19 листопада 2025 року Справа № 480/1157/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу №480/1157/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо незастосування вимог статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" при призначенні йому розміру одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності II групи;
- зобов'язати Міністерство оборони України перерахувати одноразову грошову допомогу у разі встановлення інвалідності II групи відповідно до вимог статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 300 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня календарного року на день встановлення інвалідності II групи - 26.04.2024;
- зобов'язати Міністерство оборони України виплатити недоплачену суму одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності II групи у розмірі 332100,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум 27.12.2024 № 226/975 позивачу призначено одноразову грошову допомогу у зв'язку зі зміною групи інвалідності, у різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року. На переконання позивача, відповідачем протиправно здійснено розрахунок грошової допомоги із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2019, оскільки позивачу встановлено 2 групу інвалідності вперше в 2024 році, тому при розрахунку грошової допомоги застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2024, та доплата відповідно має складати 332100,00 грн.
Ухвалою суду від 14.02.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
Вказує, що у випадку позивача первинне встановлення інвалідності (ІІІ група) відбулося 21.12.2019. Отже, саме ця дата є визначальною для встановлення розрахункового періоду. Відповідно, при обчисленні різниці у виплаті ОГД між ІІ та ІІІ групами інвалідності, відповідач правомірно застосував розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року, а саме 1921 грн.
Ухвалою суду від 30.10.2025 витребувано від Міністерства оборони України в 5-денний строк з дня отримання даної ухвали копію рішення відповідача, яким призначено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу внаслідок встановлення інвалідності II групи та усі документи, що стали підставою для його прийняття.
На виконання вимог ухвали суду відповідач надав додаткові докази (а.с.48-68).
Відтак, вбачається можливим здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, у період до 26.03.2024 ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою до акту МСЕК серії 12 ААБ № 381895 ОСОБА_1 з 29.12.2019 було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини (а.с.59), яка на підставі довідки до акту МСЕК серії 12ААБ № 756709 від 04.12.2020 (а.с. 10) була продовжена до 01.01.2023.
Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі встановлення ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2019), в сумі 480250,00 грн. Вказане рішеня оформлене протоколом засідання Комісії від 31.01.2020 № 15 (а.с. 67).
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 33 від 18.01.2024 військово-лікарська комісія КНП СОР "Сумська обласна клінічна лікарня" провела медичний огляд позивача з метою визначення ступеня його придатності до військової служби. За результатами огляду позивача визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, при цьому встановлено, що "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини", "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби".
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 764410 від 05.06.2024 (а.с. 60) позивачу, у зв'язку з захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 26.04.2024 встановлено ІІ групу інвалідності на строк до 01.05.2026.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройової частини) від 26.03.2024 № 86 (а.с. 57), з урахуванням змін, внесеним наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройової частини) від 01.05.2024 № 122 (а.с. 58) позивача звільнено з військової служби у відставку за пп. "б" (за станом здоров'я на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби із виключенням з військового обліку) п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
07.06.2024 позивач звернувся до відповідача через ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату різниці одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності ІІ групу внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини (зв. бік а.с.56).
27.12.2024 комісією Міністерства оборони України прийнято рішення, оформлене протоколом за № 226/975, про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, у зв'язку зі зміною групи інвалідності та причинного зв'язку інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 12ААБ № 381895 від 21.12.2019 та серії 12ААГ № 764410 від 26.04.2024 у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2019), в сумі 96050,00 грн. (а.с.12).
Позивач, не погоджуючись із зазначеним розміром одноразової грошової допомоги та вважаючи, що остання повинна бути виплачена у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року, звернувся до суду з даним позвом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон України № 2011-XII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 ст. 16 Закону України № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно пп. 4 п. 2 ст. 16 Закону України № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно із п. 1 ст. 16-2 Закону України № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
За правилами п. 4 ст. 16-3 Закону України № 2011-ХІІ якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
Відповідно до п. 10 ст.16-3 Закону України № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 ст. 16-2 Закону України № 2011-ХІІ встановлено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Пунктом 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
Відповідно до пп.1 п. 17 Порядку № 975 у разі встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від групи інвалідності та її причинного зв'язку: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи; 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи; 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відповідно до п. 19 Порядку № 975 якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
З матеріалів справи вбачається, що згідно з довідкою до акту МСЕК серії 12 ААБ № 381895 позивачу з 29.12.2019 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини (а.с.59), яка на підставі довідки до акту МСЕК серії 12ААБ № 756709 від 04.12.2020 (а.с. 10) була продовжена до 01.01.2023.
Надалі, відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 764410 від 05.06.2024 (а.с. 60) позивачу, у зв'язку з захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 26.04.2024 встановлено ІІ групу інвалідності на строк до 01.05.2026.
Разом з тим, після встановлення інвалідності ІІ групи, позивач вважає, що набув законних підстав для отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, визначеного законом на 01.01.2024.
Таким чином, спірним питанням у даній справі, є встановлення наявності/відсутності правомірності визначення відповідачем розміру одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку з повторним встановленням вищої групи інвалідності.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 08.04.2024 у справі № 240/512/22, від 08.05.2024 у справі № 240/17749/20, від 18.06.2024 у справі №240/20065/20, Верховних Суд зазначив, що за аналізом положень Порядку № 975 у разі зміни групи інвалідності під час повторного огляду, днем встановлення інвалідності є дата, коли інвалідність було встановлено вперше. Розмір одноразової грошової допомоги, у разі встановлення інвалідності IІ групи, визначається з прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше. Розмір одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України і такий розмір одноразової грошової допомоги безпосередньо пов'язаний з днем встановлення інвалідності вперше.
Також, у постанові від 18.06.2024 у справі № 240/20065/20 Верховний Суд наголосив, що однакове визначення розрахункової величини прожиткового мінімуму на момент первинного встановлення групи інвалідності та зміни групи інвалідності законодавець пов'язує з однією подією - первинне встановлення інвалідності. За такої правової конструкції, визначення вищої групи інвалідності при повторному (черговому) огляді не змінює розрахункову величину прожиткового мінімуму.
Крім того, суд звертає увагу, що використана законодавцем конструкція «у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань» у ч. 4 ст. 16-3 Закону України № 2011-XII та п.19 Порядку № 975 спрямована на врегулювання ситуацій, коли у тієї самої особи внаслідок різних причин може бути змінена група інвалідності чи її причинний зв'язок. Однак це положення не створює нового «первинного факту» встановлення інвалідності, а лише свідчить про виникнення підстави для доплати до більшого розміру допомоги. Первинним юридичним фактом у контексті одноразової допомоги завжди залишається перше встановлення інвалідності, незалежно від подальшої зміни групи чи причинного зв'язку, оскільки інакше було б знівельовано саму правову природу одноразової допомоги як разової виплати.
Вказаний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 10.09.2025 у справі № 120/845/24, від 02.09.2025 у справі № 240/4278/24.
За таких обставин, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, суд дійшов висновку, що одноразова грошова допомога у зв'язку із встановленням позивачу у 2024 році вищої групи інвалідності (ІІ групи) повинна бути визначена (обрахована), виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був встановлений на 01 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше, а саме на 2019 рік, а тому відповідач, призначивши позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі різниці між 300-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2019 рік), та раніше отриманою сумою одноразової грошової допомоги (480250,00 грн.), в сумі 96050,00 грн., діяв в межах чинного законодавства.
Відтак, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко