01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції Горобцова Я.В.
Суддя-доповідач Епель О.В.
17 листопада 2025 року Справа № 320/2669/23
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
за участі секретаря Бродацької І.А.,
представника Позивача Кривомаз Ю.В.,
представника Відповідача Корнейчука О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ УКРАЇНА»
до Центрального міжрегіонального управління Державної
податкової служби по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправними та скасування податкових
повідомлень-рішень
Історія справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ УКРАЇНА» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі - Відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2022 року №1249/ж10/31-00-04-02-01.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 адміністративний позов задоволено повністю.
15.10.2024 представник Позивача подав до суду заяву про ухвалення у справі додаткового рішення про розподіл судових витрат в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі №320/2669/23 про стягнення з бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ Україна» 191 286,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року вказану заяву задоволено частково. З Відповідача стягнуто на користь Позивача 40 000,00 грн.
Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції врахував реальність адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить додаткове рішення скасувати в частині задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог скарги Апелянт зазначає, що Позивачем не надано повний пакет документів, на підтвердження погодження Довірителем суми за надані послуги.
Окрім того, контролюючий орган стверджує, що кількість витраченого часу в актах про надання послуг є явно завищена, зважаючи на той факт, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебували справи з аналогічним змістом, однак за інші періоди перевірок декларацій Позивача.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 та від 24.07.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційні скарги та призначено справу до судового розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить у задоволенні скарги відмовити, а рішення суду - залишити без змін, наполягаючи законності та обґрунтованості додаткового рішення суду та безпідставності доводів Апелянта.
Від Відповідача також надійшов відзив на апеляційну скаргу Позивача у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення та зазначає доводи, аналогічні тим, які були викладені у його апеляційній скарзі на додаткове рішення суду.
Від Позивача надійшла відповідь на вказаний відзив у якому зазначає контраргументи на доводи контролюючого органу, зокрема щодо інших проваджень за його позовами.
У судовому засіданні представник Апелянта підтримав апеляційну скаргу задовольнити у межах доводів та вимог, викладених у ній. Просив скаргу задовольнити, додаткове рішення скасувати в частині задоволення заяви про стягнення витрат на професіи?ну правничу допомогу та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.
Представниця Позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала. Просила у її задоволенні відмовити, а додаткове рішення суду - залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, витрати Позивача на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи у Київському окружному адміністративному суді склали 191 286,00 грн.
На підтвердження розміру витрат Позивачем надано: копію Договору про надання правової допомоги №2-1/15-2022 від 02.12.2022; копію Додаткової угоди №1 від 28.03.2023 до Договору про надання правової допомоги №2-1/15-2022 від 02.12.2022; копію Акту про надання послуг від 29.03.2023; копію Рахунку-фактури №31 від 29.03.2023; виписка з особового рахунку від 05.04.2023; копію Акту про надання послуг від 24.04.2023; копію Рахунку-фактури №40 від 24.04.2023; виписку з особового рахунку від 25.04.2023; копію акту про надання послуг від 09.06.2023; копію Рахунку-фактури №67 від 09.06.2023; виписку з особового рахунку від 19.06.2023.
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п'ятою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно з частин третьої та п'ятої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.
При цьому, законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу шляхом ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення в частині розподілу судових витрат.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі № 640/10548/19, від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, від 18 травня 2022 року у справі № 640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21.
Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що: «відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Так, в обґрунтування вимог апеляційної скарги контролюючий орган зазначає, що підлягають розподілу лише витрати на правничу допомогу, які вже були понесені та які є деталізованими. Втім, Позивачем не надано повнии? пакет документів, на підтвердження погодження Довірителем суми за надані послуги.
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта, колегія суддів зазначає про їх необґрунтованість, оскільки представником Позивача надано, у тому числі, акт про надання послуг від 29.03.2023, акт про надання послуг від 24.04.2023, акт про надання послуг від 06.06.2023 згідно п. 4 яких Довіритель підтверджує факт і дату отримання послуг в зазначеному в актах обсязі та заявляє про відсутність будь-яких претензій чи застережень щодо наданих послуг та їх вартості.
Окрім того, до суду першої інстанції також була надана копія додаткової угоди № 1 від 20.03.2022 до договору про надання правової допомоги №2-1/51-2022 від 02 грудня 2022 р. у якому сторони дійшли згоди та зафіксували індивідуальні погодинні ставки адвокатів-учасників Об'єднання та їх помічників, що застосовуються протягом 2023 року, зокрема адвоката Кривомаз Ю.В. з погодинною ставкою 4800, 00 грн.
Також в обґрунтування вимог скарги ЦМУ ДПС по роботі з ВПП зазначає, що кількість затраченого часу в актах про надання послуг є явно завищена, зважаючи на тои? факт, що в провадженні Киі?вського окружного адміністративного суду перебували справи з аналогічним змістом, однак за інші періоди перевірок деклараціи? Позивача (справи №320/15369/23, №320/15365/23, №320/2226/23).
Щодо таких доводів Апелянта, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції під час вирішення питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу врахував такі критерії, як розумність та реальність таких витрат, а тому, виходячи також з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, обґрунтовано зменшив заявлений Позивачем розмір витрат зі 191 286,00 грн до 40000,00 грн. Отже, такі аргументи Відповідача уже були враховані в додатковому рішенні суду. Водночас, підстави для відмови у задоволенні заяви про стягнення судових витрат у повному обсязі - відсутні.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено додаткове судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, апеляційний суд також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 19 листопада 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев