01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції Горобцова Я.В.
Суддя-доповідач Епель О.В.
17 листопада 2025 року Справа № 320/2669/23
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
за участі секретаря Бродацької І.А.,
представника Позивача Кривомаз Ю.В.,
представника Відповідача Корнейчука О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ УКРАЇНА»
до Центрального міжрегіонального управління Державної
податкової служби по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення
Історія справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ УКРАЇНА» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі - Відповідач) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 грудня 2022 року №1249/ж10/31-00-04-02-01.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ УКРАЇНА» посилалося до допущення Відповідачем процедурних порушень під час проведення перевірки та наполягало на відсутності порушень з боку Позивача щодо формування податкового кредиту.
При цьому Позивач посилався на факт реєстрації податкових накладних його контрагентами та наявність у матеріалах справ усіх первинних документів, які підтверджують реальність операцій.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року адміністративний позов було задоволено повністю.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що реальність операцій між Позивачем та його контрагентами підтверджується долученими до матеріалів справи договорами поставок, видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними.
Окрім того, суд зазначив, що безпосередні контрагенти Позивача, як самостійні суб'єкти господарювання та платники податків, несуть персональну відповідальність за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку, сплату податків, дотримання податкової дисципліни у своїй діяльності.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин, Відповідачем не було допущено перевищення законодавчо визначених повноважень при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки позивача.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції Відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить таке рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на результати документальної перевірки, зазначені в акті перевірки.
Крім того, Апелянт зазначав, що суд першої інстанції помилково не звернув увагу на доводи Відповідача щодо неможливості підтвердження реального виконання зобов'язань перед ТОВ "Олам Україна" його контрагентами, що виступали посередниками та здійснювали придбання сільськогосподарської продукції.
Зокрема, стосовно ТОВ «ВПГ Агро плюс» Апелянт покликається на отримання відповіді від Макарівської селищної ради, згідно якої Макарівською селищною радою не приймалися рішення про відведення у власність та/або оренду земельних ділянок ТОВ «ВПГ Агро плюс» на території Макарівської селищної територіальної громади для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
А стосовно ТОВ «Украгроресурс» отримана відповідь, що Головне управління ДПС у Харківській області направлено запит до ТОВ «Украгроресурс» про надання підтверджуючих документів з ТОВ «Олам Україна» для проведення зустрічної звірки. На теперішній час відповідь від підприємства не отримано для складання довідки зустрічної звірки
Також Апелянт посилається на відповідність окремих контрагентів критеріям ризиковості платника податку.
Окрім того, контролюючий орган стверджує про порушення проведення інвентаризації.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 та 24.07.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційні скарги та призначено справу до судового розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить у задоволенні скарги відмовити, а рішення суду - залишити без змін, наполягаючи на тому що всі операції були реальними, що правомірно підтверджено судом першої інстанції.
У відзиві Позивач зокрема зазначає, що ТОВ «ВПГ Агро Плюс» не є безпосереднім контрагентом Позивача. Ця компанія була зазначена в Акті перевірки як один із постачальників ТОВ «МАБ».
Окрім того, спростовуючи доводи Апелянта щодо ТОВ «Украгроресурс», Позивач стверджує, що це товариство взагалі не згадується жодного разу в Акті перевірки - ні як контрагент Позивача, ні як постачальник контрагентів.
Також Позивач зазначає, що в цій справі ним не оскаржується епізод, який стосується проведення інвентаризації (ППР, яким було відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ виключно із посиланнями на певні проблеми інвентаризації не належить до предмету даного спору), тож посилання на це в апеляційній скарзі є недоречним.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2025 у Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було витребувано детальний розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2022 року №1249/ж10/31-00-04-02-01 у розрізі контрагентів, а також письмові пояснення щодо обставин, викладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ УКРАЇНА» у відзиві на апеляційну скаргу.
На виконання зазначеної ухвали суду Апелянтом були надані додаткові письмові пояснення у справі у яких він зазначає, що ТОВ «ВПГ Агро плюс» є постачальником ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» у якого Позивач здійснював придбання сільськогосподарської продукції. Втім, в ході перевірки по ТОВ «ВПГ Агро плюс» встановлена невідповідність в обсязі земельних угідь в різних формах звітності, що не дає підстав для підтвердження законності джерела походження вирощеного та реалізованого товару по ланцюгу постачання.
У судовому засіданні представник Апелянта підтримав апеляційну скаргу в межах доводів та вимог, викладених у ній письмово. Просив скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представниця Позивача наполягала на правовій позиції, викладеній письмово у відзиві на апеляційну скаргу та безпосередньо у позовній заяві. Просила скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33832039) зареєстровано 17 листопада 2005 року № 10701020000014756 Печерською районною державною адміністрацією Київської області, має статус юридичної особи та являється платником податку на додану вартість з 01 грудня 2005 року.
До видів діяльності позивача входить: основний (код КВЕД 46.21) оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; (код КВЕД 46.33) оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; (код КВЕД 46.37) оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; (код КВЕД 46.75) оптова торгівля хімічними продуктами; (код КВЕД 52.29) інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Податковий орган ставить під сумнів реальність здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами ПП «Акерман Зернопром» (код ЄДРПОУ 31756056), ТОВ «Злата-Трейд» (код ЄДРПОУ 35623200), ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» (код ЄДРПОУ 37882392), ТОВ «Мелісса-Агро» (код ЄДРПОУ 43615938), за якими ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» сформовано податковий кредит.
Так, відповідно до договору поставки №0055/22 від 18 січня 2022 року ПП «АККЕРМАН-ЗЕРНОПРОМ» зобов'язувалося поставити ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» 2 242, 9 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки - ПАР, пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», Морський торговельний порт «Чорноморськ»).
На виконання умов зазначеного договору ПП «АККЕРМАН-ЗЕРНОПРОМ» у січні 2022 року поставило позивачу 2 251,7 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 19 319 596, 80 грн, в тому числі ПДВ 2 372 582, 06 грн.
На підтвердження реальності вчинення господарських операцій, суду надано копії: видаткової накладної №12 від 28 січня 2022 року; рахунку №8 від 25 січня 2022 року; рахунку №19 від 01 лютого 2022 року; податкових накладних №10 від 27 січня 2022 року, №1249 від 08 лютого 2022 року.
Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН) відповідно до витягу № 41381 від 31 березня 2023 року №43375 від 11 травня 2023 року.
Перевезення партії кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року підтверджується залізничними накладними (з відомостями вагонів) №41129115 від 25 січня 2022 року, №41140013 від 25 січня 2022 року, №41145400 від 25 січня 2022 року, №41108077 від 24 січня 2022 року, №41124520 від 25 січня 2022 року, відповідно до яких перевезення товару відбувалося зі станції Білгород-Дністровський (код 403206) до станції Ксенієво (експ.) (код 424507).
Відповідно до договору поставки №0090/22 від 21 січня 2022 року ПП «АККЕРМАН-ЗЕРНОПРОМ» зобов'язувалося поставити ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» 3 400 т пшениці 2 класу урожаю 2021 року (умови поставки - ОАР, пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», МТП «Чорноморськ»).
На виконання умов зазначеного договору ПП «АККЕРМАН-ЗЕРНОПРОМ» у січні-лютому 2022 року поставило позивачу 3 459,85 т пшениці 2 класу урожаю 2021 року на загальну суму 34 460 097, 70 грн, в т.ч. ПДВ 4 231 941, 83 грн.
На підтвердження реальності вчинення господарських операцій, суду надано копії: видаткових накладних №5 від 28 січня 2022 року, №7 від 29 січня 2022 року №8 від 30 січня 2022 року, №38 від 10 лютого 2022 року; рахунками №13 від 28 січня 2022 року, №14 від 29 січня 2022 року, №17 від 30 січня 2022 року, №47 від 10 лютого 2022 року, №26 від 04 лютого 2022 року; податковими накладними №12 від 28 січня 2022 року, №14 від 29 січня 2022 року, №16 від 30 січня 2022 року, №25 від 10 лютого 2022 року; платіжними дорученнями №889 від 01 лютого 2022 року, №888 від 01 лютого 2022 року, №890 від 01 лютого 2022 року, №1725 від 15 лютого 2022 року, №1794 від 16 лютого 2022 року, №1248 від 08 лютого 2022 року.
Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується витягами № 41381 від 31 березня 2023 року, 375 від 11 травня 2023 року, №41375 від 31 березня 2023 року.
Перевезення партій пшениці 2 класу урожаю 2021 року підтверджується залізничними накладними (з відомостями вагонів та реєстрами залізничних накладних) №41181728 від 26 січня 2022 року, №41193921 від 27 січня 2022 року, №41209271 від 27 січня 2022 року, №41202763 від 27 січня 2022 року, №41221748 від 27 січня 2022 року, №41232893 від 28 січня 2022 року, №41249061 від 28 січня 2022 року, відповідно яких перевезення товару відбувалося зі станції Білгород-Дністровський (код 403206) до станції Ксенієво (експ.) (код 424507).
Позивачем на підтвердження того, що всі суми ПДВ, заявлені в додатку 3 до декларації за лютий 2022 року, були фактично сплачені ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» його контрагенту ПП «АККЕРМАН-ЗЕРНОПРОМ» в складі вартості відповідного товару, надано копії платіжних доручень №1249 від 08 лютого 2022 року, №889 від 01 лютого 2022 року, №888 від 01 лютого 2022 року, №890 від 01 лютого 2022 року, №1725 від 15 лютого 2022 року, №1794 від 16 лютого 2022 року, №1248 від 08 лютого 2022 року.
Вказані платіжні доручення підтверджують фактичну оплату вартості товару, за операціями з постачання якого позивачем було сформовано відповідний податковий кредит, та в подальшому заявлено ПДВ до відшкодування у розмірі 5 685 692,41 грн.
Перевезення партій кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року та пшениці 2 класу урожаю 2021 року підтверджується залізничними накладними №41129115 від 25 січня 2022 року, №41140013 від 25 січня 2022 року, №41145400 від 25 січня 2022 року, №41108077 від 24 січня 2022 року, №41124520 від 25 січня 2022 року, №41181728 від 26 січня 2022 року, №41193921 від 27 січня 2022 року, №41209271 від 27 січня 2022 року, №41202763 від 27 січня 2022 року, №41221748 від 27 січня 2022 року, №41232893 від 28 січня 2022 року, №41249061 від 28 січня 2022 року, відповідно до яких перевезення товару відбувалося зі станції Білгород-Дністровський (код 403206) до станції Ксенієво (експ.) (код 424507).
Виробничі потужності ПП «АККЕРМАН-ЗЕРНОПРОМ» знаходяться в м. Білгород-Дністровський, а саме промислово-складський комплекс, розташований за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Автомобільна, 11.
В подальшому кукурудза 3 класу урожаю 2021 року та пшениця 2 класу урожаю 2021 року, придбані у ПП «АККЕРМАН-ЗЕРНОПРОМ», були реалізована позивачем відповідно до рамкових контрактів №9 від 01 вересня 2019 року, укладеного з Olam International Limited та № 8 від 01 вересня 2019 року, укладеного з OLAM GLOBAL AGRI PTE. LTD, що зокрема, підтверджується наданими позивачем митними документами.
Відповідно до договору поставки №0021/22 від 11 січня 2022 року ТОВ «ЗЛАТА-ТРЕЙД» зобов'язувалося поставити ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» 1000 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки ВАР («поставлено в місці»), пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», Морський торговельний порт «Чорноморськ»).
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «ЗЛАТА-ТРЕЙД» у січні-лютому 2022 року поставило позивачу 980, 05 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 8 281 421,71 грн, в т.ч. ПДВ 1 017 016, 70 грн
На підтвердження реальності вчинення господарських операцій, суду надано копії: видаткових накладних №121 від 31 січня 2022 року, №176 від 09 лютого 2022 року; рахунків №81 від 24 січня 2022 року, №85 від 24 січня 2022 року, №159 від 09 лютого 2022 року; податкові накладні №112 від 24 січня 2022 року, №119 від 25 січня 2022 року, від 24 січня 2022 року, №41 від 09 лютого 2022 року; реєстри транспортних засобів від 23 січня 2022 року, від 31 січня 2022 року; залізничних накладних (з відомостями вагонів) №34180679 від 23 січня 2022 року, №34192336 від 24 січня 2022 року; платіжних доручень №472 від 24 січня 2022 року, №524 від 25 січня 2022 року, №1551 від 11 лютого 2022 року.
Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується витягом №41384 від 01 лютого 2023 року.
Поставка товару (кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року) підтверджується залізничними накладними №34180679 від 23 січня 2022 року, №34192336 від 24 січня 2022 року, відповідно до яких ТОВ «ЗЛАТА-ТРЕЙД» поставило позивачу 980,05 т кукурудзи з залізничної станції Хмільник (код 337703) до залізничної станції Ксенієво (експ.) (код 424507).
Позивачем на підтвердження того, що всі суми ПДВ, заявлені в додатку 3 до декларації за лютий 2022 року, були фактично сплачені ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» його контрагенту ТОВ «ЗЛАТА-ТРЕЙД» в складі вартості відповідного товару, надано копії платіжних доручень №472 від 24 січня 2022 року, №524 від 25 січня 2022 року №1551 від 11 лютого 2022 року.
Вказані платіжні доручення підтверджують фактичну оплату вартості товару, за операціями з постачання якого позивачем було сформовано відповідний податковий кредит, та в подальшому заявлено ПДВ до відшкодування у розмірі 1 017 016,70 грн.
В подальшому кукурудза 3 класу урожаю 2021 року придбана у ТОВ «ЗЛАТА-ТРЕЙД» була реалізована позивачем відповідно до рамкового контракту №9 від 01 вересня 2019 року, укладеного з Olam International Limited, що зокрема, підтверджується наданими позивачем митними документами.
Відповідно до договору поставки №0167/2022 від 28 січня 2022 року ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» (далі також - ТОВ «МАВ») зобов'язувалося ставити ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» 1000 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки - DАР («поставлено місці»), пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ЄВТ Грейн»,-спеціалізований морський порт Ольвія»).
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МАБ» у січні-лютому 2022 р. поставило позивачу 35,2 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 9 233 982,32 грн, в т.ч. ПДВ 1 133 997, 82 грн.
Згідно договору поставки №0182/22 від 31 січня 2022 року ТОВ «МАБ» зобов'язувалося поставити позивачу 500 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки - DАР («поставлено в місці»), пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ЄВТ Грейн», спеціалізований морський порт «Ольвія»).
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МАВ» у лютому 2022 року поставило позивачу 521,6 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 4 564 000,85 грн, в т.ч. ПДВ 560 491, 34 грн.
Відповідно до договору поставки №0183/22 від 31 січня 2022 року ТОВ «МАБ» зобов'язувалося поставити позивачу 230 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки - DАР («поставлено в місці»), пункт поставки: зерновий термінал «Нептун» («М.В. Карго»), Морський торговельний порт «Південний»).
За виконання умов зазначеного договору ТОВ «МАБ» у лютому 2022 року поставило позивачу кукурудзу 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 1 903 635,52 грн, в т.ч. ПДВ 233 779, 80 грн.
Згідно договору поставки №0218/22 від 01 лютого 2022 року ТОВ «МАБ» зобов'язувалося поставити позивачу 750 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки - DАР («поставлено в місці»), пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ЄВТ Грейн», спеціалізований морський порт «Ольвія»).
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МАБ» у лютому 2022 року поставило позивачу 591,22 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 5 108 142,55 грн, в т.ч. ПДВ 627 315, 74 грн
Відповідно до договору поставки №1087/21 від 10 листопада 2021 року ТОВ «МАВ» зобов'язувалося поставити позивачу 750 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року DАР («поставлено в місці»), пункт поставки: за вибором: зерновий термінал «Нептун» («М.В. Карго»), Морський -торговельний порт «Південний» / зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», Морський торговельний порт Чорноморськ», СП Рисоіл Термінал.
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МАБ» у лютому 2022 року поставило позивачу 27,06 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 211 068, 15 грн, в т.ч. ПДВ 25 920, 65 грн.
На підтвердження реальності вчинення господарських операцій по взаємовідносинам із ТОВ «МАВ» позивачем надано суду копії: видаткової накладної №30 від 28 січня 2022 року; рахунку №8 від 28 січня 2022 року; податкової накладної №17 від 28 січня 2022 року; товарно-транспортних накладних №846 від 28 січня 2022 року, №847 від 28 січня 2022 року, №2801/08 від 28 січня 2022 року, №290101 від 29 січня 2022 року; платіжних доручень №928 від 02 лютого 2022 року, №1128 від 07 лютого 2022 року; видаткової накладної №31 від 29 січня 2022 року; рахунку №9 від 29 січня 2022 року; податкової накладної № 18 від 29 січня 2022 року; товарно-транспортних накладних №008 від 30 січня 2022 року, №010/1 від 29 січня 2022 року, №010/2 від 29 січня 2022 року, №010/3 від 29 січня 2022 року, №10 від 30 січня 2022 року, №11 від 30 січня 2022 року, №12 від 30 січня 2022 року, №13 від 28 січня 2022 року, №14 від 30 січня 2022 року, №21 від 29 січня 2022 року, №77 від 28 січня 2022 року, №101/4 від 31 січня 2022 року, №115 від 28 січня 2022 року, №182 від 29 січня 2022 року; платіжних доручень №929 від 02 лютого 2022 року №1129 від 07 лютого 2022 року; видаткової накладної №32 від 30 січня 2022 року; рахунку №10 від 30 січня 2022 року; податкової накладної №19 від 30 січня 2022 року; товарно-транспортних накладних №194 від 28 січня 2022 року, №281 від 28 січня 2022 року, №282 від 28 січня 2022 року, №321 від 28 січня 2022 року, №333 від 28 січня 2022 року, №487 від 28 січня 2022 року, №845 від 28 січня 2022 року, №1122 від 29 січня 2022 року, №2801/05 від 28 січня 2022 року, №280103 від 28 січня 2022 року; платіжних доручень №930 від 02 лютого 2022 року №1130 від 07 лютого 2022 року; видаткової накладної №33 від 31 січня 2022 року; рахунку №11 від 31 січня 2022 року; податкової накладної №24 від 31 січня 2022 року; товарно-транспортних накладних №12 від 31 січня 2022 року, №13 від 30 січня 2022 року, №30 від 30 січня 2022 року, №154 від 30 січня 2022 року, №423 від 28 січня 2022 року, №1316618 від 29 січня 2022 року; платіжних доручень №931 від 02 лютого 2022 року, №1540 від 11 лютого 2022 року; видаткової накладної №51 від 01 лютого 2022 року; рахунку №14 від 01 лютого 2022 року; податкової накладної №3 від 01 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №3 від 31 січня 2022 року, №10 від 31 січня 2022 року, №033 від 31 січня 2022 року, №101 від 31 січня 2022 року, №485 від 31 січня 2022 року, №486 від 31 січня 2022 року; платіжних доручень №1054 від 04 лютого 2022 року, №1834 від 16 лютого 2022 року; видаткової накладної №52 від 01 лютого 2022 року; рахунку №15 від 01 лютого 2022 року; податкової накладної №4 від 01 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №011 від 31 січня 2022 року, №015 від 31 січня 2022 року, №20 від 31 січня 2022 року; платіжних доручень №1055 від 04 лютого 2022 року, №1835 від 16 лютого 2022 року; видаткової накладної №58 від 02 лютого 2022 року; рахунку №18 від 02 лютого 2022 року; податкової накладної №10 від 02 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №1 від 01 лютого 2022 року, №21 від 01 лютого 2022 року, №12 від 01 лютого 2022 року, №14 від 01 лютого 2022 року, №777 від 01 лютого 2022 року, №13 від 01 лютого 2022 року, №24 від 01 лютого 2022 року; платіжними дорученнями №1085 від 04 лютого 2022 року, №2343 від 23 лютого 2022 року; видаткової накладної №61 від 03 лютого 2022 року; рахунку №19 від 03 лютого 2022 року; податкової накладної №11 від 03 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №15 від 02 лютого 2022 року, №103 від 02 лютого 2022 року, №4 від 02 лютого 2022 року, №0022 від 02лютого 2022 року, №435 від 03 лютого 2022 року; платіжних доручень №1158 від 07 лютого 2022 року, №2339 від 23 лютого 2022 року; видаткової накладної №66 від 04 лютого 2022 року; рахунку№23 від 04лютого 2022 року; податкової накладної №13 від 04 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних№525 від 03 лютого 2022 року, №51 від 04 лютого 2022 року, №67 від 03 лютого 2022 року; платіжних доручень№1423 від 10 лютого 2022 року, №2345 від 23 лютого 2022 року; видаткової накладної №67 від 05 лютого 2022 року; рахунку №24 від 05 лютого 2022 року; податкової накладної №16 від 05 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №1555/1 від 04 лютого 2022 року, №10 від 05 лютого 2022 року, №6300 від 04 лютого 2022 року; платіжних доручень №1424 від 10 лютого 2022 року, №2046 від 18 лютого 2022 року; видаткової накладної №34 від 01 лютого 2022 року; рахунку №12 від 01 лютого 2022 року; податкової накладної №2 від 01 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №1977 від 31.01.2022 р., №0707 від 31 січня 2022 року, №710521 від 31 січня 2022 року; платіжних доручень №983 від 02 лютого 2022 року, №1837 від 16 лютого 2022 року; видаткової накладної №57 від 02 лютого 2022 року; рахунку №17 від 02 лютого 2022 року; податкової накладної №9 від 02 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №8388 від 01 лютого 2022 року, №22558 від 01 лютого 2022 року, №1061 від 01 лютого 2022 року, №0001 від 01 лютого 2022 року; платіжних доручень №1105 від 04 лютого 2022 року, №2342 від 23 лютого 2022 року; видаткової накладної №65 від 04 лютого 2022 року; рахунку №22 від 04 лютого 2022 року; податкової накладної №12 від 04 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №0002 від 03 лютого 2022 року, №888 від 02 лютого 2022 року; платіжних доручень №1295 від 09 лютого 2022 року, №2344 від 23 лютого 2022 року; видаткової накладної №68 від 06 лютого 2022 року; рахунку №26 від 06 лютого 2022 року; податкової накладної №19 від 06 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №5 від 05 лютого 2022 року, №22 від 05 лютого 2022 року, №205 від 06 лютого 2022 року; платіжних доручень №1426 від 10 лютого 2022 року, №2049 від 18 лютого 2022 року; видаткової накладної №69 від 06 лютого 2022 року; рахунку №25 від 06 лютого 2022 року; податкової накладної №18 від 06 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №65 від 06 лютого 2022 року, №0110 від 04 лютого 2022 року; платіжних доручень №1425 від 10 лютого 2022 року, №2047 від 18 лютого 2022 року; видаткової накладної №70 від 05 лютого 2022 року; рахунку№27 від 05 лютого 2022 року; податкової накладної №17 від 05 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №101 від 04 лютого 2022 року, №2879 від 04 лютого 2022 року, №3128 від 04 лютого 2022 року, №434 від 04 лютого 2022 року; платіжних доручень №1427 від 10 лютого 2022 року, №2050 від 18 лютого 2022 року; видаткової накладної №75 від 07 лютого 2022 року; рахунку №28 від 07лютого 2022 року; податкової накладної №20 від 07 лютого 2022 року; товарно-транспортної накладної №6718 від 07 лютого 2022 року; платіжних доручень №1296 від 09 лютого 2022 року, №2051 від 18 лютого 2022 року; видаткової накладної №79 від 08 лютого 2022 року; рахунку №29 від 08 лютого 2022 року; податковою накладною №26 від 08 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №1985 від 07 лютого 2022 року, №6400/1 від 07 лютого 2022 року, №435 від 07 лютого 2022 року, №1555/2 від 07 лютого 2022 року, №757 від 07 лютого 2022 року, №436 від 07 лютого 2022 року, №32221 від 07 лютого 2022 року, №3128 від 07 лютого 2022 року, №10 від 08 лютого 2022 року, №1992 від 07 лютого 2022 року, №105 від 07 лютого 2022 року; платіжних доручень №1464 від 10 лютого 2022 року, №2346 від 23 лютого 2022 року; видаткової накладної №85 від 09 лютого 2022 року; рахунку №30 від 09 лютого 2022 року; податкової накладної №33 від 09 лютого 2022 року; товарно-транспортної накладної №101 від 07 лютого 2022 року; платіжних доручень №1522 від 11 лютого 2022 року, №2340 від 23 лютого 2022 року; видаткової накладної №91 від 10 лютого 2022 року; рахунку №31 від 10 лютого 2022 року; податкової накладної №34 від 10 лютого 2022 року; товарно-транспортних накладних №3314 від 08 лютого 2022 року, №9989 від 08 лютого 2022 року; платіжних доручень№1569 від 14 лютого 2022 року, №2341 від 23 лютого 2022 року; рахунку №13 від 01 лютого 2022 року; податковою накладною №1 від 01 лютого 2022 року; товарно-транспортної накладної №0509 від 31 січня 2022 року; платіжних доручень №1002 від 0031 лютого 2022 року, №1836 від 16 лютого 2022 року.
Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН відповідно до витягу №41386 від 01 лютого 2023 року.
Поставка товару (кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року) підтверджується товарно-транспортними накладними, реквізити яких зазначені вище, відповідно до яких ТОВ «МАБ» поставило позивачу 2390,18 т кукурудзи з пунктів навантаження: село Мусійки, Іванівського району, Київської області / вулиця Привокзальна, 21, місто Яготин, Яготинського району, Київської області, до пунктів розвантаження: ТОВ «ЄВТ Грейн», вулиця Айвазовського, 14, місто Миколаїв / ТОВ «М.В.Карго», вулиця Морська, 1, село Визирка, Лиманського району, Одеської області.
ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» на підтвердження того, що всі суми ПДВ, заявлені в додатку 3 до декларації за лютий 2022 року були фактично сплачені позивачем його контрагенту ТОВ «МАБ» в складі вартості відповідного товару, надано копії платіжних доручень №928, №1128, №929, №1129 №930, №1130 , №931 №1540 № 1054 №1834 №1055 №1835 №1035 № 2343, № 1158, №233, №1423, №2345, №1424, №2046, №983, №1837, №1105, №2342, №1295, №2344, №1426, №2049, №1425, №2047, №1427, №2050, №1296, №2051, №1464, №2346, №1522, №2340, №1569, №2341, №1002, №1836.
Вказані платіжні доручення підтверджують фактичну оплату вартості товару, за операціями з постачання якого позивачем було сформовано відповідний податковий кредит, та в подальшому заявлено ПДВ до відшкодування у розмірі 2 581 505, 36 грн.
В подальшому кукурудза 3 класу урожаю 2021 року придбана у ТОВ «МАБ» була реалізована позивачем відповідно до рамкових контрактів №9 від 01 вересня 2019 року, укладеного з Olam International Limited та № 8 від 01 вересня 2019 року, укладеного з OLAM GLOBAL AGRI PTE. LTD що зокрема, підтверджується наданими позивачем митними документами.
Відповідно до договору поставки №0026/22 від 26 січня 2022 року ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» зав'язувалося поставити ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» 110 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки (умови поставки - DАР («поставлено в місці»), пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», Морський торговельний порт «Чорноморськ»).
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» у січні 2022 року поставило позивачу 117,8 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 1 054 310, 37 грн, в т.ч. ПДВ 129 476, 71 грн.
Згідно договору поставки №0140/22 від 27 січня 2022 року ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» зобов'язувалося поставити позивачу 25 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки (умови поставки - DАР («поставлено в місці»), пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», Морський торговельний порт «Чорноморськ»).
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» у січні 2022 року поставило позивачу 25,5 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 228 480, 03 грн, в т.ч. ПДВ 28 058, 95 грн.
Відповідно до договору поставки №0235/22 від 08 лютого 2022 року ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» зобов'язувалося поставити позивачу 550 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року (умови поставки (умови поставки - DАР («поставлено в місці»), пункт поставки: зерновий термінал ТОВ «ІЗТ», Морський торговельний порт «Чорноморськ»).
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» у січні 2022 року поставило позивачу 496,62 т кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року на загальну суму 4 290 798, 30 грн, в т.ч. ПДВ 526 940, 15 грн.
На підтвердження реальності вчинення господарських операцій по взаємовідносинам із ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» позивачем надано суду копії: видаткової накладної №29 від 26 січня 2022 року; рахунку №29 від 26 січня 2022 року; податкової накладної №29 від 26 січня 2022 року (зареєстрована 04 лютого 2022 року в ЄРПН); реєстру транспортних засобів; товарно-транспортних накладних №11А0273 від 24 січня 2022 року, №11А0278 від 24 січня 2022 року, №11А0279 від 24 січня 2022 року, №11А0280 від 25 січня 2022 року; платіжного доручення №1131 від 07 лютого 2022 року; видаткової накладної №31 від 28 січня 2022 року; рахунку №31 від 28 січня 2022 року; податкової накладної №31 від 28 січня 2022 року (зареєстрованої в ЄРПН 02 лютого 2022 року); реєстру транспортних засобів; товарно-транспортної накладної №11А0272 від 28 січня 2022 року; платіжних доручень №833 від 01 лютого 2022 року, №1013 від 03 лютого 2022 року; видаткових накладних №37 від 10 лютого 2022 року, №38 від 11 лютого 2022 року, №39 від 12 лютого 2022 року, №40 від 13 лютого 2022 року; рахунків №37 від 10 лютого 2022 року, №38 від 11 лютого 2022 року, №39 від 12 лютого 2022 року, №40 від 13 лютого 2022 року; податкових накладних №38 від 10 лютого 2022 року, №39 від 11 лютого 2022 року, №40 від 12 лютого 2022 року, №42 від 13 лютого 2022 року; реєстру транспортних засобів; товарно-транспортних накладних №11А0455 від 09 лютого 2022 року, №11А0456 від 09 лютого 2022 року, №11А0457 від 09 лютого 2022 року, №11А0257 від 09 лютого 2022 року, №11А0255 від 09 лютого 2022 року, №11А0436 від 09 лютого 2022 року, № 11А0458 від 09 лютого 2022 року, № 11А0460 від 09 лютого 2022 року, №11А0258 від 09 лютого 2022 року, №11А0453 від 11 лютого 2022 року, №11А0471 від 11 лютого 2022 року, №11А0274 від 09 лютого 2022 року, №13М00466 від 09 лютого 2022 року, №11А0454 від 10 лютого 2022 року, №11А0488 від 13 лютого 2022 року; платіжних доручень №1533 від 11 лютого 2022 року, №1606 від 14 лютого 2022 року, №1688 від 15 лютого 2022 року, №1825 від 16 лютого 2022 року, №1689 від 15 лютого 2022 року, №1826 від 16 лютого 2022 року, №1690 від 15 лютого 2022 року, №1827 від 16 лютого 2022 року.
Податкові накладні №38 від 10 лютого 2022 року, №39 від 11 лютого 2022 року, №40 від 12 лютого 2022 року, №42 від 13 лютого 2022 року зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується квитанціями від 11 лютого 2022 року та 15 лютого 2022 року відповідно.
Позивачем на підтвердження того, що всі суми ПДВ, заявлені в додатку 3 до декларації за лютий 2022 року, були фактично сплачені ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» його контрагенту ПП «МЕЛІССА-АГРО» в складі вартості відповідного товару, надано копії платіжних доручень № 1131, № 833, № 1013, №1533, № 1606, № 1688, № 1825, № 1689, № 1826, № 1690, № 1827.
Вказані платіжні доручення підтверджують фактичну оплату вартості товару, за операціями з постачання якого позивачем було сформовано відповідний податковий кредит, та в подальшому заявлено ПДВ до відшкодування у розмірі 570 889, 75 грн.
В подальшому кукурудза 3 класу урожаю 2021 року придбана у ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» була реалізована позивачем відповідно до рамкових контрактів №9 від 01 вересня 2019 року, укладеного з Olam International Limited та № 8 від 01 вересня 2019 року, укладеного з OLAM GLOBAL AGRI PTE. LTD що зокрема, підтверджується наданими позивачем митними документами.
Посадовими особами відповідача у період з 26 вересня 2022 року по 15 листопада 2022 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33832039), щодо питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 18 листопада 2022 року № 1232/ж5/31-00-04-02-01/33832039 (далі також - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем:
- п. 44.1 статті 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 200.1, п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), п. 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2019 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289, в результаті чого:
1) завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року у сумі 9 558 114, 00 грн, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) 9 855 114, 00 грн, що призвело до заниження суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість на розрахунковий рахунок на 9 855 114, 00 грн;
2) відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 110 982 863, 00 грн.
За наслідками розгляду заперечень платника податків, висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення, відповідно до листа від 16 грудня 2022 року № 573/Ж12/31-00-04-02-01.
ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2022 року № 1249/ж10/31-00-04-02-01 на зменшення ТОВ «ОЛАМ УКРАЇНА» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 9 885 114, 00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 4 927 557, 00 грн.
Нормативно-правове регулювання.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України)
В силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Цим Кодексом передбачені функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
Зокрема, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За змістом пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
У силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Підпунктом «а» п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У свою чергу, Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.
Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно із п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПК України).
При цьому, Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов'язань з ПДВ належить з'ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.
Предметом спору у цій справі є фінансово-господарські взаємовідносини Позивача з контрагентами: ПП «Акерман Зернопром» (код ЄДРПОУ 31756056), ТОВ «Злата-Трейд» (код ЄДРПОУ 35623200), ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» (код ЄДРПОУ 37882392), ТОВ «Мелісса-Агро» (код ЄДРПОУ 43615938), висновки щодо яких викладені податковим органом в акті перевірки від 18 листопада 2022 року № 1232/ж5/31-00-04-02-01/33832039.
Аналізуючи доводи Апелянта, судова колегія відзначає, що вони переважно зводяться до ланцюга придбання-постачання товарів контрагентом Позивача від інших суб'єктів господарювання та до питання щодо дотримання ними і ще наступними контрагентами у ланцюгу вимог законодавства у правовідносинах, учасником яких Позивач не є.
Таке порушення, як зазначено в акті перевірки, було встановлено основним чином за результатами аналізу баз даних ДПС, зокрема АІС «Податковий блок» та Єдиного реєстру податкових накладних.
Водночас статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників податкової звітності та діями його контрагентів та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 13.03.2018 по справі № 814/3520/13-а, а також є сталою у практиці Європейського суду з прав людини.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що Верховний суд у постанові від 13.03.2024 у справі №420/13976/21 зазначив, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Отже, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
В обґрунтування вимог скарги Апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково не звернув увагу на доводи Відповідача щодо неможливості підтвердження реального виконання зобов'язань перед ТОВ «Олам Україна» його контрагентами, які виступали посередниками та здійснювали придбання сільськогосподарської продукції.
При цьому, контролюючий орган покликається на відображені в акті перевірки обставини, зокрема:
1) неможливість реального здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження, майна або обсягу матеріальних ресурсів економічно необхідних для виробництва товарів, нездійснення особою, яка значиться виробником товару.
2) відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів
3) надання завідомо недостовірних даних про наявні власті та/або орендовані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
4) здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі зазначеному платником податків в документах обліку.
5) не встановлено джерела походження товару, реального виробника сільськогосподарської продукції.
6) не встановлено виробників сільськогосподарської продукції через відсутність факту підтвердження реалізації (виробництва) по ланцюгу придбання між підприємствами-постачальниками.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції з урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо неможливості реального здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження, управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта, колегія суддів відзначає, що апеляційна скарга контролюючого органу переважно відтворює зміст відзиву на позовну заяву у цій справі, при цьому, ані в апеляційній скарзі, ані у відзиві на позовну заяву, податковий орган не зазначає жодних доводів та не надає належних і допустимих доказів, які дозволили б колегії суддів стверджувати, що спірні операції не могли відбутися з урахуванням часу та місця знаходження, управлінського або технічного персоналу, основних коштів, складських приміщень, транспортних засобів контрагентів, також не зазначає в чому виявилася неповнота встановлення обставин цієї справи судом першої інстанції або порушення норм матеріального права, а тому доводи Апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Щодо наявності у контрагентів Позивача можливості здійснити поставку сільськогосподарської продукції з урахуванням майна або обсягу матеріальних ресурсів (посівних площ) економічно необхідних для виробництва товару, джерела походження товару, реального виробника сільськогосподарської продукції, достовірності відомостей по ланцюгу постачання
Так, у апеляційній скарзі контролюючий орган зазначає доводи стосовно ТОВ «ВПГ Агро плюс» (код ЄДРПОУ 41630528), а саме, що від Макарівської селищної громади отримана відповідь, у якій зазначено, що Макарівською селищною радою не приймалися рішення про відведення у власність та/або оренду земельних ділянок ТОВ «ВПГ Агро плюс» та відповідь від Старостинського округу № 2 Поліської селищної ради Вишгородського району, згідно якої повідомлено, що відомостей щодо діяльності ТОВ «ВПГ Агро плюс» немає.
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Олам Україна» здійснювало операції з ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» відповідно до укладених договорів. Згідно наданих до перевірки документів ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» здійснював придбання сільськогосподарської продукції, а саме, «Кукурудза 3 клас» у ТОВ «ВПГ Агро плюс») та у наступному реалізував її для ТОВ «Олам Україна».
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що вказані земельні ділянки передавалися ТОВ «ВПГ Агро плюс» у власність/оренду безпосередньо Макарівською або Поліською селищною радою, до яких контролюючий орган звертався із запитами щодо передання земельних ділянок. Навпаки, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.05.2018 вбачається, що продавцем землі є інший суб'єкт господарювання - ТОВ «Контракт-сервіс плюс».
Разом з тим, Апелянт зазначає, що до перевірки Позивачем було надано копії договорів від 28.12.2020 з Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, а саме: №146/57-20-ДО від 28.12.2020, 147/57- 20-ДО від 28.12.2020, 145/57-20-ДО від 28.12.2020, 151/57-20-ДО на загальний обсяг ріллі 63,4947 га на території ряду громад. Крім того, за платником окремо зареєстровано 712,38 га ріллі на території ряду громад Київської та Чернігівської областей. Також до перевірки надано копії Договорів суборенди землі №01/2018 від 01.03.2018 та №02/2018 від 02.03.2018 з ТОВ «Агро-Сістем», згідно яких ТОВ «Агро-Сістем» зобов'язаний передати Позивачу земельні ділянки (паї) терміном на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі 1081,99 га.
Отже, як зазначає сам Апелянт за ТОВ «ВПГ Агро плюс» обліковується 1857,86 га ріллі. А відтак, зазначений контрагент мав матеріальні ресурси задля вирощування сільськогосподарської продукції, зокрема кукурудзи 3 класу.
Як вбачається з матеріалів справи, у період 2021-2022 роки ТОВ «ВПГ Агро плюс» було реалізовано на користь ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» товар кукурудза 3 класу у кількості 4180 тонн. А згідно звіту про плащі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році за формою № 29-сг ТОВ «ВПГ Агро плюс» було вирощено 14165, 00 тонн кукурудзи/т.16 а.с. 117/, тобто вирощено більше, ніж було реалізовано.
Колегія суддів враховує викладені вище обставини справи й окрім того, зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, що контролюючим органом за наслідками проведення документально перевірки була встановлена нереальність господарських операцій між контрагентом Позивача та його постачальником або щодо встановлення факту подання таким постачальником (ТОВ «ВПГ Агро плюс») недостовірних відомостей у формах 4-сг та 29-сг за 2021 рік.
Отже, постачальник контрагента Позивача виростив достатню кількість кукурудзи врожаю 2021 року, яку в наступному реалізував на користь контрагента Позивача. Доводи Апелянта про неможливості прослідкувати ланцюг постачання є необґрунтованими.
Оскільки жодних інших доводів щодо нереальності здійснення господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Міжрегіональна аграрна база» у апеляційній скарзі податковим органом не наведено, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції в частині правовідносин із цим контрагентом.
Також в обґрунтування вимог апеляційної скарги контролюючий орган посилається на направлення ГУ ДПС у Харківській області запиту щодо надання ТОВ «Украгроресурс» підтверджуючих документів з ТОВ «Олам Україна» для проведення зустрічної звірки, втім відповідь від підприємства не було отримано.
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта, колегія суддів приходить до висновку про їх необґрунтованість, оскільки зазначене товариство взагалі не згадується у акті перевірки ані як контрагент Позивача, ані як постачальник контрагентів. Крім того, у судовому засіданні представник податкового органу також не зміг пояснити відношення ТОВ «Украгроресурс» до спірних господарських операцій у зв'язку з чим, судом було оголошено перерву задля забезпечення можливості встановити такі обставини. Втім, у додаткових поясненнях від 03.11.2025 контролюючий орган також не надав жодних пояснень з цього приводу. А тому, колегія суддів приходить до висновку, що такі доводи не стосуються предмету розгляду у цій справі.
Також в обґрунтування вимог апеляційної скарги податковий орган зазначає, що відносно ПП «АГРОКОМПАНІЯ АГРОТОК» та ТОВ «Ім. Мічуріна» (постачальники контрагента ПП «Аккерман-Зернопром») прийняті рішення про відповідність платника податку на додану вартість п. 8 критеріїв ризиковості платника податку.
Втім, колегія суддів не приймає такі доводи до уваги, оскільки, перебування платника в статусі «ризикового» чи позбавлення даного статусу не може беззаперечно свідчити про реальність чи нереальність вчинених контрагентом господарських операцій. Більш того, рішення про відповідність платника податку критеріїв ризиковості були прийняті у жовтні та листопаді 2022 року, тоді як операції між ПП «Аккерман Зернопром» та ПП «Компанія Агроток» та ТОВ «Ім. Мічуріна» мали місце у січні-лютому 2022 року.
Також апеляційний суд відзначає, що у пункті 97 постанови від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду підтримала позицію апеляційного суду, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Таким чином, прийняття податковим органом стосовно контрагентів платника податків індивідуальних рішень за наслідками аналізу їх податкової звітності не може слугувати підставою для висновку про безтоварність господарських операцій з таким платником.
Оскільки жодних інших доводів щодо нереальності господарських операцій між Позивачем та ПП «Аккерман Зернопром» Апелянт у скарзі не зазначає, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції в цій частині.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів Апелянта щодо правомірності відмови в отриманні бюджетного відшкодування у розміні 110 982 863, 00 грн колегія суддів зазначає наступне.
Так, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги в цій частині, контролюючий орган зазначає, що в отриманні бюджетного відшкодування було відмовлено з огляду на встановлені відмінності в матеріалах інвентаризації.
Втім, колегія суддів акцентує увагу на тому, що предметом спору у цій справі є правомірність/ протиправність податкового повідомлення-рішення від 23.12.2022 № 1249/ж10/31-00-04-02-01, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 9 558 114, 00 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 4 927 557, 00 грн. Обставини щодо відмови в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 110 982 863, 00 грн взагалі не є спірними у цій справі, а тому доводи Апелянта в цій частині колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не стосуються предмету спору.
Разом з тим, апеляційний суд також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, доводи апеляційної не спростовують висновків суду і Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 19 листопада 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев