Справа № 500/4568/25
19 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивачка), в інтересах якої діє адвокат Островська Олеся Нектарівна, звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - третя особа), у якому просила ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 14.07.2025 про часткову відмову № 683 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 04.07.2001 по 08.12.2008 на посаді секретаря виконкому Гусятинської селищної ради, та перевести ОСОБА_1 з 08.07.2025 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" і здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії, починаючи з 08.07.2025, з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 07.07.2025 № 86 в сумі 23143,90 грн та від 07.07.2025 № 87 в сумі 7133,74 грн, виданих Гусятинською селищною радою Чортківського району Тернопільської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою та відповідними документами про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Однак, отримала рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 14.07.2025 № 683 про часткову відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" до 04.07.2001, тобто до дати набрання чинності Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування"
Таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у переведенні на інший вид пенсії позивачка вважає протиправним, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень представник вказав, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно статті 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця. Розглянувши документи, які були надані для перерахунку, встановлено, що ОСОБА_1 має 14 років 00 місяців 16 днів стажу державної служби з 18.06.1987 по 03.07.2001. Відповідно до наданих документів та записів трудової книжки встановлено, що позивачка з 06.07.2001 по 08.12.2008 працювала на посадах, що відноситься до посад в органах місцевого самоврядування. Отже, у період з 06.07.2001 по 08.12.2008 позивачка працювала на посадах, що відноситься до посад в органах місцевого самоврядування, який у відповідності до вищевикладеного нормативного обґрунтування, не підлягає зарахуванню до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу". Вимога позивачки врахувати при здійсненні перерахунку пенсії довідок від 07.07.2025 № 86 та від 07.07.2025 № 87, виданих Гусятинською селищною радою Чортківського району Тернопільської області є похідною та заявлена передчасно, оскільки повинна вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (арк. справи 24 - 29).
Третя особа надіслала до суду відзив на позовну заяву, який суд розцінює як пояснення, у яких представник наводить аналогічні доводи, що зазначенні представником відповідача у своєму відзиві, та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (арк. справи 19 - 23).
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 05.08.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 05.08.2025 про відкриття спрощеного провадження відповідач отримав 05.08.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
22.08.2025 відповідачем подано клопотання про долучення доказів.
Ухвалою суду від 19.11.2025 продовжено процесуальний строк розгляду справи на період воєнного стану з урахуванням розумних строків розгляду, як це передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.09.2014 (арк. справи 8 зворот).
08.07.2025 позивачка звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняло рішення № 683 від 14.07.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 889-VIII у зв'язку із відсутністю такого права (арк. справи 8).
Причиною вказаної відмови стало те, що час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" до 04.07.2001, тобто до дати набрання чинності Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до вказаного рішення, за результатами розгляду поданих документів, ОСОБА_1 має 14 років 00 місяців 16 днів стажу державної служби з 18.06.1987 по 03.07.2001. Відповідно до наданих документів та записів трудової книжки встановлено, що позивачка з 06.07.2001 по 08.12.2008 працювала на посадах, що відноситься до посад в органах місцевого самоврядування, який у відповідності до вищевикладеного нормативного обґрунтування, не підлягає зарахуванню до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
Дослідженням трудової книжки позивачки НОМЕР_2 від 25.08.1978 (арк. справи 9 - 11) судом встановлено що, позивачка з 18.06.1987 по 08.12.2008 працювала на посадах, що відноситься до посад в органах місцевого самоврядування, вказані обставини не заперечується відповідачем.
Позивачка не погодившись з оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 683 від 14.07.2025, вважає його протиправним та таким, що порушує її право на соціальний захист, звернулась до суду із цим позовом.
Мотивувальна частина
Предметом спору у даній справі по суті є рішення відповідача про відмову у переведенні позивачки з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058- IV від 09.07.2003 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (Закон - № 889-VIII).
Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами, Закон України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Конституційного Суду України, що висловлена у рішенні від 23.12.2022 № 3-р/2022. КСУ у цій справі зазначив, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 01.05.2016, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ, та для набуття у зв'язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Механізм обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (Порядок № 229).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.
Пунктом 8 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (Порядок № 283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Порядок № 283 втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 229 до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" в чинній редакції, до шостої категорії посад органів місцевого самоврядування віднесені, зокрема, посади начальників секторів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
У Рішенні від 09.02.1999 у справі №1-7/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що позивачка з 18.06.1987 по 08.12.2008 працювала на посадах, що відносяться до посад в органах місцевого самоврядування, зокрема з 04.07.2001 по 08.12.2008 на посаді секретаря виконкому Гусятинської селищної ради.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що позивачка займала посади в органах місцевого самоврядування, час роботи на яких зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, за умови зарахування вищевказаних періодів роботи до стажу державної служби позивачки такий стаж становитиме не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, відтак відмова відповідача у призначенні пенсії державного службовця є протиправною.
Крім того, встановлені обставини у справі вказують на те, що позивачка досягла пенсійного віку, встановленого Законом № 1058-ІV, має необхідний страховий стаж, передбачений статтею 28 Закону № 1058-IV, в тому числі стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (більше 20 років).
Водночас, оскільки позивачка звернулась з відповідною заявою про переведення на пенсію державного службовця 08.07.2025 та спірним рішенням у цій справі їй було відмовлено у переведенні на пенсію за віком на підставі іншого Закону, тому, з огляду на встановлені обставини справи, саме з цієї дати така пенсія підлягає призначенню.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що в справі, яка розглядається, спір виник щодо права позивачки на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у сукупності із пунктом 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України не визнав цього права за позивачкою.
У свою чергу вимоги позивачки про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області обрахувати пенсію з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 07.07.2025 № 86 в сумі 23143,90 грн та від 07.07.2025 № 87 в сумі 7133,74 грн, виданих Гусятинською селищною радою Чортківського району Тернопільської області, є передчасним, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, що ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховуються апеляційним судом під час вирішення даного спору.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 14.07.2025 № 683 про часткову відмову у переведенні позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" прийняте необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, та непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення, а тому визнається судом протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Висновки за результатами розгляду справи
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасуванням рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 14.07.2025 про часткову відмову № 683 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та зобов'язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 04.07.2001 по 08.12.2008 на посаді секретаря виконкому Гусятинської селищної ради, та перевести ОСОБА_1 з 08.07.2025 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Судові витрати
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви до суду, позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 73762599 від 31.07.2025.
Оскільки суд позов задовольняє частково, то на користь позивачки слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 14.07.2025 про часткову відмову № 683 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 04.07.2001 по 08.12.2008 на посаді секретаря виконкому Гусятинської селищної ради, та перевести ОСОБА_1 з 08.07.2025 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень, 60 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 19 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: просп. Соборний, 158Б, м. Запоріжжя, Запорізький р-н, Запорізька обл., 69005 код ЄДРПОУ: 20490012);
третя особа:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ: 14035769) .
Головуючий суддя Юзьків М.І.