26 червня 2025 року за результатами опрацювання поданої митної декларації в особистий кабінет позивача отримано вимогу надати для огляду автобус та надати оригінали документів, зазначених в графі 44 митної декларації.
27 червня 2025 року позивачеві надіслано повідомлення наступного змісту:
“Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме: - для підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н, яка підписана: “Директор ТОВ “МОНОБУС» Юрій Беженарь, проте директором фірми згідно поданих до митного оформлення документів виступає ОСОБА_2 . Крім того, довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів для підтвердження транспортних витрат згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599 - у довідці про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н зазначено винагороду уповноваженої на транспортування особи Лакусти І. М., сплачену йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025 у розмірі 6300 грн. При цьому, у Договорі цивільно-правового характеру 16.06.2025 зазначено, що вартість послуг по Договору складає 650 грн на день по Україні, та 2500 при перевезенні за кордоном. В акті виконаних робіт від 20.06.2025 №1 до Договору цивільно-правового характеру 16.06.2025 б/н вказано, що послуги були надані в період з 17.06.2025 по 20.06.2025, при цьому, згідно інформації, наявної в АСМО Інспектор, перетин митного кордону України здійснено 19.06.2025. Так, перевезення здійснювалось за межами митної території України з 17.06.2025 по 19.06.2025, тобто оплата за вказаний період складає 2500 грн. * 3 = 7500 грн. та 650 грн. за один день після перетину кордону України, тобто, повна сума складає 8150 грн. Таким чином, заявлені до митного оформлення дані щодо вартості транспортних витрат не піддаються обчисленню, а також декларантом не вірно проведений розрахунок митної вартості; - відповідно до п.3.2. оплата транспортних засобів Покупцем проводиться в євро банківським переказом на банківський рахунок Продавця за реквізитами, зазначеними в рахунку-фактурі (інвойсі) щодо кожного транспортного засобу. При цьому, в Інвойсі від 09.06.2025 №2/06/2025 зазначено реквізити Продавця: “PL20109025900000000149300194», а в платіжній інструкції від 12.06.2025 №12 зовсім інші реквізити отримувача: “UA103052990000015002007013024»; - до оформлення надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 12.06.2025 №12 на суму 3550 євро. При цьому, в цій платіжній інструкції відсутня гр.70 “Призначення платежу». Таким чином, неможливо встановити, що оплата здійснена саме по партії товару, яка оформлюється.
Згідно ч.2, 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; - транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та ціни); - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); - виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни). Також, відповідно до ч.6 ст.53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару».
27 червня 2025 року у відповідь на вказане повідомлення щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості задекларованого автобуса позивачем надіслано Чернівецькій митниці сформовану через систему онлайн-банкінг “Приват 24 для бізнесу» з розширеними даними платіжне доручення від 12.06.2025 щодо платежу на користь продавця по Автобусу 1 на суму 3550,00 євро, в призначенні якого вказано марку автобусу та реквізити інвойсу (платіжне доручення під назвою “Плат.інстр.Воуа Magiq з реквізитами», а також лист (довідку) із інформацією про понесені позивачем витрати на транспортування автобусу із документами про витрати, аналогічного змісту які подавались із декларацією.
27 червня 2025 року в особистий кабінет позивача надійшов лист наступного змісту: “Необхідно пред'явити транспортний засіб для проведення товарознавчої експертизи.
01 липня 2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2025/000210/2 від 01.07.2025.
Зі змісту рішення встановлено, що відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме:
- для підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н, яка підписана: “Директор ТОВ “МОНОБУС» Юрій Беженарь, проте директором фірми згідно поданих до митного оформлення документів виступає ОСОБА_2 . Так, виникають сумніви щодо оригінальності поданого документу, відомості якого безпосередньо впливають на рівень митної вартості товару. Крім того, довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів для підтвердження транспортних витрат згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599;
- у довідці про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н зазначено винагороду уповноваженої на транспортування особи Лакусти І. М., сплачену йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025 у розмірі 6300 грн. При цьому, у Договорі цивільно-правового характеру 16.06.2025 зазначено, що вартість послуг по Договору складає 650 грн. на день по Україні, та 2500 грн. при перевезенні за кордоном. В акті виконаних робіт від 20.06.2025 №1 до Договору цивільно-правового характеру 16.06.2025 б/н вказано, що послуги були надані в період з 17.06.2025 по 20.06.2025, при цьому, згідно інформації, наявної в АСМО Інспектор, перетин митного кордону України здійснено 19.06.2025. Так, перевезення здійснювалось за межами митної території України з 17.06.2025 по 19.06.2025,тобто оплата за вказаний період складає 2500 грн. * 3 = 7500 грн. та 650 грн. за один день після перетину кордону України, тобто, повна сума складає 8150 грн. Таким чином, заявлені до митного оформлення дані щодо вартості транспортних витрат не піддаються обчисленню, а також декларантом не вірно проведений розрахунок митної вартості;
- відповідно до п.3.2. зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2025 №1 оплата транспортних засобів Покупцем проводиться в євро банківським переказом на банківський рахунок Продавця за реквізитами, зазначеними в рахунку-фактурі (інвойсі) щодо кожного транспортного засобу. При цьому, в Інвойсі від 09.06.2025 No2/06/2025 зазначено реквізити Продавця: “PL20109025900000000149300194», а в платіжній інструкції від 12.06.2025 N12 зовсім інші реквізити отримувача: “UA103052990000015002007013024». Так, виникають сумніви щодо оригінальності документів та зазначених в них відомостей.;
- до оформлення надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 12.06.2025 N12 на суму 3550 євро. При цьому, в цій платіжній інструкції відсутня гр.70 “Призначення платежу». Таким чином, неможливо встановити, що оплата здійснена саме по партії товару, яка оформлюється.
Згідно ч.2, 3 ст.53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст.54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;
- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів);
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та ціни);
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);
- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни).
Також, відповідно до ч.6 ст.53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.
Декларантом додатково надано:
- Довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 б/н, що відрізняється від поданої до оформлення лише фразою: “інших документів, які підтверджують заявлену митну вартість немає, тому надаватись не будуть» та ім'ям та прізвище підписанта документа: “Лідія Шова» без жодних пояснень того, що раніше цей документ було подано за підписом “Юрія Беженаря»;
- від 12.06.2025 No12, в якому виправлено реквізити, про які вказано вище та наявна гр.70 “Призначення платежу». Жодних пояснень не надано;
- лист ТОВ “МОНО БУС» N3 від 30.06.2025 (надісланий 01.07.2025 о 09:48:07), в якому зазначено, що інших документів надаватись не буде. Враховуючи, що подані та додаткові документи не спростовують вищезазначені розбіжності та невідповідності, відповідно до ч.6 ст.54 МКУ заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом.
В рамках проведення процедури консультацій (ч.5 ст.55 МКУ) шляхом направлення електронного повідомлення Вас повідомлено про перешкоди для застосування обраного Вами методу визначення митної вартості та умови здійснення митного оформлення із його застосуванням.
Враховуючи й подальшу наявність вищевказаних невідповідностей, згідно з положеннями п.1 ст.55 МКУ митним органом буде здійснено коригування митної вартості товарів.
У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний (ст.64 МКУ).
За основу для визначення митної вартості взято замовлений митним органом висновок експертного автотоварознавчого дослідження N286 від 30 червня 2025, та надана декларантом до митного оформлення довідка про транспортні витрати б/н від 26.06.2025, в якій зазначено суму 14831,48 грн., що в перерахунку на курс EUR на дату подання декларації (48,638) до митного оформлення складає 305 EUR. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята вартість колісного транспортного засобу розраховано у поданому, на вимогу митного органу, висновку експертного автотоварознавчого дослідження №286 від 30 червня 2025, а саме вартість колісного транспортного засобу становить 33755*(1 + (0/100)- (16,5/100))-0,00=28185 EUR та витрати на транспортування 14831,48 грн. Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме: вартість товару, визначена у висновку експертного автотоварознавчого дослідження + витрати на транспортування (28185+305=28490 EUR).
Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеному в Рішенні про коригування митної вартості.
01 липня 2025 року в зв'язку із прийняттям вказаного рішення позивачем здійснено доплату митних платежів виходячи із визначеної відповідачем вартості автобусу 1 на суму 241373,88 гривень.
Після здійснення вказаної доплати митних платежів до митного органу надіслана митна декларація №25UA408040004921U5 яка була прийнята та оформлена.
Сума платежу, яка сплачена позивачем при декларуванні митної вартості автобусу зазначена в графі 47 ЕМД в розділі “Розрахунок податків», під кодом платежу “ 028» (ПДВ) на суму 80882,79 гривень. Після прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості позивачем здійснено доплату митних платежів за кодом “ 028» (ПДВ) на суму 241373,88 гривень, про що зазначено в графі “ 48» підрозділ “В» “Подробиці розрахунків» митної декларації.
Щодо автобуса № 2.
У рамках співпраці по зазначеному вище зовнішньоекономічному контракту його сторони погодили купівлю/продаж вищезазначеного автобусу 2, в зв'язку із чим продавець Pas-Trans Sp. Z.o.o.» сформував інвойс під назвою “Faktura numer 1/06/2025» від 09.06.2025 згідно якого позивачу продав вищезазначений автобус марки Van Hool 917 Astron, номер кузова НОМЕР_3 , 2007 року випуску, вартістю 4100,00 Євро.
12 червня 2025 року позивачем перераховано на банківський рахунок продавця “Pas- Trans Sp. Z.o.o.» кошти в сумі 4100,00 євро за вказаний автобус згідно фактури 1/06/2025 від 09.06.2025, що підтверджується банківськими платіжними документами від 12.06.2025, сформованими в електронному вигляді через систему онлайн-банкінг “Privat24».
18 червня 2025 року польською брокерською компанією “Agencja Celna Ekspert S.C.Andrzej Szczesniak» оформлено на позивача сертифікат з перевезення (походження) товару Eur.1 №PL/MF/AU0243192, яким підтверджено статус преференційного походження автобусу як товару відповідно до міжнародної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
18 червня 2025 брокерською компанією оформлено митну декларацію MRN 25PL301010001QAJB4, в якій зазначені ідентифікаційні дані продавця, покупця (позивача), технічні дані автобусу та задекларована його вартість купівлі-продажу.
18 червня 2025 року автобус 2 ввезений на митну територію України, що підтверджується контрольним талоном №25UA408000916938U0, складеним та завіреним печаткою митного органу.
21 червня 2025 року на підставі звернення позивача Чернівецьким НДЕКЦ МВС України складено висновок експертного дослідження автобусу №26/7341/2777, яким визначено, що номер кузова та номер двигуна автобусу не змінювались.
27 червня 2025 року позивачем після доставки автобусу 2 до митного терміналу Чернівецької митниці Держмитслужби України розпочата процедура митного його оформлення шляхом подання в електронному вигляді митної декларації №25UA408040004846U2 та документів, що підтверджують митну вартість автобусу, що підтверджується відомостями із особистого кабінету позивача сайту “Електронна митниця» розділу “Список митних декларацій, поданих за указаний період часу». Разом із митною декларацією позивачем до Чернівецької митниці Держмитслужби надіслано також лист під назвою “Довідка про транспортні VanHoll 917 Astron 2007», в якому позивач повідомив митний орган, що “витрати на транспортування автобуса марки VAN HOOL 917 ASTRON, номер кузова НОМЕР_3 , 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 від місця передачі його продавцем “Pas-Trans Sp.z o.o.» на умовах згідно зовнішньоекономічного контракту №1 від 10.06.2025 “EXW Люблін (Польща) Інкотермс 2020» - до державного кордону України (ПП Рава-Руська-Хребенне) становлять разом 14831,48 гривень та складаються із наступного:
- витрати на оплату послуг отримання реєстраційних номерних знаків із тимчасовими реєстраційними документами, загальна вартість яких складає 400,00 польських злотих (PLN), та підтверджується документом під назвою “Faktura numer 6/06/2025» від 09.06.2025 (сканкопія додається), та згідно курсу НБУ на сьогодні (11.3753 грн. за один польський злотий) становить - 4550,12 гривень;
- послуги митної агенції “Agencja Celna Ekspert S.C.Andrzej Szczesniak» по оформленню експортних документів, а саме експортної митної декларації №25PL301010001QAJB4 та Eur.1 №PL/MF/AU0243192, загальна вартість яких складає 350,00 польських злотих (PLN), та підтверджується документом під назвою “Faktura nr: 00234/2025/EKS» та згідно курсу НБУ на сьогодні (11.3753 грн. за один польський злотий) становить - 3981,36 гривень;
- винагорода уповноваженої на транспортування особи ОСОБА_3 , сплачена йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025, розмір якої становить 6300,00 гривень.
Окремо повідомлено, що витрат на послуги страхування вищезазначеного автобусу товариством здійснювалось в зв'язку із тим, що автобус продавцем переданий із діючим страховим полісом №CZ/0008/796874956, термін дії 29.08.2024-29.08.2025, який видавався на даний автобус із попереднім реєстраційним знаком “1AEU536» із чеським реєстраційним документом. Також витрат на заправку автобусу товариством не понесено в зв'язку із тим, що автобус переданий продавцем із достатньою кількістю палива в баках для прибуття до Державного кордону України.
Інших документів, які підтверджують заявлену митну вартість немає, тому надаватись не будуть».
До вказаного листа позивачем додано скан/копії документів, на які міститься посилання в листі.
27 червня 2025 року за результатами опрацювання поданої митної декларації в особистий кабінет позивача отримано вимогу надати оригінали документів зазначених в графі 44 митної декларації.
30 червня 2025 року о 11:27:47 Чернівецькою митницею позивачу надіслано повідомлення наступного змісту:
“Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме: - для підтвердження транспортних витрат надано лише довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н. Довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів для підтвердження транспортних витрат згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599. Крім того, у цьому документі міститься фраза: “інших документів, які підтверджують митну вартість немає, тому надаватись не будуть», але не зрозуміло, чому у Довідці про транспортні витрати йде мова про документи, які підтверджують митну вартість товару, тим більше, якщо митний орган ще не витребовував жодних додаткових документів. Проте, оцінюваний товар вже подавався до митного оформлення під МД від 26.06.2025 №25UA408040004803U7, де було надано довідку з іншим змістом, а саме: довідка була підписана: “Директор ТОВ “МОНОБУС» Юрій Беженарь, проте директором фірми згідно поданих до митного оформлення документів виступає ОСОБА_2 , що в подальшому було виправлено, та надано до поточного митного оформлення; - у довідці про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н зазначено винагороду уповноваженої на транспортування особи Йоник І. М., сплачену йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025 у розмірі 6300 грн. При цьому, у Договорі цивільно- правового характеру 16.06.2025 зазначено, що вартість послуг по Договору складає 650 грн. на день по Україні, та 2500 грн. при перевезенні за кордоном. В акті виконаних робіт від 20.06.2025 №2 до Договору цивільно-правового характеру 16.06.2025 б/н вказано, що послуги були надані в період з 17.06.2025 по 20.06.2025, при цьому, згідно інформації, наявної в АСМО Інспектор, перетин митного кордону України здійснено 19.06.2025. Так, перевезення здійснювалось за межами митної території України з 17.06.2025 по 19.06.2025, тобто оплата за вказаний період складає 2500 грн. * 3 = 7500 грн. та 650 грн. за один день після перетину кордону України, тобто, повна сума складає 8150 грн. Таким чином, заявлені до митного оформлення дані щодо вартості транспортних витрат не піддаються обчисленню, а також декларантом не вірно проведений розрахунок митної вартості: - до митного оформлення під МД від 26.06.2025 №25UA408040004803U було подано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 12.06.2025 №12 на суму 4100 євро, в якій було зазначено реквізити отримувача: “UA103052990000015002007013024». При цьому, в інвойсі зазначено від 09.06.2025 №2/06/2025 зазначено реквізити Продавця: “PL20109025900000000149300194». До поточного митного оформлення вже подано SWIFT від 12.06.2025 №MUR: 11, в якому реквізити виправлено. Жодних пояснень не надано. Згідно ч.2, 3 ст.53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст.54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; - транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та ціни); - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); - виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни). Також, відповідно до ч.6 ст.53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару».
01 липня 2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2025/000209/2 від 01.07.2025.
Зі змісту рішення встановлено наступне.
“Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме: - для підтвердження транспортних витрат надано лише довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 N б/н. Довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів для підтвердження транспортних витрат згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 No599. Крім того, у цьому документі міститься фраза: “інших документів, які підтверджують митну вартість немає, тому надаватись не будуть», але не зрозуміло, чому у Довідці про транспортні витрати йде мова про документи, які підтверджують митну вартість товару, тим більше, якщо митний орган ще не витребував жодних додаткових документів. Проте, оцінюваний товар вже подавався до митного оформлення під МД від 26.06.2025 No25UA408040004803U7, де було надано довідку з іншим змістом, а саме: довідка була підписана: “Директор ТОВ “МОНОБУС» Юрій Беженарь, проте директором фірми згідно поданих до митного оформлення документів виступає ОСОБА_2 , що в подальшому було виправлено, та надано до поточного митного оформлення. Так, виникають сумніви щодо оригінальності поданого документу, відомості якого безпосередньо впливають на рівень митної вартості товару;
- у довідці про транспортні витрати від 26.06.2025 N6M зазначено винагороду уповноваженої на транспортування особи Йоник І.М., сплачену йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025 у розмірі 6300 грн. При цьому, у Договорі цивільно-правового характеру 16.06.2025 зазначено, що вартість послуг по Договору складає 650 грн. на день по Україні, та 2500 грн. при перевезенні за кордоном. В акті виконаних робіт від 20.06.2025 до Договору цивільно-правового характеру 16.06.2025 б/н вказано, що послуги були надані в період з 17.06.2025 по 20.06.2025, при цьому, згідно інформації, наявної в АСМО Інспектор, перетин митного кордону України здійснено 19.06.2025. Так, перевезення здійснювалось за межами митної території України з 17.06.2025 по 19.06.2025, тобто оплата за вказаний період складає 2500 грн. * 3 = 7500 грн. та 650 грн. за один день після перетину кордону України, тобто, повна сума складає 8150 грн. Таким чином, заявлені до митного оформлення дані щодо вартості транспортних витрат не піддаються обчисленню, а також декларантом не вірно проведений розрахунок митної вартості;
- до митного оформлення під МД від 26.06.2025 N25UA408040004803U було подано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 12.06.2025 No12 на суму 4100 євро, в якій було зазначено реквізити отримувача: “UA103052990000015002007013024». При цьому, в інвойсі від 09.06.2025 N 2/06/2025 зазначено реквізити Продавця: “PL20109025900000000149300194». До поточного митного оформлення вже подано SWIFT від 12.06.2025 N MUR: 11, в якому реквізити виправлено. Жодних пояснень не надано. Так, виникають сумніви щодо оригінальності документів та зазначених в них відомостей. Згідно ч.2, 3 ст.53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;
- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів);
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та ціни);
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);
- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни).
Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.
Декларантом на вимогу митного органу надано лист ТОВ “МОНО БУС» N 2 від 30.06.2025, в якому зазначено, що інших документів надаватись не буде.
Враховуючи, що додаткові документи не надано, а подані не спростовують вищезазначені розбіжності та невідповідності, відповідно до ч.6 ст.54 МКУ заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом.
В рамках проведення процедури консультацій (ч.5 ст.55 МКУ) шляхом направлення електронного повідомлення Вас повідомлено про перешкоди для застосування обраного Вами методу визначення митної вартості та умови здійснення митного оформлення із його застосуванням.
Враховуючи й подальшу наявність вищевказаних невідповідностей, згідно з положеннями п.1 ст.55 МКУ митним органом буде здійснено коригування митної вартості товарів.
У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.
Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний (ст.64 МКУ).
За основу для визначення митної вартості взято замовлений митним органом висновок експертного автотоварознавчого дослідження N287 від 30 червня 2025, та надана декларантом до митного оформлення довідка про транспортні витрати б/н від 26.06.2025, в якій зазначено суму 14831,48 грн., що в перерахунку на курс EUR на дату подання декларації (48,638) до митного оформлення складає 305 EUR. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята вартість колісного транспортного засобу розраховано у висновку експертного автотоварознавчого дослідження N287 від 30 червня 2025, а саме вартість колісного транспортного засобу становить 56759*(1+(0/100)-(16,5/100))-0,00 =47394 євро та витрати на транспортування 14831,48 грн. (305 EUR.) Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме: вартість товару, визначена у висновку експертного автотоварознавчого дослідження + витрати на транспортування (47394+305=47699 євро). Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеному в Рішенні про коригування митної вартості".
01 липня 2025 року в зв'язку із прийняттям вказаного рішення позивачем здійснено доплату митних платежів виходячи із визначеної відповідачем вартості автобусу 2 на суму 424178,34 гривень, що включено до ціни позову.
Після здійснення вказаної доплати митних платежів до митного органу надіслана митна декларація № 25UA408040004900U7, яка була прийнята та оформлена.
Сума платежу, яка сплачена позивачем при декларуванні митної вартості автобусу зазначена в графі 47 ЕМД в розділі “Розрахунок податків», під кодом платежу “ 028» (ПДВ) на суму 87080,45 гривень. Після прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості позивачем здійснено доплату митних платежів за кодом “ 028» (ПДВ) на суму 424178,34 гривень, про що зазначено в графі “ 48» підрозділ “В» “Подробиці розрахунків» митної декларації.
Не погодившись із вказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач оскаржив їх до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, а відтак відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Так, у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції звернув увагу на подані із митними деклараціями платіжні інструкції від 12.06.2025, які сформовані через особистий кабінет онлайн-банкінгу «Приват 24 для бізнесу» за результатами проведення позивачем міжнародних валютних платежів на користь продавця за купівлю автобусів, в яких в графі «Отримувач платежу» зазначено було номер рахунку IBAN з позначенням «UA…», що не відповідав валютному рахунку продавця. При цьому, суд послався на нормативні акти, які регулюють питання проведення валютних операцій, однак, допускаючи неповноту з'ясування обставин, які мають доказове значення для справи, суд взагалі не надав правову оцінку/не проаналізував/не дослідив належним чином надіслані позивачем у відповідь на повідомлення митниці перед прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів листи №2 та №3 від 30.06.2025 кожен, надані разом із позовом і якими повністю роз'яснено так звані «сумніви» митного органу, в т.ч. й в частині поданих із деклараціями платіжних інструкцій.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що дійсно разом із електронними митними деклараціями позивачем в ході декларування автобусів митному органу надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 12.06.2025, які сформовані позивачем через особистий кабінет онлайнбанкінгу «Приват24 для бізнесу», в графі «Рахунок кредит» та «Creditor (Отримувач)» яких зазначений номер рахунку у форматі IBAN з позначенням «UA…».
Після отримання повідомлень від митного органу про наявність вказаної обставини позивачем надіслано митному органу сформовані через особистий кабінет онлайнбанкінгу «Приват 24 для бізнесу» платіжні інструкції від 12.06.2025 в іншому форматі, із деталізованою інформацією про проведені валютні перекази на користь продавця нерезидента, в яких містились повні реквізити продавця із його валютним рахунком, реквізити інвойсів (рахунків фактур) щодо кожного автобусу та реквізити зовнішньоекономічного контракту, в рамках якого проводились платежі.
Додатково митному органу надані листи від 30.06.2025 щодо двох автобусів із роз'ясненням того, що платіжні інструкції про проведені платежі формуються в електронній формі через систему онлайн-банкінгу без можливості втручання в їх форму та зміст. Тобто, надання позивачем митному органу платіжних інструкцій із деталізованою інформацією про проведені платежі та роз'яснення з цього приводу у листах від 30.06.2025 виключали наявність сумнівів у дійсності проведення валютних операцій, які стосувались саме задекларованих автобусів, а відтак і не могло бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів. В свою чергу, суд першої інстанції, не надаючи правової оцінки/не враховуючи та не аналізуючи надані позивачем митному органу документи допустив неповноту з'ясування обставин, що мають доказове значення для справи, внаслідок чого зробив помилкові висновки, які не відповідають обставинам справи.
Крім цього, у мотивувальній частині оскаржуваного рішення судом першої інстанції зазначено про сформовані позивачем листи, в яких містилась узагальнена деталізована інформація про понесені витрати на транспортування автобусів, які включені до їх митної вартості, і в яких в графі «директор» вказані реквізити іншої особи, відмінної від тієї, яка займає посаду директора ТОВ «Моно Бус».
Колегією суддів встановлено, що підставами для прийняття рішень про коригування митної вартості двох автобусів були факти подання позивачем як декларантом разом із митними деклараціями листів, в яких містились прізвище та ім'я колишнього директора ТОВ «Моно Бус» ОСОБА_4 , замість діючого директора ОСОБА_5 .
На повідомлення митного органу про вказану невідповідність позивачем одразу виправлено дану описку та надіслано митному органу листи про витрати на транспортування автобусів, в яких містились вже вірні дані діючого директора товариства, а також додатково листами від 30.06.2025 надано роз'яснення, що зазначення даних колишнього директора товариства здійснено помилково, тобто є опискою в зв'язку із тим, що ці листи формувались на основі бланків аналогічних листів, які раніше подавались митному органу із деклараціями щодо інших автобусів в той час, коли посаду директора ТОВ «Моно Бус» обіймав ОСОБА_6 .
При цьому, в ході судового розгляду також встановлено, що подані митному органу під час декларування листи із даними про витрати на транспортування автобусів не були підписані ні власноручним підписом колишнього директора, ні його електронним цифровим підписом, а фактично підписані електронним цифровим підписом діючого директора Шови Лідії, що визнано відповідачем.
Водночас, зазначена описка в листах із узагальненими даними про понесені витрати на транспортування двох автобусів жодним чином не викликала сумніви у правильності проведених розрахунків їх митної вартості в частині витрат на транспортування, адже ці розрахунки (розміри понесених позивачем витрат на транспортування автобусів) були прийняті митним органом за основу при коригуванні митної вартості автобусів за резервним методом, про що зазначено в пунктах 33 двох оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000210/2 та №UA408000/2025/000209/2 від 01.07.2025.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що подані позивачем документи підписані Беженарьом Юрієм є помилковим, не відповідає встановленим обставинам справи, а тому даний факт не міг бути підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів та відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.
Крім цього, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції послався на розрахунки оплати послуг водіїв, якими надавались послуги із перевезення/транспортування автобусів від місця передачі їх продавцем до міста Чернівці, тобто до покупця.
При цьому, в рішенні із посиланням на укладені із водіями договори та акти виконаних робіт судом наведено власні розрахунки, які на думку суду мали б бути проведені позивачем із водіями за фактом виконання робіт (надання послуг). В ході розгляду справи судом витребувано у позивача фінансову звітність про понесені витрати та підтвердження сплати податкових платежів за результатами цих витрат. На виконання вимог суду позивачем надано до справи платіжні документи про виплату водіям за виконану роботу винагороду, та платіжні документи про сплату всіх обов'язкових податкових платежів за виплачену винагороду, а також подану до контролюючого органу податкову звітність, в якій відображені вищезазначені витрати. Тобто , вказаними документами спростовані сумніви в частині достовірності/ реальності обсягів понесених позивачем витрат на оплату послуг водіїв. Водночас, судом в оскаржуваному рішенні , як зазначалось вище залишено поза увагою/не враховано/не проаналізовано листи позивача від 30.06.2025, адресовані митному органу в ході декларування автобусів, в яких декларант надав пояснення щодо правильності проведених із водіями розрахунків.
Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні при вирішенні позовних вимог не застосовано норму ч.4 ст.54 МК України, якою визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, в розумінні вказаної норми митний орган уповноважений лише перевіряти числові значення зафіксованих та реально понесених декларантом витрат, пов'язаних із купівлею задекларованих товарів, а не проводити самостійно розрахунки витрат, які вже узгоджені договорами, актами та оплачені, тобто втручатись у договірні відносини між декларантом та сторонніми особами.
Проведення митним органом в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів та судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні власних так званих «розрахунків» понесених позивачем витрат свідчать про порушення презумпції правомірності правочинів (договорів, укладених позивачем із водіями на транспортування автобусів), закріпленої в статті 204 ЦК України, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (постанова ВП ВС від 05.06.2018 у справі №338/180/17) . Адже в ході судового розгляду відповідачем не надано, а судом не встановлено жодного доказу, який би підтверджував факт оспорювання будь-ким укладених із водіями договорів, в т.ч. в частині визначення вартості виконаних робіт та проведення за результатами робіт розрахунків. Викладене свідчить про незастосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення вказаної норми цивільного законодавства, внаслідок чого судом зроблено помилкові висновки, що не відповідають встановленим обставинам справи.
Крім цього, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції послався на висновки експертного автотоварознавчого дослідження №287 від 30.06.2025 та №286 від 30.06.2025 , на підставі яких митним органом визначена митна вартість автобусів за резервним методом. Судом в рішенні зазначено, що «станом на день розгляду справи позивачем ці висновки не оскаржено, що в свою чергу свідчить про чинність таких висновків». Також судом в рішенні вказано, що «позивачем в спростування наведених висновків не наведено аргументів, які б вказували на протиправні дії відповідача чи експерта/товарознавця».
Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та свідчать про неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи. Адже, наведені висновки експертного автотоварознавчого дослідження не є нормативними актами чи індивідуальними актами, які в силу ст.5 КАС України можуть бути оскаржені позивачем. В поданих суду в інтересах позивача письмових поясненнях від 12.09.2025 зазначалось, що висновки експерта не відносяться ні до предмету, ні до підстав позовних вимог у даній справі, тому позивач не вважав за необхідне висловлювати щодо цих висновків свої будь-яких погодження/непогодження, підтвердження чи заперечення. Тим більше, позивач при декларуванні автобусів обрав перший метод декларування - за ціною договору, а не з посиланням на висновки експертного дослідження.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що висновками експерта, на основі яких прийняті рішення про коригування митної вартості автобусів надано відповіді на поставлені перед ним запитання з наступним формулюванням «вартість пасажирського автобуса ….., що ввозиться на митну територію України, на момент дослідження , може становити …. ..». Тобто відповіді на запитання експертом-автотоварознавцем у висновках надані не в категоричній/ стверджувальній формі, тому як суд першої інстанції, так і митний орган не міг їх брати за основу для визначення митної вартості задекларованих автобусів. Викладене додатково підтверджує помилковість наведених в оскаржуваному судовому рішенні висновків суду, які не відповідають обставинам справи.
Аналізуючи вищевикладене в сукупності, у митного органу та в суду фактично не було підстав для сумніву у вартості автобусів, за яку вони куплені позивачем. Мотиви оскаржуваного рішення фактично стосуються лише виключно щодо розмірів понесених позивачем витрат на транспортування цих автобусів від продавця. Проте, як зазначалось вище відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень, а саме при визначенні митної вартості автобусів за резервним методом за основу окрім висновків експертного автотоварознавчого дослідження взято надані позивачем/декларантом до митного оформлення довідки про транспортні витрати від 26.06.2025, які нібито викликали сумніви у правильності проведених розрахунків та нібито містили розбіжності. Тобто, вказуючи на сумнівність правильності складених позивачем документів та одночасно беручи їх основу при прийнятті оскаржуваних рішень митний орган діяв не розсудливо, не обґрунтовано, відтак вказує на протиправність цих рішень.
Крім цього, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зробив висновок про те, що «ввезені на територію України транспортні засоби задекларовано за заниженою митною вартістю». Однак, даний висновок не відповідає встановлених в ході розгляду справи обставинам, адже позивач декларував автобуси за основним методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору, а підставою для незастосування основного методу визначення митної вартості товару згідно ч.2 ст.58 МК України є виключно використання декларантом або уповноваженою ним особою відомостей, які не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутність хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У даній справі встановлено, що у відповідача були наявні всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість автобусів, а тому митний орган не мав права застосовувати інший, окрім першого, метод для визначення їх митної вартості (постанова ВС від 13.07.2021 у справі №200/6521/20-а).
Колегія суддів наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих автобусів від рівня їх ринкової вартості не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.
Інших обґрунтувань підстав прийняття оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить, що вказує на його незаконність та необґрунтованість, а відтак на необхідність його скасування судом апеляційної інстанції із прийняттям нового рішення про повне задоволення заявлених позовних вимог.
Щодо судових витрат.
При зверненні із позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7 986,62 гривень та за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 11 979,93 гривень.
Крім цього, позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 гривень згідно договору про надання правової допомоги від 26.06.2025 та акту прийому передачі наданих послуг від 24.07.2025, які сплачені на банківський рахунок адвоката 25.07.2025 згідно платіжної інструкції № 86 (копія договору, акту та платіжної інструкції містяться в матеріалах справи).
Додатково за підготовку та подання даної апеляційної скарги позивач оплатив на користь адвоката гонорар у сумі 12 000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 08.10.2025 (копія акту та платіжної інструкції містяться в матеріалах справи).
Заперечень від відповідача, щодо зменшення розміру вказаних витрат на професійну правову допомогу не надходило.
Водночас, статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви та апеляційної скарги, кількість доказів та фактичних даних, які підлягали дослідженню адвокатом, відповідності за критеріями обґрунтованості її розміру та пропорційності до предмета спору, колегія суддів приходить до висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 25000 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
Таким чином, у відповідності до ст.139 КАС України з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме: 19966,55 грн. (7986,62+11979,93) сплаченого судового збору та 25000 грн. витрат за надання правової допомоги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» задовольнити повністю.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2025/000210/2 від 01.07.2025;
Визнати протиправним та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2025/000209/2 від 01.07.2025;
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОНО БУС» понесені судові витрати, а саме:
- судовий збір у сумі 19966 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 55 коп.
- витрати на отримання правової допомоги у сумі 25000 (двадцять п'ять тисячі) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 19 листопада 2025 року.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.