Справа № 620/13934/24 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
19 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року про відстрочення виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 в жовтні 2024 року такої складової належної працівнику заробітної плати, як компенсація втрати частини заробітної плати за квітень 2021 року, в зв'язку з порушенням строків її виплати;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати, виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати (в вигляді грошової компенсації за невикористану відпустку) за квітень 2021 року в зв'язку з порушення строків її виплати, у порядку передбаченому Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», зокрема з визначенням періоду за який слід здійснити нарахування, в порядку передбаченому цим Законом, з 02.04.2021 по 16.10.2024 (включно);
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, яка полягає у не нарахуванні, невиплаті ОСОБА_1 в жовтні 2024 року відшкодування в розмірі його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, згідно статті 117 Кодексу законів про працю України;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати, виплатити ОСОБА_1 відшкодування в розмірі його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, згідно статті 117 Кодексу законів про працю України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, зокрема з визначенням періоду (який починається з 2 квітня 2021 року) за який слід здійснити виплату, в порядку передбаченому статтею 117 Кодексу законів про працю України, з 02.04.2021 по 16.10.2024 (включно).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області щодо не проведення з ОСОБА_1 своєчасного повного розрахунку при звільненні.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 25000,00 грн з відрахуванням зборів, податків та інших обов'язкових платежів з вказаної суми.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період 01.04.2021 по 15.10.2024 за весь час затримки виплати.
В решті позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі №620/13934/24 змінено, викладено його зміст резолютивної частини у наступній редакції:
«Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області щодо не проведення з ОСОБА_1 своєчасного повного розрахунку при звільненні.
Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 301 014,09 гривень з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 02.04.2021 по 16.10.2024;
Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період 02.04.2021 по 16.10.2024 за весь час затримки виплати.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити».
01 липня 2025 року Головне управління Національної поліції в Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 378 КАС України та просило відстрочити виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/13934/24 строком на три місяці, в обґрунтування якої посилається на відсутність бюджетних асигнувань на спірну виплату. У свою чергу ГУНП в Чернігівській області звернувся до Національної поліції України (розпорядник бюджетних асигнувань) з потребою щодо додаткового фінансування за KEКB 2800 у сумі 459 929,02 грн для виконання судових рішень, у тому числі і по справі №620/13934/24. Після виділення Національною поліцією України (розпорядник бюджетних асигнувань) коштів за KEКB 2800 у сумі 459 929,02 грн, ГУНП в Чернігівській області негайно будуть перераховані кошти на рахунок ОСОБА_1 в сумі 301 014,09 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року заяву Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про відстрочення виконання судового рішення задоволено.
Відстрочено виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі № 620/13934/24, а саме до 21 жовтня 2025 року.
Позиція суду мотивована тим, що матеріалами заяви підтверджено, що станом на дату звернення до суду із заявою, останній позбавлений можливості виконати судове рішення по справі №620/13934/24 щодо виплати ОСОБА_1 спірної суми. Враховуючи те, що виплата коштів залежить від їх надходження від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, суд, враховуючи обставини справи та вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, виснував що заява про відстрочення виконання рішення суду від 01 липня 2025 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 21 липня 2025 року; ухвалити нове, справедливе судове рішення, яким відмовити відповідачу в задоволенні його заяви від 01 липня 2025 року за №124/17/04-2024 щодо відстрочення виконання судового рішення.
Апелянт зазначає про те, що 26 травня 2025 року судове рішення набрало законної сили, відповідач не розпочав вживати заходи з самостійного, в добровільному порядку його виконання, що є порушенням відповідачем закону, зокрема статті 370 КАС України. Отже, з 27 травня 2025 року відповідач відверто, неприховано ігнорував розумно передбачувану постанову суду апеляційної інстанції від 26 травня 2025 року, тобто діяв протизаконно, несумлінно, недобросовісно, Як наслідок, відповідач свідомо взяв на себе відповідальність за настання для нього негативних наслідків за невиконання закону, отож відповідач неодмінно має понести відповідальність, що передбачена законом. Проте, суд першої інстанції вирішив по іншому, зокрема не дав оцінку таким протиправним діянням відповідача з 27 травня 2025 року, що полягають в невиправданому невиконанні судового рішення. Суд першої інстанції нерозсудливо, недобросовісно, протиправно сприяє, узаконює діяння божника, що порушують закон, оскільки суд не застосував для боржника негативних наслідків за невиконання закону, судового рішення (не застосування таких наслідків суд не мотивував), а навпаки надав відповідачу привілеї, аж до 21 жовтня 2025 року надав відстрочку виконання всієї постанови суду апеляційної інстанції від 26 травня 2025 року.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року та від 22 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 листопада 2025 року о 12:10 год.
08 жовтня 2025 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року без змін.
23 жовтня 2025 року позивачем подано клопотання про пришвидшення розгляду справи.
11 листопада 2025 року відповідач подав клопотання про участь у судовому засіданні режимі відеоконференції.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Частиною першою статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
З метою забезпечення належного виконання судового рішення в публічно-правових спорах адміністративні суди можуть здійснювати відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміну чи встановлення способу та порядку виконання (ст. 378 КАС України). Вказані процесуальні засоби адміністративні суди можуть застосовувати у виключних випадках, зокрема, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення.
Відповідно приписів статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.
У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання рішення в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такого рішення.
Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.
Із системного аналізу наведеної статті слідує, що відстрочення, розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов'язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань.
Відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому.
Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.
Необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу).
Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.06.2021 у справі 9901/598/19.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 24 червня 2025 року № 4027-2025 ГУНП в Чернігівській області звернулося до Національної поліції України (розпорядник бюджетних асигнувань) з потребою щодо додаткового фінансування за KEКB 2800 у сумі 459 929,02 грн для виконання судових рішень, де серед зазначених в потребі судових рішень є рішення по справі №620/13934/24.
З наведеного вбачається, що станом на 01 липня 2025 року, відповідач позбавлений можливості виконати судове рішення по справі №620/13934/24 щодо виплати ОСОБА_1 спірної суми.
У постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №826/721/16 зазначено, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення.
Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013, розстрочення виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з визначеним інтервалом у часі; строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом.
Конституційний Суд України також зазначив, що розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. При встановленні можливості розстрочення виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вживаються заходи для погашення заборгованості, а також з огляду на відсутність у Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з об'єктивних причин змоги виконати судове рішення в повному обсязі, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення до 21 жовтня 2025 року.
При цьому судом надано оцінку обставинам, що ускладнюють виконання судового рішення та визнано достатніми надані відповідачем докази неможливості виконання судового рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 195, 250, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року, якою зупинено виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року, втрачає чинність.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2025 року
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан