. 18 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12574/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд:
визнати неправомірними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо призначення пенсії по втраті годувальника не з 20 серпня 2024 року;
??? зобов?язати Пенсійний фонд здійснити нарахування пенсії з 20 серпня 2024 року в розмірі, що становить не менше 50% пенсії померлого чоловіка.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що органом Пенсійного фонду України неправомірно призначено пенсію по втраті годувальника з 07.04.2025, а не з 20.08.2025 (дня смерті годувальника).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.10.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ГУ ПФУ в Полтавській області, в якій зазначає, що заяв позивача про перехід на інший вид пенсії не розглядав та будь-яких рішень щодо призначення пенсії по втраті годувальника стосовно позивача ним не приймалось. Заява про переведення позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Львівській області. Відтак позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки ГУ ПФУ в Полтавській області владних рішень щодо позивача не приймалось.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 залучено до участі у справі у якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області.
06.11.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ГУ ПФУ у Львівській області, в якому проти позовних вимог заперечував, просив у їх задоволенні відмовити. Вказував, що позивач звернулась із заявою про призначення пенсії за віком з повним пакетом документів 07.04.2025. Відповідно до вимог чинного законодавства, саме з цієї дати було призначено пенсії позивачу у разі втрати годувальника. Відтак, вважає свої дії правомірними.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області, та отримувала пенсію за віком.
27.08.2024 позивачка звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 04.09.2024 №916310160256 позивачці було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника. Підставою такої відмови слугувала відсутність документу, що підтверджував перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_3 . Акт про факт проживання подружжя за однією адресою, виданий ТОВ «Керуюча компанія «Будсервіс», що не є органом місцевого самоврядування, не був врахований.
Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 26.02.2025 у справі №537/5991/21 було встановлено факт спільного проживання позивачки та померлого чоловіка ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 в період часту з 23.06.1989 по 19.08.2024.
07.04.2025 позивачка повторно звернувся до територіального органу Пенсійного фонду з заявою про проведення перерахунку пенсії, перехід на пенсію в разі втрати годувальника, за померлого годувальника. До матеріалів електронної пенсійної справи долучено колію рішення Крюківського районного суду від 26.02.2025 у справі № 537/5991/24, яким встановлено факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали за однією адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23.06.1989 року по 19.08.2024 року.
Заява позивачки про перерахунок пенсії опрацьована в порядку єдиної черги та розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області у відповідності та із врахуванням вимог 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо порядку, умов та підстав набуття права для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, та за результатом розгляду прийнято рішення № 91631016026 від 14.04.2025 та проведено перерахунок пенсії з 07.04.2025 (з дати звернення).
Не погодившись з таким рішенням, позивачка зверталась до органу Пенсійного фонду із відповідними зверненнями про роз'яснення щодо нарахування та призначення її пенсії по втраті годувальника.
Листами від 14.05.2025 № 8362-6822/Б-02/8-1600/25 та від 17.06.2025 №9951-5809/Б-02/8-1600/25 позивачу повідомлено: « Оскільки Вас було переведено з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника згідно Закону №1058, підстав для перегляду строку призначення даного виду пенсії з дня смерті годувальника немає. Згідно заяви від 07.04.2025 Вас з 07.04.2025 переведено з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника. Переведення на пенсію в разі втрати годувальника проведено в терміни, передбачені частиною 3 статті 45 Закону №1058. Розмір пенсії обчислено виходячи з тривалості страхового стажу годувальника 50 років 7 місяців 13 днів (індивідуальний коефіцієнт страхового стажу - 0,50583) та заробітної плати за періоди з 01.09.1991 по 31.08.1996, з 01.07.2000 по 28.02.2009, (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 2,59793). За таких умов розмір пенсії годувальника з 07.04.2025 становить 12076,76грн., де: - 11713,76грн. - основний розмір пенсії (8913,83грн. х 2,59793 х 0,50583); - 363грн. - доплата за 25 років понаднормового стажу роботи. Розмір пенсії по втраті годувальника згідно Закону Nє1058 становить 6038,38грн. (12076,76грн. x 50%). Оскільки за Вашим вибором Ви отримуєте пенсію в разі втрати годувальника, то для обчислення даного виду пенсії враховуються тільки складові пенсії годувальника, тобто його основний розмір пенсії та доплата за його понаднормовий стаж роботи».
Не погодившись з тим, що датою призначення пенсії є 07.04.2025, а не з 20.08.2024 (наступного після смерті годувальника дня), позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінки спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 10 Закону №1058 визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначені статтею 36 Закону №1058.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону №1058 непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Частиною 3 статті 36 Закону №1058 передбачено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині 2 статті 36 Закону №1058, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначений статтею 37 Закону №1058.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається, членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону - довічно.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії регламентований статтею 44 Закону № 1058.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії визначені статтею 45 Закону № 1058.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Згідно з частиною 2 статті 45 Закону №1058 пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до частини 5 статті 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший - заява про призначення/перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.
Згідно з пунктом 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Відповідно до розділу ІІ Порядку № 22-1 йдеться про документи про стаж та документи, що підтверджують заробітну плату).
Також надаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти";
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці 2 пункту 2 частини 2 статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини 2 статті 36 Закону).
Згідно з пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Як встановлено судом, 27.08.2024 позивачка звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 04.09.2024 №916310160256 позивачці було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника. Підставою такої відмови слугувала відсутність документу, що підтверджував перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_3 . Акт про факт проживання подружжя за однією адресою, виданий ТОВ «Керуюча компанія «Будсервіс» , що не є органом місцевого самоврядування, не був врахований.
Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 26.02.2025 у справі №537/5991/21 було встановлено факт спільного проживання позивачки та померлого чоловіка ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 23.06.1989 по 19.08.2024.
07.04.2025 позивачка повторно звернувся до територіального органу Пенсійного фонду з заявою про проведення перерахунку пенсії, перехід на пенсію в разі втрати годувальника, за померлого годувальника. До матеріалів електронної пенсійної справи долучено копію рішення Крюківського районного суду від 26.02.2025 у справі № 537/5991/24, яким встановлено факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали за однією адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23.06.1989 року по 19.08.2024 року.
Отже, позивачка як дружина померлого годувальника (пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058), яка одержувала від померлого годувальника допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування (пункту 2 частини 3 статті 36 Закону №1058) та особа, яка сам одержувала пенсію, відповідно до частини 3 статті 36 Закону №1058 має право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та необхідний пакет документів.
Заява позивачки про перерахунок пенсії опрацьована в порядку єдиної черги та розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області у відповідності та із врахуванням вимог 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо порядку, умов та підстав набуття права для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, та за результатом розгляду прийнято рішенням № 91631016026 від 14.04.2025 проведено перерахунок пенсії з 07.04.2025 (з дати звернення).
При визначенні дати, з якої позивачка має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, суд виходить з того, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 45 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Враховуючи, що позивачка звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника 07.04.2025 року, тобто в межах дванадцятимісячного строку з дня смерті годувальника, пенсія у зв'язку з втратою годувальника мала бути призначена з наступного дня після смерті її чоловіка, тобто з 20.08.2024 року.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт наявності у позивачки права на отримання пенсії у зв'язку із втратою годувальника у розмірі, що становить не менше 50% розміру пенсії померлого годувальника. Так, у своєму листі ГУ ПФУ в Полтавській області від 14.05.2025 №8362-6822/Б-02/8-1600/25, вказує, що розмір пенсії обчислено виходячи з тривалості страхового стажу годувальника 50 років 7 місяців 13 днів (індивідуальний коефіцієнт страхового стажу - 0,50583) та заробітної плати за періоди з 01.09.1991 по 31.08.1996, з 01.07.2000 по 28.02.2009, (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 2,59793). За таких умов розмір пенсії годувальника з 07.04.2025 становить 12076,76грн., де: - 11713,76грн. - основний розмір пенсії (8913,83грн. х 2,59793 х 0,50583); - 363грн. - доплата за 25 років понаднормового стажу роботи. Розмір пенсії по втраті годувальника згідно Закону Nє1058 становить 6038,38грн. (12076,76грн. x 50%).
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач ГУ ПФУ у Львівській області протиправно не призначив пенсію позивачу з наступного дня смерті годувальника, а саме з 20.08.2024.
Призначення, перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відносяться до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
За приписами частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заяву про переведення на інший вид пенсії позивачка подала за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області, яке й прийняло відповідне рішення.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 916310160256 від 14.04.2025 про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника з 07.04.2025 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку із втратою годувальника на підставі ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з наступного дня після смерті її чоловіка, а саме з 20.08.2024.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового 1211,20 грн збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (вул. Митриполита Андрея, 10, м. Львів, Львівська область, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 916310160256 від 14.04.2025 про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника з 07.04.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку із втратою годувальника на підставі ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з наступного дня після смерті її чоловіка, а саме з 20.08.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (вул. Митриполита Андрея, 10, м. Львів, Львівська область, 79016, код ЄДРПОУ 13814885).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова