Справа № 560/19777/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
19 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків з 01.01.2024 року, відповідно архівної довідки від ВАТ «Новоушицьке підприємство Сільгосптехніка», від 26.11.2024 року про заробітну плату які отримав ОСОБА_1 за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків з 01.01.2024 року, відповідно архівної довідки від ВАТ «Дунаєвецьке підприємство Сільгосптехніка», від 26.11.2024 року про заробітну плату яку отримав позивач за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки, без обмеження розміру максимальної пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач порушує право позивача на пенсійне забезпечення, здійснюючи неправильний розрахунок сум пенсії.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.07.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в частині неправильного застосування положень підпункту 4 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при обчисленні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2024 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності у розмірі фактичних збитків, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC, відповідно до частини 1 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 (архівна довідка №753, видана 26.11.2024 Новоушицьким трудовим архівом), з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти вимог позову відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 11.06.2019.
Згідно з довідкою МСЕК серії 2-18 АБ №283808 позивач є особою з ІІІ групою інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 27.11.2024 щодо проведення перерахунку та виплати пенсії.
Відповідач повідомив позивача листом, що позивач з 22.08.2001 отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків згідно з статтею 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII). В матеріалах пенсійної справи наявний наказ від 02.05.1986 №63 про відрядження позивача в місто Чорнобиль Київської області на 4 дня з 02.05.1986 по 05.05.1986. Проте, у довідці від 10.06.2002 №48 зазначено, що позивач працював з 02.05.1986 по 05.05.1986 в селах Іллінці та Корогод. Село Іллінці відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106, не відноситься до населених пунктів зони відчуження. В акті зустрічної перевірки від 14.12.2011 №133 зазначено, що первинні документи (табелі обліку робочого часу, шляхові листи, посвідчення відряджених) в Трудовому архіві Новоушицького району відсутні. Позивач надав довідку про заробітну плату від 26.11.2024 №753, видану Новоушицьким трудовим архівом, за період роботи з січня 1986 по грудень 1986. Виплата за травень 1986 зазначена в загальній сумі 152,73 (грошова одиниця не зазначена). У травні 1986 зазначені доплати із надписом «Чорнобиль» (57.21, 186.89), які не включені в загальну суму за травень 1986. З долученої копії особового рахунку по нарахуванню заробітної плати неможливо визначити рік нарахування та яка саме сума була виплачена за період роботи в зоні відчуження. Тому провести перерахунок пенсії позивача із врахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження немає підстав. Розмір пенсії по інвалідності позивача обчислений із врахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, складає 8585,08 грн: 7994,47 грн (середня заробітна плата в галузях економіки України за 2014 - 2016 роки 3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) х 2,90126 = 23194,04 грн х 30% (відсоток втрати працерофи», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки, без обмеження розміру максимальної пенсії.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з цим позовом до суду.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на наявність в матеріалах справи архівної довідки від 26.11.2024 №753, виданої Новоушицьким трудовим архівом, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2024.
При цьому суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, оскільки заява позивача від 27.11.2024 до пенсійного органу стосувалась того ж виду пенсії (пенсії по інвалідності), що була призначена йому в 2001 році, та без обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки в матеріалах справи відсутні такі відомості.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.
Позивач, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні вимог щодо застосування показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки (2021-2023) при перерахунку пенсії та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач та позивач правом подання письмового відзиву на апеляційні скарги не скористалися, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційних скарг, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до частини 1 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
У статті 57 вказаного Закону закріплено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Згідно з частиною першою статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23 листопада 2011 року (далі - Постанова №1210) затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі- Порядок №1210).
За змістом пункту 4 пункту 3 Порядку №1210 обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4.
Разом з тим, відповідно до пункту 4 Порядку №1210 якщо робота проводилася вахтовим методом, визначення тривалості роботи у зоні відчуження і заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється виходячи з того, що одна повна вахта (не менш як 14 робочих днів підряд) вважається повним місяцем.
Частиною четвертою статті 15 Закону №796-XII встановлено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Із зазначеного правового регулювання вбачається, що обчислення пенсій особам, які пропрацювали у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, може здійснюватися на підставі довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, а не будь-якої довідки, виданої підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14 травня 2020 року у справі №607/6563/16-а.
Крім того, згідно з пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії, затвердженого Правлінням Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, довідки про заробітну плату видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі №21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі №2-а/576/29/14, Верховним Судом у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №358/1179/17, від 15 травня 2019 року у справі №343/1009/16-а та від 19 грудня 2019 року у справі №539/3633/16-а.
Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), визначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Як встановлено судом, у листопаді 2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із заробітку, одержаного в зоні відчуження, у розмірі відшкодування фактичних збитків, відповідно до довідки від 26.11.24 про заробітну плату, яку він отримав за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виданої Новоушицьким трудовим архівом.
Вказана довідка є чинною та не скасована, а відтак у відповідача відсутні правові підстави для неврахування останньої.
Що стосується застосування показника середньої заробітної плати за 2021-2023, колегія суддів враховує таке.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 по 31 грудня 2018, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV. У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, повинен враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
З матеріалів справи слідує, що позивач отримує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону №796-XII з 22.08.2001.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії позивача відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, оскільки заява позивача від 27.11.2024 до пенсійного органу стосувалась того ж виду пенсії (пенсії по інвалідності), що була призначена йому в 2001 році. Той же вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону №1058-IV та, відповідно, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки, не може бути застосований при обчисленні/перерахунку тієї ж виплати.
Щодо вимоги про здійснення перерахунку пенсії без застосування обмеження її максимальним розміром, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази фактичного обмеження пенсії позивача максимальним розміром. Зі змісту листа пенсійного органу, наданого на звернення позивача, також не вбачається зазначення про застосування такого обмеження, що унеможливлює визнання відповідної вимоги обґрунтованою.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для їх скасування не вбачається.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційних скарг колегією суддів не встановлено.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.