18 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/8618/25
Суддя І інстанції - Маковська О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із зазначеним адміністративним позовом в якому просило визнати протиправними скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №30/25 від 06.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність оскарженого рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду ТОВ «Споживчий центр» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції встановив факт розміщення конструкції позивачем на підставі неналежних та недопустимих доказів, оскільки вчинення такої активної дії, як розміщення реклами, не може підтверджуватись лише співпадінням даних, зображених на рекламі, з даними, розміщеними на вебсайті, приналежність якого суд не встановлював та огляд якого провів з порушенням порядку, встановленого процесуальними нормами. Саме лише порушення порядку розміщення на рекламній конструкції реклами певного змісту не є достатнім для притягнення до відповідальності особи, в інтересах якої ця реклама розміщена, якщо не встановлено, хто є рекламодавцем та що рекламу розповсюджує він самостійно. Оскільки накладення штрафу є видом відповідальності - майновою відповідальністю, норми, які її стосуються, не можуть тлумачитися розширено. Судом не взято до уваги, що позивач не був належним чином повідомлений про необхідність надання документів та про розгляд справи через недотримання Відповідачем строків та процедури направлення вимог та запрошень, чим порушено вимоги ст. 32 ЗУ «Про адміністративну процедуру» та позбавило Позивача можливості надати пояснення, докази та прийняти участь у розгляді. Звертає увагу суду на те, що у повідомленні не були зазначені права та обов'язки, зокрема інформація про право бути присутнім під час розгляду та вирішення справи, порядок ознайомлення з матеріалами, а також способи подання пояснень і зауважень та строк, протягом якого суб'єкт реклами має право їх подати. Фотознімки, на підставі яких ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області встановило обставину, що має істотне значення - самовільне розміщення ТОВ «Споживчий центр» зовнішньої реклами є недопустимими доказами.
Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що до в ході здійснення відповідного контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу, відповідачем встановлено ознаки порушення вимог ч.1 ст.7; 4.4 ст.8 Закону України «Про рекламу»: «принципи реклами: основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди»; «реклама про зниження ціни на товар, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки», при розміщенні на зупинці громадського транспорту загального користування зовнішньої реклами фінансової установи «Швидко Гроші»: «Швидко Гроші ШАЛЕНІ ЗНИЖКИ! від 0,01 до 1%. 50000грн. максимальна сума 210 днів максимальний термін РРПС 11 016,79%... ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»..пр. Олександра Поля, 110, (093) 170 10 06... Вартість дзвінків згідно тарифів вашого оператора зв'язку...70 метрів...Ваш кредит схвалено! ОК!», із зображенням молодої дівчини з купюрами в руках, яка позиціонує, що кредит схвалено, без зазначення відповідних відомостей про дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, за адресою: вул. Незалежності - пр. Олександра Поля, буд. 110, місто Дніпро.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» вимогу «Про порушення законодавства про рекламу» від 13.02.2025 №5.4/2051 щодо надання документів: витяг з Єдиного державного реєстру; ліцензію на вид діяльності; договір з замовником, виробником та розповсюджувачем реклами; погоджений оригінал-макет реклами; згоду фізичної особи на участь в рекламі; документи, що підтверджують вартість розповсюдженої реклами; письмове пояснення щодо порушення законодавства про рекламу; фотозвіт про усунення порушення. Також, запрошено позивача до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за адресою: міста Дніпро, вул. Філософська, 39а (каб.4, 1 поверх), електронна адреса 5.4@dp.dpss.gov.ua, для участі з розгляду матеріалів справи про порушення законодавства про рекламу, яке відбудеться 27.02.2025 о 10.00 годині. Вказаний лист сформований за допомогою системи електронного документообігу з кваліфікованим електронним підписом , про що свідчить штрих-код.
ТОВ «Споживчий центр» 20.02.2025 направило відповідь №338, відповідно до якої вказало, що зі змісту вимоги неможливо встановити дату правопорушення та просило відкласти розгляд справи.
Також, 20.02.2025 ТОВ «Споживчий центр» направило відповідь № 338, відповідно до якої просило надіслати ТОВ «Споживчий центр» за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А наступні інформацію і документи:
1) підстава для початку адміністративного провадження ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, яка визначена ст. 36 ЗУ «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX;
2) дата та номер рішення про початок адміністративного провадження ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, яка визначена ст. 46 ЗУ «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 №2073-LX;
3) дата початку адміністративного провадження ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, яка визначена ст. 46 ЗУ «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 №2073-IX;
4) норма закону, відповідно до якої був проведений моніторинг/контроль ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та його вид.
ТОВ «Споживчий центр» 21.02.2025 направило відповідь №344, відповідно до якої, зазначає, що вимога та додані документи не підписані власноручним підписом, тому у позивача не виникло обов'язку надавати документи та приймати участь у розгляді справи.
Листом від 27.02.2025 №Вих.5.4/2805 «Про порушення законодавства про рекламу» Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області повідомлено, що направлена вимога відповідає Правилам організації діловодства та архівного зберігання документів державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, Інструкції з організацій роботи з електронними та паперовими документами в діловодстві Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, затвердженої наказом від 28.01.2022 № 34-Од.
В ході здійснення відповідного контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу, відповідачем встановлено ознаки порушення вимог ч.1 ст.7; ч.4 ст.8 Закону України «Про рекламу»: «принципи реклами: основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди»; «реклама про зниження ціни на товар, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру навої ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки», про що, відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» складено відповідні протоколи про порушення законодавства про рекламу, прийняті рішення про початок розгляду справ та направлені відповідні вимоги до ТОВ «Споживчий центр», а саме: протокол №30/25 від 05.02.2025, рішення про початок розгляду справи №30/25 від 07.02.2025, вимога №Вих.-5.4/2051 від 13.02.2025. Запрошено позивача або представника (за дорученням) до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за адресою: місто Дніпро, вул. Філософська, 39а (каб.4, 1 поверх), електронна адреса 5.4@dp.dpss.gov.ua, для участі з розгляду матеріалів справ про порушення законодавства про рекламу ТОВ «Споживчий центр», а саме: - при розміщенні на зупинці громадського транспорту загального користування 04.02.2025 зовнішньої реклами фінансової установи «Швидко Гроші», за адресою: вул. Незалежності - пр. Олександра Поля, буд. 110, місто Дніпро, яке відбудеться 06.03.2025р. об 11.00 годині.
Відповідно до змісту протоколу №30/25 від 05.02.2025 відповідачем встановлено ознаки порушення вимог ч.1 ст.7; ч.4 ст.8 Закону України «Про рекламу»: на зупинці громадського транспорту загального користування розміщена зовнішня реклама фінансової установи «Швидко Гроші»: без зазначення відповідних відомостей про дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, за адресою: вул. Незалежності - пр. Олександра Поля, буд. 110, місто Дніпро.
На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу №30/25 від 05.02.2025 прийнято рішення №30/25 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» 07.02.2025.
Рішенням від 06.03.2025 №30/25 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу вирішено за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами, а також, враховуючи неможливість встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу» (4.7 ст 27 Закону України «Про рекламу»), а саме: у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» штраф у розмірі 5083,00 гривні.
Відповідно до інформації, яка міститься на сайті ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» - https://sgroshi.com.ua/ua/dnepropetrovsk/ за адресою: пр. Олександра Поля, буд. 110, місто Дніпро знаходиться відділення, контактний телефон - 093 170 10 06.
Відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг №294319, номер заявки m202012052, зареєстровано знак «ШВИДКОГРОШІ».
Відповідно до витягу від 01.09.2022 з ліцензійного договору на використання торгівельної марки (знаку для товарів і послуг) позивачу надано виключне право на використання торгівельної марки.
Відмовляючи у задоволенні позивних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності з боку відповідача порушень процедури проведення перевірки, та доведеності виявлених в ході перевірки порушень законодавства про рекламу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами є Закон України від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон №270/96-ВР).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Питання накладення уповноваженими особами Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок № 693).
На підставі пункту 3, 8 Порядку № 693 накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право голова Голова Держпродспоживслужби, його заступники, керівники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба, Служба відповідно), реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно- епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1092 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» реорганізовано територіальні органи Державно ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту праї споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держпродспоживслужби за відповідним переліком.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №260 «Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захист споживачів» Держпродспоживслужба приступила, крім іншого, до виконання функцій повноважень Державної інспекції з питань захисту прав споживачів.
Виходячи з аналізу наведених правових положень законодавства реалізації повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів покладено на Держпродспоживслужбу та її територіальні органи в областях, як правонаступника Держспоживінспекції відповідно до постанови Кабінету Міністрів №442 від 10.09.2014 та №1092 від 16.12.2015.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчові продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, приховано про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням розповсюдження (п.4 Положення №667).
Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (п.7 Положення №667).
Територіальним органом з реалізації державної політики у сфері державного контролю за додержанням законодавства України про захист прав споживачів на території Дніпропетровської області є Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.
Згідно з пп.8 п. 4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області, затвердженим наказом Держпродспоживслужби України №147 від 24.02.2020 на управління покладено завдання щодо здійснення контролю за дотриманням вимог Законів України «Про рекламу» та «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» в межах наданих повноважень.
Отже на Держпродспоживслужбу, в тому числі його територіальний орган - Головне управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області, покладено функції, зокрема, у сфері захисту прав споживачів щодо захисту прав споживачів реклами, в тому числі щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.
Питання щодо накладення штрафів на осіб, винних у порушенні законодавства про рекламу врегульовані Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693.
Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів. (п. 2 Порядку №693).
Уповноважена особа розпочинає розгляд справи не пізніше трьох робочих днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку (п. 4 Порядку №693).
Уповноважена особа з урахуванням положень статті 32 Закону України «Про адміністративну процедуру» повідомляє суб'єкту реклами про дату, час та місце розгляду справи поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб'єкту реклами або його представнику, якщо суб'єкт реклами сповістив уповноважену особу про відповідне уповноваження свого представника на отримання повідомлень, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої особи, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п. 5 Порядку №693).
Відповідно до статті 32 Закону України “Про адміністративну процедуру» запрошення учасника адміністративного провадження, особи, яка сприяє розгляду справи, здійснюється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня відповідної процедурної дії. Цей строк може бути зменшено у разі, якщо обставини вимагають прийняття рішення у найменший строк, про що у запрошенні надається обґрунтоване пояснення. Запрошення вручається особисто під підпис, надсилається поштовим відправленням або іншими засобами зв'язку (телефоном, електронною поштою тощо) за наявними у справі контактними даними, про що в матеріалах справи робиться відповідний запис.
У запрошенні зазначаються: 1) найменування та адреса адміністративного органу; 2) назва справи, статус та мета, з якою запрошується учасник адміністративного провадження, особа, яка сприяє розгляду справи; 3) дата, час і місце, куди запрошується учасник адміністративного провадження, особа, яка сприяє розгляду справи; 4) контактний номер телефону та адреса електронної пошти адміністративного органу, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) посадової особи адміністративного органу, яка розглядає справу; 5) інші відомості (за потреби).
Відсутність запрошеного належним чином учасника адміністративного провадження, особи, яка сприяє розгляду справи, не перешкоджає вчиненню процедурних дій, якщо це не впливає на належний розгляд справи.
Справа розглядається уповноваженою особою не пізніше 30 календарних днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку (п. 6 Порядку №693).
Справа розглядається без участі суб'єкта реклами або його представника у разі його неявки за умови його поінформування відповідно до пункту 5 цього Порядку та ненадходження від нього клопотання про перенесення дати та часу розгляду справи, зазначеного в пункті 7 цього Порядку (п. 9 Порядку №693).
У разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (п. 16 Порядку №693).
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої особи, що розглядала справу, другий - вручається суб'єкту реклами або його представникові, про що на першому примірнику такого рішення робиться відповідна позначка, засвідчена підписом суб'єкта реклами або його представника. У разі розгляду справи без участі суб'єкта реклами або його представника рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надсилається суб'єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій протягом трьох робочих днів з дня його прийняття (п. 17 Порядку №693).
Зміст ст.26 Закону №270/96-ВР та п. 9-11 Порядку №693, свідчить про те, що у провадженні в справах про порушення законодавства про рекламу оформляються такі процесуальні документи: протокол про порушення законодавства про рекламу, рішення про початок розгляду справи за ознаками про порушення законодавства про рекламу, протокол засідання та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Матеріалами справи підтверджується факт того, що позивачем засобами електронного зв'язку та засобами поштового зв'язку були отримані вимога, в якій міститься інформація про дату, час та місце розгляду, протокол про порушення законодавства про рекламу, рішення про початок розгляду справи за ознаками про порушення законодавства про рекламу, протокол засідання та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Крім цього запрошення містить всі обов'язкові реквізити.
Крім того повідомлення про розгляд справи, який відбудеться 06.03.2025 об 11:00, було отримано позивачем 27.02.2025.
Вказані фактичні обставини свідчать про дотримання відповідачем п. 4 Порядку №693 та положення статті 32 Закону України «Про адміністративну процедуру» про що вірно зазначено судом першої інстанції і не спростовано доводами аплеяці1ної скарги.
Спростовуючи доводи позивача про недійсність вимоги, оскільки вона сформована за допомогою системи електронного документообігу з кваліфікованим електронним підписом , про що свідчить штрих-код суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів з державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 встановлені єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, На підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.
Так, відповідно до розділу III, частини 3, пункту 6 встановлено, що у разі застосування автоматизованої системи реєстрації документів може використовуватися штрих-код. Для вихідних документів штрих-код включає реєстраційний індекс і дату документа та розташовується у межах, зазначених у ДСТУ 4163:2020 для реквізитів бланка.
Згідно пункту 1 глави 7 розділу III вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв'язку, електрозв'язку, а також доставляються кур'єрською, фельд'єгерською службами.
Опрацювання документів для відправлення поштовим зв'язком здійснюється службою діловодства установи відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270.
Види документів, інформація з яких передається каналами електрозв'язку, а також необхідність і порядок надсилання адресатові їх оригіналу в паперовій формі визначаються інструкцією з діловодства установи з урахуванням наявних в установі технічних і програмних засобів.
Інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи повинні забезпечувати захист від несанкціонованих дій, які можуть призвести до випадкових або умисних змін чи знищення інформації.
Вихідні документи опрацьовуються і надсилаються централізовано в день їх надходження від структурних підрозділів - виконавців або не пізніше наступного робочого дня.
Відповіді на звернення громадян надаються засобами поштового зв'язку, з дотриманням вимог Інструкції з організацій роботи з електронними та паперовими документами в діловодстві Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, затвердженої наказом від 28.01.2022 №34-Од.
Так, відповідно до пункту 4 вказаної Інструкції, у Головному управлінні впроваджено електронну та паперову форму діловодства.
Пунктом 36 Інструкції передбачено, що вхідні, внутрішні, вихідні документи, незалежно від форми їх створення, підготовлені в Головному управлінні, реєструються в системі електронного документообігу.
Дата підписання листа визначається кваліфікованою електронною позначкою часу, що невід'ємно пов'язана з кваліфікованим електронним підписом (пункт 85 Інструкції). Дата реєстрації вихідного документа автоматично формується системою електронного документообігу під час його підписання. Під час реєстрації паперових документів використовується штрих-код або QR-код.
Окрім того, як свідчать матеріали справи вимоги з особистим підписом надсилались позивачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується копією поштового конверту.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що виявлення ознак порушення законодавства про рекламу Закон №270/96-ВР не пов'язує з проведенням перевірок чи інших спеціальних заходів контролю, оформлення направлень на перевірку, повідомлень про перевірку, актів перевірок.
Виходячи з поняття «реклама», закріпленого у ст. 1 Закону №270/96-ВР саме інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, Держпродспоживслужба та її територіальні органи здійснюють контроль за розповсюдженням інформації (реклами), а не перевіряють господарську діяльність рекламодавців, розповсюджувачів та виробників реклами.
Закон №270/96-ВР не регулює відносини щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, а лише визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, тому контроль за дотриманням законодавства про рекламу не підпадає під дію Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до п. 9 Порядку №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол про порушення законодавства про рекламу.
Оформлення таких документів як акти перевірок, направлення на перевірку, повідомлення про перевірку, припис про усунення порушень законодавством України про рекламу не передбачено.
При цьому, виявлення ознак порушення законодавства про рекламу ані Закон України «Про рекламу», ані інші акти законодавства не пов'язують з обов'язковим доведенням перевірок чи інших спеціальних заходів контролю, в тому числі тих, що регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Положення щодо регулювання питання контролю за дотриманням законодавства про рекламу містяться у Законі України «Про рекламу», розділ IV, є спеціальними нормами, та мають застосовуватись пріоритетно порівняно з нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.
Листом Держпродспоживслужби №ЦА-154/8507-17 від 27.07.2017 надано рекомендації територіальним органам Держпродспоживслужби щодо застосування законодавства України про рекламу. Зокрема, в даному листі вказано на те, що виходячи з терміну «реклама» Держпродспоживслужба та її територіальні органи здійснюють контроль за розповсюдження саме інформації, а не перевіряють господарську діяльність рекламодавців, розповсюджувачів та виробників реклами. Розповсюдження реклами має необов'язковий, періодичний характер: вона може розповсюджуватися як один день, один місяць, так і зовсім не розповсюджуватися.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом органів виконавчої влади, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання. Виходячи з терміну «особа», визначення якого наведено у ст.1 Закону 270/96-ВР, рекламодавцем, розповсюджувачем та виробником реклами можуть бути не лише фізичні особи-підприємці або юридичні особи усіх форм власності, а й фізичні особи та представництва нерезидента в Україні. Тобто, Держпродспоживслужба та її територіальні органи уповноважені притягувати до відповідальності за порушення законодавства про рекламу не тільки суб'єктів господарювання, а й фізичних осіб та представництва нерезидента в Україні.
Таким чином, норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не можуть поширюватися на норми Закону про рекламу в частині проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність з боку відповідача порушення процедури здійснення контролю за розповсюдженням реклами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
З фотознімків, що містяться в матеріалах справи вбачається, що на зупинці громадського транспорту розміщена конструкція з інформацією для споживача з повідомленням про знижку на продукцію у вказаному магазині, що знайшло своє відображення у протоколі № 30/25 про порушення законодавства про рекламу від 05 лютого 2025 року, а отже доводи позивача, про те що фотознімки не є недопустимими доказами є неприйнятними.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 7 Закону № 270/96-ВР основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
Законом України «Про рекламу» передбачено, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару (ч. 5 ст.8 Закону).
Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», вживання понять «знижка» або «зменшена ціна» або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов:
1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання;
2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;
3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни.
Після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку (ч.6 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Розповсюдження будь-якої рекламної акції проводиться з метою збільшення суб'єктом господарювання прибутку від підприємницької діяльності та розширення клієнтури. Розміщення реклами щодо проведення розпродажу, відповідних акцій чи знижок на продукцію є одним із способів, спрямованих на створення інтересу у споживача реклами щодо відповідної особи та придбання її продукції чи товару.
Закон України «Про рекламу» містить поняття реклами та чітке розмежування, що не є рекламою та може розміщуватись на зовнішній стороні магазину.
Так, відповідно до ч.6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Отже, ч.6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» визначено вичерпний перелік елементів, які можуть бути розміщені на зовнішній стороні магазину та не вважатись рекламою.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2019 у справі №461/6414/17 зазначив, що розміщення зазначеної інформації на спеціальній конструкції на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг є зовнішньою рекламою, яка містить відомості про один з видів діяльності банку та про комерційні курси валют, які пропонуються до обміну в конкретному банку як установі, має на меті сформувати або підтримати обізнаність невизначеного кола осіб та їх інтерес щодо запропонованих валютно- обмінних операцій для отримання прибутку від вказаних операцій. Місцевий адміністративний суд зробив обґрунтований висновок про те, що метою встановлення спеціальної конструкції з курсами обміну валют банку є саме реклама продукту (послуг), пропонованих банком, в даному випадку комерційного курсу купівлі-продажу певних валют, спрямована саме на невизначене коло осіб для досягнення лише мети інформування обмеженого кола.
У справі №405/4704/15-а (2-а/405/85/16) Верховний Суд у постанові від 27.02.2020 зробив висновок, що об'єкти, які містять інформацію про особу, та товари - лікарські засоби - «Аптека», розміщені на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання є зовнішньою рекламою у розумінні Закону України «Про рекламу», а тому на них поширюється дія Закону України «Про рекламу», а також Типових правил.
Верховний Суд у постанові від 28.02.2019 у справі №149/2498/17 зазначив, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.
При цьому, приписи Закону України «Про рекламу» визначають, що вивіска чи табличка, які не відносяться до рекламних, мають відповідати таким умовам: місце розміщення (на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення); зміст (інформація про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи).
За таких обставин суд першої інстанції вірно виснував, що розміщена позивачем рекламна конструкція з написом: «Швидко Гроші ШАЛЕНІ ЗНИЖКИ! від 0,01 до 1%. 50000грн. максимальна сума 210 днів максимальний термін РРПС 11 016,79%... ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»..пр. Олександра Поля, 110, (093) 170 10 06... Вартість дзвінків згідно тарифів вашого оператора зв?язку...70 метрів...Ваш кредит схвалено! ОК!» відповідає всім ознакам реклами передбаченими Законом України «Про рекламу» та містить заклик щодо придбання товару позивача зі знижкою.
При цьому, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу» передбачає, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Отже, відповідно до наведеної норми, у випадку реклами знижки цін та реклами про розпродаж, вона обов'язково повинна містити такі дані: 1) про місце де діє знижка, або проводиться розпродаж; 2) дату початку і дату закінчення дії знижки чи розпродажу; 3) співвідношення розміру знижки на товар до його попередньої ціни.
В той же часу спірному випадку вказана рекламна конструкція про знижку не містить необхідних даних, що стало підставою для накладення на позивача штрафних санкцій оскаржуваним рішенням, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
Частиною 2 статті 26 Закону №270/96-ВР визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 27 Закону №270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 статті 27 Закону № 270/96-ВР передбачено, що за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Частиною 4 статті 27 Закону № 270/96-ВР передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Згідно з частиною 5 статті 27 Закону № 270/96-ВР вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
Згідно з частиною 6 статті 27 Закону №270/96-ВР за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною 2 статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 7 статті 27 Закону № 270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, за адресою (вказана на рекламній конструкції): пр. Олександра Поля, буд. 110, місто Дніпро знаходиться відділення ТОВ «Споживчий центр». Контактний телефон, вказаний на рекламній конструкції, 093 170 10 06 також належить ТОВ «Споживчий центр». Відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг №294319, номер заявки m202012052, зареєстровано знак «ШВИДКОГРОШІ». Відповідно до витягу від 01.09.2022 з ліцензійного договору на використання торгівельної марки (знаку для товарів і послуг) позивачу надано виключне право на використання торгівельної марки.
Жодних пояснень на письмову вимог контролюючого органу позивачем не надано.
За таких обставин судом першої інстанції вірно відхиллено доводи позивача про те, що він не може вважатись розповсюджувачем реклами, і нести відповідальність за порушення Закону України «Про рекламу», так як він не встановлював рекламу.
Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення №30/25 від 06.03.2025 про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про рекламу винесено відповідачем правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 18 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун