Справа № 320/37314/24 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Марич Є.В.
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням підвищення пенсії у розмірі 14% відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118), з урахуванням підвищення пенсії у розмірі 19,7 % відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168), починаючи з 01.03.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням підвищення пенсії у розмірі 14% відповідно до пункту 2 Постанови № 118, з урахуванням підвищення пенсії у розмірі 19,7 % відповідно до пункту 2 Постанови № 168, починаючи з 01.03.2023.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 позов задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14 та у розмірі 1,197;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.02.2023р. відповідно до Постанови № 118; в розмірі 1,197 відповідно до Постанови № 168, починаючи з 01.03.2023;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211,2 грн за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії відсутні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, про що вказував сам позивач у позові. Таким чином, судом першої інстанції невірно встановлені вказані обставини, що є суттєвими при вирішенні даного спору.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі № 320/32298/23 вирішено:
- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.08.2023 №2/3/1/7305, починаючи з 01.02.2022;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.08.2023 №2/3/1/7305, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.02.2022;
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.08.2023 №2/3/1/7306, починаючи з 01.02.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.08.2023 №2/3/1/7306, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.02.2023.
У зв'язку зі здійсненим на підставі вказаного рішення перерахунком, відповідачем з 01.02.2023 припинено нарахування позивачу індексації пенсії відповідно до Постанов №№ 118, 168.
У листі від 24.06.2024 № 1000-0202-8/109918 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області вказало про відсутність підстав для встановлення підвищуючих коефіцієнтів 1,14 та 1,197 відсутні.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки індексація пенсії позивача не проведена шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, який враховується для обчислення його пенсії навіть після того як складова пенсії "коефіцієнт заробітної плати" став більше нуля. Індексація проведена за тим самим механізмом, який був встановлений до пенсії позивачки, обчисленої в нульовому розмірі.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції невірно встановив обставини отримання позивачем пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також не перевірив питання перерахунку пенсії. Вказані обставини призвели до неправильного вирішення даного спору.
Як вже зазначалося, позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що є суттєвою обставиною при вирішенні даного спору. Окрім того, згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі № 320/32298/23 зобов'язано здійснити перерахунок пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення станом на перше січня відповідного року з 01.02.2022 та з 01.02.2023.
Згідно статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ) у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 63 цього ж Закону усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XII підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 цього Закону є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування.
Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема, військовослужбовцям.
Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону № 1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Водночас у зв'язку з необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 прийнято Закон України № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон № 2040-IX), яким, зокрема, статтю 64 Закону № 2262-XII та частину п'яту статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
При цьому відповідно до статті 64 Закону № 2262-XII у редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV в редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Запровадивши Порядком № 124 удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом № 2262-XII, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-XII пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).
З метою забезпечення у 2019-2024 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку в межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України № 118 з 01.03.2022 установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Кабінет Міністрів України 24.02.2023 прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Аналізуючи вказані положення Верховний Суд у рішенні від 16.12.2024 у зразковій справі № 400/6254/24, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025 наголосив на тому, що у випадку перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-XII у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, зумовленим зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік, індексація пенсії, передбачена відповідними постановами Уряду, не здійснюється.
Велика Палата Верховного Суду, погодившись з указаним висновком у постанові від 13.03.2025 також констатувала, що перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, виключає можливість подальшого застосування механізму індексації, встановленого вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України.
Як вбачається із матеріалів справи, що на виконання судового рішення позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, для перерахунку пенсії за нормами чинними на 01 січня відповідного року. Тобто, зазначений перерахунок здійснено у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення, що підтверджується оновленою довідкою. Такі зміни обумовлені підвищенням розміру посадового окладу.
У даному випадку перерахунок пенсії на підставі рішення суду вважається таким, що виник на підставі, встановленій нормативно-правовим актом, а саме через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що має наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статті 43, 63 Закону № 2262-XII.
Тобто у цьому випадку не має значення, що перерахунок пенсії здійснено на виконання рішення суду чи/або одразу на підставі безпосередньо поданої уповноваженим органом довідки до пенсійного органу. Ключовим фактором для визначення пенсій, які переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року як підстави для припинення нарахування індексації, є саме підвищення пенсії після її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців, а саме прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як розрахункової величини для визначення посадових окладів військовослужбовців.
Колегія суддів вказує, що перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який у розумінні згаданих постанов Уряду є правомірною підставою для невиплати індексації пенсії.
Відтак, беручи до уваги те, що пенсія позивача згідно судового рішення перераховувалася у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, що зумовлене зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік, то підстави для нарахування спірної індексації пенсії відсутні.
Такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.03.2025 у справі №400/6254/24 за результатами перегляду рішення Верховного Суду від 16.12.2024, а також висновками Верховного Суду, викладеними за аналогічних обставин, зокрема, у постановах від 10.04.2025 у справі № 560/6475/24, від 10.04.2025 у справі № 620/5314/24, від 30.04.2025 у справі № 620/12317/24, від 23.07.2025 у справі № 380/26689/23.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити.
Скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку